Спосіб оцінювання техніко-тактичної майстерності у волейболі

Реферат: UA 71961 U UA 71961 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі теорії та методики фізичного виховання, олімпійського та професійного спорту, а саме методів оцінювання рівня майстерності спортсменів при грі у волейбол, і може бути використана насамперед для визначення особистого доробку гравця під час офіційних ігор. Відомий спосіб оцінювання технічної майстерності спортсменів, який стосується спортивних ігор, правилами яких визначено наявність воріт (футбол, футзал, гандбол), що призначений для оцінювання тренованості спортсменів за кількісними показниками ударів м'яча футболістів або кидків м'яча гандболістів у визначену зону воріт, який включає реєстрування показників технічної діяльності під час навчально-тренувального процесу, оцінювання їх технічної майстерності за кількісними показниками вдало виконаних кидків м'яча в ціль та визначення 7 рівня технічної майстерності спортсменів за цими показниками (RU 2219984 СІ, МПК А63В 69/00, 63/00, оп. 27.12.2003). Недоліками відомого способу є реєстрування показників технічної діяльності спортсменів під час навчально-тренувальної, а не змагальної діяльності, а також визначення рівня майстерності спортсменів за окремим техніко-тактичним елементом (ударом по м'ячу або кидком м'яча у визначену зону воріт). Також відомий спосіб оцінювання техніко-тактичної майстерності в баскетболі, що включає реєстрування показників техніко-тактичної діяльності: кількості результативних передач, кількості підбирань м'яча під щитом, кількості перехоплень м'яча, кількості блок-шотів, кількості фолів суперника на гравцеві, кількості втрат м'яча, кількості фолів гравця, часу перебування гравця на майданчику, розрахунку співвідношення кількості набраних гравцем очок до кількості очок, яку набрала команда, співвідношення кількості результативних кидків м'яча в корзину до загальної кількості кидків того ж гравця, співвідношення часу перебування гравця на майданчику до загального часу гри, і розрахунок після цього інтегрального показника (індексу техніко-тактичної майстерності) з використанням коефіцієнтів рівняння множинної регресії, за 7 яким оцінюють майстерність гравців у баскетболі (UA 9345 U, МПК А63В 71/02, оп. 15.09.2005). Недоліками відомого способу є неможливість застосування для оцінювання технікотактичної майстерності кваліфікованих спортсменів з інших видів командних спортивних ігор, а також відносна точність коефіцієнтів рівняння множинної регресії, які можуть змінюватися при змінах структури змагальної діяльності - змінах у правилах змагань, в процесі змагальної діяльності команд різної кваліфікації, при впливі чинників вікового дозрівання і статевого диморфізму. Найбільш близьким аналогом способу, що заявляється, вибраним за прототип, є спосіб оцінювання техніко-тактичної майстерності у волейболі (Ивойлов А.В. Волейбол: очерки по биомеханике и методике тренировки. -М.: Физкультура и спорт, 1981. - С. 106), який включає реєстрування показників техніко-тактичної діяльності гравців, крім зв'язуючого, з урахуванням якості показників: кількості вдало виконаних гравцем прийомів і їх загальної кількості для кожної ігрової спеціалізації. Після цього визначають результативність кожного прийому як відношення вдало виконаних прийомів до їх загального кількості, коефіцієнт специфічності прийому для даної ігрової спеціалізації на підставі частоти вживання конкретного прийому відносно всіх прийомів і коефіцієнт цінності прийому, який застосовувався. Показник ефективності технікотактичної майстерності розраховують як суму добутків результативності на коефіцієнт специфічності і коефіцієнт цінності. Окремо для зв'язуючого гравця реєструють загальну кількість усіх передач, виконаних в площині атаки, кількість передач без блоку, передач проти одного блоку, передач проти групового блоку, неякісних передач, передач, що виконані з помилкою. Після цього розраховують показник ціннісної вартості передач як відношення загальної кількості передач до всіх інших з урахуванням коефіцієнтів ефективності. Після цього оцінюють рівень техніко-тактичної майстерності гравців за його кількісними та якісними показниками. Спільними суттєвими ознаками відомого способу і способу, що заявляється, є реєстрування основних параметрів техніко-тактичної майстерності гравця під час гри, розрахунок показника ефективності техніко-тактичної майстерності та оцінювання рівня техніко-тактичної майстерності за його кількісними та якісними показниками. Недоліками відомого способу є досить складні математичні розрахунки, окремий алгоритм оцінювання зв'язуючих гравців, відсутність порівняння індивідуальної ефективності гравців між собою та із загальнокомандним результатом. Таким чином, цей спосіб відносно об'єктивно відображує реальний рівень техніко-тактичної майстерності гравця у волейболі. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу оцінювання технікотактичної майстерності у волейболі, який дозволяє оцінити точність виконуваних техніко 1 UA 71961 U 5 10 15 тактичних дій гравця будь-якої спеціалізації під час гри у порівнянні з іншими гравцями і загальнокомандними діями. Поставлена задача вирішується тим, що в способі оцінювання техніко-тактичної майстерності у волейболі, що включає реєстрування основних техніко-тактичних дій гравця під час гри, розрахунок показника ефективності техніко-тактичної майстерності та оцінювання рівня техніко-тактичної майстерності за його кількісними та якісними показниками, згідно з корисною моделлю новим є те, що перед грою поблизу ігрового майданчика встановлюють принаймні одну зв’язану з комп’ютером web-камеру, за допомогою якої фіксують техніко-тактичні дії гравця, в комп’ютер інсталюють спеціальну комп’ютерну програму, наприклад Data Volley, за допомогою якої цифрове зображення дій гравця обробляють і реєструють такі техніко-тактичні дії гравця, як подача м'яча, прийом м'яча з подачі, нападаючий удар, блокування, захисні дії прийом м'яча після нападаючих та обманних ударів, після цього визначають ефективність конкретної техніко-тактичної дії шляхом розрахунку співвідношення суми набраних гравцем очок і кількості техніко-тактичних дій, які ускладнили захисні або наступальні дії гравців командисуперника, до загальної кількості застосувань цієї техніко-тактичної дії в грі, далі розраховують коефіцієнти ефективності техніко-тактичних дій за формулою: K15  (N / N  N / N) , 1 2 де N - загальна кількість конкретної техніко-тактичної дії, які виконані гравцем; N1 20 - кількість виконань конкретної техніко-тактичної дії, яка виконана якісно або з виграшем очка; N2 - кількість виконань конкретної техніко-тактичної дії, яка виконана з подальшим ускладненням дій гравців команди-суперника; після цього розраховують показник ефективності техніко-тактичної майстерності гравця у волейболі за формулою: N ПЕТТМ   K / 5  100% 1 5 25 , де ПЕТТМ - показник ефективності техніко-тактичної майстерності у волейболі, %; K1 40 45 - коефіцієнт ефективності нападаючих ударів; K4 35 - коефіцієнт ефективності прийому м'яча з подачі; K3 30 - коефіцієнт ефективності подачі м'яча; K2 - коефіцієнт ефективності блокування; K5 - коефіцієнт ефективності прийому м'яча у захисті; і визначають рівень техніко-тактичної майстерності залежно від значення ПЕТТМ та ігрової спеціалізації. Заявлений спосіб реалізують таким чином. Перед грою поблизу ігрового майданчика встановлюють зв’язані з комп’ютером web-камери, за допомогою яких ведуть спостереження і фіксують хід гри, а саме техніко-тактичні дії гравців. В комп’ютер інсталюють спеціальну комп’ютерну програму, наприклад італійську програму Data Volley, спеціально розроблену для проведення змагань з волейболу, за допомогою якої цифрове зображення дій гравця обробляють і реєструють основні кількісні показники технікотактичної діяльності, до складу яких входять наступні: подача м'яча, прийом м'яча з подачі, нападаючий удар, блокування, захисні дії (прийом м'яча після нападаючих та обманних ударів), визначають ефективність конкретної техніко-тактичної дії шляхом розрахунку співвідношення суми набраних гравцем очок і кількості техніко-тактичних дій, які ускладнили захисні або наступальні дії гравців команди-суперника, до загальної кількості застосувань цієї техніко) тактичної дії в грі, розраховують показник ефективності техніко-тактичної майстерності (ПЕТТМ гравця у волейболі за формулою: N ПЕТТМ   K / 5  100% 1 5 , (1) де ПЕТТМ — показник ефективності техніко-тактичної майстерності у волейболі, %; K1  де (N / N  N / N) ,(2) K1 1 2 - коефіцієнт ефективності подачі м'яча у волейболі, у.о.; 2 UA 71961 U N - загальна кількість подач м'яча, яку виконав гравець, N1 - кількість оптимально виконаних подач м'яча, N2 - кількість подач м'яча, які виконано з ускладненням для суперника. K2  5 (N / N  N / N) , (3) 1 2 де K 2 - коефіцієнт ефективності прийому м'яча з подачі у волейболі, у.о.; N - загальна кількість прийомів м'яча з подачі, які виконав гравець, N1 - кількість оптимально виконаних прийомів м'яча з подачі, N2 - кількість подач м'яча, які виконано з ускладненням для прийому м'яча гравцями команди-суперника. 10 K3  (N / N  N / N) , (4) 1 2 де K 3 - коефіцієнт ефективності нападаючих ударів у волейболі, у.о.; N - загальна кількість нападаючих ударів, які виконав гравець, N1 - кількість оптимально виконаних нападаючих ударів, N2 15 - кількість нападаючих ударів, які виконано з ускладненням для прийому м'яча гравцями команди-суперника. K4  (N / N  N / N) , (5) 1 2 де K 4 - коефіцієнт ефективності блокування нападаючих ударів у волейболі, у.о.; N - загальна кількість блокувань нападаючих ударів, які виконав гравець, N1 20 - кількість оптимально виконаних блокувань нападаючих ударів, N2 - кількість блокувань нападаючих ударів, які виконано з ускладненням для прийому м'яча гравцями команди-суперника. K5  25 (N / N  N / N) ,(6) 1 2 де K 5 - коефіцієнт ефективності захисних дій у волейболі (прийому м'яча після нападаючих і обманних ударів), у.о.; N - загальна кількість захисних дій, які виконав гравець, N1 - кількість оптимально виконаних захисних дій, N2 30 - кількість захисних дій, які виконано з подальшими активними атакуючими діями проти команди-суперника. Після цього оцінюють техніко-тактичну майстерність гравців у волейболі залежно від розмірів ПЕТТМ та ігрової спеціалізації. Критерії оцінювання рівня техніко-тактичної майстерності гравців у волейболі залежно від значення ПЕТТМ та ігрової спеціалізації наведені в таблиці. Таблиця Оцінювання техніко-тактичної майстерності гравців у волейболі залежно від значення ПЕТТМ та ігрової спеціалізації Значення ПЕТТМ, % Нападаючі гравці першого і Рівні техніко-тактичної майстерності Зв'язуючі гравці та гравці другого темпу, діагональні "ліберо" гравці Низький менше 25 менше 30 Нижче середнього 25,01-35 30,01-40 Середній 35,01-45 40,01-50 Вище середнього 45,01-55 50,01-60 Високий більше 55 більше 60 3 UA 71961 U 5 10 Об'єктивність вищенаведеного способу оцінювання техніко-тактичної майстерності підтверджена результатами експериментального обстеження змагальної та навчальнотренувальної діяльності кваліфікованих спортсменів у волейболі. Запропонований спосіб дозволяє підвищити точність оцінювання рівня техніко-тактичної майстерності гравця в волейболі, його особистий доробок у кожному конкретному матчі. Приклади конкретного виконання: За допомогою web-камери і спеціальної програми визначають, що гравець "А", ігрова спеціалізація - діагональний гравець, зробив 24 подачі м'яча. Безпосередньо з подачі виграно 5 очок. Після 8 подач суперникові був утруднений прийом м'яча, 9 подач суперник прийняв без ускладнень, у 2 випадках подачу було виконано з помилкою (програно очки). За формулою (2) визначаємо коефіцієнт ефективності подачі м'яча гравця "А" (K1) : K1  15 1 2 Гравець "А" зробив 20 прийомів м'яча з подачі, при цьому 3 рази помилився, зробив 9 прийомів м'яча якісно та 8 разів направив м'яч партнерам неточно. За формулою (3) визначаємо коефіцієнт ефективності прийому м'яча з подачі гравця "А" (K 2 ) : K2  20 (N / N  N / N)  (5 / 24  8 / 24)  0,54 . (N / N  N / N)  (3 / 20  9 / 20)  0,6 . 