Фунгіцидна суміш, яка містить похідну триазолпіримідину, засіб на її основі та спосіб боротьби з рисопатогенними шкідливими грибами

1. Фунгіцидна суміш, яка містить 1) похідну триазолопіримідину формули І 3 80067 Даний винахід стосується фунгіцидних сумішей, які містять як активні компоненти 1) похідну триазолопіримідину формули І та 2) одну похідну фталіміду II, вибрану із групи, яка включає а) каптан формули IIа та b) фольпет формули lIb у синергічно ефективній кількості. Крім того, винахід стосується способу боротьби з патогенами рису за допомогою сумішей сполуки І зі сполукою II і застосування сполуки І зі сполукою II для одержання подібних сумішей, а також засобів, які містять ці суміші. Сполука 1, 5-хлор-6-(2,4,6-трифторфеніл)-7-(4метил піперидин-1-іл)-[1,2,4]триазоло[1,5а]піримідин, її одержання та її дія проти патогенних грибів відомі з літературних джерел [див. WO 98/46607]. Похідні фталіміду II, 2-трихлорметилсульфаніл-3а,4,7,7а-тетрагідроізоіндол-1,3-діон (IIа; загальноприйнята назва: каптан, Captan) та 2трихлорметилсульфанілізоіндол-1,3-діон (IIb; загальноприйнята назва: фольпет, Folpet), їх одержання та їх дія проти патогенних грибів також відомі з літературних джерел [US 2 553 770; US 2 553 771; US 2 553 776]. Похідні фталіміду II віддавна зарекомендували себе на ринку як фунгіциди в основному проти Oomycetes. Суміші похідних триазолопіримідинів з каптаном загалом пропонуються в документі [ЕР-А 988 790]. Сполука І включена в загальний зміст цього документа, однак спеціально не згадана. Тому комбінація сполуки І з каптаном є новою. Фольпет в [ЕР-А 988 790] не згадується. Описані в ЕР-А 988 790 синергічні суміші ефективні проти різних хвороб на зернових, плодових та овочевих культурах, особливо проти борошнис 4 тої роси на пшениці та ячмені або сірої гнилі на яблунях. Фунгіцидна дія відомих сумішей не завжди може повністю задовольняти. Для можливості здійснення ефективної боротьби з патогенами рису при малих нормах витрати, в основу винаходу покладена задача досягти при застосуванні зниженої загальної кількості діючих речовин більшої ефективності боротьби проти патогенних грибів. Внаслідок спеціальних умов культивування рослин рису, фунгіцид для рису повинен відповідати іншим вимогам, ніж фунгіциди, які застосовуються при вирощувані зернових або плодових культур. Значні відмінності полягають у методі застосування: у випадку рисових культур фунгіцид звичайно вноситься на грунт безпосередньо під час або через малий проміжок часу після посіву. Фунгіцид потрапляє до рослини через корінь та з соком рослини транспортується до частин рослини, які підлягають захисту. У зв'язку з цим висока системна активність для фунгіцидів рису є необхідною. При вирощуванні зернових і плодових культур фунгіцид звичайно наноситься на листя або плоди, тому в цих культурах системність діючої речовини відіграє значно меншу роль. Для рису типові інші патогени, ніж для зернових або плодових культур. Pyricularia oryzae та Corticium sasakii (синонім Rhizoctonia solani) є збудниками значних захворювань рисових рослин. Rhizoctonia solani є єдиним важливим у сільському господарстві патогеном з підкласу Agaricomycetidae. Цей гриб вражає рослину не як більшість інших грибів через спори, а через міцеліальну інфекцію. Внаслідок цього відому інформацію про фунгіцидну активність при вирощуванні зернових і плодових культур не можна застосовувати щодо культур рису. Практичний досвід у сільському господарстві показав, що повторне або виняткове застосування окремих діючих речовин при боротьбі з патогенними грибами в багатьох випадках приводить до швидкої селекції таких штамів грибів, які розвили природну або адоптовану стійкість щодо відповідних діючих речовин. Ефективна боротьба з такими грибами відповідними діючими речовинами тоді вже неможлива. Для зниження небезпеки селекції стійких штамів грибів у цей час для боротьби з патогенними грибами застосовують переважно суміші різних діючих речовин. Комбінацією діючих речовин може забезпечуватися успіх боротьби протягом тривалого часу. При урахуванні ефективного запобігання розвитку стійкості й ефективної боротьби з патогенами рису в основу даного винаходу була покладена задача розробити суміші, які при зниженій загальній кількості застосовуваних діючих речовин проявляють кращу е фективність проти патогенних грибів. 