Спосіб прогнозування гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран

Спосіб прогнозування гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран, який включає дослідження проби крові, який відрізняється тим, що в пробі сироватки крові визначають рівень альбуміну та лімфоцитів і, якщо рівень альбуміну менше 30г/л, а лімфоцитів менше 10%, прогнозують розвиток гнійно-запального ускладнення. (19) (21) u200805693 (22) 30.04.2008 (24) 11.08.2008 (46) 11.08.2008, Бюл.№ 15, 2008 р. (72) СИПЛИВИЙ ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ, UA, ДОЦЕНКО ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ, UA, ЄВТУШЕНКО ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ, UA, АКИМЕНКО АРТЕМ ВОЛОДИ МИРОВИЧ, U A, ХАБУСЄВ ВОЛОДИМИР КАДИРОВИЧ, UA 3 34610 запального захворювання: прогнозування на ранніх термінах: при позитивному значенні РСР до лікування прогнозують неускладнений і незатяжний перебіг процесу, а також можливість відсутності хронізації процесу і рецидивів після закінчення курсу лікування, при негативному значенні РСР до лікування прогнозують ускладнений і затяжний перебіг процесу, а також можливість хронізації процесу і рецидивів після закінчення курсу лікування; прогнозування на пізніх термінах: при позитивному значенні РСР після курсу лікування прогнозують відсутність хронізації процесу і рецидивів, при негативному значенні РСР після курсу лікування прогнозують хронізацію процесу і рецидиви захворювання [Заявка. № 2003109142, RU]. Даний спосіб прогнозування гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран є найбільш близьким до того, що заявляється, по технічній суті та результату, який може бути досягнутим, тому його обрано в якості прототипу. В основу корисної моделі покладено задачу розширення арсеналу способів прогнозування гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі прогнозування гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран, який включає дослідження проби крові, згідно з корисною моделлю, в пробі сироватки крові визначають рівень альбуміну та лімфоцитів і, якщо рівень альбуміну менше 30г/л, а лімфоцитів менше 10%, прогнозують розвиток гнійнозапального ускладнення. Кількісні значення діагностичних показників прогнозування розвитку гнійно-запального процесу були встановлені експериментальне на репрезентативній вибірці пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями. Спосіб виконують наступним чином: З метою визначення можливих гнійнозапальних ускладнень у пацієнтів в сироватці крові визначають рівень альбуміну та лімфоцитів. При рівні альбуміну менше 30г/л та лімфоцитів менше 10% прогнозують розвиток гнійно-запального ускладнення. Ефективність способу ілюструють наступні приклади: Приклад 1 Хвора М., 69 років, поступила в хірургічне відділення зі скаргами на болі у правій нижній кінцівці. Обстежена, діагностовано облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, ішемія III ступеня. Було призначено консервативну терапію. Але стан хворої погіршувався, з'явились ознаки гангрени Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 4 правої ступні, гомілки. При обстеженні хворої в аналізі крові було виявлено лейкоцитоз 17,5´109, лімфоцити 6%, альбумін сироватки крові 26г/л. Визначені показання до операції та виконана ампутація правої нижньої кінцівки за Календером. У післяопераційному періоді на 3 добу з'явились ознаки запалення, гнійні виділення з рани. Діагностовано нагноєння рани, призначено консервативну терапію. На 21 добу запальні зміни ліквідовано, проведена хірургічна обробка рани, на 35 добу хвора виписана зі стаціонару у задовільному стані. Приклад 2 Хвора Л., 87 років, поступила в хірургічне відділення зі скаргами на болі в правій нижній кінцівці, наявності ран на ступні, гомілці. Обстежена, діагностовано облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, ішемія IV ступеня, гангрена правої ступні, гомілки. При обстеженні хворої в аналізі крові було виявлено лейкоцитоз 9,3´109, лімфоцити 13%, альбумін сироватки крові 37г/л. Визначені показання до операції та виконана ампутація правої нижньої кінцівки за Календером. Перебіг післяопераційного періоду без ускладнень. Рана загоїлась первинним натягом. На 11 добу у задовільному стані хвора виписана зі стаціонару. Приклад 3 Хвора В. 42 років, поступила в хірургічне відділення зі скаргами на різкі болі у животі. Страждає на виразкову хворобу 7 років. Обстежена, діагностовано перфоративну виразку. Визначені показання до операції та виконано висічення виразки, пілоропластику за Джадом. При обстеженні хворої в аналізах крові в першу добу післяопераційного періоду виявлено лейкоцитоз 9,5´109, лімфоцити 8%, альбумін сироватки крові 25г/л. На 3 добу з'явились ознаки запалення, гнійні виділення з рани. Діагностовано нагноєння рани, призначено консервативну терапію. На 18 добу запальні зміни ліквідовано, рана загоїлась вторинним натягом, на 20 добу хвора виписана із стаціонару у задовільному стані. Приклад 4 Хворий Г. 38 років, поступив в хір ургічне відділення зі скаргами на різкі болі у животі. Страждає на виразкову хворобу 2 роки. Обстежений, діагностовано перфоративну виразку. Визначені показання до операції та виконано висічення виразки, пілоропластику, ваготомію. При обстеженні хворого в аналізах крові в першу добу післяопераційного періоду виявлено лейкоцитоз 9,1´109, лімфоцити 13%, альбумін сироватки крові 35 г/л. Перебіг післяопераційного періоду без ускладнень. Рана загоїлась первинним натягом. На 13 добу у задовільному стані хворий виписаний із стаціонару. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601