Спосіб захисту плодів абрикоса від гнилі

Реферат: Спосіб захисту плодів абрикоса від плодової гнилі, що включає прогнозування поширення хвороби та хімічні обробки абрикосових насаджень, причому рішення щодо кількості хімічних обприскувань приймають згідно з визначеним рівнем поширення гнилі на плодах на основі моніторингу кількості опадів за добу від кінця цвітіння до появи перших ознак хвороби (dк), середньодобової вологості повітря від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби (W z), середньодобової температури повітря від кінця цвітіння до появи перших ознак хвороби (tк) за рівнянням Р=97,5272-1750,3481:(tк)+4132,0877:(W z)-0,4519:(dк), де Р - рівень поширення хвороби, причому при значенні Р>23,3 % збільшують стандартну кількість фунгіцидних обприскувань після цвітіння абрикоса. UA 85966 U (12) UA 85966 U UA 85966 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель стосується галузі сільського господарства, а саме садівництва, і може бути використана в системах інтегрованого захисту плодових культур від хвороб, зокрема абрикоса від літньої форми моніліозу - плодової гнилі Monilia cinerea Bonord=Monilia laxa (Her). Збудник - недосконалий гриб із порядку Hyphomycetales, може проявитись у двох формах: у кінці або відразу після цвітіння - у формі моніліального опіку (уражуються однорічні пагони, спостерігається в'янення, побуріння і засихання суцвіть і листя) та в літній період - у формі плодової гнилі (плоди загнивають і покриваються нальотом конидіоспор). Моніліоз абрикоса - одна з найбільш поширених і шкідливих хвороб абрикоса. Його поширення відмічено в Сполучених Штатах Америки, Англії, Угорщині, Румунії, Росії, Україні, Молдові. Великих збитків хвороба постійно завдає в садах України. У рік епіфітотій ураження плодів абрикоса гниллю досягає рівня 35-45 %, залежно від сортового складу. Особливо великої шкоди літня форма моніліозу завдає в південному регіоні України, в західній частині Кавказу і Молдові, при цьому десятки тонн продукції стають непридатними до використання. Відомий спосіб захисту плодових культур від хвороб, що базується на так званій фенологічній системі, згідно з якою обприскування насаджень приурочують до основних фаз розвитку рослини-хазяїна без чіткого врахування особливостей розвитку патогена і, тим більше, без об'єктивної оцінки епіфітотійної ситуації [Чугунін Я.В., Юганова О.Н. Фенологический календарь по защите плодового сада. - Симферополь: изд. Крым АССР, 1933.-121 с.]. Недоліком даного способу є те, що лімітована кількість обприскувань в умовах напруженої епіфітотійної ситуації не завжди забезпечує надійний захист абрикоса від моніліозу, а за несприятливих для розвитку хвороби умов є економічно не вигідною і екологічно не виправданою, тому що зумовлює недоцільне витрачання препаратів і забруднення довкілля пестицидами. Відомі способи прогнозу поширення сумкоспор збудника парші яблуні (Venturia inaequalis (Cooke) Winter) з використанням математичного моделювання, яке здійснюється на основі моніторингу погодних умов у ранньовесняний період [Шифман И.А. Долгосрочный прогноз парши яблони, его теоретическое и экономическое обоснование // Тр. Азерб. ст. ВИЗР. - Вып. 20. - С. 83-93; Каленич Ф.С. Агроекологічні основи інтегрованого захисту яблуні від парші та інших хвороб. - К.: Аграрна наука, 2005. - 243 с.], а також спосіб короткострокового прогнозу кучерявості листків персика, що включає завчасне визначення можливого рівня поширення хвороби на основі оцінки особливостей погоди [Пат. № 98908, Україна МПК A01G 1/00. Спосіб короткострокового прогнозу кучерявості листків персика / Л.В. Нагорна, Ф.С. Каленич, О.Ф. Денисюк. - № 201109615; заявл. 01.08.2011; опубл. 25.06.2012, Бюл. № 12.]