Моноклональне антитіло, що специфічно зв’язується з протеїнконвертазою субтілізин кексин типу 9 (pcsk9)

Реферат: UA 108734 C2 (12) UA 108734 C2 Винахід стосується моноклонального антитіла, що специфічно зв'язується з людським PCSK9, яке містить варіабельний домен легкого ланцюга, що містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 23, та варіабельний домен важкого ланцюга, що містить амінокислотну послідовність SEQ ID NO: 49, та його застосування при лікуванні гіперхолестеринемії та інших розладів. UA 108734 C2 СПОРІДНЕНІ ЗАЯВКИ Дана заявка претендує на пріоритет попередніх заявок США на винахід № 60/957,668, поданої 23 серпня 2007 р., № 61/008,965, поданої 21 грудня 2007 р., і № 61/010,630, поданої 9 січня 2008 р. Всі вони включені у цей опис за посиланням у всій своїй повноті. ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ Даний винахід стосується антигензв’язуючих білків, які зв’язуються з пропротеїн конвертазою субтілізин кексин типу 9 (PCSK9), а також способів використання і отримання білків, що зв’язують антиген. РІВЕНЬ ЗНАНЬ Пропротеїн конвертаза субтілізин кексин типу 9 (PCSK9) є серин-протеазою, задіяною в регулюванні рівнів білку рецептору ліпопротеїну низької щільності (LDLR) (Horton et al., 2007; Seidah & Prat, 2007). Експерименти in vitro показали, що додавання PCSK9 до клітин HepG2 знижує рівні LDLR поверхні клітин (Benjannet et al., 2004; Lagace et al., 2006; Maxwell et al., 2005; Park et al., 2004). Експерименти на мишах показали, що підвищення рівнів білку PCSK9 знижує рівні білку LDLR а печінці (Benjannet et al., 2004; Lagace et al., 2006; Maxwell et al., 2005; Park et al., 2004), тоді як нокаут-миші у відношенні PCSK9 мають підвищені рівні LDLR в печінці (Rashid et al., 2005). До того ж, у людини були ідентифіковані різні мутації PCSK9, які призводять до підвищених чи знижених рівнів LDL у плазмі (Kotowski et al., 2006; Zhao et al., 2006). Було показано, що PCSK9 безпосередньо реагує з білком LDLR, піддається ендоцитозу разом з LDLR і дає коімунофлуоресценцію з LDLR на всьому ендосомальному шляху (Lagace et al., 2006). Розкладання LDLR під дією PCSK9 не спостерігалось, і механізм зниження ним рівнів позаклітинного LDLR білку залишається нез’ясованим. PCSK9 є прогормон-пропротеїн конвертазою в субтілізиновій (S8) родині серин-протеаз (Seidah et al., 2003). Люди мають дев’ять прогормон-пропротеїн конвертаз, які можна поділити між підродинами S8A і S8B (Rawlings et al., 2006). Фурин, PC1/PC3, PC2, PACE4, PC4, PC5/PC6 і PC7/PC8/LPC/SPC7 класифікуються в підродину S8B. Кристалічна і ЯМР структури різних доменів від мишачого фурину і РС1 виявляють субтілізин-подібні про- і каталітичні домени, а також Р домен, безпосередньо С-термінальний до каталітичного домену (Henrich et al., 2003; Tangrea et al., 2002). На основі подібності амінокислотних послідовностей в межах цієї підродини, у всіх семи її представників передбачаються подібні структури (Henrich et al., 2005). SKI-1/S1P і PCSK9 класифікуються в підродину S8A. Порівняння послідовностей з цими білками також дозволяє припустити присутність субтілізин-подібних про- і каталітичних доменів (Sakai et al., 1998; Seidah et al., 2003; Seidah et al., 1999). В цих білках амінокислотна послідовність, Стермінальна до каталітичного домену, є більш варіабельною і не припускає присутності Р домену. Прогормон-пропротеїн конвертази експресуються як зимогени, і вони набувають зрілості в ході багатостадійного процесу. Функція про-домену в цьому процесі є подвійною. Про-домен спочатку діє як охоронець і є необхідним для правильної укладки каталітичного домену (Ikemura et al., 1987). Коли каталітичний домен укладений, відбувається автокаталіз між про-доменом і каталітичним доменом. Після цієї початкової реакції відщеплення про-домен залишається зв’язаним з каталітичним доменом, де він вже діє як інгібітор каталітичної активності (Fu et al., 2000). Коли умови є відповідними, дозрівання протікає з другим автокаталітичним явищем на сайті в межах про-домену (Anderson et al., 1997). Після того, як відбудеться це друге явище відщеплення, про-домен і каталітичний домен дисоціюють з утворенням активної протеази. Автокаталіз зимогену PCSK9 відбувається між Gln152 і Ser153 (VFAQ|SIP) (Naureckiene et al., 2003), і було показано, що він є необхідним для його секреції з клітин (Seidah et al., 2003). Друге автокаталітичне явище на сайті про-домену PCSK9 не спостерігалось. Очищений PCSK9 складається з двох видів, які можуть бути розділені не відновлювальним SDS-PAGE (аналіз методом електрофорезу в поліакриламідному гелі з додецилсульфатом натрію); про-домен в 17 Kd і каталітичний плюс С-термінальний домени в 65 Kd. PCSK9 було виділено без його інгібіторного про-домену, і вимірювання каталітичної активності PCSK9 були варіабельними (Naureckiene et al., 2003; Seidah et al., 2003). СУТЬ ВИНАХОДУ В певних варіантах здійснення даний винахід включає антигензв’язуючий білок, що зв’язується з PCSK9. В певних аспектах даний винахід включає виділений антигензв’язуючий білок, що зв’язує PCSK9, який включає: А) одну чи більше ділянок, щовизначають комплементарність (CDRH) важкого ланцюга, вибраних з групи, що містить (i) CDRH1 з CDRH1 в послідовності, вибраній з групи, що включає SEQ ID №: 74, 85, 71, 72, 67, 87, 58, 52, 51, 53, 48, 54, 55, 56, 49, 57, 50, 91, 64, 62, 89, 65, 79, 80, 76, 77, 78, 83, 69, 81 і 60; (ii) CDRH2 з CDRH2 в послідовності, вибраній з 1 UA 108734 C2 групи, що включає SEQ ID №: 74, 85, 71, 72, 67, 87, 58, 52, 51, 53, 48, 54, 55, 56, 49, 57, 50, 91, 64, 62, 89, 65, 79, 80, 76, 77, 78, 83, 69, 81 і 60; (iii) CDRH3 з CDRH3 в послідовності, вибраній з групи, що включає SEQ ID №: 74, 85, 71, 72, 67, 87, 58, 52, 51, 53, 48, 54, 55, 56, 49, 57, 50, 91, 64, 62, 89, 65, 79, 80, 76, 77, 78, 83, 69, 81 і 60; та (iv) CDRH з (i), (ii) і (iii), що містить одне чи більше амінокислотних заміщень, делецій чи вставок з не більше ніж 4 амінокислот; В) одну чи більше ділянок, що визначають комплементарність (CDRL) легкого ланцюга, вибраних з групи, що містить (i) CDRL1 з CDRL1 в послідовності, вибраній з групи, що включає SEQ ID №: 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 42, 44 і 46; (ii) CDRL2 з CDRL2 в послідовності, вибраній з групи, що включає SEQ ID №: 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 42, 44 і 46; (iii) CDRL3 з CDRL3 в послідовності, вибраній з групи, що включає SEQ ID NO: 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 42, 44 і 46; і (iv) CDRL з (i), (ii) і (iii), що містить одне чи більше амінокислотних заміщень, делецій чи вставок з не більше ніж 4 амінокислот; або С) одна чи більше ділянок CDRH важкого ланцюга з А) і одна чи більше ділянок CDRL з B). В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок містить щонайменше одну ділянку CDRH з A) і щонайменше одну ділянку CDRL з B). В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок містить щонайменше дві ділянки CDRH з A) і щонайменше дві ділянки CDRL з B). В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок містить вказані ділянки CDRH1, CDRH2, CDRH3, CDRL1, CDRL2 і CDRL3. В певних варіантах здійснення CDRH з A) вибирається з щонайменше чогось одного з групи, що включає: (i) амінокислотну послідовність CDRH1, вибрану з CDRH1 в послідовності, вибраній з групи, що включає SEQ ID №: 67, 79, 89 і 49; (ii) амінокислотну послідовність CDRH2, вибрану з CDRH2 в послідовності, вибраній з групи, що включає SEQ ID №: 67, 79, 89 і 49; (iii) амінокислотну послідовність CDRH3, вибрану з CDRH3 в послідовності, вибраній з групи, що включає SEQ ID №: 67, 79, 89 і 49; і (iv) CDRH з (i), (ii) і (iii), що містить одне чи більше амінокислотних заміщень, делецій чи вставок з не більше ніж 2 амінокислот. Крім того, CDRL з B) вибирається з щонайменше чогось одного з групи, що включає: (i) амінокислотну послідовність CDRL1, вибрану з CDRL1 в послідовності, вибраній з групи, що включає SEQ ID №: 12, 35, 32 і 23; (ii) амінокислотну послідовність CDRL2, вибрану з CDRL2 в послідовності, вибраній з групи, що включає SEQ ID №: 12, 35, 32 і 23; (iii) амінокислотну послідовність CDRL3, вибрану з CDRL3 в послідовності, вибраній з групи, що включає SEQ ID №: 12, 35, 32 і 23; і (iv) CDRL з (i), (ii) і (iii), що містить одне чи більше амінокислотних заміщень, делецій чи вставок з не більше ніж 2 амінокислот; або С) одну чи більше ділянок CDRH важкого ланцюга з A) і одну чи більше ділянок CDRL легкого ланцюга з В). В певних варіантах здійснення CDRH з A) вибирається щонайменше з чогось одного з групи, що включає: (i) амінокислотну послідовність CDRH1 з амінокислотної послідовності CDRH1 в SEQ ID №: 67; (ii) амінокислотну послідовність CDRH2 з амінокислотної послідовності CDRH2 в SEQ ID №: 67; (iii) амінокислотну послідовність CDRH3 з амінокислотної послідовності CDRH3 в SEQ ID №: 67; і (iv) CDRH з (i), (ii) і (iii), ), що містить одне чи більше амінокислотних заміщень, делецій чи вставок з не більше ніж 2 амінокислот; вказаний CDRL з B) вибирається з щонайменше чогось одного з групи, що включає: (i) амінокислотну послідовність CDRL1 з амінокислотної послідовності CDRL1 в SEQ ID №: 12; (ii) амінокислотну послідовність CDRL2 з амінокислотної послідовності CDRL2 в SEQ ID №: 12; (iii) амінокислотну послідовність CDRL3 з амінокислотної послідовності CDRL3 в SEQ ID №: 12; і (iv) CDRL з (i), (ii) і (iii), що містить одне чи більше амінокислотних заміщень, делецій чи вставок з не більше ніж 2 амінокислот; або С) одна чи більше ділянок CDRH важкого ланцюга з А) і одна чи більше ділянок CDRL легкого ланцюга з В). В певних варіантах здійснення антигензв’язуючий білок включає: А) CDRH1 з послідовності CDRH1 в SEQ ID №: 67, CDRH2 з послідовності CDRH2 в SEQ ID №: 67 і CDRH3 з послідовності CDRH3 в SEQ ID №: 67 і В) CDRL1 з послідовності CDRL1 в SEQ ID №: 12, CDRL2 з послідовності CDRL2 в SEQ ID №: 12 і CDRL3 з послідовності CDRL3 в SEQ ID №: 12. В певних варіантах здійснення антигензв’язуючий білок включає варіабельну ділянку важкого ланцюга (VH), що має щонайменше 80% тотожність послідовності з амінокислотною послідовністю, вибраною з групи, яка містить SEQ ID №: 74, 85, 71, 72, 67, 87, 58, 52, 51, 53, 48, 54, 55, 56, 49, 57, 50, 91, 64, 62, 89, 65, 79, 80, 76, 77, 78, 83, 69, 81 і 60, та/або варіабельну ділянку легкого ланцюга (VL), що має щонайменше 80% тотожність послідовності з амінокислотною послідовністю, вибраною з групи, яка містить SEQ ID №: 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 42, 44 і 46. В певних варіантах здійснення VH має щонайменше 90% тотожність послідовності з амінокислотною послідовністю, вибраною з групи, яка містить SEQ ID №: 74, 85, 71, 72, 67, 87, 58, 52, 51, 53, 48, 54, 55, 56, 49, 57, 50, 91, 64, 62, 89, 65, 79, 80, 76, 77, 78, 83, 69, 81 і 60, та/або VL має щонайменше 90% тотожність послідовності з 2 UA 108734 C2 амінокислотною послідовністю, вибраною з групи, яка містить SEQ ID №: 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 42, 44 і 46. В певних варіантах здійснення VH вибирається з групи, яка включає SEQ ID №: 74, 85, 71, 72, 67, 87, 58, 52, 51, 53, 48, 54, 55, 56, 49, 57, 50, 91, 64, 62, 89, 65, 79, 80, 76, 77, 78, 83, 69, 81 і 60, та/або VL вибирається з групи, яка включає SEQ ID №: 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 42, 44 і 46. В певних аспектах цей винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку (АВР), який специфічно зв’язується з епітопом, що є зв’язаним будь-яким АВР, описаним тут. В певних аспектах цей винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку, який зв’язує PCSK9, де цей антигензв’язуючий білок включає: А) одну чи більше ділянок CDR (CDRH) важкого ланцюга, вибраних з щонайменше чогось одного з групи, яка містить: (i) CDRH1 з щонайменше 80% тотожністю послідовності з CDRH1 в одній із послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №: 74, 85, 71, 72, 67, 87, 58, 52, 51, 53, 48, 54, 55, 56, 49, 57, 50, 91, 64, 62, 89, 65, 79, 80, 76, 77, 78, 83, 69, 81 і 60; (ii) CDRH2 з щонайменше 80% тотожністю послідовності з CDRH2 в одній із послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №: 74, 85, 71, 72, 67, 87, 58, 52, 51, 53, 48, 54, 55, 56, 49, 57, 50, 91, 64, 62, 89, 65, 79, 80, 76, 77, 78, 83, 69, 81 і 60; і (iii) CDRH3 з щонайменше 80% тотожністю послідовності з CDRH3 в одній із послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №: 74, 85, 71, 72, 67, 87, 58, 52, 51, 53, 48, 54, 55, 56, 49, 57, 50, 91, 64, 62, 89, 65, 79, 80, 76, 77, 78, 83, 69, 81 і 60; B) одну чи більше ділянок CDR (CDRL) легкого ланцюга, вибраних з щонайменше чогось одного з групи, яка містить: (i) CDRL1 з щонайменше 80% тотожністю послідовності з CDRL1 в одній із послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №: 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 42, 44 і 46; (ii) CDRL2 з щонайменше 80% тотожністю послідовності з CDRL2 в одній із послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №: 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 42, 44 і 46; і (iii) CDRL3 з щонайменше 80% тотожністю послідовності з CDRL3 в одній із послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №: 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 42, 44 і 46; або С) одну чи більше ділянок CDRH важкого ланцюга з А) і одну чи більше ділянок CDRL легкого ланцюга з В). В певних варіантах здійснення антигензв’язуючий білок включає: А) одну чи більше ділянок CDRH, вибраних з щонайменше чогось одного з групи, що включає: CDRH1 з щонайменше 90% тотожністю послідовності з CDRH1 в одній із послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №: 74, 85, 71, 72, 67, 87, 58, 52, 51, 53, 48, 54, 55, 56, 49, 57, 50, 91, 64, 62, 89, 65, 79, 80, 76, 77, 78, 83, 69, 81 і 60; (ii) CDRH2 з щонайменше 90% тотожністю послідовності з CDRH2 в одній із послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №: 74, 85, 71, 72, 67, 87, 58, 52, 51, 53, 48, 54, 55, 56, 49, 57, 50, 91, 64, 62, 89, 65, 79, 80, 76, 77, 78, 83, 69, 81 і 60; і (iii) CDRH3 з щонайменше 90% тотожністю послідовності з CDRH3 в одній із послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №: 74, 85, 71, 72, 67, 87, 58, 52, 51, 53, 48, 54, 55, 56, 49, 57, 50, 91, 64, 62, 89, 65, 79, 80, 76, 77, 78, 83, 69, 81 і 60; В) одну чи більше ділянок CDRL, вибраних з щонайменше чогось одного з групи, що включає: (i) CDRL1 з щонайменше 90% тотожністю послідовності з CDRL1 в одній із послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №: 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 42, 44 і 46; (іі) CDRL2 з щонайменше 90% тотожністю послідовності з CDRL2 в одній із послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №: 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 42, 44 і 46; і (ііі) CDRL3 з щонайменше 90% тотожністю послідовності з CDRL3 в одній із послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №: 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 42, 44 і 46; або С) одну чи більше ділянок CDRH важкого ланцюга з А) і одну чи більше ділянок CDRL легкого ланцюга з В). В певних аспектах цей винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку, що зв’язує PCSK9; цей антигензв’язуючий білок включає: А) ділянку, що визначає комплементарність важкого ланцюга (CDRH), вибрану з щонайменше чогось одного з групи, яка включає: (і) CDRH3, вибрану з CDRH3 в послідовностях, вибраних з групи, що включає SEQ ID №№: 67, 79 і 49, (іі) CDRH3, яка відрізняється в амінокислотній послідовності від CDRH3 (і) добавкою, делецією чи заміщенням не більше ніж двох амінокислот; і (ііі) X1X2X3X4X5X6X7X8X9X10X11X12X13X14 (SEQ ID №: 404), де Х1 вибирається з групи, що містить D, A, R і не містить амінокислоти, Х2 вибирається з групи, що містить Y, I, G і не містить амінокислоти, Х3 вибирається з групи, що містить D, A, G і не містить амінокислоти, Х4 вибирається з групи, що містить F, A, L і не містить амінокислоти, Х 5 вибирається з групи, що містить W, L, A і не містить амінокислоти, Х6 вибирається з групи, що містить S, Y, A і не містить амінокислоти, Х7 3 UA 108734 C2 вибирається з групи, що містить A, Y, R і не містить амінокислоти, Х8 вибирається з групи, що містить Y, P і не містить амінокислоти, Х9 вибирається з групи, що містить Y, G і не містить амінокислоти, Х10 вибирається з групи, що містить D, G і не містить амінокислоти, Х11 вибирається з групи, що містить A, M і не містить амінокислоти, Х12 вибирається з групи, що містить F, D і не містить амінокислоти, Х13 вибирається з групи, що містить D, V і не містить амінокислоти, Х14 вибирається з групи, що містить V і не містить амінокислоти; В) ділянку, що визначає комплементарність легкого ланцюга (CDRL), вибрану з щонайменше чогось одного з групи, яка включає: (і) CDRL3, вибрану з CDRL3 в послідовностях, вибраних з групи, що включає SEQ ID №№: 12, 35 і 23, (іі) CDRL3, яка відрізняється в амінокислотній послідовності від CDRL3 (і) добавкою, делецією чи заміщенням не більше ніж двох амінокислот; і (ііі) амінокислотну послідовність CDRL3, вибрану з групи, що містить X 1X2X3X4X5X6X7X8X9X10X11 (SEQ ID №: 405), де Х1 вибирається з групи, яка містить Q і G, Х 2 вибирається з групи, яка містить S, T, A і не містить амінокислоти, Х3 вибирається з групи, яка містить Y і не містить амінокислоти і W, Х4 вибирається з групи, яка містить D і не містить амінокислоти, Х5 вибирається з групи, яка містить S і не містить амінокислоти, Х6 вибирається з групи, яка містить S і не містить амінокислоти, Х7 вибирається з групи, яка містить L, T і не містить амінокислоти, Х8 вибирається з групи, яка не містить амінокислоти, A і S, X 9 вибирається з групи, яка не містить амінокислоти, G, A і V, X10 вибирається з групи, яка не містить амінокислоти, S, Y і V, X11 вибирається з групи, яка не містить амінокислоти і V. В певних аспектах цей винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку, який включає легкий ланцюг, що має амінокислотну послідовність, вибрану з групи, що включає: 5, 7, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 28, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 42, 44, 46 і деякі їх комбінації. В певних варіантах здійснення антигензв’язуючий білок специфічно зв’язується з епітопом, який зв’язаний щонайменше одним антигензв’язуючим білком, описаним тут. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок додатково включає важкий ланцюг, що має амінокислотну послідовність, вибрану з групи, що містить: 74, 85, 71, 72, 67, 87, 58, 52, 51, 53, 48, 54, 55, 56, 49, 57, 50, 91, 64, 62, 89, 65, 79, 80, 76, 77, 78, 83, 69, 81, 60 і певні їх комбінації. В певних варіантах здійснення амінокислотна послідовність АВР вибирається з групи, що включає SEQ ID №: 12, 35, 23 і деякі їх комбінації. В певних варіантах здійснення важкий ланцюг АВР містить CDRH3 послідовності SEQ ID №: 67, CDRH2 послідовності SEQ ID №: 67 і CDRH1 послідовності SEQ ID №: 67, а легкий ланцюг містить CDRL3 послідовності SEQ ID №: 12, CDRL2 послідовності SEQ ID №: 12 і CDRL1 послідовності SEQ ID №: 12. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок є моноклональним антитілом, поліклональним антитілом, рекомбінантним антитілом, антитілом людини, гуманізованим антитілом, химерним антитілом, мультиспецифічним антитілом чи фрагментом якогось антитіла. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок є Fab фрагментом, Fab' фрагментом, F(ab')2 фрагментом, Fv фрагментом, діатілом чи одинарно ланцюговою молекулою антитіла. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок є людським антитілом. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок є моноклональним антитілом. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок є імуноглобуліном IgG1-, IgG2- IgG3- чи IgG4-типу. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок є імуноглобуліном IgG4- чи IgG2-типу. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок є з’єднаним з групою мічення. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок конкурує за зв’язування з PCSK9 з антигензв’язуючим білком, описаним тут. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок є моноклональним антитілом, поліклональним антитілом, рекомбінантним антитілом, людським антитілом, гуманізованим антитілом, химерним антитілом, мультиспецифічним антитілом чи фрагментом якогось антитіла. ланцюговою молекулою антитіла. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок зв’язаний з групою мічення. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок зменшує зв’язування PCSK9 з LDLR. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок при введенні суб’єкту зменшує кількість LDL, присутню у цього суб’єкта. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок при введенні суб’єкту зменшує кількість холестерину в сироватці, присутню у цього суб’єкта. В певних варіантах здійснення виділений антигензв’язуючий білок при введенні суб’єкту збільшує кількість LDLR, присутню у цього суб’єкта. В певних своїх аспектах даний винахід стосується вектору, що включає молекулу нуклеїнової кислоти, як тут описано. В певних варіантах здійснення цей винахід стосується клітини-хазяїна, що включає молекулу нуклеїнової кислоти, як тут описано. В певних своїх аспектах даний винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку, що 4 UA 108734 C2 конкурує за зв’язування з PCSK9 з антигензв’язуючим білком, описаним тут. В певних своїх аспектах даний винахід стосується молекули нуклеїнової кислоти, яка кодує антигензв’язуючий білок, описаний тут. В певних своїх аспектах даний винахід стосується фармацевтичної композиції, яка містить щонайменше один антигензв’язуючий білок, описаний тут. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу лікування чи профілактики стану, пов’язаного з підвищеним рівнем холестерину в сироватці у пацієнта, який включає введення пацієнту, що того потребує, ефективної кількості щонайменше одного виділеного антигензв’язуючого білку, описаного тут. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу пригнічення зв’язування PCSK9 з LDLR у суб’єкта, який включає введення ефективної кількості щонайменше одного антигензв’язуючого білку, описаного тут. В певних своїх аспектах даний винахід стосується антигензв’язуючого білку, який селективно зв’язується з PCSK9, причому цей антигензв’язуючий білок зв’язується з PCSK9 з Kd, що є меншим ніж 100 пМ. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу лікування чи профілактики стану, пов’язаного з підвищеним рівнем холестерину в сироватці у суб’єкта, який включає введення суб’єкту, що того потребує, ефективної кількості щонайменше одного виділеного антигензв’язуючого білку, описаного тут, одночасно чи послідовно з препаратом, який збільшує наявність білку LDLR. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу зниження рівня холестерину у суб’єкта, який включає введення суб’єкту ефективної кількості щонайменше одного виділеного антигензв’язуючого білку, описаного тут. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу зниження рівня холестерину у суб’єкта, який включає введення суб’єкту ефективної кількості щонайменше одного виділеного антигензв’язуючого білку, описаного тут, одночасно чи послідовно з препаратом, який збільшує наявність білку LDLR. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу підвищення рівня білку LDLR у суб’єкта, який включає введення суб’єкту ефективної кількості щонайменше одного виділеного антигензв’язуючого білку, описаного тут. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу підвищення рівня білку LDLR у суб’єкта, який включає введення суб’єкту ефективної кількості щонайменше одного виділеного антигензв’язуючого білку, описаного тут, одночасно чи послідовно з препаратом, який збільшує наявність білку LDLR. В певних своїх аспектах даний винахід стосується фармацевтичної композиції, яка містить АВР, як тут описано, і препарат, який підвищує рівень білку LDLR. В певних варіантах здійснення препарат, який підвищує рівень білку LDLR, містить статин. В певних варіантах здійснення статин вибирається з групи, що включає аторвастатин, серівастатин, флувастатин, ловастатин, мевастатин, пітавастатин, правастатин, розувастатин, сімвастатин і певні їх комбінації. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу отримання антигензв’язуючого білку, як його тут описаного, який включає етап приготування вказаного антигензв’язуючого білку з клітини-хазяїна, що секретує вказаний антигензв’язуючий білок. В певних своїх аспектах даний винахід стосується фармацевтичної композиції, яка містить щонайменше один антигензв’язуючий білок, як його тут описаного, і фармацевтично прийнятну допоміжну речовину. В певних варіантах здійснення така фармацевтична композиція додатково містить додатковий активний препарат. В певних варіантах здійснення вказаний додатковий активний препарат вибирається з групи, яка включає радіоізотоп, радіонуклід, токсин, або з терапевтичної і хіміотерапевтичної групи. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу лікування чи профілактики стану, пов’язаного з підвищеним рівнем холестерину в сироватці у суб’єкта. Цей спосіб включає введення суб’єкту, що того потребує, ефективної кількості щонайменше одного виділеного антигензв’язуючого білку, описаного тут. В певних варіантах здійснення таким станом є гіперхолестеринемія. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу пригнічення зв’язування PCSK9 з LDLR у пацієнта, який включає введення ефективної кількості щонайменше одного антигензв’язуючого білку, описаного тут. В певних своїх аспектах даний винахід стосується антигензв’язуючого білку, який зв’язується з PCSK9 з Kd, що є меншим ніж 100 пМ. В певних варіантах здійснення антигензв’язуючий білок зв’язується з Kd, що є меншим ніж 10 пМ. В певних варіантах здійснення антигензв’язуючий 5 UA 108734 C2 білок зв’язується з Kd, що є меншим ніж 5 пМ. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу лікування чи профілактики стану, пов’язаного з підвищеним рівнем холестерину в сироватці у суб’єкта, який включає введення суб’єкту, що того потребує, ефективної кількості щонайменше одного виділеного антигензв’язуючого білку, описаного тут, одночасно чи послідовно з препаратом, який збільшує наявність білку LDLR. В певних варіантах здійснення препарат, який підвищує рівень білку LDLR, містить статин. В певних варіантах здійснення статин вибирається з групи, що включає аторвастатин, серівастатин, флувастатин, ловастатин, мевастатин, пітавастатин, правастатин, розувастатин, сімвастатин і певні їх комбінації. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу зниження рівня холестерину в сироватці у суб’єкта. Цей спосіб включає введення суб’єкту ефективної кількості щонайменше одного виділеного антигензв’язуючого білку, описаного тут. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу зниження рівня холестерину в сироватці у суб’єкта, який включає введення суб’єкту ефективної кількості щонайменше одного виділеного антигензв’язуючого білку, описаного тут, одночасно чи послідовно з препаратом, який збільшує наявність білку LDLR. В певних варіантах здійснення препарат, який підвищує рівень білку LDLR, містить статин. В певних варіантах здійснення статин вибирається з групи, що включає аторвастатин, серівастатин, флувастатин, ловастатин, мевастатин, пітавастатин, правастатин, розувастатин, сімвастатин і певні їх комбінації. