Спосіб діагностики функціонального стану міокарда векторкардіографічним методом

Реферат: Винахід належить до способу діагностики функціонального стану міокарда за допомогою реєстрації ВКГ в системі відведень Франка, Акулінічева, МакФі-Парунгао в положеннях лежачи та сидячи, подальшого обчислення площі петель Р і QRS і відношення цих площин, та аналізу змін цього відношення при зміні положення з лежачи на сидячи. UA 110439 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, а саме до кардіології, і може бути використаний для діагностики порушень електрофізіології та інших уражень міокарда. На сьогодні надійна діагностика багатьох кардіологічних хвороб все ще є клінічно актуальною проблемою. Серед методів діагностики найбільш перспективні неінвазивні та безпечні методи, що не спричиняють негативних впливів, не мають протипоказань та можуть багатократно виконуватися в різних клінічних ситуаціях, наприклад, для моніторингу ефективності терапії чи хірургічного втручання. Підвищення чутливості та інформативності такого потужного, швидкого і дешевого, з одного боку, та безпечного і неінвазивного - з іншого боку, методу досліджень роботи серця, як ЕКГ, є актуальним завданням сучасної кардіології. Один з перспективних підходів - метод векторкардіографії (ВКГ), повністю неінвазивний та безпечний метод, який надає додаткову інформацію порівняно з ЕКГ. Метод ВКГ полягає у реєстрації чи реконструкції 3-х ортогональних ЕКГ відведень, обчислення тривимірного вектора електрорушійної сили серця в кожний момент кардіоциклу, зображення еволюції в часі цього вектора, так званих петель, та характеристик цих петель. Перевага ВКГ полягає у неінвазивності, безпечності, швидкому виконанні, дешевизні і відтворюваності. Відомі наступні способи діагностики за допомогою ВКГ: 1. RU 2012223, А61В5/02, Способ диагностики заболеваний сердца векторкардиографическим методом, Вардугина Н.Г., 1994. Спосіб, вибраний за найближчий аналог, включає запис ВКГ в системі Франк та аналіз петлі QRS, відрізняється тим, що з метою діагностики доклінічних стадій захворювань серця виявляють асинхронізм у збужденні міокарда по повороту фронтальної петлі QRS за чи проти часової стрілки та наявністю фазового зсуву. Недолік найближчого аналога полягає в тому, що зміна напряму петлі є відносно грубим показником, який не дозволяє виявити ступені порушення функціонального стану (ФС) міокарду. 2. UA75704, А61В 5/0402, Книшов Г, Білинський Є., Лазоришинець В., Спосіб векторкардіографічної діагностики просторового зміщення стимулюючих електродів при лікуванні кардіостимуляцією, 2012. Спосіб включає проведення ЕКГ-обстеження і відрізняється тим, що пацієнту проводять первинне ЕКГ-обстеження при стимуляції відповідним електродом, для визначення зміщення електрода пацієнту повторно проводять ЕКГ-обстеження при стимуляції відповідним електродом, отримані дані вводять в комп'ютер з ВКГ програмою, яка забезпечує реєстрацію ВКГ QRS у трьох взаємно перпендикулярних площинах, одержують взірці петель QRS, повторний взірець порівнюють із первинним взірцем і, якщо форма і орієнтація взірця петель QRS при повторному обстеженні змінюється, роблять висновок про зміщення електрода з точки початкової його фіксації. 3. UA75705, Книшов Г., Білинський Є., Лазоришинець В., Спосіб векторкардіографічної діагностики відсутності нав'язування ритму стимулюючим електродом при застосуванні кардіоресинхронізаційної стимуляції, А61В 5/0402, 2012. Спосіб включає проведення ЕКГ-обстеження та відрізняється тим, що пацієнту проводять ЕКГ-обстеження, дані вводять в комп'ютер з ВКГ програмою, яка забезпечує реєстрацію ВКГ петель у 3-х взаємно перпендикулярних площинах, одержують взірці петель QRS, якщо графіка взірця петлі QRS бівентрикулярної стимуляції подібна до петлі QRS правошлуночкової стимуляції або до петлі QRS лівошлуночкової (ЛШ) стимуляції, роблять висновок про відсутність нав'язування ритму відповідно ліво- чи правошлуночковим електродом. Недолік корисних моделей UA75704 та UA75705 полягає в тому, що метод ВКГ використано для визначення параметрів стимулюючого електрода при кардіостимуляції, а не власне до діагностики. Відомі також способи неінвазивної діагностики ФС міокарда: 4. SU 1246984, Способ диагностики патологических изменений миокарда желудочков сердца, А61В5/02, Замотаев И., Лозинский Л., Сандомирский Б. и др., 1986. Синхронно реєструють ЕКГ в системі ортогональних відведень, відрізняється тим, що з метою підвищення точності діагностики синхронно вимірюють енергії фаз де- та реполяризації в кожному з ортогональних відведень, обчислюють узагальнені енергії фаз де- та реполяризації, якщо їх відношення у межах 2,0-20,0 діагностують патологічні зміни міокарда шлуночків серця, а при значеннях 1,0-2,0 - зміни відсутні. 5. SU1697731, А61В5/02, Яковлев Ю., Пронин В., Дмитриева Н., Способ оценки функционального состояния миокарда человека, 1991. Згідно зі способом в умовах виробничої діяльності в обстежуваного реєструють приймально-передавальним пристроєм диференціальну ЕКГ, визначають тривалості кардіоциклу RR, електричних систол: загальної PQ+ОТ та 1 UA 110439 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 шлуночків QT-1/2QR, обчислюють коефіцієнти К1 і К2 і роблять висновок про оптимальний стан міокарда. При значеннях коефіцієнтів у межах 0,655-0,580, якщо К1>0,655 xb K1