5 80067 Відповідно до цього були розроблені вищенаведені суміші. Несподівано було встановлено, що суміші відповідно до винаходу похідної триазолопіримідину І з похідними фталіміду II мають значно більш високу ефективність проти патогенів рису, ніж відомі з [ЕР-А 988 790] суміші структурно подібних триазолопіримідинів А, відповідно, В з каптаном. Крім того, було встановлено, що при одночасному спільному або роздільному застосуванні сполуки І і сполуки II або при послідовному застосуванні сполуки І і сполуки II краще вдається боротися з патогенами рису, ніж окремими сполуками. Бажано застосовують при складанні сумішей чисті діючі речовини І та IIа або IIb, до яких залежно від потреби можна домішувати інші діючі речовини, які активні проти патогенних грибів або інших шкідників, таких, як комахи, павукоподібні або нематоди або ж гербіцидні або рістрегулюючі діючі речовини або добрива. Як інші діючі речовини у вищенаведеному смислі придатні, зокрема, фунгіциди вибрані з групи, яка включає: - ацилаланіни, такі, як беналаксил, металаксил, офураце або оксадиксил, - похідні аміну, такі, як альдиморф, додин, додеморф, фенпропіморф, фенпропідин, гуазатин, іміноктадин, спіроксамін або тридеформ, - анілінопіримідини, такі, як піриметаніл, мепаніпірим або ципродиніл, - антибіотики, такі, як циклогексімід, гризеофульвін, казугаміцин, натаміцин, поліоксин або трептоміцин, - азоли, такі, як бітертанол, бромоконазол, ціпроконазол, дифеноконазол, динітроконазол, енілконазол, епоксиконазол, фенбуконазол, флуквінконазол, флузилазол, флутриафол, гексаконазол, імазаліл, іпконазол, метконазол, міклобутаніл, пенконазол, пропіконазол, прохлорац, протіоконазол, симеконазол, тебуконазол, тетраконазол, триадимефон, триадименол, трифлумізол або тритіконазол, - дикарбоксіміди, такі, як іпродіон, міклозолін, процімідон або вінклозолін, - дитіокарбамати, такі, як фербам, набам, манеб, манкозеб, метам, метирам, пропінеб, полікарбамат, тирам, зирам або зинеб, - гетероциклічні сполуки, такі, як анілазин, беноміл, боскалід, карбендазим, карбоксин, оксикарбоксин, ціазофамід, дазомет, дитіанон, фамоксадон, фенамідон, фенаримол, фуберидазол, флутоланіл, фураметпір, ізопротіолан, мепроніл, нуаримол, пікобензамід, пробеназол, проквіназид, пірифенокс, піроквілон, квіноксифен, силтіофам, тіабендазол, тифлузамід, тіофанат-метил, тіадиніл, трициклазол або трифорин, - мідьвмісні фунгіциди, такі, як бордоська рідина, ацетат міді, оксихлорид міді, гідроксид міді, 6 оксид міді, (основний) сульфат міді, оксихлоридсульфат міді, - нітрофенілові похідні, такі як бінапакрил, динокап, динобутон, нітрофтал-ізопропіл, - фенілпіроли, такі, як фенпіклоніл або флудіоксоніл, - сірка, - інші фунгіциди, такі, як ацибензолар-Б-метил, бентіавалікарб, карпропамід, хлороталоніл, цифлефенамід, цимоксаніл, дазомет, дикломезин, диклоцимет, діетофенкарб, едифенфос, етабоксам, фенгексамід, фенітин-ацетат, феноксаніл, феримзон, флуазинам, фосетил, фосетилалюміній, іпровалікарб, гексахлорбензол, метрафенон, пенцикурон, пропамокарб, фталід, толоклофос-метил, квінтоцен або зоксамід, - стробілурини, такі, як азоксистробін, димоксистробін, флуоксастробін, кресоксим-метил, метоміностробін, орисастробін, пікоксистробін, піраклостробін або трифлоксисторобін, - похідні сульфенової кислоти, такі, як каптафол, ди хло флуанід або толілфлуанід, - аміди коричної кислоти й аналоги, такі, як диметоморф, флуметовер або флуморф. При одній формі виконання суміші відповідно до винаходу, до сполук І та II домішується ще один фунгіцид III або два фунгіциди III і IV. Кращі суміші сполук І та II з одним компонентом