Спосіб виробництва енергії

1. Спосіб виробництва енергії, що включає одержання тепла від схлопування кавітаційних пухирців і вироблення енергії обертання від використання реактивних сил реакцій витікаючих із сопел струменів, який відрізняється тим, що робоча рідина перегрівається в замкненому об'ємі за рахунок споживання тепла, яке виробляється кавітацією, і при витіканні з сопел доводиться до закипання і до створення надзвукової течії парорідинного потоку. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що збільшення вироблення тепла кавітацією й інтенсифікацію пароутворення здійснюють спрямуванням парорідинного потоку, що виходить із сопел ротора, на зубці статора з утворенням гідроудару, ор 3 37148 4 показано, далі породжує ефект самопідтримки переходу тут немає - в чому і полягає відмінна гвинтової ви хрової течії рідини в роторі. Само ознака. обертання ротора забезпечується дією кавітації та В [12, 13] розкрито феномен вироблення надреакціями струменів у гвинтовій течії, і при зовнішлишкової теплової енергії кавітацією понад затраньому витіканні - за рахунок кавітації. ченої енергії. Цей феномен полягає в тому, що Численні патенти Потапова Ю. C. з різними радіальна швидкість схлопування кавітаційних співавторами [23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, ЗО, 31, 32, пухирців на завершальній стадії процесу схлопу34, 35] висвітлюють два способи створення тепловання досягає швидкості світла, і вся приєднана вої енергії: у ви хровій тр убі [5, 7, 8], де ви хровий маса рідини, залучена до радіального руху, перерух рідини, що породжує кавітацію, створюється творюється в енергію за формулою А. Ейнштейна: зовнішнім насосом, робота якого необхідна постійE = mс2, но; і другий спосіб - вироблення теплової енергії 4 де m = p R3 ry - приєднана маса рідини, r кр кавітацією, яка створюється вихровим рухом ріди3 ни, зумовленим обертанням ротора і пульсаціями - густина рідини, y = 1,5 - коефіцієнт приєднаної від перекриття отворів у дисках ротора і статора. маси, Rкр - радіус кавітаційного пухирця, при якому При цьому весь час роботи теплогенератора ротор радіальна швидкість його оболонки досягає швидобертається електромотором, і ніякого повернення кості світла с = 3×108 м/с. енергії обертального руху - ні в одному, ні в друЦей феномен лежить в основі заявляемого гому способі - немає. способу, так як без вироблення надлишкової енерВ заявляемому способі затрачена первісна гії кавітацією здійснити заявляємий спосіб виробенергія на обертання ротора повертається самолення обертальної енергії неможливо. Проте обертанням самого ротора, насос при цьому виознак заявляемого способу в ци х джерелах немає. ключається. Спосіб по патенту [16] передбачає В [14] описано способи та фізичні ефекти, також створення вихрового руху в трубі від насоса на які опирається заявляємий спосіб. Проте фазота додавання повітря в кількості 0,002% до потоку вий перехід в них не використовується. Розкрито рідини. феномен отримання надлишкової енергії при кавіВ авторському свідоцтві CPCP [1] закладено тації, як і в [12, 13]. принцип обертання ротора реакціями струменів, В [15] викладена інша точка зору на фізичну що виходять із сопла. Це ознака — спільна з заявсуть феномену отримання надлишкової енергії при ляємим способом. кавітації, яка зводиться до того, що при кавітації Розглянуті [6, 7, 8, 9, 10, 16, 18, 20, 21, 31, 32, відбувається холодний ядерний синтез. Це явище 33, 34, 35] існуючі способи вироблення енергії на також підтверджує можливість реалізації заявляеоснові використання гідродинамічної та ультразвумого способу, проте спільних ознак з