. Недоліком цих способів є їх специфіка, обумовлена біологічними особливостями збудника парші яблуні та кучерявості листків, які значно відрізняються від біології збудника моніліозу абрикоса. Найбільш близьким по суті до заявлюваного способу є спосіб захисту плодової культури абрикоса від моніліального опіку (весняної форми моніліозу), суть якого полягає у тому, що короткострокове прогнозування даної хвороби здійснюють з урахуванням фізіологічних фаз розвитку дерев абрикоса і погодних факторів, що сприяють ураженню пагонів патогеном. Недоліком цього способу є те, що в ньому визначено роль і частку впливу основних фенологічних показників на рівень поширення весняної форми моніліозу (моніліального опіку). Розроблене рівняння та номограми визначають прогнозну інтенсивність поширення саме цієї форми хвороби за конкретних погодних умов і приймається рішення щодо необхідності проведення захисних заходів у ранньовесняний період. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити систему захисту абрикоса від плодової гнилі шляхом моніторингу особливостей погоди і на основі математичного моделювання епіфітотійної ситуації забезпечити завчасне передбачення можливого рівня поширення хвороби та визначити потребу проведення захисних заходів після цвітіння культури з урахуванням необхідності економії матеріальних ресурсів і зниження пестицидного навантаження в садових агроценозах. Поставлена задача вирішується тим, що на основі моніторингу багаторічних даних визначено фізіологічні фази розвитку дерев і погодні фактори, що сприяють ураженню плодів абрикоса гниллю. При цьому проаналізовано ряд основних фенологічних показників, зокрема таких, як дати початку, кінця цвітіння абрикоса, прояву весняної форми моніліозу на пагонах (оскільки погодні фактори ураження плодів визначають за фазами розвитку і проявленням моніліального опіку), середньодобові температура і вологість повітря, сума опадів і рівень поширення хвороби та розроблено рівняння, за яким розраховують номограми і визначають можливий рівень ураження плодів абрикоса гниллю за конкретних погодних умов. 1 UA 85966 U 5 10 Дослідження проводили протягом 2001-2005 рр. у ДП "ДГ "Мелітопольське" Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М.Ф. Сидоренка Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України". Багатофакторний дисперсійний аналіз одержаних аналітично-статистичних даних дозволив визначити роль і частку впливу кожного з указаних факторів на інтенсивність поширення плодової гнилі у насадженнях абрикоса. Встановлено, що досить важливе значення при цьому має середньодобова температура повітря (частка впливу 70,4 %). Набагато меншу роль відіграють середньодобова вологість повітря (25,6 %) та опади (3,9 %). Важливим аспектом наших досліджень було визначення ролі погодних факторів у тривалості інкубаційної (прихованої) фази розвитку хвороби, строків її прояву та найбільш інтенсивного поширення. В результаті розрахунків одержано показники, наведені в табл. 1. Таблиця 1 Розвиток моніліозу абрикоса залежно від основних погодних факторів Фаза розвитку хвороби Інкубаційний період Проявлення хвороби 15 20 Сума Сума температур температур понад понад 5 °C, °C 10 °C, °C Середньодобова Середньодобова Опади, мм температура, °C вологість, % 14,1 1,4 6,6±0,9 69,6±6,4 3,6±1,9 140,2 43,6 11,7±0,5 65,6±3,8 1,1 ±0,5 Встановлено, що розвиток збудника хвороби починається при досягненні середньодобової температури повітря 6,6 °C і сумі температури понад 5 °C-14,1 °C. При цьому коливання середньодобових температур відбувається у відносно невеликих межах. Середньодобова вологість повітря повинна становити 63,2-70,6 %, опади - 1,7-5,5 мм. При середньодобовій температурі повітря 11,2-12,2 °C, середньодобовій вологості повітря 61,8-69,4 %, опадах 0,6-1,6 мм прогнозується прояв хвороби. Для збільшення ураження плодів гниллю необхідні високі температурні показники від початку цвітіння до проявлення хвороби на пагонах, відносно невисока сума середньодобової вологості повітря від початку до кінця цвітіння (449,6-800,8 %) та сума опадів від початку цвітіння до проявлення хвороби - від 0,5 до 4,3 мм (табл. 2). Таблиця 2 Погодні фактори і фази розвитку абрикоса, що визначають інтенсивність ураження плодів гниллю Сума температур Сума температур Сума опадів від понад 