Спосіб лікування діабетичних остеоартропатій

Реферат: Спосіб лікування діабетичних остеоартропатій, який включає призначення дієти, симптоматичних засобів, модифікуючих засобів уповільненої дії та фізіотерапії, причому як фізіотерапію призначають фото-магнітотерапію, при цьому синім та інфрачервоним світлом спільно з магнітним опроміненням діють послідовно на праву і ліву тильні поверхні кистей, праву і ліву долоні, праву і ліву променевозап'ясткові зони, праву і ліву кубітальні вени, верхні поверхні стоп, проекцію вилочкової залози, печінки і селезінки з тривалістю дії по 5 хвилин на кожну зону, з наступною дією на уражені суглоби синім та інфрачервоним світлом спільно з магнітним опроміненням протягом 30 хвилин під контролем біохімічних показників сироватки крові, курсом до їх нормалізації. UA 117409 U (12) UA 117409 U UA 117409 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до ендокринології та ревматології, і може бути використана для лікування діабетичних остеоартропатій (ДОАП). Лікування діабетичних остеоартропатій передбачає призначення дієти, симптоматичних засобів (нестероїдні протизапальні препарати), які впливають на клінічні симптоми захворювання (біль, запалення та ін.) та модифікуючі засоби уповільненої дії (глюкозамін, хондроїтин, гіалуронова кислота), ефект яких проявляється більш повільно в порівнянні з симптоматичними засобами і триває після закінчення їх застосування. Дані фармакологічні агенти володіють хондромодифікуючою дією, попереджаючи деградацію суглобного хряща. Для покращання метаболічних процесів та реологічних властивостей крові використовують фізіотерапевтичні методи. Фізіотерапевтичні методи використовують як в комплексі лікувальних заходів, так і окремо [Диабетическая остеоартропатия: клиника, диагностика и лечение / М.Г.Павлова, Н.В.Лаврищева, А.А.Гусова, М.Г.Шипотько // Клиницист. - 2007. - № 6. - С. 26-31; Диабетическая остеоартропатия: современные методы терапии / И.Н. Ульянова, А.Ю. Токмакова, М.В. Ярославцева и др. // Сахарный диабет. - 2010. - № 4. - С. 70-73]. Даний спосіб лікування ДОАП є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу способів лікування діабетичних остеоартропатій шляхом удосконалення фізіотерапевтичних заходів. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування діабетичних остеоартропатій, який включає призначення дієти, симптоматичних засобів, модифікуючих засобів уповільненої дії та фізіотерапії, згідно з корисною моделлю, як фізіотерапію призначають фото-магнітотерапію, при цьому синім та інфрачервоним світлом спільно з магнітним опроміненням діють послідовно на праву і ліву тильні поверхні кистей, праву і ліву долоні, праву і ліву променево-зап'ясткові зони, праву і ліву кубітальні вени, верхні поверхні стоп, проекцію вилочкової залози, печінки і селезінки з тривалістю дії по 5 хвилин на кожну зону, з наступною дією на уражені суглоби синім та інфрачервоним світлом спільно з магнітним опроміненням протягом 30 хвилин під контролем біохімічних показників сироватки крові, курсом до їх нормалізації. Технічний ефект корисної моделі, а саме розширення арсеналу способів лікування діабетичних остеоартропатій шляхом удосконалення фізіотерапевтичних заходів, обумовлений синергізмом заходів та засобів, які заявляються. Спосіб дозволяє досягти поліпшення мікроциркуляції крові та лімфи в зонах уражень за рахунок одночасної дії фото- та магнітотерапії на фоні фармакотерапії. Спосіб виконують наступним чином: Хворому на діабетичну остеоартропатію призначають дієту, симптоматичні засоби, модифікуючі засоби уповільненої дії та фізіотерапію. Як фізіотерапію призначають фото-магнітотерапію. При цьому синім та інфрачервоним світлом спільно з магнітним опроміненням діють послідовно на праву і ліву тильні поверхні кистей, праву і ліву долоні, праву і ліву променевозап'ясткові зони, праву і ліву кубітальні вени, верхні поверхні стоп, проекцію вилочкової залози, печінки і селезінки з тривалістю дії по 5 хвилин на кожну зону, з наступною дією на уражені суглоби синім та інфрачервоним світлом спільно з магнітним опроміненням протягом 30 хвилин під контролем біохімічних показників сироватки крові, курсом до їх нормалізації. Спектральні діапазони світла підібрані за їх специфікою дії на клінічні ознаки патології. Електромагнітне випромінювання з довжинами хвиль в діапазоні 660-630 нм сприймається нормальним людським оком як червоний колір. Випромінювання даного спектрального діапазону проникає через шкіру в тканини людини