заявляємим кової кавітації - недостатньо ефективні, так як не способом немає. використовують фазових переходів і пов'язаного з В [17, 19, 22] використано обертальний рух цим додаткового підвищення кінетичної енергії для повернення частини енергії, витраченої для потоку. вироблення тепла. Це повернення здійснюється В [2] описано спосіб інтенсифікації процесів тим, що використовується насос, на який покладаперемішування та диспергування гідродинамічною ється функція генерування циркуляції рідини в кавітацією. Спільною ознакою з заявляємим спосистемі. Спільних ознак з заявляємим способом собом є лише застосування енергії кавітаційного немає. дроблення, яке супроводжується нагрівом обробВ [30] застосовано вихровий потік для вироблюваної суміші. Відмінні ознаки полягають у тому, лення тепла, проте не передбачено ні фазового що цей нагрів не використовується для виробленпереходу, ні використання енергії цього потоку для ня теплової енергії, а фазовий перехід з пароутвоотримання обертальної енергії. ренням у цьому способі не виникає. За прототип обирається спосіб, реалізований у В [3, 4] описано багато способів застосування двигуні P. Клема [11]. Спільними ознаками з заявкавітації в промисловості, техніці й енергетиці. ляємим способом є генерація конічного вихрового Найбільш близькі до заявляемого способу є споруху робочої рідини, застосування реактивного соби кавітаційного випаровування. Спільними руху витікаючих струменів, ударної дії струменів ознаками з заявляємим способом у них є наяводночасно для вироблення як теплової, так і оберність фазового переходу, а відмінною ознакою тальної енергії. Відмінними ознаками є наявність відсутність застосування цього фазового переходу фазового переходу закипання рідини в реактивних для вироблення обертальної енергії. струменях, виконання умови рівності швидкості В [5] описано теорію і практику використання витікання реактивного струменя подвійній швидковихрової енергії газового потоку. Спільним з заявсті обертання ротора та створення траєкторії гвинляємим способом є створення вихрового руху, але H фазових переходів і їх використання для виробтового руху за рівнянням j = arctg , де H – крок pD лення обертальної енергії, а також використання гвинтової траєкторії, D - діаметр ротора в даній самого вихрового руху для цього в цьому способі точці, а φ - кут нахилу гвинтової траєкторії до горинемає, що і відрізняє його від заявляемого. зонту. В [11] описано двигун P. Клема. Спільним з Задача полягає в підвищенні ефективності заявляємим способом є використання вихрового способів отримання енергії за допомогою кавітації. руху рідини в роторі та витікання її з сопел для Ця задача вирішується шляхом того, що робовироблення обертальної енергії. Проте фазового чу рідину перегрівають в замкненому об'ємі за 5 37148 6 рахунок споживання тепла, яке виробляють кавірідини, втягнена в радіальний рух, перетворюєтьтацією, і при витіканні з сопел доводять до закися в енергію, - діє сумісний закон збереження енепання і до створення надзвукової течії, збільшують ргії та матерії. вироблення тепла кавітацією й інтенсифікують До цього ще відомо, що в процесі схлопування пароутворення спрямуванням парорідинного потокавітаційного пухирця його оболонка інтенсивно ку, що ви ходить із сопел ротора, на зубці статора з пульсує з високою частотою - це осциляція оболоутворенням гідроудару, організацією відцентрової нки. кавітації в роторі за умови, коли відцентрові наКоли швидкість осциляції співпадає зі швидкіспруження в рідині перевищують її кавітаційну міцтю схлопування, то обидві швидкості складаються, ність на розрив, створенням