Спосіб прогнозування післяопераційних ускладнень в постраждалих з переломами стегна в вертлюжній ділянці

Реферат: Спосіб прогнозування післяопераційних ускладнень в постраждалих з переломами стегна в вертлюжній ділянці включає аналіз клініко-анамнестичних і лабораторних даних. При цьому додатково враховують вік потерпілого та його стать, давнину травми, наявність загальних інфекційних ускладнень, показники загального аналізу сечі. Також враховують наявність пролежнів, хронічних захворювань внутрішніх органів та факт здійснення інтраопераційної трансфузії. Після чого прогнозують імовірність розвитку соматичних ускладнень, інфекції області хірургічного втручання та консолідації перелому. UA 69489 U (12) UA 69489 U UA 69489 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема травматології, та може бути використана в постраждалих з переломами вертлюжної ділянки стегнової кістки, яким був виконаний остеосинтез або тотальне ендопротезування кульшового суглоба. Відомі способи прогнозування післяопераційних ускладнень, що засновані на аналізі компонентів периферичної крові хворих, імунологічних показників або інших лабораторних даних [1, 2]. Найчастіше, прогноз розвитку ускладнень робиться на підставі розрахунку простої суми балів або лінійних математичних функцій, аргументами яких виступають показники крові хворих та деякі інші індивідуальні особливості пацієнтів (наприклад, анамнестичні характеристики). За значеннями цих функцій судять про імовірність виникнення ускладнень. Однак, зазначені способи не позбавлені серйозних недоліків: вони базуються на аналізі фактично однієї субстанції - периферичної крові хворих. Проте існує безліч супутніх патологічних станів, які істотно впливають на кількісний склад крові, що в ряді випадків може робити прогноз недостатньо надійним. Крім того, дані способи прогнозування потребують проведення складних лабораторних досліджень (наприклад, аналізу цитокінів та імуноглобулінів), що істотно ускладнює практичне застосування цих методик. Як найближчий аналог нами був вибраний спосіб, позбавлений деяких недоліків [3]. У цьому способі прогноз консолідації перелому базується на аналізі багатьох клінічних та рентгенологічних даних, а також деяких анамнестичних зведень. Враховують стать хворого, його вік, механізм травми, кількість днів від дня травми до дня операції, наявність алкогольної інтоксикації під час травми, величину зсуву відламків, характер перелому, кількість ушкоджень, тяжкість відкритого перелому по Каплану-Марковій, локалізацію ушкоджень на сегменті, наявність травматичного шоку, ступінь контакту відламків після остеосинтезу, застосування імпульсного складномодульованого електромагнітного полю в післяопераційному періоді і визначають лінійну дискримінантну функцію за спеціальною формулою. Прогноз по даному способу більш точний, оскільки в розрахунок приймається множина клінічних та анамнестичних параметрів, кожний з яких теоретично впливає на імовірність консолідації. Однак, і цей спосіб не позбавлений недоліків. Насамперед, він: а) був розроблений тільки для постраждалих, яким був виконаний зовнішній черезкістковий остеосинтез; б) не враховує локалізацію перелому. Проте існують принципові різниці між зовнішнім та внутрішнім остеосинтезом і ендопротезуванням суглобів. Це визначається в різної важкості цих втручань, їх травматичності, особливостях фармакотерапії та частоті ускладнень. Крім того, спосіб дає можливість прогнозувати імовірність тільки одного з можливих ускладнень - незрощення перелому. Однак, соматичні ускладнення та інфекція області хірургічного втручання (ІОХВ) є одними за найчастіших ускладнень в травматології, особливо в пацієнтів літнього віку з травмами проксимального відділу стегнової кістки [4]. Саме тому знання імовірності розвитку даних ускладнень може, на нашу думку, істотно поліпшити загальну ефективність лікування постраждалих з переломами стегнової кістки в вертлюжної ділянці. Також, практичне застосування методу не є дуже простим, оскільки в розрахунок приймається до уваги 13 різних показників. Викликає сумніви, що всі ці показники істотно впливають на результат прогнозу. Як правило, оцінка значимості індивідуальних коефіцієнтів регресії дає можливість обрати тільки найбільш інформативні показники, кількість яких у більшості випадків не перевищує 5-6 [5]. В основу корисної моделі нами поставлена задача створення способу прогнозування післяопераційних ускладнень в постраждалих з переломами стегна в вертлюжній ділянці після остеосинтезу або тотального ендопротезування кульшового суглоба, який би сполучав у собі високу точність прогнозу і простоту практичного застосування, що досягається шляхом аналізу найбільш інформативної групи клініко-анамнестичних і лабораторних зведень про пацієнта за допомогою трьох оригінальних формул, розрахованих по методу логістичної регресії. Поставлена задача вирішується тим, що в способі прогнозування післяопераційних ускладнень в постраждалих з переломами стегна в вертлюжній ділянці після остеосинтезу або тотального ендопротезування кульшового суглоба, що включає в себе аналіз клінікоанамнестичних і лабораторних даних, додатково враховують вік потерпілого, його стать, давнину травми, наявність загальних інфекційних ускладнень, показники загального аналізу сечі, наявність пролежнів, наявність більш двох хронічних захворювань внутрішніх органів та факт здійснення інтраопераційної трансфузії більш ніж одного пакету крові, після чого 1 UA 69489 U прогнозують імовірність розвитку соматичних ускладнень, інфекції області хірургічного втручання та консолідації перелому за формулами: p1  5 10 20 25 30 35 1  2,718 , (1) де р1 - імовірність розвитку соматичних ускладнень; х1 - інтегральний показник перевищення припустимих величин лейкоцит-, еритроцит- і бактеріурії (так=0, немає=1); х2 - вік, років; х3 - інтраопераційна трансфузія більш одного пакета крові (так=0, немає=1); х4 - сполучення пролежнів і більш 2 супутніх захворювань (так=0, немає=1); та при р1≥0,5 прогнозують розвиток соматичних ускладнень, а при р1