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу підвищення рівня білку LDLR у суб’єкта шляхом введення суб’єкту ефективної кількості щонайменше одного виділеного антигензв’язуючого білку, описаного тут. В певних своїх аспектах даний винахід стосується способу підвищення рівня білку LDLR у суб’єкта шляхом введення суб’єкту ефективної кількості щонайменше одного виділеного антигензв’язуючого білку, описаного тут, одночасно чи послідовно з препаратом, який збільшує наявність білку LDLR. В певних варіантах здійснення препарат, який підвищує рівень білку LDLR, містить статин. В певних варіантах здійснення статин вибирається з групи, що включає аторвастатин, серівастатин, флувастатин, ловастатин, мевастатин, пітавастатин, правастатин, розувастатин, сімвастатин і певні їх комбінації. В певних своїх аспектах даний винахід стосується нейтралізуючого антитіла, яке зв’язується з PCSK9 і зменшує понижувальний ефект PCSK9 щодо рецептору ліпопротеїдну низької щільності (LDLR). В певних варіантах здійснення таке антитіло специфічно зв’язується з PCSK9. В певних варіантах здійснення таке антитіло зв’язується з каталітичним доменом PCSK9. В певних варіантах здійснення таке антитіло зв’язується з епітопом в межах залишків 31-447 послідовності SEQ ID №: 3. В певних варіантах здійснення таке антитіло зв’язується з PCSK9, що має амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 90% ідентична SEQ ID №: 3. В певних своїх аспектах даний винахід стосується нейтралізуючого антигензв’язуючого білку, який зв’язується з PCSK9, причому цей антигензв’язуючий білок зв’язується з PCSK9 в місці в межах залишків 31-447 послідовності SEQ ID №: 3. В певних варіантах здійснення, коли цей антигензв’язуючий білок зв’язується з PCSK9, антитіло позиціонується у 8 ангстремах чи менше від щонайменше якогось одного з наступних залишків PCSK9: S153, I154, P155, R194, D238, A239, I369, S372, D374, C375, T377, C378, F379, V380, S381, W156, N157, L158, E159, H193, E195, H229, R237, G240, K243, D367, I368, G370, A371, S373, S376, Q382, W72, F150, A151, Q152, T214, R215, F216, H217, A220, S221, K222, S225, H226, C255, Q256, G257, K258, N317, F318, T347, L348, G349, T350, L351, E366, D367, D374, V380, S381, Q382, S383, G384, K69, D70, P71, S148, V149, D186, T187, E211, D212, G213, R218, Q219, C223, D224, G227, H229, L253, N254, G259, P288, A290, G291, G316, R319, Y325, V346, G352, T353, G365, I368, I369, S372, S373, C378, F379, T385, S386, Q387, S153, S188, I189, Q190, S191, D192, R194, E197, G198, R199, V200, D224, R237, D238, K243, S373, D374, S376, T377, F379, I154, T187, H193, E195, I196, M201, V202, C223, T228, S235, G236, A239, G244, M247, I369, S372, C375 чи C378. В певних варіантах здійснення, коли цей антигензв’язуючий білок зв’язується з PCSK9, антитіло позиціонується у 8 ангстремах чи менше від щонайменше якогось одного з наступних залишків PCSK9: S153, I154, P155, R194, D238, A239, I369, S372, D374, C375, T377, C378, F379, V380, S381, W156, N157, L158, E159, H193, E195, H229, R237, G240, K243, D367, I368, G370, A371, S373, S376 чи Q382. В певних варіантах здійснення таке антитіло позиціонується у 5 ангстремах чи менше від щонайменше якогось одного з наступних залишків PCSK9: S153, I154, P155, R194, D238, A239, I369, S372, D374, C375, T377, C378, F379, V380 чи S381. В певних варіантах здійснення таке антитіло позиціонується у 5 ангстремах чи менше від щонайменше двох з наступних залишків PCSK9: S153, I154, P155, R194, D238, A239, I369, S372, D374, C375, T377, C378, F379, V380 чи S381. В певних варіантах здійснення таке антитіло позиціонується у 6 UA 108734 C2 5 ангстремах чи менше від щонайменше чотирьох з наступних залишків PCSK9: S153, I154, P155, R194, D238, A239, I369, S372, D374, C375, T377, C378, F379, V380 чи S381. В певних варіантах здійснення таке антитіло позиціонується у 8 ангстремах чи менше від щонайменше якогось одного з наступних залишків PCSK9: W72, F150, A151, Q152, T214, R215, F216, H217, A220, S221, K222, S225, H226, C255, Q256, G257, K258, N317, F318, T347, L348, G349, T350, L351, E366, D367, D374, V380, S381, Q382, S383, G384, K69, D70, P71, S148, V149, D186, T187, E211, D212, G213, R218, Q219, C223, D224, G227, H229, L253, N254, G259, P288, A290, G291, G316, R319, Y325, V346, G352, T353, G365, I368, I369, S372, S373, C378, F379, T385, S386 чи Q387. В певних варіантах здійснення таке антитіло позиціонується у 5 ангстремах чи менше від щонайменше якогось одного з наступних залишків PCSK9: W72, F150, A151, Q152, T214, R215, F216, H217, A220, S221, K222, S225, H226, C255, Q256, G257, K258, N317, F318, T347, L348, G349, T350, L351, E366, D367, D374, V380, S381, Q382, S383 чи G384. В певних варіантах здійснення таке антитіло позиціонується у 5 ангстремах чи менше від щонайменше двох з наступних залишків PCSK9: W72, F150, A151, Q152, T214, R215, F216, H217, A220, S221, K222, S225, H226, C255, Q256, G257, K258, N317, F318, T347, L348, G349, T350, L351, E366, D367, D374, V380, S381, Q382, S383 чи G384. В певних варіантах здійснення таке антитіло позиціонується у 5 ангстремах чи менше від щонайменше чотирьох з наступних залишків PCSK9: W72, F150, A151, Q152, T214, R215, F216, H217, A220, S221, K222, S225, H226, C255, Q256, G257, K258, N317, F318, T347, L348, G349, T350, L351, E366, D367, D374, V380, S381, Q382, S383 чи G384. В певних варіантах здійснення таке антитіло позиціонується у 8 ангстремах чи менше від щонайменше якогось одного з наступних залишків PCSK9: S153, S188, I189, Q190, S191, D192, R194, E197, G198, R199, V200, D224, R237, D238, K243, S373, D374, S376, T377, F379, I154, T187, H193, E195, I196, M201, V202, C223, T228, S235, G236, A239, G244, M247, I369, S372, C375 чи C378. В певних варіантах здійснення таке антитіло позиціонується у 5 ангстремах чи менше від щонайменше якогось одного з наступних залишків PCSK9: S153, S188, I189, Q190, S191, D192, R194, E197, G198, R199, V200, D224, R237, D238, K243, S373, D374, S376, T377 чи F379. В певних варіантах здійснення таке антитіло позиціонується у 5 ангстремах чи менше від щонайменше двох з наступних залишків PCSK9: S153, S188, I189, Q190, S191, D192, R194, E197, G198, R199, V200, D224, R237, D238, K243, S373, D374, S376, T377 чи F379. В певних варіантах здійснення таке антитіло позиціонується у 5 ангстремах чи менше від щонайменше чотирьох з наступних залишків PCSK9: S153, S188, I189, Q190, S191, D192, R194, E197, G198, R199, V200, D224, R237, D238, K243, S373, D374, S376, T377 чи F379. В певних своїх аспектах даний винахід стосується нейтралізуючого антитіла, яке зв’язується з PCSK9 в знижує ймовірність того, що PCSK9 зв’яжеться з LDLR. В певних варіантах здійснення розглядається антитіло- чи антигензв’язуюча молекула, яка зв’язується з PCSK9. Таке антитіло зв’язується з PCSK9 в місці, що знаходиться в межах залишків 31-447 послідовності SEQ ID №: 3. В певних варіантах здійснення антитіло- чи антигензв’язуюча молекула, коли зв’язується з PCSK9, позиціонується у 8 ангстремах чи менше від щонайменше якогось одного з наступних залишків PCSK9: S153, I154, P155, R194, D238, A239, I369, S372, D374, C375, T377, C378, F379, V380, S381, W156, N157, L158, E159, H193, E195, H229, R237, G240, K243, D367, I368, G370, A371, S373, S376, Q382, W72, F150, A151, Q152, T214, R215, F216, H217, A220, S221, K222, S225, H226, C255, Q256, G257, K258, N317, F318, T347, L348, G349, T350, L351, E366, D367, D374, V380, S381, Q382, S383, G384, K69, D70, P71, S148, V149, D186, T187, E211, D212, G213, R218, Q219, C223, D224, G227, H229, L253, N254, G259, P288, A290, G291, G316, R319, Y325, V346, G352, T353, G365, I368, I369, S372, S373, C378, F379, T385, S386, Q387, S153, S188, I189, Q190, S191, D192, R194, E197, G198, R199, V200, D224, R237, D238, K243, S373, D374, S376, T377, F379, I154, T187, H193, E195, I196, M201, V202, C223, T228, S235, G236, A239, G244, M247, I369, S372, C375 чи C378. В певних варіантах здійснення пропонується виділена антитіло- чи антигензв’язуюча молекула, яка блокує антитіло до PCSK9 від зв’язування в межах 8 ангстремів від залишку PCSK9. В певних варіантах здійснення цей залишок PCSK9 вибирається з щонайменше одного з наступних залишків PCSK9: S153, I154, P155, R194, D238, A239, I369, S372, D374, C375, T377, C378, F379, V380, S381, W156, N157, L158, E159, H193, E195, H229, R237, G240, K243, D367, I368, G370, A371, S373, S376, Q382, W72, F150, A151, Q152, T214, R215, F216, H217, A220, S221, K222, S225, H226, C255, Q256, G257, K258, N317, F318, T347, L348, G349, T350, L351, E366, D367, D374, V380, S381, Q382, S383, G384, K69, D70, P71, S148, V149, D186, T187, E211, D212, G213, R218, Q219, C223, D224, G227, H229, L253, N254, G259, P288, A290, G291, G316, R319, Y325, V346, G352, T353, G365, I368, I369, S372, S373, C378, F379, T385, S386, Q387, S153, S188, I189, Q190, S191, D192, R194, E197, G198, R199, V200, D224, R237, D238, K243, 7 UA 108734 C2 S373, D374, S376, T377, F379, I154, T187, H193, E195, I196, M201, V202, C223, T228, S235, G236, A239, G244, M247, I369, S372, C375 чи C378. В певних варіантах здійснення пропонується виділена антитіло- чи антигензв’язуюча молекула, яка зв’язується з PCSK9 в місці, що перекривається з місцем, де LDLR зв’язується з PCSK9. В певних варіантах здійснення місце, де LDLR зв’язується з PCSK9, включає щонайменше один амінокислотний залишок, вибраний з групи, що містить: S153, I154, P155, R194, D238, A239, I369, S372, D374, C375, T377, C378, F379, V380 і S381. В певних варіантах здійснення пропонується виділена антитіло- чи антигензв’язуюча молекула, яка зв’язується з PCSK9. В певних варіантах здійснення така виділена антитіло- чи антигензв’язуюча молекула зменшує ймовірність того, що EGFa буде зв’язуватись з PCSK9 в межах 8 ангстремів від щонайменше одного з наступних залишків на PCSK9: S153, I154, P155, R194, D238, A239, I369, S372, D374, C375, T377, C378, F379, V380, S381, W156, N157, L158, E159, H193, E195, H229, R237, G240, K243, D367, I368, G370, A371, S373, S376 чи Q382. В певних варіантах здійснення пропонується антитіло, антигензв’язуючий білок чи антигензв’язуюча молекула, які зв’язуються з поверхнею PCSK9, що перекривається з поверхнею, з якою зв’язується EGFa, Ab 21B12 та/або 31H4. В певних варіантах здійснення пропонується антитіло, антигензв’язуючий білок чи антигензв’язуюча молекула, які зв’язуються з PCSK9 у спосіб, що є подібним до того, який зображено на малюнках. В певних варіантах здійснення вищеописані варіанти здійснення є нейтралізуючими антитілами чи антигензв’язуючими білками. В певних варіантах здійснення антигензв’язуючий білок не є LDLR чи його фрагментом (таким як EGFa). В певних своїх аспектах даний винахід стосується виділеного нейтралізуючого антитіла, яке, коли зв’язується з PCSK9, позиціонується в 8 ангстремах чи менше від щонайменше одного з наступних залишків PCSK9: T468, R469, M470, A471, T472, R496, R499, E501, A502, Q503, R510, H512, F515, P540, P541, A542, E543, H565, W566, E567, V568, E569, R592, E593, S465, G466, P467, A473, I474, R476, G497, E498, M500, G504, K506, L507, V508, A511, N513, A514, G516, V536, T538, A539, A544, T548, D570, L571, H591, A594, S595 і H597 послідовності SEQ ID №: 3. В певних варіантах здійснення таке антитіло позиціонується в 5 ангстремах чи менше від щонайменше одного з наступних залишків PCSK9: T468, R469, M470, A471, T472, R496, R499, E501, A502, Q503, R510, H512, F515, P540, P541, A542, E543, H565, W566, E567, V568, E569, R592 і E593 послідовності SEQ ID №: 3. В певних своїх аспектах даний винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку. Такий антигензв’язуючий білок включає: А) CDRH1 з послідовності CDRH1 в SEQ ID №: 89, CDRH2 з послідовності CDRH2 в SEQ ID №: 89 і CDRH3 з послідовності CDRH3 в SEQ ID №: 89, і В) CDRL1 з послідовності CDRL1 в SEQ ID №: 32, CDRL2 з послідовності CDRL2 в SEQ ID №: 32 і CDRL3 з послідовності CDRL3 в SEQ ID №: 32. В певних своїх аспектах даний винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку, який зв’язується з білком PCSK9 з послідовності SEQ ID №: 1, причому зв’язування між вказаним виділеним антигензв’язуючим білком і варіантним білком PCSK9 становить менше ніж 50% зв’язування між цим виділеним антигензв’язуючим білком і білком PCSK9 з послідовності SEQ ID №: 1 та/або SEQ ID №: 303. В певних варіантах здійснення варіантний білок PCSK9 містить щонайменше одну мутацію залишку в позиції, вибраній з групи, яка включає 207, 208, 185, 181, 439, 513, 538, 539, 132, 351, 390, 413, 582, 162, 164, 167, 123, 129, 311, 313, 337, 519, 521 і 554, як показано в SEQ ID №: 1. В певних варіантах здійснення щонайменше одна мутація вибирається з групи, яка містить чи складається з R207E, D208R, E181R, R185E, R439E, E513R, V538R, E539R, T132R, S351R, A390R, A413R і E582R. В певних варіантах здійснення щонайменше одна мутація вибирається з групи, яка складається з D162R, R164E, E167R, S123R, E129R, A311R, D313R, D337R, R519E, H521R і Q554R. В певних своїх аспектах даний винахід стосується антигензв’язуючого білку, який зв’язується з білком PCSK9 з послідовності SEQ ID №: 303 у перший спосіб і зв’язується з варіантом PCSK9 у другий спосіб. Варіант PCSK9 має щонайменше одну точкову мутацію в позиції, вибраній з групи, яка містить чи складається з: 207, 208, 185, 181, 439, 513, 538, 539, 132, 351, 390, 413, 582, 162, 164, 167, 123, 129, 311, 313, 337, 519, 521 і 554 послідовності SEQ ID №: 303 та/або SEQ ID №: 1. В певних варіантах здійснення перший спосіб включає перший ЕС50, перший Bmax чи перший EC50 і перший Bmax. В певних варіантах здійснення другий спосіб включає другий ЕС50, другий Bmax чи другий EC50 і другий Bmax. Значення першого способу відрізняється від значення другого способу. В певних варіантах здійснення перший спосіб включає перший ЕС50, тоді як другий спосіб включає другий ЕС50, а точкова мутація вибирається з групи, яка містить чи складається з: R207E, D208R, E181R, R185E, R439E, E513R, V538R, E539R, T132R, S351R, A390R, A413R і E582R. В певних варіантах здійснення 8 UA 108734 C2 перший ЕС50 щонайменше на 20% відрізняється від другого ЕС50. В певних варіантах