гідродинамічної кавіі швидкість світла досягається ще раніше. тації лопастями на зануреній у рідину частині По досягненні швидкості світла вся приєднана ротора, збільшення виробництва обертальної маса рідини, що була втягнена оболонкою пухирця енергії досягають при максимальній потужності в радіальний рух, перетворюється в енергію за обертання, при оптимізації якої отримуємо умову формулою А. Ейнштейна: w = 2u, E = mс2. за якою швидкість витікання рідини з сопел, Наприклад, з краплі води радіусом R0 = 0,001м так само, як і швидкість руху рідини в гвинтових = 1мм за рахунок еманації речовини можна отриканавках ротора, повинна в 2 рази перевищува ти мати енергії: 4 4 кгм швидкість обертання ротора, збільшення енергії E = mc2 = pR3 ry c2 = 3,14 (10 -3 )2 1000 ×1,5 × (3 × 10 8 )2 = 1011 =10 11( 427 × 860 )-1 =104 кВт × год 3 3 с обертання досягають також прискоренням руху Це значно більше за енергію радіоактивного розрідини в гвинтових канавках, наприклад, зменшенпаду, що використовується на AEC, і не дає ніяких ням площі їх поперечного перерізу пропорційно продуктів згорання або розпаду: речовина зникає і збільшенню діаметру конічного ротора, в якості натомість з'являється енергія. робочої рідини використовують суміш висококипЯвище еманації речовини, звичайно, супроволячої та низькокиплячої рідин з різними темпераджується радіоактивним випромінюванням γ- і βтурами закипання - наприклад, суміш масла з вопроменів як результат перетворення електронів і дою (води - 10-25%), суміш води зі спиртом елементів ядра в енергію. Це явище неодноразово (спирту - 10-25%), чим досягають перегрів суміші спостерігали, досліджуючи кавітацію, поряд із без закипання і послідуюче вскипания низькокипявищем люмінесценції - світіння порожнини пухилячої компоненти при дроселюванні потоку в сопрця саме на завершальній стадії схлоп ування. лах енергогенератора. Види кавітації, які застосовують у запропоноВ циклі двигуна Ричарда Клема відсутні застованому способі, такі: сування робочої рідини у вигляді суміші низько- та 1. Ударно-струминна ультразвукова - при удависококиплячої компонент і вскипания компоненти рі струменів паро-рідинної суміші, що ви ходить із з нижчою температурою закипання. сопел, по зубцях зубчатих вінців, які коаксіально Цикл у запропонованому способі отримання оточують ротор на рівні сопел. енергії аналогічний до паротурбінно-паливного 2. Відцентрова - під дією відцентрової сили, (Фіг.1, 2). Різниця полягає лише в тому, що в парощо розриває об'єм рідини в роторі. турбінному-паливному (Фіг.1) як джерело тепла 3. Гідродинамічна в об'ємі резервуару від обевикористовується горіння палива, а в паротурбінртання нижньої частини ротора з планками, розному-кавітаційному (Фіг.2) використовується тепміщеними по твірних ротора. ло, що виробляється кавітацією. 4. Щілинна - при русі рідини в щілині між кожуЗвідки береться надлишкова енергія при кавіхом ротора та барабаном з гвинтовими канавками. тації понад затраченої? 5. Примусова парова - при засмоктуванні пари Вичерпну ясність вносить відкриття І.M. Федоз резервуару через трубку засмоктування та сопла ткіним джерела тепла при кавітації. Адже на зароу всмоктуючий тракт енергогенератора. Вони реадження і ріст кавітаційного пухирця повинна вилізуються в енергогенераторі І.M. Федоткіна. трачатись певна енергія, а при його схлопуванні У циклі двигуна P. Клема, на відміну від спосоця енергія повинна повертатись, і ніякої надлишбу вироблення тепла І. M. Федоткіна, використокової енергії не повинно виникати. Проте в резульвують лише одну відцентрову кавітацію та гідротаті глибоких теоретичних досліджень І. M. Федотдинамічний нагрів, який використовують також у кіна виявилось, що швидкість схлопування Vсх всіх кавітаційних теплогенераторах [1, 2, 3, 4, 5]. обернено-пропорційна поточному радіусу кавітаВ цьому полягає відмінність способу виробційного пухирця R у кубі: лення тепла І. M. Федоткіна. 