Спосіб прогнозування гнійно-септичних ускладнень у постраждалих з політравмою

Спосіб прогнозування гнійно-септичних ускладнень у постраждалих з політравмою, що включає проведення відповідного комплексу У Шкали оцінки стану хворих - APACHE II, SAPS Шкали Оцінка ризику летального результату Мета - прогноз Достатньо складні для практичного використовування Прогностично значущі для гр упи хворих, не дозволяють оцінити прогноз у окремого хворого Не дають можливості визначити ступінь дисфункції/недостатності окремих систем і органів Не специфічні для травами Оцінка у Мета - оп Менш ск Прийнят хворим Дозволя дисфунк Не специ 28470 1 УСКЛАДНЕНЬ (11) (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОЛІТРАВМОЮ в идається під в ідпов ідальність в ласника патенту Мета використовування систем MODS, SOFA оцінка дисфункції органу, причому з індивідуалізацією для конкретного хворого. Ці системи дозволяють оцінити ефективність лікування, що проводиться. Але слід відмітити, що вказані системи не орієнтовані на тяжко травмованих, і тільки шкала SAPS (Simplified Acute Physiological Score) розроблялась для прогнозування сепсису. Також, недоліками способів є громіздкість та надмірна деталізація оцінюваних симптомів і показників. [2] UA ДЕРЖАВНИЙ Д ЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛ ЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС (19) МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 3 28470 Найбільш близьким до заявленого є спосіб прогнозування ускладнень за допомогою інтегральної шкали SAPS. [1] Але зазначений метод є громіздким, не вказує «прямо» на вірогідність виникнення гнійносептичних ускладнень (ГСУ) у постраждалих з політравмою, а тому не є специфічним для даної патології, що сприяє визначенню неадекватної тактики лікування і веде до погіршення результатів лікування. В основу корисної моделі поставлене завдання створити спосіб прогнозування розвитку гнійно-септичних ускладнень у постраждалих з політравмою, що включає комплекс клінікодіагностичних досліджень, який згідно корисної моделі відрізняється тим, що додатково визначають тяжкість отриманих ушкоджень за шкалою NISS, наявність ран, травматичної деструкції тканин, порушення цілісності шлунковокишкового тракту, наявність переломів довгих трубчасти х кісток та кісток таза, наявність опіків 24 ст. площею більше 5 %, визначають вміст лактату та загального білка крові, в результаті чого досягти підвищення точності прогнозу розвитку та перебігу гнійно-септичних ускладнень у постраждалих з політравмою, забезпечити визначення адекватного комплексу лікувальних заходів і сприяти поліпшенню результатів лікування. Поставлене завдання досягають створенням способу прогнозування розвитку гнійно-септичних ускладнень у постраждалих з політравмою, що включає проведення відповідного комплексу клініко-діагностичних досліджень, спрямованих на визначення тяжкості ушкоджень за шкалою NISS, констатація факторів, що в найбільшій мірі передують виникненню у гнійно-септичних ускладнень постраждалих з політравмою наявність ран, травматичної деструкції тканин, порушення цілісності шлунково-кишкового тракту, наявність переломів довгих трубчастих кісток та кісток тазу, наявність опіків 2-4 ст., площею більше 5 %, визначення попереднього стану хворого беручи до уваги вік, тяжкості функціональних розладів центральної нервової системи на підставі балу шкали ком Глазго, гемодинаміки - частоти серцевих скорочень, дихання - частоти дихальних рухів, метаболізму - концентрації лактату плазми крові, глюкози крові, ступінь втрати адаптогенних можливостей організму в зв'язку з крововтратою рівень гематокриту та загального білка крові, рівень загальної системної запальної відповіді організму - на основі визначення температури тіла, рівня лейкоцитів крові , показання яких співвідносять з стандартизованою шкалою, ( що відображено в таблиці 2) і визначають в балах; отримані бальні значення складають, усереднюючи значення односистемних балів, і визначають вірогідність виникнення гнійносептичних ускладнень (ГСУ) Т(гсу): при значенні Т(гсу) до 5 балів - вірогідність виникнення гнійнозапальних ускладнень - до 10%, сепсису - до 1%, летальність при цьому складе 1-2%. 6-8 балів — вірогідність виникнення гнійно-запальних ускладнень - до 30%, сепсису - до 10%, а 4 летальність при цьому складе до 5%. 8-10 балів вірогідність виникнення гнійно-запальних ускладнень — до 70%, сепсису - до 30%, летальність при цьому складе до 20%. >10 вірогідність виникнення гнійно-запальних ускладнень - >70%, сепсису - >30%, летальність при цьому складе >20%. 