здійснення перший ЕС50 щонайменше на 50% відрізняється від другого ЕС50. В певних варіантах здійснення другий ЕС50 має більше чисельне значення, ніж перший ЕС50. В певних варіантах здійснення перший ЕС50 визначається з використанням мультиплексного аналізу зв’язування гранул. В певних варіантах здійснення другий ЕС50 є більшим ніж 2 мкм. В певних варіантах здійснення антигензв’язуючий білок є нейтралізуючим антигензв’язуючим білком. В певних варіантах здійснення цей нейтралізуючий антигензв’язуючий білок є конкурентним нейтралізуючим антигензв’язуючим білком. В певних варіантах здійснення цей нейтралізуючий антигензв’язуючий білок є не конкурентним нейтралізуючим антигензв’язуючим білком. В певних варіантах здійснення перший спосіб включає перший Bmax, а другий спосіб включає другий Bmax, який відрізняється від першого Bmax. Варіант PCSK9 має щонайменше одну точкову мутацію, вибрану з групи, яка включає чи містить: D162R, R164E, E167R, S123R, E129R, A311R, D313R, D337R, R519E, H521R і Q554R. В певних варіантах здійснення другий Bmax становить біля 10% від першого Bmax. В певних варіантах здійснення перший Bmax щонайменше на 20% відрізняється від другого Bmax. В певних варіантах здійснення перший Bmax щонайменше на 50% відрізняється від другого Bmax. В певних своїх аспектах даний винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку, який зв’язується з білком PCSK9 з послідовності SEQ ID №: 3, де епітоп антигензв’язуючого білку включає щонайменше одну з наступних амінокислот SEQ ID №: 1: 207, 208, 181, 185, 439, 513, 538, 539, 132, 351, 390, 413, 582, 162, 164, 167, 123, 129, 311, 313, 337, 519, 521 і 554. В певних своїх аспектах даний винахід стосується виділеного нейтралізуючого антигензв’язуючого білку, який зв’язується з білком PCSK9, що включає амінокислотну послідовність SEQ ID №: 1, де цей нейтралізуючий антигензв’язуючий білок зменшує ефект PCSK9 щодо зниження LDLR. В певних варіантах здійснення антигензв’язуючий білок є неконкурентним нейтралізуючим антигензв’язуючим білком LDLR. В певних варіантах здійснення антигензв’язуючий білок є конкурентним нейтралізуючим антигензв’язуючим білком LDLR. В певних своїх аспектах даний винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку, який включає: А) CDRH1 з послідовності CDRH1 в SEQ ID №: 49, CDRH2 з CDRH2 послідовності в SEQ ID №: 49 і CDRH3 з послідовності CDRH3 в SEQ ID №: 49 і В) CDRL1 з послідовності CDRL1 в SEQ ID №:23, CDRL2 з послідовності CDRL2 в SEQ ID №:23 і CDRL3 з послідовності CDRL3 в SEQ ID №:23. В певних своїх аспектах даний винахід стосується композиції, яка містить кристалізований білок PCSK9 і антигензв’язуючий білок, що зв’язується з PCSK9. Композиція, яка включає кристалізований білок PCSK9, є такою, що тривимірна структура білку PCSK9 може бути визначена до розділення біля 2,2 ангстремів чи краще. В певних варіантах здійснення антигензв’язуючий білок є антитілом чи його фрагментом. В певних своїх аспектах даний винахід стосується кристалізованого білку PCSK9 і щонайменше частини EGFa білку LDLR, де частина EGFa білку LDLR зв’язується білком PCSK9, а вказаний кристалізований білок PCSK9 є таким, що тривимірна структура білку PCSK9 може бути визначена до розділення біля 2,2 ангстремів чи краще. В певних варіантах здійснення молекулярна модель знаходиться на носієві, який читається машиною. В певних своїх аспектах даний винахід стосується використання антигензв’язуючого білку, як його тут описано, при приготуванні медикаменту для зниження рівня холестерину в сироватці. В певних своїх аспектах даний винахід стосується використання антигензв’язуючого білку, як його тут описано, при приготуванні медикаменту для лікування чи профілактики стану, пов’язаного з підвищеним рівнем холестерину у сироватці суб’єкта. В певних своїх аспектах даний винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку, який зв’язує PCSK9 і включає: А) ділянку, що визначає комплементарність, важкого ланцюга (CDRH), вибрану з щонайменше чогось одного з групи, яка містить: (і) CDRH1, вибрану з CDRH1 в межах послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №№: 67, 79, 89 і 49, (ii) CDRH1, яка відрізняється в амінокислотній послідовності від CDRH1 з (i) добавкою, делецією чи заміщенням не більше ніж двох амінокислот; і (ііі) амінокислотну послідовність CDRH1, вибрану з групи, яка включає X1X2X3X4X5X6X7X8X9X10 (SEQ ID №: 406), де Х1 вибирається з групи, яка містить G, X2 вибирається з групи, яка містить Y, F і G, X3 вибирається з групи, яка містить T і S, X4 вибирається з групи, яка містить L і F, X5 вибирається з групи, яка містить T, S і N, X6 вибирається з групи, яка містить S і A, X7 вибирається з групи, яка містить Y і F, X8 вибирається з групи, яка містить G, S і Y, X9 вибирається з групи, яка містить I, M і W, X10 вибирається з групи, яка містить of S, N і H, В) ділянку, що визначає комплементарність, легкого ланцюга (CDRL), вибрану з щонайменше чогось одного з групи, яка містить: (і) CDRL1, вибрану з CDRL1 9 UA 108734 C2 в межах послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №№: 12, 32, 35 і 23, (ii) CDRL1, яка відрізняється в амінокислотній послідовності від CDRL3 з (i) добавкою, делецією чи заміщенням не більше ніж двох амінокислот; і (ііі) амінокислотну послідовність CDRL1, вибрану з групи, яка включає X1X2X3X4X5X6X7X8X9X10X11X12X13X14 (SEQ ID №: 407), де Х1 вибирається з групи, яка містить Т і не містить амінокислоти, Х 2 вибирається з групи, яка містить G і S, Х3 вибирається з групи, яка містить S, T і G, Х4 вибирається з групи, яка містить S, Х5 вибирається з групи, яка містить S, Х6 вибирається з групи, яка містить N, D і S, Х7 вибирається з групи, яка містить I, V і N, Х8 вибирається з групи, яка містить G і I, Х9 вибирається з групи, яка містить A і G, Х10 вибирається з групи, яка містить G, Y, S і N, Х11 вибирається з групи, яка містить Y і N, Х12 вибирається з групи, яка містить D, S, T і F, Х13 вибирається з групи, яка містить V, Х14 вибирається з групи, яка містить S, N і H. Спеціалісту в цій галузі має бути зрозумілим, що єдиний АВР чи антитіло можуть відповідати одній чи більше з вищенаведений опцій і все ще залишатись в межах описаного винаходу для цього варіанту здійснення. В певних своїх аспектах даний винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку, який зв’язує PCSK9 і включає: А) ділянку, що визначає комплементарність, важкого ланцюга (CDRH), вибрану з щонайменше чогось одного з групи, яка містить: (і) CDRH2, вибрану з CDRH2 в межах послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №№: 67, 79, 89 і 49, (ii) CDRH2, яка відрізняється в амінокислотній послідовності від CDRH2 з (i) добавкою, делецією чи заміщенням не більше ніж двох амінокислот; і (ііі) амінокислотну послідовність CDRH2, вибрану з групи, яка включає X1X2X3X4X5X6X7X8X9X10X11X12X13X14 X15X16X17 (SEQ ID №: 408), де Х1 вибирається з групи, яка містить W, S, L і не містить амінокислоти, Х2 вибирається з групи, яка містить V, I і E, Х3 вибирається з групи, яка містить S, W і I, Х4 вибирається з групи, яка містить F, S і N, Х5 вибирається з групи, яка містить Y, S, D і H, Х6 вибирається з групи, яка містить N, S і G, Х7 вибирається з групи, яка містить S і G, Х8 вибирається з групи, яка містить N, Y, D і R, Х9 вибирається з групи, яка містить T, I і E, Х10 вибирається з групи, яка містить N, S, Y і D, Х11 вибирається з групи, яка містить Y, Х12 вибирається з групи, яка містить A і N, Х13 вибирається з групи, яка містить Q, D і P, Х14 вибирається з групи, яка містить K і S, Х15 вибирається з групи, яка містить L і V, Х16 вибирається з групи, яка містить Q і K, Х17 вибирається з групи, яка містить G і S, B) ділянку, що визначає комплементарність, легкого ланцюга (CDRL), вибрану з щонайменше чогось одного з групи, яка містить: (і) CDRL2, вибрану з CDRL3 в межах послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №№: 12, 32, 35 і 23, (ii) CDRL2, яка відрізняється в амінокислотній послідовності від CDRL3 з (i) добавкою, делецією чи заміщенням не більше ніж двох амінокислот; і (ііі) амінокислотну послідовність CDRL2, вибрану з групи, яка включає X1X2X3X4X5X6X7 (SEQ ID №: 409), де Х1 вибирається з групи, яка містить G, E, S і D, Х2 вибирається з групи, яка містить N, V і Y, Х3 вибирається з групи, яка містить S і N, Х4 вибирається з групи, яка містить N, Q і K, Х5 вибирається з групи, яка містить R, Х6 вибирається з групи, яка містить Р, Х7 вибирається з групи, яка містить S. В певних своїх аспектах даний винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку An, який зв’язує PCSK9 і включає: А) ділянку, що визначає комплементарність, важкого ланцюга (CDRH), вибрану з щонайменше чогось одного з групи, яка містить: (і) CDRH3, вибрану з CDRH3 в межах послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №№: 67, 79, 89 і 49, (ii) CDRH3, яка відрізняється в амінокислотній послідовності від CDRH3 з (i) добавкою, делецією чи заміщенням не більше ніж двох амінокислот; і (ііі) амінокислотну послідовність CDRH3, вибрану з групи, яка включає X1X2X3X4X5X6X7X8X9X10X11X12X13X14 (SEQ ID №: 410), де Х1 вибирається з групи, яка містить D і не містить амінокислоти, Х2 вибирається з групи, яка містить Y, A і не містить амінокислоти, Х3 вибирається з групи, яка містить D, I і не містить амінокислоти, Х4 вибирається з групи, яка містить F, A і не містить амінокислоти, Х5 вибирається з групи, яка містить W, A і не містить амінокислоти, Х6 вибирається з групи, яка містить S, L і не містить амінокислоти, Х7 вибирається з групи, яка містить A, Y, G і не містить амінокислоти, Х8 вибирається з групи, яка містить Y, Q і не містить амінокислоти, Х9 вибирається з групи, яка містить G, Y і L, Х10 вибирається з групи, яка містить Y, D і V, Х11 вибирається з групи, яка містить G, A і P, Х12 вибирається з групи, яка містить M і F, Х13 вибирається з групи, яка містить D, Х14 вибирається з групи, яка містить V і Y, і В) ділянку, що визначає комплементарність, легкого ланцюга (CDRL), вибрану з щонайменше чогось одного з групи, яка містить: (і) CDRL3, вибрану з CDRL3 в межах послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №№: 12, 32, 35 і 23, (ii) CDRL3, яка відрізняється в амінокислотній послідовності від CDRL3 з (i) добавкою, делецією чи заміщенням не більше ніж двох амінокислот; і (ііі) амінокислотну послідовність CDRL3, вибрану з групи, яка включає X1X2X3X4X5X6X7X8X9X10X11 (SEQ ID №: 411), де Х1 вибирається з групи, яка містить Q, A, G і не містить амінокислоти, Х2 вибирається з групи, яка містить S, V, T і не містить амінокислоти, Х3 вибирається з групи, яка містить Y, N і W, Х4 10 UA 108734 C2 вибирається з групи, яка містить S і D, Х5 вибирається з групи, яка містить S, Y і D, Х6 вибирається з групи, яка містить S і T, Х7 вибирається з групи, яка містить L і S, Х8 вибирається з групи, яка містить S, T і N, Х9 вибирається з групи, яка містить G, S і A, Х10 вибирається з групи, яка містить S, M, W і Y, Х11 вибирається з групи, яка містить V. В певних варіантах здійснення будь-яка з вищенаведених амінокислот може бути заміщеною консервативним амінокислотним заміщенням. В певних своїх аспектах даний винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку, який зв’язує PCSK9 і включає: А) ділянку, що визначає комплементарність, важкого ланцюга (CDRH), вибрану з щонайменше чогось одного з групи, яка містить: (і) CDRH1, вибрану з CDRH1 в межах послідовностей, вибраних з групи, яка включає SEQ ID №№: 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57 і 58, (іі) CDRH1, яка відрізняється в амінокислотній послідовності від CDRH1 з (i) добавкою, делецією чи заміщенням не більше ніж двох амінокислот; і (ііі) амінокислотну послідовність CDRH1, вибрану з групи, яка включає X1X2X3X4X5X6X7X8X9X10 (SEQ ID №: 412), де Х1 вибирається з групи, яка містить G, P і A, Х2 вибирається з групи, яка містить Y, W, F, T і S, Х3 вибирається з групи, яка містить T, P, S і A, C, V, L і I, Х4 вибирається з групи, яка містить L, F, I, V, M, A і Y, Х5 вибирається з групи, яка містить T, P, S і A, Х6 вибирається з групи, яка містить S, T, A і C, Х7 вибирається з групи, яка містить Y, W, F, T і S, Х8 вибирається з групи, яка містить G, P і A, Х9 вибирається з групи, яка містить I, L, V, M, A і F, Х10 вибирається з групи, яка містить S, T, A і C, В) ділянку, що визначає комплементарність, легкого ланцюга (CDRL), вибрану з щонайменше чогось одного з групи, яка містить: (і) CDRL1, вибрану з CDRL1 в межах послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №№: 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 і 24, (ii) CDRL1, яка відрізняється в амінокислотній послідовності від CDRL3 з (i) добавкою, делецією чи заміщенням не більше ніж двох амінокислот; і (ііі) амінокислотну послідовність CDRL1, вибрану з групи, що включає X1X2X3X4X5X6X7X8X9X10X11X12X13X14 (SEQ ID №: 413), де Х1 вибирається з групи, яка містить T і S, Х2 вибирається з групи, яка містить G, P і A, Х3 вибирається з групи, яка містить T і S, Х4 вибирається з групи, яка містить S N, T, A, C і Q, Х5 вибирається з групи, яка містить S, T, A і C, Х6 вибирається з групи, яка містить D і E, Х7 вибирається з групи, яка містить V, I, M, L, F і A, Х8 вибирається з групи, яка містить G, P і A, Х9 вибирається з групи, яка містить G, A, R, P, V, L, I, K, Q і N, Х10 вибирається з групи, яка містить Y, W, F, T і S, Х11 вибирається з групи, яка містить N і Q, Х12 вибирається з групи, яка містить Y, S, W, F, T, A і C, Х13 вибирається з групи, яка містить V, I, M, L, F і A, Х14 вибирається з групи, яка містить S, T, A і C. В певних своїх аспектах даний винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку, який зв’язує PCSK9 і включає: А) ділянку, що визначає комплементарність, важкого ланцюга (CDRH), вибрану з щонайменше чогось одного з групи, яка містить: (і) CDRH2, вибрану