Спосіб визначення рівня фізичної підготовленості учнів

1. Спосіб визначення рівня фізичної підготовленості учнів, який включає проведення комплексу контрольних тестів фізичних здібностей, що визначають спритність, силу, витривалість та швидкісно-силові здібності, результати тестових показників виражають у балах, який відрізняється тим, що додатково в контрольних тестах фізичних здібностей визначають швидкість та гнучкість, розраховують рівень розвитку фізичних здібностей як середнє значення суми балів за результатами контрольних тестів, визначають показники фізичного розвитку, які включають антропометричні дані, параметри кардіореспіраторної системи і U 2 (19) 1 3 підготовленості людини. (Патент Российской Федерации № 2109486, МПК А61В 10/00, "Способ оценки физической кондиции человека", опубл. 1998.04.27). Недоліками цього способу є те. що результати тестових завдань не забезпечують точність, достовірність та об'єктивність оцінки фізичної підготовленості учнів через відсутність урахування рівня їх фізичного та нейродинамічного розвитку. Фізична підготовленість учнів повинна оцінюватися за результатами виконання учнями тестових завдань з урахуванням генетично детермінованих ознак та властивостей, якими є рівень їх фізичного та нейродинамічного розвитку. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб визначення рівня фізичної підготовленості учнів, при якому шляхом урахування індивідуальних особливостей нейродинамічного та фізичного розвитку забезпечити точність, достовірність та об'єктивність оцінки їх фізичної підготовленості, що дає змогу диференціювати фізичні навантаження на уроках фізкультури та контролювати готовність учнів до виконання тестових завдань, пов'язаних із проявом фізичних якостей, що забезпечує збереження здоров'я. Поставлена задача вирішується тим, що в способі визначення рівня фізичної підготовленості учнів, який включає проведення комплексу контрольних тестів фізичних здібностей, що визначають спритність, силу, витривалість та швидкісносилові здібності, результати тестових показників виражають у балах, згідно з корисною моделлю, додатково в контрольних тестах фізичних здібностей визначають швидкість та гнучкість, розраховують рівень розвитку фізичних здібностей як середнє значення суми балів за результатами контрольних тестів, визначають показники фізичного розвитку, які включають антропометричні дані, параметри кардіореспіраторної системи і розраховують коефіцієнт фізичного розвитку як середнє значення суми відношень визначених показників до середньостатистичних показників, проводять комплекс контрольних тестів на визначення показників нейродинамічного розвитку і розраховують загальний показник нейродинамічного розвитку як добуток визначених показників, після чого визначають рівень фізичної підготовленості за інтегральним показником, який виражається в балах: 1 1 НР  РФП   LnКФР   Ln n1   РФЗ 2 n 10  ; де КФР - коефіцієнт фізичного розвитку, НР - загальний показник нейродинамічного розвитку, n - кількість показників нейродинамічного розвитку, РФЗ - рівень розвитку фізичних здібностей. Як антропометричні показники визначають довжину і масу тіла, як параметри кардіореспіраторної системи визначають частоту серцевих скорочень у спокої та після 20 присідань, затримку дихання на вдиху і видиху, життєву ємність легенів. 61369 4 Як показники нейродинамічного розвитку визначають функціональну рухливість нервових процесів, силу нервових процесів, просту зоровомоторну реакцію, реакцію вибору одного з двох подразників та/або двох з трьох подразників. Інтегральний показник дозволяє враховувати індивідуальні особливості учнів, а саме їх морфологічні, фізіологічні та психологічні особливості і разом з урахуванням розвитку фізичних здібностей дозволяє забезпечити точність, достовірність та об'єктивність визначення рівня фізичної підготовленості. Поряд із генетично обумовленими спадковими ознаками, якими є конституція тіла та основні