3 Існує ще одна фундаментальна відмінність gp R 0 A способу вироблення енергії І. M. Федоткіна від Vcx = 0,75 = g R3 R3 циклу двигуна P. Клема: крім залучення додатково На завершальній стадії схлопування порядок ще 4-х видів кавітації, у запропонованому способі використовують фазовий перехід -пароутворення. R ~ 0,010мм = 10мкм = 10 ×10-6 м ¸ 5 × 10-6м . ЧисP. Клем навпаки уникав цього, використовуючи масло, та не використовуючи воду, що б кипіла. ло R3 = 125 × 10-18м , а порядок с2 =(3×108)2 = 9Він нагрівав масло, не доводячи до кипіння. 1016 м/с, де с - швидкість світла. У способі вироблення енергії І. M. Федоткіна Тобто на завершальній стадії схлопування равикористовують суміш масла, яке перегрівається, діальна швидкість змикання оболонки пухирця з 10-25% води, яка закипає, а потім конденсують досягає швидкості світла, і вся приєднана маса при відборі тепла. При цьому завдяки застосуван 7 37148 8 ню гідродинамічної кавітації в об'ємі резервуару g -1 P0 від обертання частини ротора з ребрами, зануреВ наведених формулах: a= , c= g r0 ного в рідину, конденсована вода диспергується в емульсію великої стійкості та дисперсності. 2s швидкість звуку в рідині, We = - число Вебера, Порівняння енергомісткості олії та води покаPR зують перевагу олії над водою. Це видно з наступR0 - початковий радіус кавітаційного пухирця, R них розрахунків. його поточний радіус, s - поверхневий натяг Розрахунки кількості енергії, яка виділяється рідини, g - показник адіабати або політропи, р при схлопуванні кавітаційних пухирців за формугустина рідини, Р2, Р - тиск газу в порожнині та лою, приведеною в роботі [35]: тиск у рідині відповідно.- число Вебера, R0 — по4p R3 1 2 a 1 чатковий радіус кавітаційного пухирця, R — його 0 × ( rc ) × [ P( We + 1)]1- a , E= поточний радіус, σ — поверхневий натяг рідини, γ a 2 3 - показник адіабати або політропи, ρ - густина ріодержаної з формул: дини, P1, P - тиск газу в порожнині та тиск у рідині відповідно. T = 2pr R2R3, Проведені розрахунки енергетичної ефектив4 P æ R ö3g 3s ності води й олії при кавітації дають такі результаU = × [P + 2 ç 0 ÷ + ] 3 g -1 è R ø R ти (див. табл.) показують енергетичну перевагу олії перед водою. Вода Олія r г/см 3 0,998 0,97 m сантипуаз 1 4,85 c см/с 1,48 × 105 1 × 105 Перевага енергетичної ефективності олії над водою безперечна! Крім того, термодинамічні властивості олії та води, води та спирту -свідчать про можливість отримання стійкого перегріву суміші без закипання легко-киплячої компоненти і великого приросту кінетичної енергії суміші при дроселюванні в каналах сопел: Температура закипання: Вода: 1атм - 99,09 °С, 16атм - 200,43 °С; Олія: 1атм - 230-280 °С. Вода, яка знаходиться в олії у дрібнодисперсному стані не закипає з двох причин: від зовнішнього тиску та внаслідок дії сили 2s поверхневого натягу r = де s - поверхневий R, натяг, R - радіус краплі води, диспергованої в олії. При дроселюванні в каналі сопла вода вскипає, в результаті чого рух стр уменя пришвидшується, і зростає сила його реакції. Пришвидшення реактивного струменя можна оцінити двома способами: 1. По зменшенню ентальпії: 2 (1) W2 = A(Di) + W1 де Di - зменшення ентальпії рідини за рахунок випаровування, Wi - швидкість рідини до дроселювання, W2 - після дроселювання. Di = Cp r Dtw 1 - rx (2) де Ср - теплоємність