III. Особливо кращі суміші сполук І та IIа або IIb. Суміші сполук І та II, відповідно, одночасне спільне або роздільне застосування сполук І та сполук II характеризуються(-ється) гарною дією проти патогенів рису із класу Ascomycetes, Deuteromycetes та Basidiomycetes. Вони мають високу системність і можуть застосовуватися для обробки посівного зерна, а також як листяні та грунтові фунгіциди. Вони мають особливе значення для боротьби з патогенними грибами такими, як види Bipolaris та Drechslera, а також Pyricularia oryzae на рисових рослинах і на їх посівному матеріалі. Зокрема вони придатні для боротьби з сажкою рису, яка викликана Pyricularia oryzae. Крім того, комбінація відповідно до винаходу сполук І та II придатна також для боротьби з іншими патогенами, як наприклад, з видами Septoria та Риссіпіа на зернових та видами Alternaria та Boytritis на овочевих, плодових культурах і на виноградних лозах. Сполуки І та сполуки На або lib можуть наноситися одночасно спільно або роздільно або послідовно одна за одною, причому порядок при роздільному застосуванні загалом не впливає на успіх обробки. Сполуки І та сполуки IIа або IIb застосовуються звичайно у масовому співвідношенні від 100:1 до 1:100, бажано від 10:1 до 1:50, зокрема від 5:1 до 1:20. Норми витрати сумішей відповідно до винаходу становлять залежно від конкретної сполуки та бажаного ефекту від 5г/га до 2000 г/га, краще від 50 до 1500г/га, зокрема від 50 до 1000г/га. 7 80067 Норми витрати сполуки І становлять як правило від 1 до 1500г/га, бажано, від 10 до 1200г/га, зокрема, від 20 до 900г/га. Норми витрати сполуки Ма, відповідно, lib становлять як правило, від 1 до 2000г/га, бажано, від 10 до 1500г/га, зокрема, від 20 до 1000г/га. При обробці посівного матеріалу в загальному застосовуються норми витрати суміші від 1 до 1000г/100кг посівного зерна, бажано, від 1 до 200г/100кг, зокрема, від 5 до 100г/100кг. При боротьбі з патогенними щодо рисових рослин грибами здійснюють роздільне або спільне застосування сполук І та сполук На або lib або сумішей сполуки І і сполук На або lib за допомогою обприскування або обпилення насіння, сіянців, рослин або грунту перед або після посіву рослин або перед або після того, як рослини проросли. Краще, якщо застосування сполук здійснюють спільно або роздільно за допомогою обприскування листя. Застосування сполук може здійснюватися внесенням гранульованих гербіцидів або обпиленням грунту. Суміші відповідно до винаходу, відповідно, сполуки І та II можна переводити у звичайні композиції, наприклад, розчини, емульсії, суспензії, порошки, тонкі порошки, пасти та грануляти. Форма застосування залежить від мети застосування. Вона в кожному разі повинна забезпечувати тонкий і рівномірний розподіл сполуки відповідно до винаходу. Композиції відповідно до винаходу можна приготовити відомим чином, наприклад, розведенням діючої речовини розчинниками і/або наповнювачами, за бажанням з застосуванням емульгаторів і диспергаторів. Як розчинники/допоміжні агенти придатні, в основному: вода, ароматичні розчинники (наприклад, продукти Solvesso, ксилол), парафіни (наприклад, фракції сирої нафти), спирти (наприклад, метанол, бутанол, пентанол, бензиловий спирт), кетони (наприклад, циклогексанон, гамма-бутиролактон), піролідони (N-метилпіролідон, N-октилпіролідон), ацетати (глікольдіацетат), гліколі, диметилові аміди кислот жирного ряду, кислоти жирного ряду та складні ефіри кислот жирного ряду. У принципі можуть застосовуватися також і суміші розчинників; наповнювачі, такі, як природна мука з гірських порід (наприклад, каоліни, глинозем, тальк, крейда) і мука з синтетичних гірських порід (наприклад, високодисперсна кремнієва кислота, силікати); емульгатори, такі, як неіоногенні й аніонні емульгатори (наприклад, простий ефір поліоксіетиленових спиртів жирного ряду, алкілсульфонати й арилсульфонати) та диспергатори, такі, як лігнінсульфітні відпрацьовані луги або метилцелюлоза. Як поверхнево-активні речовини придатні