5 °C від понад 10 °C від Сума початку цвітіння Органи Рівень початку цвітіння кінця цвітіння до середньодобової до проявлення рослини ураження % до проявлення проявлення вологості від початку хвороби на хвороби на хвороби на до кінця цвітіння, % пагонах, мм пагонах, °C пагонах, °C 0,6±0,4 95,6±10,7 25,1±5,6 514,5±95,6 9,0±3,6 Плоди 28,6±5,3 115,7±19,5 13,0±4,0 1397,0±189,5 2,4±1,9 25 30 Ураження плодів збудником моніліозу описується рівнянням оберненої функції такого виду: Р=97,5272-1750,3481:(tк)+4132,0877:(W z)-0,4519:(dк) де Р - ураження плодів гниллю %; tк - середньодобова температура від кінця цвітіння до появи перших ознак хвороби, °C (надалі середньодобова температура); W z - середньодобова вологість від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби, % (надалі середньодобова вологість); dк - кількість опадів від кінця цвітіння до появи перших ознак хвороби, мм (надалі опади). 2 UA 85966 U 5 10 15 20 25 30 Коефіцієнти множинної кореляції і детермінації даного рівняння становлять відповідно 0,9996 і 99,9 %, що свідчить про його достатньо значиму достовірність і високий рівень опису експериментальних даних. Приклад. У 2011 р. фактичний рівень поширення хвороби становив 24,7 %. Середньодобова температура повітря від кінця цвітіння (29.04) до появи перших ознак хвороби на пагонах (04.05) складала 13,3° С, середньодобова вологість від початку цвітіння (22.04) до появи перших ознак хвороби була 72 %, кількість опадів від кінця цвітіння до появи перших ознак хвороби становила 80,1 мм. За цими даними рівняння набуває такого вигляду: Р=97,5272-1750,3481:(13,3)+4132,0877:(72)-0,4519:(80,1)=23,3 %. Порівнюючи розрахунковий рівень поширення хвороби (23,3 %) з фактичним (24,7 %), отримуємо розбіжність між ними у 1,4 %, що свідчить про високу репрезентативність запропонованої моделі прогнозу. Опис ілюстрацій. На фігурі 1 представлено номограму для прогнозу поширення плодової гнилі абрикоса в залежності від погодних чинників за кількості опадів в межах 0,01 мм; на фігурах 2 і 3 - те саме за кількістю опадів у межах 0,03-0,40 і 0,50-2,50 мм. Для визначення рівня поширення хвороби необхідно: - визначити кількість опадів за добу від кінця цвітіння до появи перших ознак хвороби; - визначити середньодобову вологість повітря від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби; - визначити середньодобову температуру повітря від кінця цвітіння до появи перших ознак хвороби; - підібрати тип номограми згідно з визначеними опадами; - за розрахованими показниками вологи і температури визначити прогнозну інтенсивність ураження (%); - підібрати тип номограми згідно з визначеними опадами; - за розрахованими показниками вологи і температури визначити прогнозну інтенсивність ураження (%). Запропонований спосіб захисту плодів абрикоса від гнилі дає змогу завчасно передбачити можливий рівень поширення хвороби за конкретних погодних умов і на його основі визначити необхідність проведення фунгіцидних обприскувань та їх кількість, що дозволяє раціонально використовувати матеріальні ресурси та знизити пестицидне навантаження в садових агроценозах. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб захисту плодів абрикоса від плодової гнилі, що включає прогнозування поширення хвороби та хімічні обробки абрикосових насаджень, який відрізняється тим, що рішення щодо кількості хімічних обприскувань приймають згідно з визначеним рівнем поширення гнилі на плодах на основі моніторингу кількості опадів за добу від кінця цвітіння до появи перших ознак хвороби (dк), середньодобової вологості повітря від початку цвітіння до появи перших ознак хвороби (W z), середньодобової температури повітря від кінця цвітіння до появи перших ознак хвороби (tк) за рівнянням Р=97,5272-1750,3481:(tк)+4132,0877:(W z)-0,4519:(dк), де Р - рівень поширення хвороби, причому при значенні Р>23,3 % збільшують стандартну кількість фунгіцидних обприскувань після цвітіння абрикоса. 3 UA 85966 U 4 UA 85966 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5