з CDRH2 в межах послідовностей, вибраних з групи, яка включає SEQ ID №№: 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57 і 58, (іі) CDRH2, яка відрізняється в амінокислотній послідовності від CDRH2 з (i) добавкою, делецією чи заміщенням не більше ніж двох амінокислот; і (ііі) амінокислотну послідовність CDRH2, вибрану з групи, яка включає X1X2X3X4X5X6X7X8X9X10X11X12X13X14 X15X16X17, (SEQ ID №: 414), де Х1 вибирається з групи, яка містить W, Y і F, Х2 вибирається з групи, яка містить V, I, M, L, Fі A, Х3 вибирається з групи, яка містить S, T, A і C, Х4 вибирається з групи, яка містить A, F, V, L, I, Y і M, Х5 вибирається з групи, яка містить Y, W, F, T і S, Х6 вибирається з групи, яка містить N і Q, Х7 вибирається з групи, яка містить G, P і A, Х8 вибирається з групи, яка містить N і Q, Х9 вибирається з групи, яка містить T і S, Х10 вибирається з групи, яка містить N і Q, Х11 вибирається з групи, яка містить Y, W, F, T і S, Х12 вибирається з групи, яка містить A, V, L і I, Х13 вибирається з групи, яка містить Q, E, N і D, Х14 вибирається з групи, яка містить K, R, Q і N, Х15 вибирається з групи, яка містить L, F, V, I, M, A і Y, Х16 вибирається з групи, яка містить Q і N, Х17 вибирається з групи, яка містить G, P і A, В) ділянку, що визначає комплементарність, легкого ланцюга (CDRL), вибрану з щонайменше чогось одного з групи, яка містить: (і) CDRL2, вибрану з CDRL3 в межах послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №№: 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 і 24, (ii) CDRL2, яка відрізняється в амінокислотній послідовності від CDRL3 з (i) добавкою, делецією чи заміщенням не більше ніж двох амінокислот; і (ііі) амінокислотну послідовність CDRL2, вибрану з групи, що включає X1X2X3X4X5X6X7 (SEQ ID №: 415), де Х1 вибирається з групи, яка містить E і D, Х2 вибирається з групи, яка містить V, I, M, L, F і A, Х3 вибирається з групи, яка містить S, T, A і C, Х4 вибирається з групи, яка містить N і Q, Х5 вибирається з групи, яка містить R, K, Q і N, Х6 вибирається з групи, яка містить Р і А, Х 7 вибирається з групи, яка містить S, T, A і C. В певних своїх аспектах даний винахід стосується виділеного антигензв’язуючого білку, який зв’язує PCSK9 і включає: А) ділянку, що визначає комплементарність, важкого ланцюга (CDRH), вибрану з щонайменше чогось одного з групи, яка містить: (і) CDRH3, вибрану з CDRH3 в межах 11 UA 108734 C2 послідовностей, вибраних з групи, яка включає SEQ ID №№: 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57 і 58, (іі) CDRH3, яка відрізняється в амінокислотній послідовності від CDRH3 з (i) добавкою, делецією чи заміщенням не більше ніж двох амінокислот; і (ііі) амінокислотну послідовність CDRH3, вибрану з групи, яка включає X1X2X3X4X5X6 (SEQ ID №: 416), де Х1 вибирається з групи, яка містить G, P, A і не містить амінокислоти, Х2 вибирається з групи, яка містить Y, W, F, T і S, Х3 вибирається з групи, яка містить G, V, P, A, I, M, L і F, Х4 вибирається з групи, яка містить M, L, F і I, Х5 вибирається з групи, яка містить D і E, Х6 вибирається з групи, яка містить V, I, M, L, F і A, В) ділянку, що визначає комплементарність, легкого ланцюга (CDRL), вибрану з щонайменше чогось одного з групи, яка містить: (і) CDRL3, вибрану з CDRL3 в межах послідовностей, вибраних з групи, що включає SEQ ID №№: 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 і 24, (ii) CDRL3, яка відрізняється в амінокислотній послідовності від CDRL3 з (i) добавкою, делецією чи заміщенням не більше ніж двох амінокислот; і (ііі) амінокислотну послідовність CDRL3, вибрану з групи, що включає X1X2X3X4X5X6X7X8X9 (SEQ ID №: 417), де Х1 вибирається з групи, яка містить S, N, T, A, C і Q, Х2 вибирається з групи, яка містить S, T, A і C, Х3 вибирається з групи, яка містить Y, W, F, T і S, Х4 вибирається з групи, яка містить T і S, Х5 вибирається з групи, яка містить S, T, A і C, Х6 вибирається з групи, яка містить S, T, A і C, Х7 вибирається з групи, яка містить N, S, Q, T, A і C, Х8 вибирається з групи, яка містить M, V, L, F, I і A, Х9 вибирається з групи, яка містить V, I, M, L, F і A. КОРОТКИЙ ОПИС МАЛЮНКІВ На Фіг. 1 показана амінокислотна послідовність зрілої форми PCSK9 з підкресленим продоменом. На Фіг. 1B1-1B4 показана амінокислотна послідовність і послідовність нуклеїнових кислот PCSK9 з підкресленим про-доменом і виділеною сигнальною послідовністю. На Фіг. 2A-2D представлені таблиці порівняння послідовностей різних легких ланцюгів різних антигензв’язуючих білків. На Фіг. 2С продовжена послідовність, почата на Фіг. 2А. На Фіг. 2D продовжена послідовність, почата на Фіг. 2В. На Фіг. 3A-3D представлені таблиці порівняння послідовностей різних важких ланцюгів різних антигензв’язуючих білків. На Фіг. 3С продовжена послідовність, почата на Фіг. 3А. На Фіг. 3D продовжена послідовність, почата на Фіг. 3В. На Фіг. 3E-3JJ показані амінокислотні послідовності і послідовності нуклеїнових кислот для варіабельних доменів певних варіантів здійснення антигензв’язуючих білків. На Фіг. 3КК показані амінокислотні послідовності для різних постійних доменів. На Фіг. 3LL-3BBB показані амінокислотні послідовності і послідовності нуклеїнових кислот для варіабельних доменів певних варіантів здійснення антигензв’язуючих білків. На Фіг. 3CCC-3JJJ наведені таблиці порівняння послідовностей різних важких і легких ланцюгів певних варіантів здійснення антигензв’язуючих білків. На Фіг. 4А показана крива зв’язування антигензв’язуючого білку з PCSK9 людини. На Фіг. 4В показана крива зв’язування антигензв’язуючого білку з PCSK9 людини. На Фіг. 4С показана крива зв’язування антигензв’язуючого білку з PCSK9 макаки. На Фіг. 4D показана крива зв’язування антигензв’язуючого білку з PCSK9 макаки. На Фіг. 4Е показана крива зв’язування антигензв’язуючого білку з PCSK9 миші. На Фіг. 4F показана крива зв’язування антигензв’язуючого білку з PCSK9 миші. На Фіг. 5А представлені результати експерименту з аналізом методом електрофорезу в поліакриламідному гелі з додецилсульфатом натрію (SDS PAGE) з використанням PCSK9 і різних антигензв’язуючих білків, які демонструють відносну чистоту і концентрацію цих білків. На Фіг. 5В і 5С показані графіки рівноважних аналізів BIAcore розчину для 21B12. На Фіг. 5D показані графіки кінетики з аналізу BIAcore методом імуносорбції з захопленням імуноглобулінів. На Фіг. 5Е представлена діаграма, в якій наведені розсортировані результати для трьох АВР (антигензв’язуючих білків). На Фіг. 6А представлена крива пригнічення зв’язування антигензв’язуючого білку 31H4 IgG2 з PCSK9 в in vitro пробі на зв’язування PCSK9:LDLR. На Фіг. 6В представлена крива пригнічення зв’язування антигензв’язуючого білку 31H4 IgG4 з PCSK9 в in vitro пробі на зв’язування PCSK9:LDLR. На Фіг. 6С представлена крива пригнічення зв’язування антигензв’язуючого білку 21H12 IgG2 з PCSK9 в in vitro пробі на зв’язування PCSK9:LDLR. На Фіг. 6D представлена крива пригнічення зв’язування антигензв’язуючого білку 21H12 IgG4 з PCSK9 в in vitro пробі на зв’язування PCSK9:LDLR. На Фіг. 7А представлена крива пригнічення зв’язування антигензв’язуючого білку 31H4 IgG2 в пробі на засвоєння LDL клітинами, яка показує вплив АВР на зниження блокуючих ефектів 12 UA 108734 C2 PCSK9 щодо блокування засвоєння LDL. На Фіг. 7В представлена крива пригнічення зв’язування антигензв’язуючого білку 31H4 IgG4 в пробі на засвоєння LDL клітинами, яка показує вплив АВР на зниження блокуючих ефектів PCSK9 щодо блокування засвоєння LDL. На Фіг. 7С представлена крива пригнічення зв’язування антигензв’язуючого білку 21B12 IgG2 в пробі на засвоєння LDL клітинами, яка показує вплив АВР на зниження блокуючих ефектів PCSK9 щодо блокування засвоєння LDL. На Фіг. 7D представлена крива пригнічення зв’язування антигензв’язуючого білку 21B12 IgG2 в пробі на засвоєння LDL клітинами, яка показує вплив АВР на зниження блокуючих ефектів PCSK9 щодо блокування засвоєння LDL. На Фіг. 8А представлений графік, який показує здатність ABP 31H4 знижувати рівень холестерину в сироватці у мишей відносно контрольних мишей, оброблених IgG (* p< 0,01). На Фіг. 8В представлений графік, який показує здатність ABP 31H4 знижувати рівень холестерину в сироватці у мишей відносно часу = нуль годин (# p= 0,05). На Фіг. 8С представлений графік, який показує здатність ABP 31H4 знижувати рівень холестерину HDL у мишей C57B1/6 (* p< 0,01). На Фіг. 8D представлений графік, який показує здатність ABP 31H4 знижувати рівень холестерину HDL у мишей C57B1/6 (# p< 0,05). На Фіг. 9 показаний вестерн блотинговий аналіз здатності ABP 31H4 збільшувати кількість білку LDLR в печінці через різні інтервали часу. На Фіг. 10А показаний графік, який відтворює здатність антигензв’язуючого білку 31Н4 знижувати загальний холестерин в сироватці у мишей дикого типу (відносну). На Фіг. 10В показаний графік, який відтворює здатність антигензв’язуючого білку 31Н4 знижувати холестерин HDL в сироватці у мишей дикого типу. На Фіг. 10С показаний графік, який відтворює здатність знижувати рівень холестерину в сироватці різних антигензв’язуючих білків 31H4 і 16F12. На Фіг. 11А показаний протокол ін’єкцій для тестування тривалості і здатності антигензв’язуючих білків знижувати рівень холестерину в сироватці. На Фіг. 11В показаний графік, який відображає результати здійснення протоколу з Фіг. 11А. На Фіг. 12А представлені рівні LDLR у відповідь на комбінацію статину і АВР 21В12 в клітинах HepG2. На Фіг. 12В представлені рівні LDLR у відповідь на комбінацію статину і АВР 31Н4 в клітинах HepG2. На Фіг. 12С представлені рівні LDLR у відповідь на комбінацію статину і АВР 25A7.1, не нейтралізуючого антитіла (на відміну від “25A7” нейтралізуючого антитіла), в клітинах HepG2. На Фіг. 12D представлені рівні LDLR у відповідь на комбінацію статину і АВР 21В12 в клітинах HepG2, зверхекспресуючих PCSK9. На Фіг. 12Е представлені рівні LDLR у відповідь на комбінацію статину і АВР 31H4 в клітинах HepG2, зверхекспресуючих PCSK9. На Фіг. 12F представлені рівні LDLR у відповідь на комбінацію статину і АВР 25A7.1, не нейтралізуючого антитіла (на відміну від “25A7” нейтралізуючого антитіла), в клітинах HepG2, зверхекспресуючих PCSK9. На Фіг. 13А показані різні амінокислотні послідовності легкого ланцюга різних АВР до PCSK9. Крапки (.) вказують на відсутність амінокислоти. На Фіг. 13В показана кладограма легкого ланцюга різних АВР до PCSK9. На Фіг. 13С показані різні амінокислотні послідовності важкого ланцюга різних АВР до PCSK9. Крапки (.) вказують на відсутність амінокислоти. На Фіг. 13D показана дендрограма важкого ланцюга для різних АВР до PCSK9. На Фіг. 13Е показане порівняння ділянок CDR легкого і важкого ланцюгів і позначення груп, від яких походить консенсус. На Фіг. 13F показані консенсусні послідовності для Груп 1 і 2. На Фіг. 13G показані консенсусні послідовності для Груп 3 і 4. На Фіг. 13Н показані консенсусні послідовності для Груп 1 і 2. Крапки (.) вказують на ідентичні залишки. На Фіг. 13І показані консенсусні послідовності для Групи 2. Крапки (.) вказують на ідентичні залишки. На Фіг. 13J показані консенсусні послідовності для Груп 3 і 4. Крапки (.) вказують на ідентичні залишки. На Фіг. 14А представлений графік, який показує здатність знижувати LDL in vivo різних АВР (в концентрації 10 мг/кг). 13 UA 108734 C2 На Фіг. 14В представлений графік, який показує здатність знижувати LDL in vivo різних АВР (в концентрації 30 мг/кг). На Фіг. 15А і Фіг. 15В наведені таблиці порівняння послідовностей різних легких ланцюгів з різних варіантів здійснення антигензв’язуючих білків. Фіг. 15В продовжує послідовність, почату на Фіг. 15А. На Фіг. 15С і Фіг. 15D наведені таблиці порівняння послідовностей різних легких ланцюгів з різних варіантів здійснення антигензв’язуючих білків. Фіг. 15D продовжує послідовність, почату на Фіг. 15C. На Фіг. 16А показаний гель, використовуваний для тестування здатності Ab 21B12 зв’язуватись з ProCat чи VD частинами PCSK9. На Фіг. 16В показаний гель, використовуваний для тестування здатності Ab 31H4 зв’язуватись з ProCat чи VD частинами PCSK9. На Фіг. 17 показана структура PCSK9 і EGFa частини LDLR. На Фіг. 18А показана структура PCSK9 і 31H4 Ab. На Фіг. 18В показана структура PCSK9 і 31H4 Ab. На Фіг. 19А показана структура PCSK9, 31H4 Ab і 21B12 Ab. На Фіг. 19В показана структура PCSK9 і 21B12 Ab. На Фіг. 20А показана структура PCSK9 і EGFa від LDLR накладеною на структуру антитіл 31H4 і 21B12, зв’язаних з PCSK9. На Фіг. 20В показана структурна модель PCSK9 і LDLR. На Фіг. 20С показана структурна модель PCSK9 і LDLR з іншої перспективи. На Фіг. 20D показана структурна модель PCSK9 і LDLR з включеними структурними репрезентаціями 31H4 і 21B12. На Фіг. 20Е показана структурна модель з Фіг. 20D, повернута на 90 градусів навколо позначеної осі. На Фіг. 20F показана структурна модель з Фіг. 20D, повернута на 180 градусів навколо позначеної осі. На Фіг. 21А показана структура PCSK9 і 31A4. На Фіг. 21В показана структура PCSK9 і 31A4. На Фіг. 21С показана структура PCSK9 і 31A4. На Фіг. 21D показана структурна модель повної довжини PCSK9 і 31A4. На Фіг. 22 представлений комплект послідовностей АВР, які показують різні відмінності між послідовностями АВР людини і послідовностями АВР, які були встановлені у E. coli і використані для кристалічних структур. На Фіг. 23 представлена таблиця різних вибірок результатів. На Фіг. 23А представлена перша частина таблиці різних вибірок результатів. На Фіг. 23В представлена друга частина таблиці різних вибірок результатів. На Фіг. 23С представлена третя частина таблиці різних вибірок результатів. На Фіг. 23D представлена четверта частина таблиці різних вибірок результатів. На Фіг. 24А показано вестерн блот в не відновлювальних умовах. На Фіг. 24В показано вестерн блот у відновлювальних умовах. На Фіг. 25А показано охват поверхні