властивості нервової системи, такі як функціональна рухливість і сила нервових процесів, що об'єктивно впливають на рівень фізичної підготовленості, такі ознаки як параметри кардіореспіраторної системи та сенсомоторна реактивність є змінними, але врахування цих параметрів забезпечує точність визначення рівня фізичної підготовленості учнів. Групування індивідуальних особливостей за показниками фізичного розвитку (довжина і маса тіла, частота серцевих скорочень у спокої та після 20 присідань, життєва ємність легень, затримка дихання на вдиху і видиху) та показниками нейродинамічного розвитку (функціональна рухливість нервових процесів, сила нервових процесів, проста зорово-моторна реакція, реакція вибору одного з двох подразників та/або двох з трьох подразників) та визначення їх впливу на фізичну підготовленість через величини інтегральних показників дозволяє достовірно оцінити рівень фізичної підготовленості учнів. При розрахунках інтегрального показника фізичного розвитку передбачається перетворення первинних величин в нормалізовані за типовою формулою: n  КФР    ПФРфі / ПФРсі  / n    i1  де КФР - коефіцієнт фізичного розвитку учня. ПФРф - фактичний показник фізичного розвитку учня, ПФРс - середньостатистичний показник фізичного розвитку учня даного віку, n - кількість визначених показників. Найбільш об'єктивними показниками фізичного розвитку є довжина і маса тіла, частота серцевих скорочень у спокої та після 20 присідань, життєва ємність легень затримка дихання на вдиху і видиху. З урахуванням цього інтегральний показник фізичного розвитку (коефіцієнт фізичного розвитку) визначається як КФР  ДТф / ДТн  МТф / МТн  ЧССф / ЧССн  ЧССнавф / ЧССнавн  ЖЄЛф / ЖЄЛн  ЗДвдф / ЗДвдн  Здвидф / Здвидн / 7 , де ДТф - фактична довжина тіла учня. ДТс - середньостатистична довжина тіла учня, МТф - фактична маса тіла учня, МТс - середньостатистична маса тіла учня, 5 61369 ЧССф - фактична частота серцевих скорочень у спокої учня, ЧССс - середньостатистична частота серцевих скорочень у спокої учня, ЧССнавф - фактична частота серцевих скорочень учня після 20 присідань, ЧССнавс - середньостатистична частота серцевих скорочень учня після 20 присідань. ЖЄЛф - фактична життєва ємність легень учня, Ж ЄЛс - середньостатистична життєва ємність легень учня, ЗДвдф - фактична затримка дихання учня на вдиху, ЗДвдс - середньостатистична затримка дихання учня на вдиху, Здвидф - фактична затримка дихання учня на видиху, Здвидс - середньостатистична затримка дихання учня на видиху. При розрахунках загального показника нейродинамічного розвитку (HP) передбачається перетворення первинних величин в нормалізовану величину за формулою: НР  ПНР1  ПНР 2    ПНРn де HP - загальний показник нейродинамічний розвиток учня, ПНР - визначені показники нейродинамічного розвитку учня, n - кількість визначених показників. Найбільш об'єктивними показниками нейродинамічного розвитку є функціональна рухливість нервових процесів, сила нервових процесів, проста зорово-моторна реакція, реакція вибору одного з трьох подразників та/або двох з трьох подразників. З урахуванням цього, показник нейродинамічного розвитку учня визначається як НР  ФРНП  СНП / 10  ПЗМР / 10  РВ13 / 10  РВ23 / 10 де ФРНП - функціональна рухливість нервових процесів учня (с), СНП - сила нервових процесів учня (кількість подразників), ПЗМР - проста зорово-моторна реакція учня (мс), РВ13 - реакція вибору одного з трьох подразників (мс), РВ23 - реакція вибору двох з трьох подразників (мс). Виходячи з того, що складові показники рівня фізичної підготовленості, а саме коефіцієнт фізичного розвитку та показник нейродинамічного розвитку мають різну розмірність, проведення нормування цих показників за допомогою натурального логарифму дозволяє достовірно оцінити їх вплив на показник рівня фізичної підготовленості. При цьому натуральний логарифм коефіцієнта фізичного розвитку береться по абсолютній вели 6 чині, так як значення натурального логарифма КФР