лужні, лужноземельні, амонієві солі лінгнінсульфокислоти, фенолсульфокислоти, нафталінсульфокислоти, дибутилнафталінсульфокислоти, алкіларилсульфонати, алкілсульфонати, алкілсульфати, сульфати спиртів жирного ряду, жирні кислоти та сульфатовані гліколеві ефіри спиртів жирного ряду, далі продукти конденсації сульфонованого нафталіну або його похідних з формальдегідом, 8 продукти конденсації нафталіну, відповідно нафталінсульфокислоти з фенолом або формальдегідом, поліоксіетиленоктилфенольний ефір, етоксилований ізооктилфенол, октилфенол, нонілфенол, алкілфенолполігліколевий ефір, трибутилфенілполігліколевий ефір, тристерилфенілполігліколевий ефір, алкіларилполіефірні спирти, конденсати спирту та спирту жирного ряду/етиленоксиду, етоксилована рицинова олія, поліоксіетиленалкіловий ефір або поліоксипропілен, поліглікольефірний ацетат лаурилових спиртів, складний ефір сорбіту, лігнінсульфітні відпрацьовані луги або метилцелюлоза. Для одержання розчинів, що розприскують безпосередньо, емульсій, паст або масляних дисперсій придатні фракції мінеральних масел із середньою - високою точкою кипіння, такі як гас або дизельне масло, далі кам'яновугільні масла, а також масла (олії) рослинного або тваринного походження, аліфатичні, циклічні або ароматичні вуглеводні, наприклад, толуол, ксилол, парафін, тетрагідронафталін, алкіловані нафталіни або їх похідні, метанол, етанол, пропанол, бутанол, циклогексанол, циклогексанон, ізофорон, сильно полярні розчинники, наприклад, диметилсульфоксид, Nметилпіролідон або вода. Порошок, препарат для розпилення та опудрювання можна одержати змішанням або спільним розмелом діючих речовин з твердим наповнювачем. Грануляти, наприклад покриті, просочені або гомогенні, одержують звичайно за допомогою сполучення діючих речовин з твердим наповнювачем. Як тверді наповнювачі використовують, наприклад, мінеральні землі, такі, як силікагель, силікати, тальк, каолін, вапняк, вапно, крейда, болюс, лес, глина, доломіт, діатомова земля, сульфат кальцію, сульфат магнію, оксид магнію, розмелені пластмаси, а також такі добрива, як сульфати амонію, фосфати амонію, нітрати амонію, сечовини та рослинні продукти, такі, як наприклад борошно зернових культур, борошно деревної кори, деревне борошно та борошно горіхової шкарлупи, целюлозний порошок або інші тверді наповнювачі. Готові композиції містять загалом від 0,01 до 95мас.% краще від 0,1 до 90мас.% діючої речовини. Діючі речовини застосовуються при цьому з чистотою від 90% до 100%, краще від 95% до 100% (за спектром ЯМР). Прикладами композицій (препаративних форм) є: 1. Продукти для розведення водою A) Водорозчинні концентрати (SL) 10 мас. частин діючих сполук відповідно до винаходу розчиняють у воді або у водорозчинному розчиннику. Альтернативно додають змочувальні агенти або інші допоміжні агенти. При розведенні у воді діюча речовина розчиняється. B) Здатні до диспергування концентрати (DC) 20мас. частин діючих сполук відповідно до винаходу розчиняють у циклогексаноні при додаванні диспергатора, наприклад, полівінілпіролідону. При розведенні у воді одержують дисперсію. C) Здатні до емульгування концентрати (EC) 9 80067 15мас. частин діючих сполук відповідно до винаходу розчиняють у ксилолі при додаванні Садодецилбензолсульфонату та етоксилату рицинової олії (по 5% кожного). При розведенні у воді утворюється емульсія. D) Емульсії (EW, ЕО) 40 мас. частин діючих сполук відповідно до винаходу розчиняють у ксилолі при додаванні Садодецилбензолсульфонату та етоксилату рицинової олії (по 5 % кожного). Цю суміш вводять у воду за допомогою емульгувального пристрою (Ultraturax) і доводять до гомогенної емульсії. При розведенні у воді утворюється емульсія. E) Суспензії (SC, OD) 20мас. частин діючих сполук відповідно до винаходу подрібнюють при додаванні диспергатора та змочувального агента і води або органічного розчинника в кульовому млині з мішалкою. При розведенні у воді утворюється стабільна суспензія діючої речовини. F) Гранулят, який