PCSK9. На Фіг. 25В показано охват поверхні PCSK9. На Фіг. 25С показано охват поверхні PCSK9. На Фіг. 25D показано охват поверхні PCSK9. На Фіг. 25E показано охват поверхні PCSK9. На Фіг. 25F показано охват поверхні PCSK9. На Фіг.26 показано порівняння (послідовностей) амінокислотної послідовності PCSK9 і всіх залишків, що були піддані мутації у варіантах PCSK9 для перевірки епітопів різних антитіл. На Фіг. 27А попадання епітопів 21В12 показані нанесеними на кристалічну структуру PCSK9 під дією 21В12. На Фіг. 27В попадання епітопів 31H4 показані нанесеними на кристалічну структуру PCSK9 під дією 31H4 і 21В1. На Фіг. 27С попадання епітопів 31H4 показані нанесеними на кристалічну структуру PCSK9 під дією 31H4 і 21В12. На Фіг. 27D попадання епітопів 12H11 показані нанесеними на кристалічну структуру PCSK9 під дією 31H4 і 21В12. На Фіг. 27Е попадання епітопів 3C4 показані нанесеними на кристалічну структуру PCSK9 під дією 31H4 і 21В12. На Фіг 28А показаний графік, який демонструє здатність до зв’язування різних АВР до різних 14 UA 108734 C2 частин PCSK9. На Фіг 28В показаний графік, який демонструє здатність до зв’язування різних АВР до різних частин PCSK9. На Фіг. 28С показаний графік, який порівнює здатність зв’язувати LDLR двох АВР. На Фіг. 28D який порівнює здатність клітин засвоювати LDL двох АВР. ДОКЛАДНИЙ ОПИС ПЕВНИХ ПОКАЗОВИХ ВАРІАНТІВ ЗДІЙСНЕННЯ Тут описуються антигензв’язуючі білки (такі як антитіла та їх функціональні зв’язуючі фрагменти), що зв’язуються з PCSK9. В певних варіантах здійснення ці антигензв’язуючі білки зв’язуються з PCSK9 і перешкоджають функціонування PCSK9 різними способами. В певних варіантах здійснення антигензв’язуючі білки блокують чи знижують здатність PCSK9 взаємодіяти з іншими речовинами. Наприклад, в певних варіантах здійснення, антигензв’язуючий білок зв’язується з PCSK9 у спосіб, який перешкоджає чи знижує ймовірність того, що PCSK9 зв’яжеться з LDLR. В інших варіантах здійснення антигензв’язуючі білки зв’язуються з PCSK9, але не блокують здатність PCSK9 взаємодіяти з LDLR. В певних варіантах здійснення антигензв’язуючі білки є людськими моноклональними антитілами. Як має бути зрозуміло спеціалістам в цій галузі, в світлі даного опису, зміна взаємодій між PCSK9 і LDLR може збільшити кількість LDLR, наявну для зв’язування з LDL, що, в свою чергу, зменшує кількість LDL в сироватці у суб’єкта, приводячи до зниження рівня холестерину в сироватці у цього суб’єкта. Як такі, антигензв’язуючі білки до PCSK9 можуть бути використані в різних способах і композиціях для лікування суб’єктів з підвищеними рівнями холестерину в сироватці, з ризиком підвищених рівнів холестерину в сироватці чи тих, хто міг би отримати користь від зниження рівнів холестерину в сироватці. Отже, різні способи і методики для зниження, підтримання чи попередження підвищення рівня холестерину в сироватці також тут описуються. В певних варіантах здійснення антигензв’язуючий білок забезпечує зв’язування між PCSK9 і LDLR, але цей антигензв’язуючий білок попереджає чи зменшує шкідливу активність PCSK9 щодо LDLR. В певних варіантах здійснення антигензв’язуючий білок попереджає чи зменшує зв’язування PCSK9 з LDLR. Для зручності наступні розділи загалом окреслюють різні значення термінів, які тут використовуються. Після цього будуть розглянуті загальні аспекти стосовно антигензв’язуючих білків і наведені конкретні приклади, які демонструють властивості різних варіантів антигензв’язуючих білків і як вони можуть бути використані. Дефініції і варіанти здійснення Має бути зрозумілим, що і попередній загальний опис, і наступний докладний опис є тільки показовим і пояснювальним, а не обмежуючим даний винахід, як його окреслено у формулі винаходу. В цій заявці використання однини включає множину, коли не вказується на інше. В цій заявці використання «або» означає «та/або», коли не вказується на інше. Більш того, використання терміну «включаючи», а також інших форм, таких як «включає» і «включений» не є обмежуючим. Також і терміни «елемент» чи «компонент» охоплюють як елементи і компоненти, які складають одну одиницю, так і елементи і компоненти, які складають більше ніж одну субодиницю, коли конкретно не вказується інше. Також, використання терміну «частина» може включати частину половини або всю половину. Заголовки розділів, використані тут, призначені тільки для організаційних цілей і не повинні вважатись такими, що обмежують описану сутність. Всі документи або частини документів, наведені в цій заявці, включаючи, але не обмежуючись ними, патенти, патентні заявки, статті, книги і наукові праці, вважаються такими, що явно включені в цей опис за посиланням у всій їх повноті з будь-якою метою. Як вони використовуються у відповідності до даного опису, наступні терміни, коли не вказується інше, будуть мати наступні значення: Термін «пропротеїн конвертаза субтілізин кексин типу 9» або «PCSK9» стосується поліпептиду, як його наведено в SEQ ID №: 1 та/або 3, чи його фрагментів, а також споріднених поліпептидів, які включають, не обмежуючись ними, алельні варіанти, сплайс-варіанти, похідні варіанти, варіанти через заміщення, варіанти через делецію та/або варіанти через вставку, включаючи додавання N-термінального метіоніну, поліпептиди злиття та міжвидові гомологи. В певних варіантах здійснення поліпептид PCSK9 включає термінальні залишки, такі як, але не обмежуючись ними, залишки лідерної послідовності, прицільні залишки, амінотермінальні залишки метіоніну, залишки лізину, залишки-мітки та/або залишки злитого (гібридного) білку. «PCSK9» називали також FH3, NARC1, HCHOLA3, пропротеїн конвертаза субтілізин кексин типу 9 і регульована невральним апоптозом конвертаза 1. Ген PCSK9 кодує білок пропротеїн конвертази, який належить до К підродини протеїназ з родини секреторної субтілази. Термін «PCSK9» означає як пропротеїн, так і продукт, що утворюється після автокаталізу цього пропротеїну. Коли йдеться тільки про автокаталізований продукт (такий як у відношенні до 15 UA 108734 C2 антигензв’язуючого білку, який селективно зв’язується з розщепленим PCSK9), цей білок може називатись «зрілим», «розщепленим», «обробленим» чи «активним» PCSK9. Коли ж йдеться тільки про неактивну форму, цей білок може називатись «неактивною», «про-формою» або «необробленою» формою PCSK9. Термін PCSK9, як він тут використовується, включає також алелі природного походження, такі як мутації D374Y, S127R і F216L. Термін PCSK9 також охоплює молекули PCSK9, які включають пост-трансляційні модифікації амінокислотної послідовності PCSK9, такі як послідовності PCSK9, що були глікозильовані, пегильовані, послідовності PCSK9, від яких відщеплено його сигнальну послідовність, послідовності PCSK9, від яких відщеплено його про домен з каталітичного домену, але які не відділено від каталітичного домену (наприклад, Фіг. 1А і 1В). Термін «активність PCSK9» включає будь-який біологічний ефект PCSK9. В певних варіантах здійснення активність PCSK9 включає здатність PCSK9 взаємодіяти чи зв’язуватись з субстратом чи рецептором. В певних варіантах здійснення активність PCSK9 представлена здатністю PCSK9 зв’язуватись з рецептором LDL (LDLR). В певних варіантах здійснення PCSK9 зв’язується з LDLR і каталізує реакції з його участю. В певних варіантах здійснення активність PCSK9 включає здатність PCSK9 змінювати (наприклад, зменшувати) наявність LDLR. В певних варіантах здійснення активність PCSK9 включає здатність PCSK9 збільшувати кількість LDL у суб’єкта. В певних варіантах здійснення активність PCSK9 включає здатність PCSK9 зменшувати кількість LDLR, що є в наявності для зв’язування з LDL. В певних варіантах здійснення «активність PCSK9» включає будь-яку біологічну активність, що є результатом сигнальної системи PCSK9. Показові активності включають, не обмежуючись ними, зв’язування PCSK9 з LDLR, ферментативну активність PCSK9 в розщепленні LDLR чи інших білків, зв’язування PCSK9 з білками, іншими ніж LDLR, які сприяють дії PCSK9, зміна під дією PCSK9 секреції АРОВ (Sun X-M et al, “Evidence for effect of mutant PCSK9 on apoliprotein B secretion as the cause of unusually severe dominant hypercholesterolemia, Human Molecular Genetics 14: 11611169, 2005 та Ouguerram K et al, “Apolipoprotein B100 metabolism in autosomal-dominant hypercholesterolemia related to mutations in PCSK9, Arterioscler thromb Vasc Biol. 24: 1448-1453, 2004), роль PCSK9 в регенерації печінки і диференціації нервових клітин (Seidah NG et al, “The secretory proprotein convertase neural apoptosis-regulated convertase 1 (NARC-1): Liver regeneration and neuronal differentiation” PNAS 100: 928-933, 2003) і роль PCSK9 в метаболізмі глюкози в печінці (Costet et al., “Hepatic PCSK9 expression is regulated by nutritional status via insulin and sterol regulatory element-binding protein 1c” J. Biol. Chem. 281(10):6211-18, 2006). Термін «гіперхолестеринемія», як він тут використовується, стосується стану, в якому рівні холестерину підвищуються вище бажаного рівня. В певних варіантах здійснення це означає, що рівні холестерину є підвищеними. В певних варіантах здійснення бажаний рівень враховує різні «фактори ризику», які є відомими спеціалісту в цій галузі (і описані тут чи дані посиланням). Термін «полінуклеотид» чи «нуклеїнова кислота» включає як однониткові, так і двониткові нуклеотидні полімери. Нуклеотиди, що є полінуклеотидом, можуть бути рибонуклеотидами чи деоксирибонуклеотидами або модифікованою формою якогось типу нуклеотиду. Вказані модифікації включають модифікації основи, такі як похідні бромуридину і інозину, модифікації рибози, такі як 2’,3’-дидеоксирибоза, і модифікації міжнуклеотидного зв’язку, такі як фосфоротіонат, фосфородитіонат, фосфороселеноат, фосфородиселеноат, фосфороанілотіоат, фосфораніладат і фосфороамідат. Термін «олігонуклеотид» означає полінуклеотид, який включає 200 чи менше нуклеотидів. В певних варіантах здійснення олігонуклеотиди мають в довжину від 10 до 60 основ. В інших варіантах здійснення олігонуклеотиди мають в довжину 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 чи від 20 до 40 нуклеотидів. Олігонуклеотиди можуть бути однонитковими чи двонитковими, наприклад для використання при конструюванні мутантного гену. Олігонуклеотиди можуть бути смисловими і антисмисловими олігонуклеотидами. Олігонуклеотид може включати мітку, включаючи радіоактивну мітку, флуоресцентну мітку, гаптен чи антигенну мітку для аналізів, які передбачають їх виявлення. Олігонуклеотиди можуть використовуватись, наприклад, як праймери ПЛР, праймери для клонування чи гібридизаційні зонди. «Виділена молекула нуклеїнової кислоти» означає ДНК чи РНК геномного, мРНК, кДНК чи синтетичного походження чи певні їх комбінації, які не асоціюються зі всім чи частиною полінуклеотиду, в якому виділений нуклеотид знаходиться в природі чи є зв’язаним з полінуклеотидом, в якому виділений нуклеотид знаходиться в природі. Для цілей цього опису має бути зрозумілим, що «молекула нуклеїнової кислоти», яка включає послідовність конкретного нуклеотиду, не охоплює інтактні хромосоми. Виділені молекули нуклеїнової кислоти, які «включають» конкретні послідовності нуклеїнових кислот, можуть включати, крім цих конкретних послідовностей, кодуючі послідовності для десяти чи навіть для двадцяти інших 16 UA 108734 C2 білків чи їх частин, або можуть включати функціонально зв’язані регуляторні послідовності, які контролюють експресію кодуючої ділянки згаданих послідовностей нуклеїнових кислот, та/або можуть включати векторні послідовності. Коли не вказується інше, лівий кінець будь-якої однониткової полінуклеотидної послідовності, про яку тут йдеться, є 5’ кінцем; лівий напрямок двониткових полінуклеотидних послідовностей називається 5’ напрямком. Напрямок від 5’ до 3’ додавання нових транскриптів РНК називають напрямком транскрипції. Ділянки послідовності на нитці ДНК з такою самою послідовністю, як у транскрипту РНК, що є 5’ до 5’ кінця транскрипту РНК, називають «попередніми послідовностями»; ділянки послідовності з такою самою послідовністю, як у транскрипту РНК, що є 3’ до 3’ кінця транскрипту РНК, називають «наступними послідовностями». Термін «контрольна послідовність» стосується полінуклеотидної послідовності, яка може впливати на експресію і обробку кодуючих послідовностей, до яких вони прив’язані. Характер таких контрольних послідовностей може залежати від організму хазяїна. В конкретних варіантах здійснення контрольні послідовності для прокаріотів можуть включати промотор, рибосом ний сайт зв’язування і послідовність термінації транскрипції. Наприклад, контрольні послідовності для евкаріотів можуть включати промотори, що містять один чи декілька сайтів розпізнавання для факторів транскрипції, послідовності енхансеру транскрипції і послідовність термінації транскрипції. «Контрольні послідовності» можуть включати лідерні послідовності та/або злиті партнерські послідовності. Термін «вектор» означає будь-яку молекулу чи одиницю (наприклад, нуклеїнову кислоту, плазміду, бактеріофаг чи вірус), яка використовується для перенесення інформації, кодуючої білок, в клітину-хазяїна. Термін «вектор експресії» чи «конструкція експресії» стосується вектору, який є придатним для трансформації клітини-хазяїна і містить послідовності нуклеїнових кислот, що спрямовують і контролюють (разом з клітиною-хазяїном) експресію одної чи більше гетерологічних кодуючих ділянок, функціонально з ним пов’язаних. Конструкція експресії може включати, не обмежуючись ними, послідовності, які впливають на транскрипцію, трансляцію (або контролюють їх) і, коли присутні інтрони, впливають на сплайсинг РНК кодуючої ділянки, функціонально з ними пов’язаної. Термін «функціонально пов’язаний» означає, що компоненти, до яких застосовується цей термін, знаходяться у взаємозв’язку, що дозволяє їм виконувати властиві для них функції