до 15-20 мм. Червоний колір має протизапальну, знеболюючу та протинабрякову дію, стимулює регенерацію тканин. Червоний колір покращує мікроциркуляцію крові і лімфи, стимулює продукцію еритроцитів і гемоглобіну. Цей колір стимулює утворення аденозинтрифосфату в мітохондріях, підвищує біоенергетичний потенціал клітин і активність клітинних мембран, прискорює обмінні процеси. Електромагнітне випромінювання з довжинами хвиль в діапазоні 470-440 нм сприймається нормальним людським оком як синій колір. Випромінювання даного спектрального діапазону проникає через шкіру в тканини людини на 3-5 мм. Синій колір має протизапальну, протинабрякову, десенсибілізуючу, антибактеріальну, аналгетичну, спазмолітичну дії. Синій колір нормалізує кровообіг, діє заспокійливо при збудженні та болях. Синій колір надає розсмоктуючу дію при набряках і тканинних розростаннях. Ефективність способу доведена клінічними дослідженнями. В ендокринологічному відділені проведено обстеження 42 хворих, з них - 14 чоловіків та 28 жінок з ДОАП з тривалістю захворювання від 11 до 24 років у стадії компенсації та 1 UA 117409 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 субкомпенсації цукрового діабету (ЦД) (рівень НbАІс - 7,6±0,4 %). Середній вік хворих 47,8±4,8 років. Для реалізації способу використовували фотонно-магнітну матрицю «Барва-Флекс». Особливістю матриці є те, що вона має гнучку форму. Це дозволяє матриці повторювати форму тієї частини тіла людини, до якої вона прикладається, що забезпечує максимально ефективну передачу випромінювання світлодіодів без втрат на відбиття на межі повітря-шкіра людини. При контактному способі опромінення практично усе світло поглинають тканини організму, в яких воно поширюється за законами нелінійної оптики через неоднорідність тканин. Для верифікації діагнозу поряд із загальноприйнятими методами обстеження в сироватці крові проводили контроль цукру крові в динаміці: визначали ліпідний спектр, біоелементний баланс - вміст калію (К), кальцію (Са), магнію (Mg), фосфору (Р), активність лужної фосфатази (ЛФ), рівня серомукоїдів (CM), сіалових кислот (СК) і С-реактивного білка (СРБ). Всім хворим проводили рентгенологічне дослідження опорно-рухового апарату, реовазографію та інші інструментальні методи досліджень за показаннями. Комплексне обстеження хворих проводили при первинному надходженні до стаціонару і через 12-14 днів після початку лікування (перебування в стаціонарі). Основними клінічними проявами ДОАП при надходженні до стаціонару були: біль, обмеження рухливості в суглобах, припухлість над суглобами і їх деформація, осалгії. Рівень болю оцінювали за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Перед початком лікування показник оцінки сприйняття болю пацієнтом за 100 мм за ВАШ - був 45,5. При проведенні біохімічних досліджень спостерігалося підвищення рівня серомукоїдів і сіалових кислот в сироватці крові. При визначенні біоелементного балансу було виявлено зниження вмісту фосфору сироватки крові та гіперкальціурія, які були більш виражені у хворих, що довгостроково страждають на остеоартроз. Спостерігалось порушення процесів реабсорбції Са і Р в ниркових канальцях (наявність гіперкальциурії і гіперфосфатурії) і, відповідно, - поява негативного балансу Са, Р, іноді Mg в організмі. Ці зміни були обумовлені порушенням метаболічних процесів і негативно позначались на стані кісткової матриці. Отримані результати досліджень свідчать про порушення фосфорно-кальцієвого обміну у хворих на ДОАП і тим самим обґрунтовують необхідність корекції виявлених порушень. У зв'язку з виявленими змінами в комплексній терапії додатково були застосовані фототерапія та магнітотерапія (перша група - 23 хворих), друга група хворих (21 пацієнт) отримувала традиційні фізіотерапевтичні процедури. Після закінчення курсу лікування відмічена позитивна динаміка в обох групах хворих. Поперше, це характеризувалося зменшенням больового синдрому в суглобах (перша група - 19 хворих, друга - 11), збільшення обсягу рухів (18 і 10 хворих відповідно), зникненням осалгій (у 7 пацієнтів першої та у 5 з другої груп). Значно знизилась припухлість над суглобами і поліпшилась їх функція, що більш виражено було в групі пацієнтів, які приймали курс фототерапії та магнітотерапії. Було констатовано, що оцінка болю пацієнтом за 100 мм за ВАШ більш значно знизилася в першій групі хворих. До 12 дня після початку лікування біль у цих пацієнтів в середньому зменшилася на 25 % порівняно з вихідною, тоді як у другій