диспергується у воді, та розчинний у воді гранулят (WG, SG) 50мас. частин діючих сполук відповідно до винаходу тонко подрібнюють при додаванні диспергатора та змочувального агента та за допомогою технічних пристроїв (наприклад, екструзійного пристрою, розпилювальної башти, псевдозрідженого шару) одержують гранулят, що диспергується у воді або розчиняється у воді. При розведенні у воді утворюється стабільна дисперсія або розчин діючої речовини. G) Порошок, що диспергується у воді, та розчинний у воді порошок (WP, SP) 75мас. частин діючих сполук відповідно до винаходу перемелюють при додаванні диспергатора та змочувального агента, а також силікагелю в роторно-статорному млині. При розведенні у воді утворюється стабільна дисперсія або розчин діючої речовини. 2. Продукти для безпосереднього застосування Н) Порошки (DP) 5 мас. частин діючих сполук відповідно до винаходу тонко подрібнюють і ретельно перемішують з 95 % тонкого каоліну. У такий спосіб одержують засіб для розпилення. І) Грануляти (GR, FG, GG, MG) 0,5мас. частин діючих сполук відповідно до винаходу тонко подрібнюють і зв'язують з 95,5% наповнювачів. Звичайним способом, який застосовують при цьому, є екструзія, розпилювальне сушіння або обробка у псевдозрідженому шарі. Одержують гранулят для безпосереднього застосування. J) ULV-розчини (UL) 10мас. частин діючих сполук відповідно до винаходу розчиняють в органічному розчиннику, наприклад, ксилолі. Одержують продукт для безпосереднього застосування. Діючі речовини можуть застосовуватися як такі, у формі своїх препаративних форм або у формах, що приготовляють з них, наприклад, у формі призначених для безпосереднього обприскування розчинів, у формі порошків, суспензій або дисперсій, емульсій, масляних дисперсій, паст, препара 10 тів для обпилювання, препаратів для опудрювання або гранулятів і можуть застосовуватися шляхом обприскування, дрібнокрапельного обприскування, обпилювання, опудрювання або поливу. Форми, які використовують залежать від мети застосування, але у всі х випадках повинен бути забезпечений максимально тонкий і рівномірний розподіл сумішей за винаходом. Водні композиції можуть бути приготовлені з концентратів емульсій, паст або змочувальних порошків (порошки для розпилення, масляні дисперсії) за допомогою додавання води. Для одержання емульсій, паст або масляних дисперсій речовини можна як такі або розчинені в маслі або розчиннику гомогенізувати у воді за допомогою змочувальних агентів, адгезійних складів, диспергаторів або емульгаторів. Однак можуть бути також приготовлені концентрати, які придатні для розведення водою, та які складаються з діючих речовин і змочувального, адгезійного, диспергуючого або емульгувального агента або масла. Концентрації діючих речовин у готови х до застосування препаратах можуть варіюватися в широкому діапазоні. Загалом такі концентрації становлять від 0,0001 і до 10%, краще від 0,01 і до 1%. Діючі речовини можуть також застосовуватися з великим успіхом згідно з способом низьких об'ємів застосування Ultra-Low-Volume (ULV), причому можливо застосування композицій з більш ніж 95мас.% діючої речовини або навіть діючої речовини без домішок. До діючих речовин можна домішувати масла різних типів, змочувальні агенти, активуючі домішки, гербіциди, фунгіциди, інші пестициди, бактерициди у разі потреби безпосередньо перед застосуванням (суміш у баці). Ці засоби можуть домішуватися до засобів відповідно до винаходу у масовому співвідношенні від 1:10 до 10:1. Сполуки І та II, відповідно, суміші або відповідні композиції застосовуються таким чином, що патогенні гриби або рослини, насіння, грунт, поверхні, матеріали та приміщення, що підлягають захисту від них, обробляють фунгіцидно активною кількістю суміші, відповідно, сполуками І та II при роздільному внесенні. Застосування може здійснюватися перед або після ураження патогенними грибами. Фунгіцидна активність сумішей та відповідних сполук може бути показана за допомогою наступних експериментів. Діючі речовини підготовляють окремо або спільно як основний розчин з 0,25мас.