рідини, ρ - її густина, At перепад температур, r -теплота пароутворення, хмасова доля пару. 2. По приросту об'єму: -3 3 n вод = 1 04 × 10 м / кг при t = 100 °C, , gпари = 0,598кг / м3 при t = 100°C. R0 см 8 × 10-3 8 × 10-2 Rmax см 1,33 × 10-3 2,53 × 10-3 E ерг 99 × 103 7 × 104 E1 ерг 1,2 × 102 9,4 × 104 Збільшення об'єму при випарюванні в процесі дроселювання до p = 1атм. Vпари 1 1 k= = = = 1608. (3) Vвод gпарVвод 0,598 ×1 04 ×10 - 3 , Достатньо 1% води, щоб прискорити рух реактивного струменя в 16 раз. З формул (1) і (2) маємо зменшення ентальпії рідини без врахування пароутворення: 1000 ккал CprD t = 0,67 50 = 3415 . 9,81 м3 При w1 = 80м / с , w 2 = ADig 3415 × 427 × 9,81 + w2 = + 802 = 386,8м / с. 1 g 1000 Пришвидшення потоку в соплах без врахування пароутворення при дроселюванні становить 88,6-80 = 8,6м/с, тобто 10%. Заявляємий спосіб реалізовано в патенті України на корисну модель №31861: Багатоступеневий генератор тепла й обертального руху, від 25.04.2008 /Федоткін І. M. Приклад реалізації способу показано на Фіг.З і 4: Заявляємий спосіб порівнюється зі способом генерації тепла в вихровому теплогенераторі Ю.C. Потапова [23-32], (Фіг 3, 4). Реалізація заявляемого способу подана в патенті України на корисну модель №31861 від 25.04.2008 р. /1. M. Федоткін. В генераторі Ю.С. Потапова (Фіг.3) електромотор 1 обертає насос 2, який подає воду під напором 1,5-4,5 атм. у равлик-завихрювач 3, де вода набуває вихрового руху та поступає в ви хрову трубу 4. В нижній частині вихрової труби 4 вихровий рух води зупиняється тормозомрозвихрювачем 5. З центру вихрової труби більш холодна вода відводиться по рециркуляційному трубопроводу 6. Вода, циркулюючи в замкненому контурі, нагрівається. Проте цей нагрів не викори 9 37148 10 стовується для повернення затраченої на циркувікна 13 до входу в камеру кавітаційноляцію обертальної енергії електромотору і насосу. пульсаційного пристрою 10, чим збуджують гідраПри реалізації заявляемого способу (Фіг.4) вивлічні пульсації. Між хвостовими поверхнями крикористовується багато видів кавітації, за допомольчаток і обечайкою з вікнами 13 відбувається гою якої виробляється надлишкове тепло, і викощілинна кавітація, а крильчатка 11 через вікна 12 нується принцип, згідно з яким в одних і тих же збуджує в тр убовалі 2 вихрову кавітацію, як у тепвузла х і в один і той же час виробляється як теплогенераторі Ю. С. Потапова. В нижній частині лова енергія, так і обертальна енергія, яка розванротора 3 на його зовнішній поверхні розміщено по тажує електромотор до повного його виключення. твірним кавітуючі пластини 14, які занурюються в При цьому енергогенератор у такі періоди може рідину, що заповнює резервуар 15 до рівня, який переходити на режим самообертання. фіксується покажчиком рівня 16. Ці пластини 14 в Електромотор 1 обертає трубовал 2 енергогерідині викликають гідродинамічну кавітацію. В ренератора 3. Ротор 4 енергогенератора 3 має на шті всі перераховані види кавітації призводять до більшому торці реактивні сопла 5. При течії під перегріву робочої рідини. А робоча рідина, згідно з напором насоса 6 і відцентрових сил у соплах 5 заявляємим способом, має поряд з висококипляздійснюється соплова кавітація, внаслідок якої чою компонентою низькокиплячу, яка і вскипає в відбуваються одночасно дві дії: нагрів рідини сопсоплах 5, що призводить до надзвичайно великого ловою кавітацією та обертання ротора реакцією прискорення реактивних струменів і створення струменів, що витікають із сопел. Реактивні струнадзвукового потоку. мені ударяються в зубці 7 статора 8. Відбувається Такого повернення обертальної енергії немає ударно-струминна кавітація. її наслідком є також в жодному з відомих у світі заявляємих способів і кавітаційний нагрів рідини й одночасно обертання теплогенераторів. ротора дією зворотної реакції струменів, які витіДля насоса 1 ЕЦВ-6-10-80 з потужністю Ν = кають із сопел. 