групі - на 15%, що свідчить про виражений позитивний вплив поєднання фототерапії з магнітотерапією на больовий синдром. Після закінчення курсу лікування в стаціонарі в біохімічних показниках сироватки крові (СК, СМ, СРБ) відмічена позитивна динаміка в обох групах, але найбільш виражені зміни були у хворих, які отримували фототерапію в поєднанні з магнітотерапією. Ефективність способу ілюструють наступні приклади його клінічного використання. Приклад № 1. Хвора С, 57 років. Надійшла до стаціонару з діагнозом: Цукровий діабет 1 типу, середньої тяжкості, стадія декомпенсації. Кетоз. Діабетична ангіопатія сітківки, початкова ускладнена катаракта обох очей. Діабетична остеоартропатія: остеоартроз з переважним ураженням колінних і плечових суглобів ПФС II ст. Аутоімунний тиреоїдит, еутиреоїдний стан. Адипоз печінки. Хронічний холецистит, фаза загострення. Хронічний панкреатит ХНН 1 ст. Хронічний пієлонефрит, стадія ремісії. Гіпертонічна хвороба І ст. Метаболічна кардіоміопатія СНІ ст. Скарги на загальну слабкість, сухість у роті, спрагу, поліурію, поступову втрату у вазі на 15 кг за 5 років, підйоми артеріального тиску (AT) до 150/100 мм рт. ст., запаморочення, головний біль розлитого характеру, болі в області серця стискаючого характеру, серцебиття, перебої в області серця, задишку при фізичному навантаженні, болі в ділянці нирок з обох сторін. Також турбують болі в колінних, плечових суглобах, обмеження рухів в суглобах, болі посилюються при навантаженні, судоми литкових м'язів. 2 UA 117409 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Анамнез хвороби: вважає себе хворою з 2010 року, коли вперше відзначалося підвищення глікемії до 8,0 ммоль / л. Не обстежувалася, не лікувалася. Діагноз ЦД вперше встановлений в 2012 році. Маніфестація на тлі надлишкової маси тіла. З 2012 року хвора приймає пероральні цукрознижувальні препарати. В даний час метформін 3000 мг / добу та амарил 2 мг / добу. Надмірна вага з дитинства за диспластичним типом. Епізоди кетоза заперечує. Погіршення зору не зазначає. Болі в суглобах відзначає з 2009 року. Протеїнурія не виявляється. Артеріальна гіпертонія з 2000 року (гіпотензивні препарати приймає епізодично). Остання глікемія амбулаторно натщесерце 11,5 ммоль / л. Об'єктивні дані: Температура тіла 36,8°С. Загальний стан хворої задовільний. 2 Зріст - 156 см, вага - 88 кг, індекс маси тіла (ІМТ) - 30 кг/м . Шкірні покриви звичайного кольору, сухі, чисті. Щитоподібна залоза пальпується в типовому місці, збільшена до II ст., неоднорідна, м'яко-еластична, безболісна. Частота дихальних рухів - 14 в хвилину. Аускультативно в легенях дихання жорстке, хрипів немає. Тони серця приглушені, діяльність ритмічна. Частота серцевих скорочень (ЧСС) - 70 уд/хв.., AT 110/70 мм рт. ст. Язик вологий, обкладений білим нальотом біля кореня. Живіт м'який, безболісний. Край печінки закруглений, еластичний, не виступає з-під краю реберної дуги. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Периферичних набряків немає. Стопи звичайного пофарбування і вологості, чутливість збережена, дефектів шкірного покриву немає, пульс на артеріях стоп задовільної якості. Колінні суглоби деформовані, рухи обмежені. Плечові суглоби візуально не змінені, рухи обмежені, болючі. Додаткові методи дослідження. Клінічний аналіз крові: гемоглобін - 143г/ л, еритроцити - 4.7 * 10№І / л, колірний показник (КП) - 0.91, лейкоцити - 10.5 * 109 / л, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) - 12 мм/год., палички – 2 %, сегменти – 69 %, еозинофіли – 4 %, лімфоцити – 22 %, моноцити – 7 %. Клінічний аналіз сечі: кількість - 200 мл, реакція - кисла, питома вага -1010, білок - не виявлений, глюкоза-23 ммоль / л, ацетон - не виявлений, лейкоцити - 2-3 в п/зору, еритроцити 1 -2 в п/зору, епітелій - перехідний місцями, циліндри - не виявлені, солі - не виявлені, бактерії не виявлені, слиз - небагато. Біохімічні показники крові: загальний білок -66.80 г/л; холестерин -7.13 ммоль / л, тригліцериди - 0.94 ммоль / л, ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ) - 1.48 ммоль/л, ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) - 5.22 ммоль/л, ліпопротеїни дуже низької щільності (ЛПДНЩ) - 0.43 ммоль/л, коефіцієнт атерогенності - 3.80; аланінамінотрансфераза (АЛТ) - 26.00 од/л, аспартатамінотрансфераза - 25.00 од/л, загальний білірубін - 21.70 мкмоль/л, прямий 3.70 мкмоль / л, тимолова проба - 0.76 од, креатинін - 83.80 мкмоль/л, сечовина - 6.00 ммоль / л. Глікозильований гемоглобін: 17.7% (N: