Спосіб комплексної переробки трави маренки запашної для отримання засобу з антигіпоксичною дією

Реферат: Спосіб комплексної переробки рослинної сировини для отримання засобу з антигіпоксичною дією шляхом попередньої багаторазової послідовної обробки рослинної сировини органічними розчинниками та наступної екстракції сировини водою. Як сировину використовують траву маренки запашної (Asperula odorata L.), як органічні розчинники використовують хлороформ, етилацетат: спирт (8:2). Екстракцію хлороформом здійснюють при загальному співвідношенні сировина: екстрагент 1:10-1:12, етил ацетатно-спиртовою сумішшю (8:2) при загальному співвідношенні сировина: екстрагент 1:10-1:15, водою - при загальному співвідношенні сировина: екстрагент 1:3-1:4, тричі по 30 хвилин, а потім здійснюють видалення білковополісахаридного комплексу при загальному співвідношенні водний витяг: 96 % етанол 1:3 та упарювання отриманого фільтрату до видалення екстрагенту. UA 95049 U (12) UA 95049 U UA 95049 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до хіміко-фармацевтичної галузі, а саме до способів одержання з рослинної сировини біологічно активних комплексів з антигіпоксичною активністю. Відомо, що гіпоксія спостерігається при більшості патологічних станів організму людини та відіграє провідну роль у патогенезі таких захворювань, як ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, ішемічний інсульт та інші порушення функцій мозку, легень, печінки, нирок, патологіях плоду [1]. Гістотоксична (тканинна) гіпоксія є наслідком зазвичай гострих екзогенних отруєнь такими токсикантами, як ціаніди, спирт, ацетон, що перешкоджають утилізації кисню шляхом блокування процесів окислення та відновлення цитохромів [2]. Гостра нормобарична гіпоксична гіпоксія з гіперкапнією найчастіше виникає в організмі при шокових станах, що супроводжуються повільною циркуляцією крові, накопиченням в тканинах двоокису вуглецю, розладом мікроциркуляції в легенях [3]. До антигіпоксантів у сучасній медичній практиці належать препарати різних хімічних груп. Найбільш ефективними антигіпоксантами є препарати - похідні ГАМК (натрію оксибутират, пікамілон), похідні янтарної кислоти (мексидол, емоксипін), похідні бензохінону (убіхінон) та ін. [4, 5]. Проте, таким препаратам притаманна низка протипоказань та несприятлива взаємодія з іншими лікарськими засобами. Наприклад, протипоказанням до застосування натрію оксибутирату є гіпокаліємія, міастенія; мексидолу - вираженні порушення функції печінки та нирок, наявність в анамнезі алергії до піридоксинів. Небажаними ефектами при застосуванні натрію оксибутирату, мексидолу, убіхінону є диспепсичні явища, виражена сухість слизової оболонки ротової порожнини, іноді розлади травлення [6]. Важливим моментом при призначенні цих медикаментів є висока вартість сучасних антигіпоксичних засобів, що обмежує їх широке застосування в лікарській практиці для значної кількості населення. Антигіпоксантів рослинного походження досить незначна кількість, найбільш ефективними є препарати з листя гінкго дволопатевого, в тому числі "Білобіл" [7-10]. Тому актуальним для сучасних медицини та фармації є пошук та розробка вітчизняних ефективних лікарських засобів рослинного походження з антигіпоксичною дією. При отриманні лікарських засобів рослинного походження важливе місце займає питання комплексної переробки сировини. Відомий спосіб одержання комплексу біологічно активних водорозчинних речовин з рослинної сировини [11]. Спосіб здійснюється шляхом послідовної екстракції плодів перцю стручкового однолітнього Capsicum annum L. 100 %-м, 90 %-м ацетоном і водою при співвідношенні сировина-екстрагент відповідно 1:(2,5-3,0), 1:(3,5-4,0) та 1:(2,0-3,0), згущування, відстоювання, розділення на ліпофільну і гідрофільну фракції з подальшим очищенням останньої. Недоліком даного способу є той факт, що він підходить лише для плодів перцю стручкового, не забезпечує вичерпної екстракції всіх можливих комплексів БАР, що містяться у вихідній сировині, потребує використання токсичних органічних розчинників, досить трудомісткий та довготривалий. Відомий спосіб одержання полісахаридних концентратів протизапальної дії з різних рослин, у тому числі суцвіть липи, шляхом екстракції рослинної сировини водою, осадження суми полісахаридів різними дегідратуючими агентами з подальшою їх очисткою [12]. Проте, даний спосіб не дозволяє виділити інші групи БАР з різноманітною фармакологічною активністю. Крім цього присутність у суцвіттях липи гідрофобних сполук може погіршувати змочування сировини водою і, як наслідок, уповільнювати весь процес екстракції полісахаридів. Відомий спосіб одержання засобу з антимікробною активністю з трави підмаренника справжнього [13] шляхом попередньої обробки рослинної сировини хлороформом, багаторазовою екстракцією отриманого шроту органічним розчинником з наступним концентруванням, який відрізняється тим, що як рослинну сировину використовують траву підмаренника справжнього (Galium verum L.), екстракцію здійснюють етилацетатно-спиртовою сумішшю (8:2) з рециркуляцією екстрагента у замкненому циклі при загальному співвідношенні сировина: екстрагент 1:10-1:15 при постійно підтримуваній температурі 70-75 °C протягом 12 годин. Даний спосіб обмежується отриманням етилацетатно-спиртового комплексу з трави підмаренника справжнього і не ставить за мету вилучення інших БАР зі шроту, який залишається. Найближчим аналогом є спосіб комплексної переробки суцвіть липи [14], що включає послідовну екстракцію повітряно-сухої сировини розчинниками різної полярності, згідно з яким, послідовно одержують ліпофільний комплекс БАР, фенольний комплекс та суму полісахаридів, причому, як гідрофобний розчинник для одержання ліпофільного комплексу використовують зріджений газ дифторхлорметан або зріджений діоксид вуглецю, або пропан-бутанові суміші, 1 UA 95049 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 екстракцію проводять при температурі 10-50 °C при співвідношенні сировина: екстрагент 1:51:50 протягом 2 годин, як гідрофільний розчинник для одержання фенольного комплексу використовують аліфатичні спирти С1-С4, переважно 20 %-90 % етанол, причому екстракцію здійснюють спочатку 50 %-90 % етанолом, переважно 60 %-80 %, а потім 20 %-50 % етанолом, переважно 40 %, при співвідношенні шрот: екстрагент 1:10-1:20 протягом 2-24 годин; суму полісахаридів одержують екстракцією шроту водою при співвідношенні шрот: вода 1:10-1:50 при температурі 60-100 °C та постійному перемішуванні протягом 1-12 годин. Наведений вище спосіб є досить ефективним для вилучення БАР з рослинної сировини, проте не забезпечує її вичерпної екстракції. Спосіб є оптимальним для одного виду сировини суцвіть липи, і не завжди може бути поширеним на іншу рослинну сировину. Екстрагенти, які використовуються для отримання ліпофільних фракцій, не завжди забезпечують повну екстракцію ліпофільних сполук. Комплексна переробка даної сировини фактично має на меті отримання полісахаридного комплексу, чим і завершується. Задачею корисної моделі є розробка способу комплексної переробки трави маренки запашної для отримання засобу з антигіпоксичною дією. Проведеними раніше дослідженнями встановлено, що хлороформний та етилацетатноспиртовий витяги з трави маренки запашної Asperula odorata L. родини маренові Rubiaceae Juss. виявляють достатньо високу антибактеріальну активність [15-17]. Шрот, який залишається після отримання ліпофільних фракцій, містить значну кількість БАР і може бути використаний для отримання біологічно-активних субстанцій. Поставлена задача вирішується тим, що у способі комплексної переробки рослинної сировини для отримання засобу з антигіпоксичною дією шляхом попередньої багаторазової послідовної обробки сировини органічними розчинниками та наступної екстракції водою, згідно з корисною моделлю, як сировину використовують траву маренки запашної (Asperula odorata L.), як органічні розчинники використовують хлороформ, етилацетат: спирт (8:2), екстракцію хлороформом здійснюють при загальному співвідношенні сировина: екстрагент 1:10-1:12, етилацетатно-спиртовою сумішшю (8:2) при загальному співвідношенні сировина: екстрагент 1:10-1:15, водою - при загальному співвідношенні сировина: екстрагент 1:3-1:4, тричі по 30 хвилин, а потім здійснюють видалення білково-полісахаридного комплексу при загальному співвідношенні водний витяг: 96 % етанол 1:3 та упарювання отриманого фільтрату до видалення екстрагенту. У корисній моделі, як рослинну сировину використовують траву маренки запашної. Маренка запашна {Asperula odorata L.) - багаторічна трав'яниста рослина родини маренові (Rubiaceae), яка має достатню сировинну базу у флорі України, містить ефірну олію, кумарини, флавоноїди та широко використовується в народній медицині багатьох країн як седативний засіб при неврозах, неврастенії, істеріях, депресії, місцево - при алергічних висипах. Експериментальним шляхом встановлено, що ефективним при здійсненні заявленого способу є використання трикратної екстракції сировини водою, співвідношення сировини до води 1:3-1:4. При цьому, якщо співвідношення менше 1:3, то не забезпечується достатня екстракція БАР, що призводить до зниження фармакологічної активності та виходу цільового продукту. Якщо співвідношення більше 1:4, то це призводить до ускладнення та подовження технологічного процесу, збільшення енерговитрат. Для зменшення витрат етанолу доцільним є концентрування водного витягу втроє. Одержують субстанцію рослинного походження з антигіпоксичною дією, нетоксичну, придатну до тривалого застосування без звикання та побічної дії. Отримана субстанція представляє собою темно-коричневі блискучі кристали з характерним запахом. Усі параметри заявленого способу визначено експериментальним шляхом з урахуванням біологічної активності одержаного засобу, ефективності, доступності та нешкідливості реактивів, практичного відтворення способу у промислових умовах. Сукупність ознак заявленого способу є новою, невідомою із джерел інформації. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином. Заготовлену у фазі цвітіння подрібнену траву маренки запашної піддають вичерпній екстракції хлороформом при загальному співвідношенні сировина: екстрагент 1:10-1:12 та загальній тривалості екстракції - 15-17 годин при температурі 55 °C-60 °C. Висушений на повітрі при кімнатній температурі шрот вичерпно екстрагують у замкненому циклі етилацетатноспиртовою сумішшю (8:2) при загальному співвідношенні сировина: екстрагент 1:10-1:15 протягом 12 годин при постійно підтримуваній температурі 70-75 °C. Потім висушений на повітрі шрот заливають гарячою водою у співвідношенні 1:3-1:4 та витримують на водяному нагрівнику протягом 30 хвилин. Екстракцію водою проводять тричі. Отримані витяги об'єднують, 2 UA 95049 U 5 10 15 20 25 30 35 концентрують втричі і концентрат додають до трикратного об'єму 96 % спирту етилового. Осад відфільтровують, а фільтрат упарюють до видалення екстрагенту і отримання сухого залишку. Одержують субстанцію рослинного походження з антигіпоксичною дією, нетоксичну, придатну до тривалого застосування без звикань та побічної дії. Вихід цільового продукту становить 12,03 %. Заявлений спосіб забезпечує одержання із значним виходом ліпофільного та фенольного комплексів БАР із трави маренки запашної, які мають широкий спектр антимікробної дії та можуть бути використанні для створення препаратів з антимікробною активністю [15-17], білково-полісахаридного комплексу і комплексу з антигіпоксичною дією. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1. 35,0 г заготовленої у фазу цвітіння і подрібненої трави маренки запашної завантажили у циркуляційний екстрактор, залили 350 мл хлороформу та вичерпно екстрагували при постійно підтримуваній температурі 60 °C протягом 15 годин з рециркуляцією екстрагента у замкненому циклі. Одержаний знежирений і висушений на повітрі шрот залили етилацетатноспиртовою сумішшю (8:2) і вичерпно екстрагували при постійно підтримуваній температурі 70 °C протягом 12 годин з рециркуляцією екстрагента у замкненому циклі. Висушений на повітрі при кімнатній температурі шрот тричі заливали по 110 мл гарячої води та витримували на киплячому водяному нагрівнику протягом 30 хвилин. Отримані витяги об'єднували та концентрували до об'єму 110 мл, після чого осаджували полісахариди 330 мл 96 % спирту етилового, осад відфільтровували, фільтрат упарювали на роторно-вакуумному апараті до видалення екстрагенту і отримання сухого залишку. Вихід цільового продукту становить 12,03 %. Приклад 2. Антигіпоксичну дію субстанції з трави маренки запашної, одержаного за заявленим способом, вивчали на моделі нормобаричної гіпоксичної гіпоксії з гіперкапнією. Дослідження проводили на 44 білих мишах-самцях масою 20-25 г, що були розподілені на 5 груп. Тваринам першої та другої груп вводили водний розчин субстанції внутрішньошлунково в дозі 50 мг/кг та 100 мг/кг відповідно в профілактичному режимі протягом 6 днів та за 30 хвилин до експериментальної гіпоксії. Препаратом порівняння було обрано "Білобіл" (KRKA, Словенія), який вводили тваринам четвертої групи у тому ж самому режимі в дозі 100 мг/кг. Тварини 2-х контрольних груп одержували еквівалентний об'єм дистильованої води. Для моделювання гострої нормобаричної гіпоксичної гіпоксії з гіперкапнією тварин розташовували в гермокамері об'ємом 200 см та реєстрували час їх загибелі. Тривалість життя мишей обрали як інтегральний показник антигіпоксичної дії. Статистичну обробку результатів проводили з використанням методів варіаційної статистики. Достовірність міжгрупових відмінностей визначали за допомогою t-критерію Ст'юдента. Результати досліджень наведено в таблиці 1. Таблиця 1 Вивчення антигіпоксичної дії субстанції трави маренки лапані мої та "Білобілу" на моделі нормобаричної гіпоксичної гіпоксії з гіперкапнією у мишей (М±m) Група тварин Контроль Субстанція A. odorata, 50 мг/кг Субстанція A. odorata, 100 мг/кг n 8 Час життя 22,53±0,45 7 27,60±1,78* 7 Група тварин Контроль n 12 Час життя 17,7±0,62 30,38±2,20* «Білобіл» 10 20,3±0,57* Примітки: * - відхилення вірогідні порівняно з контрольною групою, р