у відповідних умовах. Наприклад, контрольна послідовність у векторі, який «функціонально пов’язаний» з кодуючою послідовністю білку, з зв’язаним з нею так, що експресія кодуючої послідовності білку здійснюється в умовах, сумісних з транскрипційною активністю контрольних послідовностей. Термін «клітина-хазяїн» означає клітину, яку було трансформовано, або яка здатна бути трансформованою, послідовністю нуклеїнових кислот так, що вона експресує той ген, який становить інтерес. Цей термін включає нащадків батьківської клітини, незалежно від того, чи є ці нащадки ідентичними щодо морфології чи генетичної конструкції з оригінальною батьківською клітиною, якби тільки був присутнім той ген, що становить інтерес. Термін «трансфекція» означає засвоєння чужорідної чи екзогенної ДНК клітиною, а клітину було «трансфіковано», коли цю екзогенну ДНК введено всередину клітинної мембрани. Ціла низка методів трансфекції є добре відомою спеціалістам в цій галузі і описана тут. Дивись, наприклад, Graham et al., 1973, Virology 52:456; Sambrook et al., 2001, Molecular Cloning: A Laboratory Manual, supra; Davis et al., 1986, Basic Methods in Molecular Biology, Elsevier; Chu et al., 1981, Gene 13:197. Такі методи можуть бути використані для введення однієї чи більше частин екзогенної ДНК в придатні клітини-хазяї. Термін «трансформація» стосується зміни генетичних характеристик клітини. Клітину трансформовано, коли її було модифіковано так, що вона стала містити нову ДНК чи РНК. Наприклад, клітину трансформовано, коли її генетично модифіковано з її нативного стану шляхом введення нового генетичного матеріалу за допомогою трансфекції, трансдукції чи інших методик. Після трансфекції чи трансдукції трансформуюча ДНК може рекомбінуватись з ДНК клітини, фізично інтегруючись в хромосому цієї клітини, абоможе певний час підтримуватись як епісомний елемент без реплікації, або може реплікуватись незалежно як плазміда. Клітина вважається такою, що «стабільно трансформована», коли трансформуюча ДНК реплікувалась з поділом цієї клітини. Терміни «поліпептид» чи «білок» означають макромолекулу, що має амінокислотну послідовність нативного білку, тобто білку, продукованого природною і не рекомбінантною клітиною; або він продукується створеною методами генетичної інженерії чи рекомбінантною 17 UA 108734 C2 клітиною, і містить молекули, які мають амінокислотну послідовність нативного білку, або молекули, які мають делеції, додатки та/або заміщення однієї чи більше амінокислот нативної послідовності. Цей термін також включає амінокислотні полімери, в яких одна чи більше амінокислот є хімічними аналогами відповідної природної амінокислоти і полімерів. Терміни «поліпептид» і «білок» в конкретному плані охоплюють PCSK9 антигензв’язуючі білки, антитіла чи послідовності, які мають делеції, додатки та/або заміщення однієї чи більше амінокислот антигензв’язуючого білку. Термін «фрагмент поліпептиду» стосується поліпептиду, який має аміно-термінальну делецію, карбоксил-термінальну делецію та/або внутрішню делецію у порівнянні з нативним білком повної довжини. В певних варіантах здійснення фрагменти мають від приблизно 5 до 500 амінокислот в довжину. Наприклад, фрагменти можуть бути завдовжки щонайменше 5, 6, 8, 10, 14, 20, 50, 70, 100, 110, 150, 200, 250, 300, 350, 400 чи 450 амінокислот. Придатні поліпептидні фрагменти включають імунологічно функціональні фрагменти антитіл, включаючи домени, призначені для зв’язування. У випадку антитіла, що зв’язує PCSK9, придатні фрагменти включають, не обмежуючись ними, ділянку CDR, варіабельний домен важкого та/або легкого ланцюга, частину ланцюга антитіла або тільки його варіабельну ділянку, що включає дві ділянки CDR, і т.п. Термін «виділений білок» означає, що білок, про який йдеться, (1) є вільним від щонайменше деяких інших білків, з якими він звичайно виявляється, (2) є суттєво вільним від інших білків з того самого джерела, наприклад того самого виду, (3) експресується клітиною від іншого виду, (4) був відділений від щонайменше біля 50% полінуклеотидів, ліпідів, вуглеводів чи інших матеріалів, з якими він асоціюється в природі, (5) функціонально зв’язаний (ковалентною чи не ковалентною взаємодією) з поліпептидом, з яким він не асоціюється в природі, або (6) не зустрічається в природі. Типово, «виділений білок» складає щонайменше біля 5%, щонайменше біля 10%, щонайменше біля 25% або щонайменше біля 50% даного зразку. Геномні ДНК, кДНК, мРНК чи інша РНК синтетичного походження або будь-яка їх комбінація можуть кодувати такий виділений білок. Переважно, виділений білок є суттєво вільним від білків чи поліпептидів чи інших контамінантів, які виявляються в його природному оточенні і які могли б завадити його терапевтичному, діагностичному, профілактичному, науковому чи іншому використанню. Термін «амінокислота» включає її нормальне значення в цій галузі. «Варіант» поліпептиду (наприклад, антигензв’язуючого білку чи антитіла) містить амінокислотну послідовність, в якій один чи більше амінокислотний залишок є вставленим, вилученим та/або заміщеним по відношенню до послідовності іншого поліпептиду. Варіанти включають злиті (гібридні) білки. Термін «ідентичність» стосується взаємозв’язку між послідовностями двох чи більше поліпептидних молекул або двох чи більше молекул нуклеїнової кислоти, який визначається зіставленням і порівнянням цих послідовностей. «Відсоток ідентичності» означає відсоток ідентичних залишків між амінокислотами чи нуклеотидами в порівнюваних молекулах і вираховується від розміру найменшої з молекул, які порівнюються. Прогалини в зіставленнях (якщо вони наявні) переважно обробляються конкретною математичною моделлю або комп’ютерною програмою (тобто, за «алгоритмом»). Методи, які можуть бути використані для підрахунку ідентичності зіставлених нуклеїнових кислот чи поліпептидів, включають ті, що описані в Computational Molecular Biology, (Lesk, A. M., ed.), 1988, New York: Oxford University Press; Biocomputing Informatics and Genome Projects, (Smith, D. W., ed.), 1993, New York: Academic Press; Computer Analysis of Sequence Data, Part I, (Griffin, A. M., & Griffin, H. G., eds.), 1994, New Jersey: Humana Press; von Heinje, G., 1987, Sequence Analysis in Molecular Biology, New York: Academic Press; Sequence Analysis Primer, (Gribskov, M. & Devereux, J., eds.), 1991, New York: M. Stockton Press; Carillo et al., 1988, SIAM J. Applied Math. 48:1073. При підрахуванні відсотку ідентичності порівнювані послідовності типово зіставляють у такий спосіб, який дає найбільший збіг між цими послідовностями. Одним прикладом комп’ютерної програми, яка може бути використана для визначення відсотку ідентичності є пакет програм GCG, який включає GAP (Devereux et al., 1984, Nucl. Acid Res. 12:387; Genetics Computer Group, University of Wisconsin, Madison, WI). Цей комп’ютерний алгоритм GAP використовується для зіставлення двох поліпептидів чи полінуклеотидів, для яких визначається відсоток ідентичності послідовностей. Ці послідовності зіставляються для оптимального збігу їх відповідних амінокислот чи нуклеотидів («підібраними інтервалами», як визначається алгоритмом). Штраф за прогалину в послідовності (який обчислюється як 3х середню діагональ, де «середня діагональ» є середнім значенням діагоналі в порівняльній матриці, яка використовується; «діагональ» – це бал або число, яке приписується кожному довершеному збігу амінокислот в конкретній порівняльній матриці) і штраф за протяжність прогалини (який звичайно становить 1/10 від штрафу за прогалину), а також порівняльна матриця, така як 18 UA 108734 C2 PAM 250 чи BLOSUM 62, використовуються в сполученні з цим алгоритмом. В певних варіантах здійснення цим алгоритмом використовується також стандартна порівняльна матриця (дивись Dayhoff et al., 1978, Atlas of Protein Sequence and Structure 5:345-352 у відношенні порівняльної матриці PAM 250; Henikoff et al., 1992, Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 89:10915-10919 у відношенні порівняльної матриці BLOSUM 62). Приклади параметрів, які можуть бути використані при визначенні відсотку ідентичності для поліпептидів чи нуклеотидних послідовностей за допомогою програми GAP є наступними: - Алгоритм: Needleman et al., 1970, J. Mol. Biol. 48:443-453 - Порівняльна матриця: BLOSUM 62 від Henikoff et al., 1992, supra - Штраф за прогалину: 12 (але без штрафу за кінцеві прогалини) - Штраф за протяжність прогалини: 4 - Поріг подібності: 0 Певні схеми зіставлення для зіставлення двох амінокислотних послідовностей можуть показати збіг тільки короткої ділянки цих двох послідовностей, і ця невелика ділянка, що збіглась, може мати дуже високу ідентичність послідовностей, навіть не дивлячись на відсутність суттєвого зв’язку між двома послідовностями повної довжини. Відповідно, обраний метод зіставлення (програма GAP) можна відрегулювати так, якщо це бажано, щоб він забезпечував зіставлення інтервалів з щонайменше 50 чи іншої кількості суміжних амінокислот цільового поліпептиду. Як вони використовуються тут, двадцять звичайних (наприклад таких, що зустрічаються у природі) амінокислот і їх скорочені позначення відповідають звичному застосуванню. Дивись книгу Immunology--A Synthesis (2nd Edition, E. S. Golub and D. R. Gren, Eds., Sinauer Associates, Sunderland, Mass. (1991)), яку включено в цей опис за посиланням з будь-якою метою. Стереоізомери (наприклад, D-амінокислоти) цих двадцяти звичайних амінокислот, неприродні амінокислоти, такі як -, -дизаміщені амінокислоти, N-алкіл амінокислоти, молочна кислота та інші незвичайні амінокислоти також можуть бути придатними компонентами для поліпептидів за цим винаходом. Приклади незвичайних амінокислот включають: 4-гідроксипролін, карбоксиглутамат, -N,N,N-триметиллізин, -N-ацетиллізин, О-фосфосерин, N-ацетилсерин, Nформілметіонін, 3-метилгістидин, 5-гідроксилізин, -N-метиларгінін та інші подібні амінокислоти і імінокислоти (наприклад, 4-гідроксипролін). В позначенні поліпептидів, яке тут використовується, лівим напрямком є амінотермінальний напрямок, а правим – карбокситермінальний напрямок, що відповідає їх стандартному і звичному застосуванню. Подібно до цього, коли не вказується інше, лівий кінець однониткових полінуклеотидних послідовностей є 5’ кінцем; лівий напрямок двониткових полінуклеотидних послідовностей називається 5’ напрямком. Напрямок від 5’ до 3’ додавання нових транскриптів РНК називається напрямком транскрипції; ділянки послідовності на нитці ДНК, які мають ту саму послідовність, що й РНК, і які знаходяться від 5’ до 5’ кінця транскрипту РНК, називаються «попередніми послідовностями»; ділянки послідовності на нитці ДНК, які мають ту саму послідовність, що й РНК, і які знаходяться від 3’ до 3’ кінця транскрипту РНК, називаються «наступними послідовностями». Консервативні амінокислотні заміщення можуть охоплювати залишки неприродних амінокислот, які типово включаються швидше шляхом хімічного синтезу пептидів, ніж шляхом синтезу в біологічних системах. Вони включають пептидоміметики та інші оборотні чи перевернуті форми амінокислотних складових. Природні залишки можуть бути поділені на класи на основі загальних властивостей бокового ланцюга: 1) гідрофобні: норлейцин, Met, Ala, Val, Leu, Ile; 2) нейтральні гідрофільні: Cys, Ser, Thr, Asn, Gln; 3) кислотні: Asp, Glu; 4) основні: His, Lys, Arg; 5) залишки, які впливають на орієнтацію ланцюга: Gly,Pro; і 6) ароматичні: Trp, Tyr, Phe. Наприклад, неконсервативні заміщення можуть включати обмін представника одного з цих класів на представника іншого класу. Такі заміщені залишки можуть вводитись, наприклад, в ділянки людського антитіла, що є гомологічними з нелюдськими антитілами, або в не гомологічні ділянки молекули. Вносячи зміни в антигензв’язуючий білок чи білок PCSK9 у відповідності до певних варіантів здійснення, можна враховувати гідропатичний індекс амінокислот. Кожній амінокислоті було приписано певний гідропатичний індекс, виходячи з її характеристик гідрофобності і заряду. Ці індекси є наступними: ізолейцин (+4,5), валін (+4,2), лейцин (+3,8), фенілаланін (+2,8), 19 UA 108734 C2 цистеїн/цистин (+2,5), метіонін (+1,9), аланін (+1,8), гліцин (-0,4), треонін (-0,7), серин (-0,8), триптофан (-0,9), тирозин (-1,3), пролін (-1,6), гістидин (-3,2), глутамат (-3,5), глютамін (-3,5), аспартат (-3,5), аспарагін (-3,5), лізин (-3,9) і аргінін (-4,5). Значення гідропатичного індексу амінокислот в забезпеченні інтерактивної біологічної функції щодо білку має бути зрозумілим спеціалістам в цій галузі (Kyte et al., J. Mol. Biol., 157:105-131 (1982)). Відомо, що певні амінокислоти можуть бути заміщені іншими амінокислотами, що мають схожий гідропатичний індекс або бал, і все ще зберігати подібну біологічну активність. При внесенні змін на основі гідропатичного індексу в певних варіантах здійснення включались заміщення амінокислот, гідропатичні індекси яких були в межах ±2. В певних варіантах здійснення включались заміщення амінокислот, гідропатичні індекси яких були в межах ±1, а в інших варіантах – в межах ±0,5. Також зрозумілим для спеціалістів в цій галузі має бути те, що заміщення подібними амінокислотами можна ефективно здійснити на основі гідрофільності, зокрема тоді, коли створюваний біологічно функціональний білок чи пептид призначається для використання в імунологічних застосуваннях, як в даному випадку. В певних варіантах здійснення найбільша локальна середня гідрофільність білку, яка управляється гідрофільністю його суміжних амінокислот, корелює з його імуногенністю і антигенністю, тобто з біологічними властивостями цього білку. Наступні значення гідрофільності були приписані цим амінокислотним залишкам: аргінін (+3,0), лізин (+3,0), аспартат (+3,0 ± 1), глутамат (+3,0 ± 1), серин (+0,3), аспарагін (+0,2), глютамін (+0,2), гліцин (0), треонін (-0,4), пролін (-0,5 ± 