Спосіб вирощування насіння гречки з урахуванням фону живлення та строку сівби в умовах нестійкого зволоження правобережного лісостепу україни

Реферат: Спосіб вирощування насіння гречки полягає в тому, що в умовах Правобережного Лісостепу України на чорноземах опідзолених важкосуглинкових для формування найбільшої кількості високоякісного насіння гречки сівбу проводять у весняний оптимально ранній період (25 квітня 5 травня) і літній, післяукісний (1 червня - 5 червня) період з внесенням органо-мінеральних добрив на 1 га площі сівозміни відповідно - 9 т/га гною + N45P67K36 і 4,5 т/га гною + N22,5P34K18. UA 117865 U (12) UA 117865 U UA 117865 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до галузі сільського господарства і може бути застосована для одержання високоякісного насіння гречки. Умови живлення, що залежать від кількості доступних рослині макро- і мікроелементів, а також від низки інших чинників, здійснюють значний вплив на якість насіння гречки. Так, під впливом умов живлення вміст азоту, фосфору і калію в насінні може змінюватись більше ніж у тричі. Вплив строків сівби на якість насіння пов'язують з погодними умовами в окремі періоди вегетації. Змінюючи строки сівби, можна управляти настанням фаз розвитку, які визначаються світлом, вологістю, температурою повітря, тобто комплексом екологічних чинників, що позначаються на біохімічних процесах під час формування насіння. Вибір оптимального строку сівби гречки для конкретних зон і районів країни - найбільш складне завдання. При цьому, існують доволі суперечливі твердження про те, в які строки краще сіяти гречку. Незважаючи на значну давнину і наявність значної кількості окремих досліджень щодо ролі різних добрив і строків сівби у формуванні врожаю зерна гречки, проте їхній комплексний вплив на посівну якість та врожайні властивості насіння до кінця ще не з'ясовані. Тому порівняльна оцінка впливу різних систем удобрення залежно від строку сівби на посівні якості та врожайні властивості насіння гречки є актуальною та має практичне значення. Аналоги досліджень стосовно способу поліпшення посівних якостей і врожайних властивостей насіння гречки в умовах Правобережного Лісостепу України з урахуванням фону живлення та строку сівби невідомі. В літературних джерелах (журналах) зустрічаються результати досліджень щодо окремого впливу різних систем удобренні і строків сівби на посівні якості та врожайні властивості насіння різних сортів цієї культури, проте вони носять схематичний і поодинокий характер, а в умовах Правобережного Лісостепу зовсім не вивчені. Задачею запропонованої корисної моделі є вдосконалення способу вирощування та одержання високоякісного насіння гречки шляхом оптимізації системи удобрення та строку сівби, що забезпечить підвищення його посівних якостей і врожайних властивостей в умовах Правобережного Лісостепу. Поставлена задача вирішується тим, що в умовах Правобережного Лісостепу на чорноземах опідзолених важкосуглинкових для формування найбільшої кількості високоякісного насіння гречки сівбу проводять у весняний оптимально ранній період (25 квітня - 5 травня) і літній, післяукісний (1 червня - 5 червня) період з внесенням органо-мінеральних добрив на 1 га площі сівозміни відповідно - 9 т/га гною + N45P67K36 і 4,5 т/га гною + N22,5P34K18. Приклад Дослідження виконані в навчально-виробничому відділі Уманського національного університету садівництва в тривалому стаціонарному досліді (атестат № 88 "Розробити технологію збереження родючості та раціонального використання ґрунтів Правобережного Лісостепу України", 1964). Десятипільна сівозміна в цьому досліді розгорнута в часі та просторі і реалізується на 10 фонах: без внесення добрив та з органічною, мінеральною і органомінеральною системами удобрення трьох рівнів. Розміщення полів і варіантів систематичне. Схема досліду розроблена так, що дає змогу оцінити високі дози добрив з точки зору екології, низькі - з точки зору економічної ефективності, а поєднання різних доз і видів добрив дає можливість оцінити потенційні можливості вирощуваних культур (табл. 1). Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі, з умістом гумусу 3,5 %, низьким забезпеченням азотом лужногідролізованих сполук (103 мг/кг ґрунту - за методом Корнфілда), середнім умістом рухомих сполук фосфору та підвищеним умістом - калію (відповідно 88 та 132 мг/кг - за методом Чирикова), високим ступенем насичення основами (95 %), середньокислою реакцією ґрунтового розчину (рН KСl-6,2) і низькою гідролітичною кислотністю (2,26 смоль/кг ґрунту). Таблиця 1 Схема стаціонарного досліду Варіант досліду Гній, т Без добрив (контроль) NPK Насиченість на 1 га площі сівозміни Мінеральні добрива, кг діючої речовини N Р2О5 K2О 45,0 45,0 45,0 50 1 UA 117865 U Продовження таблиці 1 Варіант досліду Гній, т NPK NPK Гній Гній Гній Гній + NPK Гній + NPK Гній + NPK 5 10 15 20 25 30 35 40 9,0 13,5 18,0 4,5 9,0 13,5 Насиченість на 1 га площі сівозміни Мінеральні добрива, кг діючої речовини N Р2О5 K2О 90,0 90,0 90,0 135,0 135,0 135,0 22,5 34,0 18,0 45,0 67,0 36,0 67,0 101,0 54,0 Гречку висівали в два строки: весняний, оптимально ранній (25 квітня - 5 травня) і літній, що відповідає строку післяукісної сівби гречки (1 червня - 5 червня). Попередник (в обох поколіннях гречки) - пшениця озима, передпопередник - горох. Посівну якість сформованого на материнських рослинах насіння перевіряли в лабораторних умовах восени року збору врожаю, а також його сівбою на наступний рік (перше насіннєве потомство). Для порівняння показників життєвості та життєздатності використовували інтегрований показник якості насіння, яким є середній відсоток між групою показників - енергія (%), швидкість (діб) і дружність проростання (шт/доба), сила росту (%), лабораторна (%) і польова схожість (%), повнота сходів (%). Мінеральні добрива вносили у формі аміачної селітри, суперфосфату гранульованого, калію хлористого. Гній використовувався напівперепрілий після шести місяців зберігання. Всі види добрив вносили під основний обробіток ґрунту. 2 Площа облікової ділянки 100 м , повторність триразова. Спосіб сівби звичайний рядковий, норма висіву - 3,6 млн схожих насінин на гектар. Погодні умови в роки проведення досліджень були сприятливими для росту і розвитку гречки, хоча окремі періоди і роки різнилися як за кількістю опадів, так і температурним режимом, що дало змогу краще встановити вплив факторів на ріст, розвиток і формування врожайності насіння. Збір врожаю здійснювали двофазним способом - скошування у валки, з наступним обмолотом через 4-6 діб (комбайн "Sampo-130") і зважуванням насіння та перераховуванням на стандартну вологість і засміченість. Врожайність материнських посівів гречки. На підставі аналізу отриманих даних встановлено, що за весняної сівби основна маса насіння формувалася в перших трьох декадах періоду плодоутворення з поступовим затуханням в четвертій. Підвищені дози за мінеральної та органомінеральної системи удобрення сприяли більш активному процесу плодоутворення, а підвищені дози органічних добрив подовжували його тривалість. За літньої сівби найінтенсивніше процес плодоутворення проходив у першій та другій декадах зі сповільненням у третій. В середньому за роки досліджень рівень урожайності насіння материнських рослин гречки досить істотно залежав від системи удобрення (табл. 2). При нормі гною 13,5 т/га за обох строків сівби отримано достовірний приріст урожаю (2,6 ц/га), а при 18 т/га гною і весняній сівбі він зростав до 3,1 ц/га (коефіцієнт розмноження насіння 14,8). Мінеральна система удобрення за обох строків сівби забезпечувала максимальний приріст урожаю (4,1 ц/га) при внесенні N90P90K90 (коефіцієнт розмноження насіння 15,3). Застосовуючи органо-мінеральну систему удобрення, достовірний приріст урожаю як за весняної так літньої сівби отримано за внесення 13,5 т/га гною + Ν67Ρ101Κ54 (відповідно 4,8 та 4,2 ц/га, коефіцієнт розмноження насіння 15,5). В середньому по досліду весняна сівба забезпечила істотно вищий рівень урожайності насіння материнських рослин порівняно з літньою - на 2,1 ц/га, при НІР05=1,8 ц/га. Необхідно також відмітити, що в окремі роки за сприятливих погодних умов другої половини вегетаційного періоду гречки перевагу мав і літній строк сівби, проте за таких умов приріст урожаю не перевищувала 0,5-0,7 ц/га. У формуванні врожаю частка впливу досліджуваних чинників була досить високою - строку сівби (фактор А) - 38 %, фону удобрення (фактор В) - 57 %. 