Спосіб моделювання затримки внутрішньоутробного розвитку плоду, що обумовлена хронічною плацентарною недостатністю комбінованого генезу

Реферат: Винахід належить до експериментальної медицини та патологічної анатомії і стосується способу моделювання затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плоду, що включає заходи, спрямовані на порушення матково-плацентарного кровотоку, при цьому щуру-самці лінії WAG виконують сенсибілізацію одноразовим введенням суспензії вбитих нагріванням клітин референтного штаму інфекційного агента, через 10 діб після сенсибілізації виконують внутрішньочеревне інфікування самки шляхом введення суспензії добової культури штаму інфекційного агента, через 10 діб проводять додаткове інфікування самки аналогічними дозами, потім самку підсаджують до самця, на 10 добу вагітності самку вводять в наркоз, по середній лінії передньої черевної стінки виконують розріз та легують атравматичною голкою з монофіламентною поліпропіленовою ниткою 1/3 пучка преплацентарних артерій кожного плодовмістища обох рогів матки з одночасним введенням доз збудників, по завершенні цієї процедури черевну стінку ушивають пошарово, після народження самкою потомства його піддають евтаназії та вимірюють масу тіла, довжину тіла та хвоста. UA 110440 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до медицини, а саме до експериментальної медицини та патологічної анатомії, і може бути використаним для моделюванню затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плоду, що обумовлена хронічною плацентарною недостатністю комбінованого ґенезу Синдром ЗВУР характеризується зміною (зменшенням) параметрів маси та довжини плоду у порівнянні з нормативними даними і є результатом складної полікаузальної реакції плоду та плаценти, що виникає при різноманітних патологічних станах материнського організму [Протопопова Н.В. Патогенетические механизмы задержки внутриутробного развития плода / Н.В. Протопопова, Н.В. Кравчук, Л.И. Колесникова. - Новосибирск: Наука, 2002.-196 с; Филиппов Е.С. Задержка внутриутробного развития плода: современные аспекты проблемы / Е.С. Филиппов, Н.А. Перфильева // Сибирский медицинский журнал.-2007. -№ 2. - С. 9-13]. Наявність у вагітної жінки осередків латентної, хронічної бактеріальної або вірусної інфекції будь-якої локалізації є значущим чинником в ґенезі хронічної плацентарної недостатності, що несприятливо впливає на внутрішньоутробний стан плоду і проявляється синдромом ЗВУР плоду [Роль нарушений ангиогенеза в формировании плацентарной недостаточности при герпесвирусной инфекции / А.В. Колобов, Д.И. Соколов, Л.И. Королева и др. // Вестник СанктПетербургского университета.-2008. - Сер. 11, вып. 2. - С. 157-167]. Важлива роль у вивченні різних аспектів синдрому ЗВУР плоду відводиться експериментальним дослідженням на лабораторних тваринах. В експериментальній медицині створені різні моделі порушень в системі "мати-плацента-плід", які мають на меті відтворення синдрому ЗВУР. Як пошкоджуючий фактор запропоновані гіпобарична гіпоксія [Спасов А.А. Моделирование внутриутробной гипоксии / А.А. Спасов, И.А. Трегубова, В.А. Косолапов // Патологическая физиология и экспериментальная терапия.-2005. - № 4. - С.25-28], надмірні фізичні навантаження [Савченков Ю.И. Функциональная система мать-плод и роль плаценты в ее деятельности. Учебное пособие / Ю.И. Савченков, А.А. Домрачев, В.Б. Цхай. - Красноярск: КрасГМА, 1997.-71 с.), сольова дієта; виключення з харчового раціону амінокислот, жирних кислот та заліза, а також оперативні втручання, спрямовані на порушення матковоплацентарного кровотоку [Кузнецов Р.