1), аланін (-0,5), гістидин (-0,5), цистеїн (1,0), метіонін (-1,3), валін (-1,5), лейцин (-1,8), ізолейцин (-1,8), тирозин (-2,3), фенілаланін (-2,5) і триптофан (-3,4). При здійсненні змін на основі подібних значень гідрофільності, в певних варіантах здійснення, передбачалось заміщення амінокислот, значення гідрофільності яких було в межах ±2. В певних варіантах здійснення включались амінокислоти, значення гідрофільності яких було в межах ±1, тоді як в інших варіантах – в межах ±0,5. На основі гідрофільності є можливість також ідентифікувати епітопи з первинних амінокислотних послідовностей. Ці ділянки називають також «епітопними серцевинними ділянками». Прикладі амінокислотних заміщень наведені в Таблиці 1. ТАБЛИЦЯ 1 Амінокислотні заміщення Оригінальні залишки Ala Arg Asn Asp Cys Gln Glu Gly His Ile Leu Lys Met Phe Pro Ser Thr Trp Tyr Val Показові заміщення Val, Leu, Ile Lys, Gln, Asn Gln Glu Ser, Ala Asn Asp Pro, Ala Asn, Gln, Lys, Arg Leu, Val, Met, Ala, Phe, Норлейцин Норлейцин, Ile, Val, Met, Ala, Phe Arg, 1,4 Діаміно-масляна кислота, Gln, Asn Leu, Phe, Ile Leu, Val, Ile, Ala, Tyr Ala Thr, Ala, Cys Ser Tyr, Phe Trp, Phe, Thr, Ser Ile, Met, Leu, Phe, Ala, Норлейцин 20 Кращі заміщення Val Lys Gln Glu Ser Asn Asp Ala Arg Leu Ile Arg Leu Leu Gly Thr Ser Tyr Phe Leu UA 108734 C2 Термін «похідна» стосується молекули, яка містить хімічну модифікацію, іншу ніж вставка, делеція чи заміщення амінокислот (чи нуклеїнових кислот). В певних варіантах здійснення похідні містять ковалентні модифікації, включаючи, але не обмежуючись ними, хімічне зв’язування з полімерами, ліпідами чи іншими органічними чи неорганічними складовими. В певних варіантах здійснення хімічно модифікований антигензв’язуючий білок може мати більше напівжиття в циркуляції, ніж антигензв’язуючий білок, який не був хімічно модифікований. В певних варіантах здійснення хімічно модифікований антигензв’язуючий білок може мати поліпшену здатність націлювання на бажані клітини, тканини та/або органи. В певних варіантах здійснення похідний антигензв’язуючий білок є ковалентно модифікованим, щоб включати одне чи більше водорозчинне полімерне приєднання, включаючи, але не обмежуючись ними, поліетилен гліколь, поліоксиетилен гліколь чи поліпропілен гліколь. Дивись, наприклад, патенти США №№ 4,640,835, 4,496,689, 4,301,144, 4,670,417, 4,791,192 і 4,179,337. В певних варіантах здійснення похідний антигензв’язуючий білок містить один чи більше полімер, включаючи, але не обмежуючись ними, монометокси-поліетилен гліколь, декстран, целюлозу чи інші полімери на основі вуглеводів, полі--(N-вінілпиролідон)-поліетилен гліколь, пропілен гліколеві гомополімери, сополімер поліпропілен оксид/етилен оксид, поліоксиетильовані поліоли (наприклад, гліцерин) і полівініловий спирт, а також суміші таких полімерів. В певних варіантах здійснення похідний продукт є ковалентно модифікованим поліетилен гліколевими (PEG) субодиницями. В певних варіантах здійснення один чи більше водорозчинний полімер зв’язується з одною чи більше специфічною позицією, наприклад на амінотермінальному кінці, цього похідного продукту. В певних варіантах здійснення один чи більше водорозчинний полімер випадковим чином приєднується до одного чи більше бокових ланцюгів похідного продукту. В певних варіантах здійснення PEG використовується для поліпшення терапевтичної здатності антигензв’язуючого білку. В певних варіантах здійснення PEG використовується для поліпшення терапевтичної здатності гуманізованого антитіла. Деякі з таких методів розглядаються, наприклад, в патенті США № 6,133,426, який вважається включеним в цей опис за посиланням для будь-якої цілі. Пептидні аналоги широко застосовуються у фармацевтичній промисловості як не пептидні препарати з властивостями, аналогічними властивостям матричного пептиду. Ці типи не пептидних сполук називаються «пептидними міметиками» чи «пептидоміметиками». Дивись, наприклад, Fauchere, J., Adv. Drug Res., 15:29 (1986); Veber & Freidinger, TINS, p.392 (1985); Evans et al., J. Med. Chem., 30:1229 (1987), які вважаються включеними в цей опис за посиланням для будь-якої цілі. Такі сполуки часто розробляються за допомогою комп’ютеризованого молекулярного моделювання. Пептидні міметики, що є структурно подібними до терапевтично використовуваних пептидів, можуть застосовуватись для того, щоб викликати подібний терапевтичний чи профілактичний ефект. Загалом, пептидоміметики є структурно подібними до парадигматичного поліпептиду (тобто, поліпептиду, який має певну біохімічну властивість чи фармакологічну активність), такого як людське антитіло, але має один чи більше пептидних зв’язків факультативно заміщеними зв’язком, вибраним з: --CH2 NH--, --CH2 S--, --CH2 -CH2 --, --CH=CH-(cis і trans), --COCH2 --, --CH(OH)CH2 -- і --CH2 SO--, за допомогою методів, добре відомих в цій галузі. Систематичне заміщення однієї чи більше амінокислот консенсусної послідовності D-аміно кислотою того самого типу (наприклад, D-лізином замість Lлізину) може бути використане в певних варіантах здійснення для створення більш стабільних пептидів. До того ж, сковані пептиди, що містять консенсусну послідовність чи суттєво ідентичну варіацію консенсусної послідовності, можуть бути створені за допомогою методів, добре відомих в цій галузі (Rizo & Gierasch, Ann. Rev. Biochem., 61:387 (1992), включено в цей опис за посиланням для будь-якої цілі); наприклад, шляхом додавання внутрішніх цистеїнових залишків, здатних утворювати внутрішньомолекулярні дисульфідні містки, які циклізують цей пептид. Термін «природного походження», як він використовується в цьому описі у відношенні біологічних матеріалів, таких як пептиди, нуклеїнові кислоти, клітини-хазяї і т.п., стосується матеріалів, які знаходяться в природі, або форми матеріалів, які знаходяться в природі. Термін «антигензв’язуючий білок» («АВР»), як він тут використовується, означає будь-який білок, який зв’язує вказаний цільовий антиген. В даному випадку вказаним цільовим антигеном є білок PCSK9 чи його фрагмент. «Антигензв’язуючий білок» включає, не обмежуючись ними, антитіла і їх частини для зв’язування, такі як імунологічно функціональні фрагменти. Пептитіла є іншим прикладом антигензв’язуючих білків. Термін «імунологічно функціональний фрагмент» (або просто «фрагмент») антитіла чи антигензв’язуючого білку імуноглобулінового ланцюга (важкого чи легкого ланцюга), як він тут використовується, стосується виду антигензв’язуючого білку, який містить частину (незалежно від того, як ця частина утворена чи синтезована) антитіла, якій бракує щонайменше деяких з амінокислот, присутніх в ланцюзі повної довжини, 21 UA 108734 C2 але яка все ще здатна специфічно зв’язуватись з антигеном. Такі фрагменти є біологічно активними в тому відношенні, що вони зв’язуються з цільовим антигеном і можуть конкурувати з іншими антигензв’язуючими білками, включаючи інтактні антитіла, за зв’язування з даним епітопом. В певних варіантах здійснення ці фрагменти є нейтралізуючими фрагментами. В певних варіантах здійснення ці фрагменти можуть блокувати чи зменшувати ймовірність взаємодії між LDLR і PCSK9. В одному аспекті такий фрагмент буде утримувати щонайменше одну ділянку CDR, присутню в легкому чи важкому ланцюзі повної довжини, і в певних варіантах здійснення буде включати один важкий ланцюг та/або легкий ланцюг чи його частину. Ці біологічно активні фрагменти можуть бути отримані методами рекомбінантної ДНК або шляхом ферментативного чи хімічного розщеплення антигензв’язуючого білку, включаючи інтактні антитіла. Імунологічно функціональні фрагменти імуноглобуліну включають, не обмежуючись ними, Fab, діатіло (варіабельний домен важкого ланцюга на тому самому поліпептиді, що й варіабельний домен легкого ланцюга, зв’язані через короткий пептидний лінкер, який є надто коротким, щоб дозволити парування між цими двома доменами на одному ланцюзі), Fab’, F(ab’)2, Fv, доменні антитіла і антитіла з одним ланцюгом і можуть походити від будь-якого джерела від ссавців, включаючи, але не обмежуючись ними, людину, мишу, щура, ссавця з родини верблюдів чи кролів. Припускається також, що функціональна частина антигензв’язуючих білків, описаних тут, наприклад одна чи більше ділянок CDR, може бути ковалентно зв’язаною з другим білком чи з невеликою молекулою для створення терапевтичного препарату, спрямованого на конкретну мішень в організмі, який володіє біфункціональними терапевтичними властивостями або має пролонгований період напіввиведення з сироватки. Як має бути зрозуміло спеціалістам в цій галузі, антигензв’язуючий білок може включати небілкові компоненти. В певних розділах даного опису наведені приклади АВР з позначенням «цифра/літера/цифра» (наприклад, 25А7). В цих випадках така точна назва означає специфічне антитіло. Тобто, АВР, назване 25А7, не обов’язково є таким самим, як антитіло, назване 25А7.1 (якщо вони явно не названі однаковими в описі, як, наприклад, 25A7 і 25A7.3). Як має бути зрозуміло спеціалістам в цій галузі, в певних варіантах здійснення LDLR не є антигензв’язуючим білком. В певних варіантах здійснення підсекції LDLR, призначені для зв’язування, не є антигензв’язуючими білками, наприклад EGFa. В певних варіантах здійснення інші молекули, через які PCSK9 проводить сигнали in vivo, не є антигензв’язуючими білками. Такі варіанти здійснення будуть явно ідентифікуватись як такі. Певні антигензв’язуючі білки, описані тут, є антитілами або походять від антитіл. В певних варіантах здійснення поліпептидна структура антигензв’язуючих білків базується на антитілах, включаючи, але не обмежуючись ними, моноклональні антитіла, біспецифічні антитіла, мінітіла, доменні антитіла, синтетичні антитіла (які деколи називають «міметиками антитіла»), химерні антитіла, гуманізовані антитіла, людські антитіла, антитіла злиття (які деколи називають «кон’югатами антитіл») і їх фрагменти, відповідно. В певних варіантах здійснення АВР містить або складається з авімерів (міцно зв’язуючий пептид). Ці різні антигензв’язуючі білки будуть докладно описані далі. «Fc» ділянка містить два фрагменти важкого ланцюга, включаючи домени CH1 і CH2 антитіла. Ці два фрагменти важкого ланцюга утримуються вкупі двома чи більше дисульфідними зв’язками, а також гідрофобними взаємодіями доменів CH3. «Фрагмент Fab» містить один легкий ланцюг, CH1 і варіабельні ділянки одного важкого ланцюга. Важкий ланцюг молекули Fab не може утворювати дисульфідний зв’язок з молекулою іншого важкого ланцюга. «Фрагмент Fab’» містить один легкий ланцюг і частину одного важкого ланцюга, яка містить домен VH і домен CH1, а також ділянку між доменами CH1 і CH2, так що міжланцюговий дисульфідний зв’язок може бути утворений між двома важкими ланцюгами двох фрагментів Fab’ зі створенням молекули F(ab’)2. «Фрагмент F(ab’)2» містить два легких ланцюги і два важких ланцюги, що включають частину постійної ділянки між доменами CH1 і CH2, так що між двома важкими ланцюгами утворюється міжланцюговий дисульфідний зв’язок. Отже, фрагмент F(ab’)2 складається з двох фрагментів Fab’, які утримуються вкупі дисульфідним зв’язком між двома важкими ланцюгами. «Ділянка Fv» містить варіабельні ділянки і від важкого, і від легкого ланцюгів, але не містить постійних ділянок. «Антитіла з одним ланцюгом» є молекулами Fv, в яких варіабельні ділянки важкого і легкого ланцюгів були з’єднані гнучким лінкером з утворенням одного поліпептидного ланцюга, який став антигензв’язуючою ділянкою. Антитіла з одним ланцюгом докладно розглядаються в публікації Міжнародної патентної заявки № WO 88/01649 і в патентах США №№ 4,946,778 і 5,260,203, описи яких включені за посиланням. 22 UA 108734 C2 «Доменне антитіло» є імунологічно функціональним фрагментом імуноглобуліну, який містить тільки варіабельну ділянку важкого ланцюга або варіабельну ділянку легкого ланцюга. В певних випадках дві чи більше ділянки VH є ковалентно з’єднаними з пептидним лінкером з утворенням двохвалентного доменного антитіла. Дві ділянки VH двохвалентного доменного антитіла можуть бути націленими на ті самі чи різні антигени. «Двохвалентний антигензв’язуючий білок» або «двохвалентне антитіло» містить два сайти зв’язування антигену. В певних випадках ці два сайти зв’язування мають однакову антигенну специфічність. Двохвалентні антигензв’язуючі білки і двохвалентні антитіла можуть бути біспецифічними, дивись далі. Двохвалентне антитіло, яке не є «мультиспецифічним» чи «мультифункціональним» антитілом, в певних варіантах здійснення типово вважається таким, що має ідентичні сайти зв’язування. «Мультиспецифічний антигензв’язуючий білок» чи «мультиспецифічне антитіло» є таким, яке націлене більше ніж на один антиген чи епітоп. «Біспецифічний», «подвійно специфічний» чи «біфункціональний» антигензв’язуючий білок чи антитіло є гібридним антигензв’язуючим білком чи антитілом, відповідно, які мають два різних сайти зв’язування антигену. Біспецифічні антигензв’язуючі білки і антитіла є видом мультиспецифічного антигензв’язуючого білку чи антитіла, який можна отримати різними методами, включаючи, але не обмежуючись ними, злиття гібридом чи зв’язування фрагментів Fab’. Дивись, наприклад, Songsivilai & Lachmann, 1990, Clin. Exp. Immunol. 79:315-321; Kostelny et al., 1992, J. Immunol. 148:1547-1553. Два сайти зв’язування біспецифічного антигензв’язуючого білку чи антитіла будуть зв’язуватись з двома різними епітопами, які можуть знаходитись на тій самій або на різних білкових мішенях. Кажуть, що антигензв’язуючий білок «специфічно зв’язує» свій цільовий антиген, коли -7 константа дисоціації (Kd) становить ≤10 M. АВР специфічно зв’язує антиген з «високою -9 афінністю», коли Kd становить ≤5 x 10 M, і з «дуже високою афінністю», коли Kd становить ≤5 x -10 -9 10 M. В одному варіанті здійснення АВР має Kd ≤10 M. В одному варіанті здійснення -5 швидкість дисоціації становить