6κΒт, продуктивністю Q = 10 м 3/год маємо наступні Всередині ротора 4 робоча рідина здійснює показники. конічно-вихровий рух по канавках 9, навитій на Перепад температур на соплі Dtcon, виражений конічній бічній поверхні ротора 4 по гвинтовій лінії через перепад тиску, буде з постійним кроком і змінним кутом нахилу до гоdt Dtcon= ризонту, і змінною глибиною канавки. Глибина каp × D pcon , dp навки або площа її поперечного перерізу зменшуdt ється по ходу потоку рідини пропорційно де p - похідна Клаузіуса-Клапейрона. збільшенню діаметра конічного ротора. dp В гвинтових канавках 9 ротора 4 відбувається dt AT s (g¢ - g¢¢) . відцентрова кавітація та гідравлічне тертя потоку p= dp rg¢g ¢ рідини по стінках канавок. Наслідком цього також є Вирахуємо цю похідну для ρ = 1 атм: кавітаційний нагрів рідини й одночасно поверненdt ня витраченої електромотором обертальної енерp= гії. Це повернення обертальної енергії відбуваєтьdp ся під дією багатьох факторів: 373·(950- 0,58) 1 м2град 1) сила гідравлічного тертя (опору), яка стає = = 0,00279 . рушійною силою при умові, що швидкість течії рі427·540·950·0,58 358 кг дини в канавках буде перевищувати швидкість При перепаді тиску на соплі Δρcon= 0,0716 атм обертання ротора, перепад температур буде 2) різниці обертальних моментів від руху рідиdt Dtcon= ни в канавках на більшому і меншому торцях роp × D pcon = 358×0,0716 = 2°C. dp тора. Кількість тепла, яке виділиться на соплі при Цей фактор підсилюється тим, що в канавках, вскипанні в ньому рідини у випадку Dtc on = 2°С буякі звужуються, швидкість рідини збільшується: де 3) дією сили Коріоліса, яка була б відсутня в Q=Gpc pDtc on=10000×1×2=20000 ккал/год циліндричному роторі та виникає лише в конічному при продуктивності насоса 10000кг/год. завдяки появі радіальної складової швидкості руху Коефіцієнт перетворення енергії для вказаного рідини від збільшення діаметра її траєкторії. насоса буде В різних варіантах поєднання факторів може Q 20000 бути також використано: КПЕ= × 100% = × 100% = 386% . 4) насосну дію ротора як шнекового або гвин860Ne 860 × 6 тового насоса, Джерела інформації 5) реакцію затоплених струменів, що витікають 1. Федоткин И. M., Григорьев В. А., Бадия В. А. з виходу канавок у верхню циліндричну частину Смеситель. Авторское свидетельство СССР SU ротора, 1152636 А кл В 01 F 5/16, Опубл. Бюл. №16, 6) зворотну реакцію цих струменів від їх удар у 30.04.85. в перегородки в циліндричній камері ротора. 2. Гулый И. С, Федоткин И. M., Боровский В. В. До енергогенератора додається кавітаційноИнтенсификация процессов смешения и дисперпульсаційний пристрій 10, в якому розміщено кригирования гидродинамической кавитацией. -Киев: льчатку 11, яка подає рідину через вікна 12 у тру«Арктур-А», 1998- 128 с. бовал 2, а звідти - в гвинтові канавки 8. Хвостові 3. Федоткин И. M., Гулый И. С. Кавитация, каповерхні крильчатки 11 періодично перекривають витационная техника и технология, их использо 11 37148 12 вание в промышленности. - К.: «Полиграф-книга», 19. Патент РФ №2116583 МІЖ F 24 J3/00. / 1997 - 840 с, Часть I. Пореев E. Г. // Приоритет от 29.05.96. 4. Федоткин И. M., Гулый И. С. Кавитация, ка20. Патент РФ №2085273 МІЖ В 01 Р7/00. / витационная техника и технология, их использоКладов А. Ф. // Бюл. №21, 1997 г. вание в промышленности. — К.: АО «ОКО», 2000 21. Патент РФ №2142604 МПК F 24 J3/00. г. - 898 с, Часть И. Способ получения энергии и резонансный насос5. Мартынов А. В., Бродянский В. M. Что такое теплогенератор / Петраков А. Д. // Бюл. №24, вихревая тр уба? - M.: Энергия, 1976 г.