1 доба Вік > 55 Тяжка ПТ (ISS > 25 ) Порушення цілісності ШКТ Лейкоцитоз > 14 • 10•9 Глюкоза крови > 11 Бал за ШКГ 5 % Т (гсу) бал 0-5 6-8 8-10 > 10 Гнійно-запальні ускл. До 10 До 30 До 70 >70 Спосіб здійснюється таким чином. У пацієнта з політравмою шляхом загально клінічного огляду визначають при надходженні (в першу добу): 1. тяжкість політравми за шкалою NISS 2. наявність порушення цілісності шлунковокишкового тракту 3. наявність ран, ділянок травматичної деструкції тканин 4. переломів трубчати х кісток та переломи кісток тазу 5. опіків 2-4 ст. площею більше 5 % 6. за ознаками рівня свідомості, рухової та мовної продукції визначають бал за шкалою ком Глазго (ТІТТСГ) 7. в крові визначають кількість лейкоцитів 8. рівень глюкози На 4-5 добу додатково враховують: 1. температуру тіла хворого, 2. гематокрит, 3. частоту серцевих скорочень, 4. частоту ди хальних рухів, 5. концентрацію лактату, 6. рівень загального білка. Кожному вище вказаному критерію стратифіковано кількісне або якісне значення, наявність якого оцінюється в 1 бал. Прогнозування гнійно-септичних ускладнень при політравмі проводять на підставі суми наявних параметрів в першу добу з наступною переоцінкою на 4-5 добу ( термін максимального ризику виникнення гнійносептичних ускладнень ). Невизначені, або негативні критерії оцінюються в 0 балів. Розрахований бал Т(гсу) співвідносять із прогностичною таблицею (нижні строки шкали) і Прогнозовані п с 5 28470 визначають ймовірність виникнення гнійнозапальних ускладнень, сепсису, летального кінця. Спосіб дозволяє прогнозувати виникнення гнійно-запальних ускладнень, сепсису з точністю до 89% імовірну летальність - з точністю до 80 %. Специфічність способу при політравмі визначається у 95% постраждалих. Клінічний приклад. Хворий Н., 58 рік, і. х. № 3068. Доставлений у приймальне відділення через 1 годину 30 хвилин після автокатастрофи 26.09.2006 р. Стан хворого тяжкий. У свідомості, але декілько загальмований. На питання відповідає з затримкою. Колір шкірних покровів блідий. Пульс 96 у 1 хв., слабкий. AT 80/40 мм рт.ст. На грудній клітині і черевній стінці множинні осадини шкіри. На грудній клітці зліва осаднення шкіри, різка болючість за ходом IV-XIребер, дихання лівої легені різко ослаблене. ЧДР -26 в 1 хв. Черевна стінка напружена, різко болюча в ділянці лівої реберної дуги. Симптоми подразнення очеревини сумнівні. Обстежений клінічно і лабораторно. Зроблено лапароцентез -у черевній порожнині рідка кров. Екстрена операція: лапаротомія, спленектомія, дистальна резекція підшлункової залази, зовнішнє дренування холедоха, лаваж і дренування черевної порожнини. Діагноз. Політравма. Тяжка поєднана торакоабдоминальна травма. Закрита травма грудної клітки зліва, забій серця, легенів. Закрита травма живота, травматичний розрив підшлункової залази, відрив селезінки, розрив брижі товстої і тонкої кишки, внутрішньочеревна кровотеча, заочеревинна гематома. Травматичний шок III ступеню. На основі клінічного та лабораторного дослідження в першу добу, по вищепредставленному методу визначено прогностичний бал - 6, на четверту добу - 11. (висока вірогідність виникнення ГСУ-> 70%) Перебіг післяопераційного періоду тяжкий. Інтенсивна терапія і парентеральне харчування протягом 7 днів, проводилася масивна антибактеріальна, антиферментна, антисекреторна і дезінтоксикаційна терапія. Проте, з 6-ї доби у хворого розвивається двобічна післятравматична пневмонія, нагноєння ран, тяжкий сепсис, (прогнозований відсоток виникнення сепсису > 30 - див. таб. 2.) Застосовуючи розроблений метод можливо прогнозувати ініціацію і прогресування гнійносептичних ускладнень, заздалегідь вносити корективи до лікувальної тактики, попереджаючи розвиток фатальних ускладнень. Продемонстровано прогнозований розвиток гнійно-септичних ускладнень у хворого після тяжкої автомобільної політравми. Таким чином, спосіб, що заявляється, значно підвищує точність прогнозування гнійно-септичних ускладнень у постраждалих з політравмою, забезпечує можливість визначення адекватного комплексу лікувальних заходів і сприяє поліпшенню результатів лікування. Джерела інформації: 6 1. Le Gall J., Lemeshow S., Saulnier F. A new simplified acute Physiology Score (SAPS II) based on a European // N. American multicenter study. JAMA 1993; 270: 2957-63. - найближчій аналог. 2. Светухин А. М. Клиника, диагностика и лечение хирургического сепсиса. Автореф. дис. ... докт. мед. наук М., 1989. 3. Гельфанд Б.Р., Гологорский В.А., Алексеева Е.А. Госпитальная инфекция в хирургии и интенсивной терапии. // Вестник интенсивной терапии, 1992. -№1. - с. 52-57. 4. Зильбер А.П. Респираторная медицина. "Этюды критической медицины", Т.1. Петразаводск: Изд-во Петразаводск. ун-та, 1996. 488 с).