45 2 UA 117865 U Таблиця 2 Урожайність посівів материнських рослин гречки залежно від доз добрив, системи удобрення в сівозміні та строку сівби, ц/га Коефіцієнт Строк сівби (фактор А) Дози добрив і система Середня розмноження насіння удобрення в сівозміні (фактор фону різниця між весняна В) весняний літній весняним і удобрення літня сівба сівба літнім Без добрив (контроль) 10,3 9,1 -1,2 9,7 10,6 9,4 Гній, 9 т/га 12,1 9,8 -2,3 11,0 12,4 10,1 Гній, 13,5 т/га 13,3 11,3 -2,0 12,3 13,7 11,6 Гній, 18 т/га 14,4 10,6 -3,8 12,5 14,8 10,9 N45P45K45 12,5 9,8 -2,7 11,2 12,9 10,1 N90P90K90 14,9 12,6 -2,3 13,7 15,3 13,0 N135P135K135 11,8 10,8 -1,0 11,3 12,1 11,1 Гній, 4,5 т/га + N22,5P34K18 12,7 10,5 -2,2 11,6 13,1 10,8 Гній, 9 т/га + N45P67K36 13,8 11,9 -1,9 12,9 14,2 12,2 Гній, 13,5 т/га + N67P101K54 15,1 13,3 -1,8 14,2 15,5 13,7 Середнє 13,1 11,0 -2,1 НІР05 загальна=2,6 фактора А=1,8; фактора В=0,8 5 10 15 20 25 30 35 Спостереження за динамікою приросту врожаю свідчать про те, що за весняної сівби основна маса насіння формується в перших трьох декадах періоду плодоутворення з поступовим сповільненням у четвертій декаді. Підвищені дози мінеральних та органомінеральних добрив сприяли скороченню тривалості процесу плодоутворення, а підвищені дози органічних - його продовжували. За літньої сівби найбільш інтенсивно процес плодоутворення протікав у першій та другій декадах. У ці періоди формувалося від 76 до 86 % повноцінних плодів. Більш активно плодоутворення відбувалося на ділянках менших доз органічних і мінеральних та середніх органо-мінеральних добрив. Посівні якості насіння Посівна якість насіння материнських рослин під впливом системи удобрення суттєво не знижувалася. Більш якісне насіння за строками сівби частіше формувалося за літньої сівбі гречки, на що вказує інтегрований показник якості - після весняної сівби він у середньому становив 88,8 %, а за літньої - 90,4 %. Середня енергія проростання насіння з весняних посівів за роки досліджень була на рівні 90,8 %, а з літніх - 92,8 %; сила росту відповідно - 93,0 і 94,6 %; лабораторна схожість - 95,3 % і 95,7 %. На графічному зображенні представлено дози добрив і система удобрення в сівозміні. Строк сівби (фактор А): Р1 - весняний, Р2 - літній. Дози добрив і система удобрення в сівозміні (фактор В) (фактор В): 1 - Без добрив (контроль); 2 - Гній, 9 т/га; 3 - Гній, 13,5 т/га; 4 - Гній, 18 т/га; 5-N45P45K45; 6-N90P90K90; 7-N135P135K135; 8 - Гній, 4,5 т/га + М22,5Р34K18; 9 - Гній, 9 т/га + N45P67K36; 10-Гній, 13,5 т/га + Ν67Ρ101Κ54. За весняного строку сівби, високоякісне насіння формується при застосуванні органомінеральної системи удобрення другого рівня та органічної системи другого рівня - відповідно інтегрований показник 90,6 і 89,7 %. За літньої сівби кращі наслідки одержано у варіантах комбінованої системи удобрення першого (91,2 %) та другого (91,0 %) рівнів, а також при застосуванні всіх трьох рівнів мінеральної системи удобрення. Між лабораторною схожістю насіння і енергією проростання та силою росту встановлена середньої сили залежність (відповідно r=0,61 і 0,67±0,03), а між повнотою сходів і польовою схожістю тісна (r=0,95±0,00). За коефіцієнтом детермінації, повнота сходів на 91 % залежала від польової схожості. В свою чергу польова схожість на пряму залежала лише від швидкості проростання, про що свідчить середній за міцністю зворотній зв'язок (r=-0,55±0,04). Врожайні властивості насіння, сформованого на материнських рослинах. Як показують результати досліджень, врожайність насіння гречки першого насіннєвого потомства сильно залежить від доз, систем застосування добрив та строків сівби (табл. 3). В середньому за шість років досліджень на неудобрених ділянках врожайність насіння гречки становила 14,3 ц/га, тоді як за третього рівня органічної системи удобрення вона підвищувалася на 3,1 ц/га, або на 21,7 %, першого рівня мінеральної - на 2,2 ц/га, або на 11,5 %, першого рівня органо 3 UA 117865 U мінеральної системи - на 2,1 ц/га, або на 11,4 %. За інших рівнів удобрення всіх систем урожайність знижувалася, що пов'язано з нижчою продуктивністю рослин. Таблиця 3 Урожайність посівів першого насіннєвою потомства залежно від доз добрив, системи удобрення в