А. Патоморфология, профилактика и коррекция плацентарной недостаточности у крыс (экспериментальное исследование): дис. … к.мед.н.: 14.00.15 / Р.А. Кузнецов; ФГУ "Ивановский НИИ материнства и детства им. В.Н. Городкова". -М., 2008.-118 с.]. Моделювання ЗВУР плоду шляхом порушення матково-плацентарного кровотоку є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу винаходу поставлено задачу розширення арсеналу способів моделювання ЗВУР плоду шляхом створення моделі затримки внутрішньоутробного розвитку плоду, що обумовлена хронічною плацентарною недостатністю комбінованого генезу. Задачу, яку поставлено в основу винаходу, вирішують тим, що у відомому способі моделювання ЗВУР плоду, який включає заходи, спрямовані на порушення матковоплацентарного кровотоку, згідно з винаходом, щуру-самці лінії WAG виконують сенсибілізацію одноразовим введенням підшкірно в область стегна 0,1 мл суспензії вбитих нагріванням клітин референтного штаму інфекційного агента щільністю 1 од. за шкалою McFarland, через 10 діб після сенсибілізації виконують внутрішньочеревне інфікування самки шляхом введення 0,1 мл суспензії добової культури штаму інфекційного агента в черевну порожнину в 20 % розчині маніту з попереднім введенням в черевну порожнину м'ясопептонного бульйону, через 10 діб проводять додаткове інфікування самки аналогічними дозами, затим самку підсаджують до самця, на 10 добу вагітності самку вводять в наркоз, по середній лінії передньої черевної стінки виконують розріз та легують атравматичною голкою з монофіламентною поліпропіленовою ниткою 1/3 пучка преплацентарних артерій кожного плодовмістища обох рогів матки з одночасним введенням вищевказаних доз збудників, по завершенні цієї процедури черевну стінку ушивають пошарово, після народження самкою потомства його піддають евтаназії та вимірюють масу тіла, довжину тіла та хвоста. Технічний ефект способу, а саме створення моделі затримки внутрішньоутробного розвитку плоду, що обумовлена хронічною плацентарною недостатністю комбінованого генезу, обумовлений синергізмом заходів моделювання. Спосіб виконують наступним чином: Як лабораторних тварин використовують щурів лінії WAG, тому що саме щури мають максимально близький до людського тип взаємин материнського і фетального кровообігу, гемохоріальний характер плацентації і дискоїдальний тип плаценти одночасно. 1 UA 110440 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Експериментальне дослідження проводять з суворим дотриманням вимог Європейської конвенції (Страсбург, 1986) з утримання, годівлі та догляду за піддослідними тваринами, а також виведення їх з експерименту і подальшої утилізації. Для фіксування щура-самки кладуть долоню на її спину і охоплюють верхню частину її грудної клітини великим і вказівним пальцями, склавши та схрестивши її передні лапи під нижньою щелепою. Фіксованого щура опускають вниз головою. Шкіру живота каудальніше пупка беруть в складку і у його основи проколюють черевну стінку, тримаючи голку перпендикулярно. Надалі проводять голку по ходу складки і роблять ін'єкцію. Взяття черевної стінки живота в складку і введення голки по напряму складки оберігає від пошкодження голкою внутрішні органи. Щуру-самці лінії WAG виконують сенсибілізацію одноразовим введенням підшкірно в область стегна 0,1 мл суспензії вбитих нагріванням клітин референтного штаму інфекційного агента щільністю 1 од. за шкалою McFarland, через 10 діб після сенсибілізації виконують внутрішньочеревне інфікування самки шляхом введення 0,1 мл суспензії добової культури штаму інфекційного агента в черевну порожнину в 20 % розчині маніту з попереднім введенням в черевну порожнину м'ясопептонного бульйону, через 10 діб проводять додаткове інфікування самки аналогічними дозами, затим самку підсаджують до самця, на 10 добу вагітності самку вводять в наркоз, по середній лінії передньої черевної стінки виконують розріз та легують атравматичною голкою з монофіламентною поліпропіленовою ниткою 1/3 пучка преплацентарних артерій кожного плодовмістилища обох рогів матки з одночасним введенням вищевказаних доз збудників, по завершеннв цієї процедури черевну стінку ушивають пошарово, після народження самкою потомства його піддають евтаназії та вимірюють масу тіла, довжину тіла та хвоста. Ефективність моделі доказана експериментально: Для дослідження було сформовано 7 груп щурів-самок. Всім тваринам (за винятком групи контролю) проводили сенсибілізацію. В 1-2-й групах самок сенсибілізували одноразовим введенням підшкірно в область стегна 0,1 мл суспензії вбитих нагріванням клітин референтного штаму Escherichia coli щільністю 1 од. за шкалою McFarland. В 3-4-й групах самок сенсибілізували одноразовим введенням підшкірно в область стегна 0,1 мл суспензії вбитих нагріванням клітин референтного штаму Staphylococcus aureus щільністю 3 од. за шкалою McFarland. В 5-6-й групах самок сенсибілізували одноразовим введенням підшкірно в область стегна 0,1 мл суспензії вбитих нагріванням клітин референтного штаму Klebsiella pneumoniae щільністю 1 од. за шкалою McFarland. Через 10 діб після сенсибілізації проводили внутрішньочеревне інфікування самок 1-6-ї груп. З метою подразнення очеревини перед введенням інфекційного агента в черевну порожнину вводили м'ясопептонний бульйон. Для запобігання швидкій резорбції мікробної суспензії з черевної порожнини і загибелі тварин бактеріальну культуру вводили в 20 % розчині маніту, в результаті чого сповільнюється всмоктування бактерій в кров, превалюють місцеві зміни в очеревині. Самок 1-2-ї груп інфікували 0,1 мл суспензії добової культури штаму Escherichia coli (АТСС 9 9 25922 (F50)) в 20 % розчині маніту, яка містить відповідно 2×10 , 1×10 мікробних клітин. Самок 3-4-ї груп інфікували 0,1 мл суспензії добової культури штаму Staphylococcus aureus (АТСС 9 9 25923) в 20 % розчині маніту, яка містить відповідно 2×10 , 1×10 мікробних клітин. Самок 5-6-ї груп інфікували 0,1 мл суспензії добової культури штаму Klebsiella pneumoniae (NCTC 5055) в 9 9 20 % розчині маніту, яка містить відповідно 2×10 , 1×10 мікробних клітин. Через 10 діб проводили додаткове інфікування самок 1-6-ї груп аналогічними дозами. До самок всіх груп підсаджували самців. Самки вагітніли. На 10-й день вагітності щурів досліджуваних груп вводили в наркоз. Після настання дії наркозу (відсутність больових рефлексів у тварин) по середній лінії передньої черевної стінки робили розріз. Виводили в область розрізу один ріг матки і легували 1/3 пучка преплацентарних артерій у кожного плодовмістища. Після цього ріг матки повертали в черевну порожнину. Потім таку ж процедуру виконували з другим рогом матки. Лігатуру накладали атравматичною голкою з тонкою монофіламентною поліпропіленовою ниткою. Потім в черевну порожнину вводили аналогічні, вище вказані дози збудників. По завершенні цієї процедури черевну стінку ушивали пошарово. На 20-ту-22-гу добу вагітності самки народжували потомство, яке піддавалося евтаназії. При виведенні потомства з експерименту вимірювали масу тіла, довжину тіла та хвоста (табл. 1). 2 UA 110440 C2 Таблиця 1 Соматометричні показники щурів контрольної і досліджуваних груп -3 № групи Доза 1 2 3 1 2 млрд. 2 1 млрд. 3 2 млрд. 4 1 млрд. 5 2 млрд. 6 1 млрд. -2 Маса тіла, × 10 кг 7 Довжина тіла, × 10 м 4 Escherichia coli 5,11±0,074 5,05±0,057 р