% діючої речовини в ацетоні або диметилсульфоксиді. До цього розчину додають 1мас.% емульгатора Uniperol® EL (змочувальний агент з емульгувальною та диспергуючою дією на базі етоксилованих алкілфенолів) і розбавляють водою до бажаної концентрації. Приклад застосування - захисна ефективність проти сажки рису, що викликана Ругісиїагіа oryzae. Листя вирощених у горщиках паростків рису сорту "Tai-Nong 67" обприскують водною суспензією діючої речовини в нижченаведеній концентрації до утворення крапель. Наступного дня рослини інокулюють водною суспензією спор Ругісиїагіа oryzae. Потім дослідні рослини поміщають у каме 11 80067 ру при температурі 22-24°С та відносній вологості повітря 95-99% на шість днів. Потім візуально визначають ступінь розвитку ураження на листках. Оцінку здійснюють визначенням ураженої поверхні листків у відсотках. Ці відсоткові значення перераховують в е фективність як % відносно необробленого контролю: Ефективність (W) розраховують за формулою Абота: W = (1 -a/b)x 100, де a відповідає ураженню грибами оброблених рослин у % та b відповідає ураженню грибами необроблених (контрольних) рослин у %. При ефективності, яка дорівнює 0, ураження оброблених рослин відповідає ураженню необроблених контрольних рослин; при ефективності, яка дорівнює 100, оброблені рослини не мають ураження. Очікувану ефективність сумішей діючих речовин визначають за формулою Колбі [див. публікацію Colby R.S. (Calculating synergistic and antagonistic responses of herbicide Combinations, 12 Weeds 15, 20-22 (1967)] і порівнюють з встановленою ефективністю. Формула Колбі: Е = х + у-ху/100, де Е - очікувана ефективність, виражена у % відносно необробленого контролю, при застосуванні суміші з діючих речовин А та Б з концентраціями а та б; х - ефективність, виражена у % відносно необробленого контролю, при застосуванні діючої речовини А з концентрацією а; у - ефективність, виражена у % відносно необробленого контролю, при застосуванні діючої речовини Б з концентрацією б. Як порівняльні сполуки застосовували відомі з описаних у [ЕР-А 988 790] сумішей каптану сполуки А та В: Таблиця А Окремі діючі речовини Приклад Діюча речовина 1 2 І 3 IIа (каптан) Приклад Діюча речовина 4 IIb (фольпет) 5 Порівн. сполука А 6 Порівн. сполука В Концентрація діючої Ефективність у % речовини в розчині відносно для обприскування необробленого [млн.ч.] контролю Контроль (76 % ураження) (необроблений) 63 48 16 21 63 35 16 0 Концентрація діючої Ефективність у % речовини в розчині для обприс- відносно необробленого конкування [млн.ч.] тролю 63 8 16 0 63 61 16 35 63 61 16 48 Таблиця В Суміші відповідно до винаходу Приклад 7 8 Суміш діючих речовин Концентрація Співвідношення компонентів суміші І+ІІа 63+16 млн.ч. 4:1 І+ІІа 16+63 млн.ч. 1:4 Встановлена ефективність Розрахована ефективність*) 91 48 87 49 13 80067 14 Продовження таблиці В 9 І+ІІb 63+16 млн.ч. 4:1 І+ІІb 16+63 млн.ч. 1:4 10 80 48 74 28 *) розрахована за формулою Колбі ефективність Таблиця С Порівняльні експерименти - Комбінації з відомих з [ЕР-А 988 790] діючих речовин Приклад 11 12 13 14 15 16 17 18 Суміш діючих речовин Концент- Встановлена ефективрація Співвідношення компоненність тів суміші А+ІІа 63+16 млн.ч. 4:1 61 А+ІІа 16+63 млн.ч. 1:4 35 А+ІІb 63+16 млн.ч. 4:1 48 А+ІІb 16+63 млн.ч. 1:4 35 В+ІІа 63+16 млн.ч. 4:1 48 В+ІІа 16+63 млн.ч. 1:4 35 В+ІІb 63+16 млн.ч. 4:1 48 В+ІІb 16+63 млн.ч. 1:4 48 Розрахована ефективність*) 61 57 61 40 61 66 61 52 *) розрахована за формулою Колбі ефективність З результатів експериментів випливає, що суміші відповідно до винаходу при порівнянних нормах витрати проявляють значно більш високу ефективність, ніж відомі з ЕР-А 988 790 суміші з Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін каптаном, хоча порівняльні сполуки, як окремі діючі речовини, у порівнянні зі сполукою І більш ефективні. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601