сівозміні та строку сівби материнських рослин, ц/га Коефіцієнт Строк сівби (фактор А) Дози добрив і система Середня розмноження насіння удобрення в сівозміні {фактор фону різниця між весняна В) весняний літній весняним і удобрення літня сівба сівба літнім Без добрив (контроль) 14,0 14,6 0,6 14,3 45,8 48,3 Гній, 9 т/га 15,2 15,3 -0,1 15,2 48,9 51,2 Гній, 13,5 т/га 15,1 16,1 1,0 15,6 48,4 51,4 Гній, 18 т/га 16,8 18,0 1,2 17,4 54,3 58,6 N45P45K45 16,6 16,5 -0,1 16,5 54,2 54,6 N90P90K90 15,6 17,1 1,5 16,3 51,8 55,9 N135P135K135 14,6 15,7 1,1 15,2 47,7 50,9 Гній, 4,5 т/га + Ν22,5Ρ34Κ18 16,1 16,7 0,6 16,4 52,2 54,2 Гній, 9 т/га + N45P67K36 14,4 16,9 2,5 15,6 45,6 54,8 Гній, 13,5 т/га + Ν67Ρ101Κ54 14,6 15,4 0,8 15,0 48,9 50,1 Середнє 15,3 16,2 0,9 НІР05 загальна=1,3 фактора А=0,4; фактора В=0,9 5 10 15 20 25 30 35 На рівень урожайності насіння впливали й строки сівби. Так, істотно вищою була врожайність де використовували насіння сформоване за літнього строку сівби (приріст 0,9 ц/га). Тут максимальний приріст урожайності досягнуто у варіантах третього рівня органічної (3,4 ц/га), другого рівня мінеральної (2,5 ц/га) та другого рівня органо-мінеральної систем удобрення (2,3 ц/га). Крім цього врожайність посівів гречки обох поколінь залежала як від погодних умов року вегетації материнських рослин, так і першого насіннєвого потомства. Встановлено, що за більш екстремальних погодних умов вегетації материнських рослин формувалося насіння з вищими показниками життєвості і життєздатності, забезпечуючи в подальшому вищу врожайність посівів першого насіннєвого потомства. При цьому, добрива істотно підвищували продуктивність рослин і частково нівелювали негативну дію несприятливої погоди. Тому, оптимізацією фону удобрення та строками сівби можна регулювати посівні та врожайні властивості насіння гречки. Отже, відносно впливу доз добрив, систем удобрення та строків сівби на посівні якості та врожайні властивості насіння гречки можна зробити такі висновки: 1. За весняної сівби основна маса насіння формується в перших трьох декадах періоду плодоутворення з поступовим затуханням в четвертій. Підвищені дози за мінеральної та органомінеральної системи удобрення сприяють активізації процесу плодоутворення, а підвищені дози органічних добрив подовжують його тривалість. За літньої сівби найінтенсивніше процес плодоутворення протікає у першій та другій декадах зі сповільненням у третій. 2. Вища врожайність материнських рослин формувалася за весняної сівби. Максимальний приріст урожаю (відповідно 4,1 та 4,8 ц/га) був у варіантах органічної (18 т/га гною) та органомінеральної (13,5 т/га гною + Ν67Ρ101Κ54) систем удобрення. 3. На врожайність рослин першого насіннєвого потомства суттєво впливали як система удобрення, так і строк сівби. За органічної системи удобрення максимальний приріст урожаю забезпечує внесення на 1 га площі сівозміни гною в нормі 18 т (3,1 ц/га, коефіцієнт розмноження насіння 54,3-58,6); за мінеральної - N45P45K45 (2,2 ц/га, коефіцієнт розмноження насіння 54,254,6); за комбінованої - 4,5 т/га гною + N22,5P34K18 (2,1 ц/га, коефіцієнт розмноження насіння 52,2-54,2). Достовірно вищою була врожайність літніх посівів гречки (16,2 проти 15,3 ц/га при весняних); система удобрення сприяла формуванню основної кількості насіння в першій та другій декадах періоду плодоутворення як у весняних, так і в літніх посівах; підвищені дози добрив сприяли активізації процесу плодоутворення. 3. Оптимізацією фону удобрення та строками сівби частково можна нівелювали негативну дію несприятливої погоди та регулювати формування посівних якостей і врожайних властивостей насіння гречки. 4 UA 117865 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб вирощування насіння гречки, який полягає в тому, що в умовах Правобережного Лісостепу України на чорноземах опідзолених важкосуглинкових для формування найбільшої кількості високоякісного насіння гречки сівбу проводять у весняний оптимально ранній період (25 квітня - 5 травня) і літній, післяукісний (1 червня - 5 червня) період з внесенням органомінеральних добрив на 1 га площі сівозміни відповідно - 9 т/га гною + N45P67K36 і 4,5 т/га гною + N22,5P34K18. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5