-152 с. 1998. 6. Фоминский Л. П. Роторные генераторы да22. Патент РФ №2159901 МПК F 24 J3/00. Рорового тепла. - Черкассы: «ОКО-Плюс», 2003 г. торный насос-теплогенератор /Петраков А. Д. // 346 с. Бюл. №33, 2000. 7. Потапов Ю. С, Фоминский Л. П. Вихревая 23. Патент РФ №2045715 / Потапов Ю. С. // энергетика и холодный ядерный синтез с позиций Бюл. изобр. №28,1995. теории движения. - Кишинев-Черкассы: «ОКО24. Патент Украины №7205А / Потапов Ю. С. и Плюс», 2000 г. - 387 с. Потапов С. Ю. // от 12.09.94. 8. Фоминский Л. П. Как работает вихревой ге25. Патент республики Беларусь №688 / Потанератор Потапова Ю. С. -Черкассы: «ОКО-Плюс», пов Ю. С. и Родына Л. А. // от 14.06.93. 2001 г. - 104 с. 26.Патент республики Молдова №167 / Пота9. Фоминский Л. П. Сверхединичные теплогепов Ю. С. // от 18.03.93. нераторы против Римского клуба. - Черкассы: 27. Патент Франции №9310627 / Потапов Ю. «ОКО-Плюс», 2003 г. - 424 с. С, Клержо Ж. // от 03.09.93. 10. Ю.Кладов А. Ф. Способ получения энергии 28. Патент Украины №52985А МПК F 24 J3/00 / / Патент РФ №2054604, МПК F Потапов Ю. С, Потапов С. 24 J3/00 от 02.07.93. Ю., Фоминский JI. П. Пристрій для нагрівання 11 Роберт Кунц. Мотор Ричарда Клема и конирідини. // Бюл. №1, 2003. ческий насос, «Новая энергетика», №2, 2003 г., с. 29. Патент України №50608А МПК F 24 J3/00 61-64. Нагрівач рідини. / Потапов Ю. С, Фоминский JI. П., 12. Федоткін I. M., Боровський В. В. ФизичеПотапов С. Ю. // Бюл. №6, 2000. ский вакуум и производство избыточной энергии. 30. Патент України №54703А МПК F 24 J3/00 / Винница, 2004 г. - 357 с. Потапов Ю. С, Фоминський JI. П., Потапов С. Ю. 13. Федоткин И. M. и др. На пути к познанию Пристрій для нагрівання рідини. // Бюл. №3, 2003. непроявленного мира. - Киев: Те хніка, 2005-354с. 31. Потапов Ю. С, Фоминский JI. П., Потапов 14. Федоткин И. M. и др. Математическое моС. Ю. Успехи вихревой теплоэнергетики. // Труды делирование технологических процессов. Гидроконгресса-2002 «Фундаментальные проблемы механические процессы. - Киев: Техніка, 2004 естествознания и техники», Часть I. - С. Пб., 2002, 312 с. с. 348-358. 15. Фоминский Л. П. Синтез дейтерия и гелия32. Патент України №58139А МІЖ F 24 J3/00. 3 в ви хревом потоке воды //Тр уды конгресса-2000 Потапов Ю. С, Фоминський JI. П., Хрушкова К., «Фундаментальные проблемы естествознания и Потапов С. Ю. Спосіб нагрівання рідини. // Бюл. техники» - С. Пб. 2001. - с. 411-413. №7 от 15.07.2003. 16.Патент України UA 66334 А. кл. 7 F 24 33. Акимов A. E., Финогеев В. П. ЭксперименJ3/00, F 24 D3/00 Спосіб одержання тепла для тальные проявления торсионных полей и торсиопалення будинків і споруд та кавітаційний генераонные технологии. - M.: Изд. НТЦ «Информтехнитор безперервної дії / Корнієнко А. В. опубл. Бюл. ка», 1966 - 68 с. №4, 2004 p., 15.04.2004. 34. Патент України №47535, МІЖ F 24 J3/00. 17. Патент СССР №1329629 МПК F 24 J3/00. Спосіб одержання тепла. /Потапов Ю. C, ФоминНасос-нагреватель текучей среды / Махмет P. ський JI. П. // Бюл. №7, 2002. Приор. от 18.05.2000. Гексен // Бюл. №29, 1987. З5. Патент РФ №2165054, МПК F 24 J3/00. 18. Патент РФ №2054604 МПК F 24 J3/00. Способ получения тепла. / Способ получения энергии / Кладов А. Ф. // Приор, Потапов Ю. C, Фоминский Л. П., Талмачев Г. от 02.07.93. Ф. // Бюл. №10, 2001. 13 Комп’ютерна в ерстка Г. Паяльніков 37148 Підписне 14 Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601