1 2 Гравець "А" зробив 38 нападаючих ударів, з них 15 разів виграно очко, у 18 випадках м'яч залишився у грі, у 5 випадках гравець помилився при виконанні нападаючого удару. З 18 випадків, коли м'яч залишився у грі, у 9 випадках було значно ускладнено захисні дії гравців команди-суперника. За формулою (4) визначаємо коефіцієнт ефективності нападаючих ударів гравця "А" (K 3 ) : K3  25 (N / N  N / N)  (15 / 38  9 / 38)  0,63 . 1 2 Гравець "А" зробив 44 блокування у грі, при цьому в 10 випадках виграв очко, у 14 випадках програв, з 20 випадків, коли м'яч залишився у грі, в 10 випадках було значно ускладнено захисні дії гравців команди суперника. За формулою (5) визначаємо коефіцієнт ефективності блокування гравця "А" (K 4 ) : K4  30 (N / N  N / N)  (10 / 44  10 / 44)  0,45 . 1 2 Гравець "А" зробив 20 прийомів м'яча у захисті після нападаючих та обманних ударів гравців команди суперника, при цьому 5 разів помилився, 7 разів точно віддав передачу партнерам по команді, у 8 випадках - неточно, що значно ускладнило дії команди в організації гри. За формулою (6) визначаємо коефіцієнт ефективності прийому м'яча у захисті після нападаючих та обманних ударів суперника гравця "A" (K 5 ) : 35 K5  (N / N  N 1 2 / N)  5 / 20  7 / 20  0,6 . За формулою (1) розраховуємо показник ефективності техніко-тактичної майстерності гравця "А": N ПЕТТМ   K / 5  100%  (0,54  0,6  0,63  0,45  0,6) / 5X100%  56,4% 1 5 40 Залежно від даних таблиці рівень техніко-тактичної майстерності гравця "А" у волейболі відповідає функціональному класу "високий". Запропонований спосіб дозволяє з високою мірою точності та об'єктивності оцінювати рівень техніко-тактичної майстерності гравців у волейболі. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб оцінювання техніко-тактичної майстерності у волейболі, що включає реєстрування основних техніко-тактичних дій гравця під час гри, розрахунок показника ефективності технікотактичної майстерності та оцінювання рівня техніко-тактичної майстерності за його кількісними та якісними показниками, який відрізняється тим, що перед грою поблизу ігрового майданчика встановлюють принаймні одну зв’язану з комп’ютером web-камеру, за допомогою якої фіксують техніко-тактичні дії гравця, в комп’ютер інсталюють спеціальну комп’ютерну програму, 4 UA 71961 U 5 наприклад Data Volley, за допомогою якої цифрове зображення дій гравця обробляють і реєструють такі техніко-тактичні дії гравця, як подача м'яча, прийом м'яча з подачі, нападаючий удар, блокування, захисні дії - прийом м'яча після нападаючих та обманних ударів, після цього визначають ефективність конкретної техніко-тактичної дії шляхом розрахунку співвідношення суми набраних гравцем очок і кількості техніко-тактичних дій, які ускладнили захисні або наступальні дії гравців команди-суперника, до загальної кількості застосувань цієї технікотактичної дії в грі, далі чого розраховують коефіцієнти ефективності техніко-тактичних дій за формулою: K15  (N1/ N  N2 / N) ,  10 15 де N - загальна кількість конкретної техніко-тактичної дії, які виконані гравцем; N1 - кількість виконань конкретної техніко-тактичної дії, яка виконана якісно або з виграшем очка; N2 - кількість виконань конкретної техніко-тактичної дії, яка виконана з подальшим ускладненням дій гравців команди-суперника; після цього розраховують показник ефективності техніко-тактичної майстерності гравця у волейболі за формулою: N ПЕТТМ  K / 5  100% , 15 де ПЕТТМ - показник ефективності техніко-тактичної майстерності у волейболі, %; K 1 - коефіцієнт ефективності подачі м'яча; K 2 - коефіцієнт ефективності прийому м'яча з подачі; 20 K 3 - коефіцієнт ефективності нападаючих ударів; K 4 - коефіцієнт ефективності блокування; K 5 - коефіцієнт ефективності прийому м'яча у захисті; і визначають рівень техніко-тактичної майстерності залежно від значення ПЕТТМ та ігрової спеціалізації. 25 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП ―Український інститут промислової власності‖, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5