Спосіб експрес-визначення віку економічної стиглості еталонних культур сосни у господарстві помірного приросту при відтворенні балансів або копального стояку

Спосіб експрес-методу визначення віку економічної стиглості еталонних культур сосни у господарстві помірного приросту при відтворенні балансів або копального стояку, який включає закладку пробної площі у насадженні з визначенням таксаційних показників, який відрізняється тим, що вік економічної стиглості лісостану встановлюють за станом сортиментної структури шляхом закладки лише однієї тимчасової площі із визначенням двох параметрів: густоти деревостанів та середнього об'єму стовбурів з досягненням отриманих параметрів еталона дійсно стиглого сосняку: густоти - 933 шт./га, середнього об'єму 3 стовбура - 0,57 м . UA (21) a201003341 (22) 22.03.2010 (24) 12.09.2011 (46) 12.09.2011, Бюл.№ 17, 2011 р. (72) РЯБОКОНЬ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ (73) РЯБОКОНЬ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ (56) UA 78214 C2, 15.03.2007 UA 78212 C2, 15.03.2007 UA 80932 C2, 12.11.2007 Судачков Е.Я. Экономическая спелость леса //Лесное хозяйство. - 1969. - № 4. - С. 5-9. Строчинський А.А., Лакида ПІ. Нормативи для визначення запасу і сортиментної структури штучних соснових деревостанів //Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. 1990, № 1. - С. 16-19. Воропанов П.В. Как определяется техническая спелость насаждений //Лесная промышленность. 1976. - № 11. - С. 18-19. Анучин Н.П. Товарная структура леса при разных оборотах рубки. - М.: МЛТИ, 1959. - 16 с. Рябоконь О.П. Екологізація відтворення технічно стиглої деревини сосни у перших цільових про C2 2 (19) 1 3 можна, лише застосувавши в процесі лісовирощування системи рубок догляду, які і досягають запланованої мети. Лісове господарство втрачає за рахунок нераціонального використання екологічних потенціалів лісорослинних ділянок. Лісогосподарському виробництву потрібні спрощені (експрес-методи) встановлення віку технічної стиглості при багатоцільовому вирощуванні стиглих лісостанів. Відомий спосіб встановлення рубки по віку насаджень, який застосовується в сучасних умовах на виробництві. Але цей спосіб має умовне значення і не дає уявлення про реальну якісну і кількісну характеристику вирощеного врожаю. Відомий спосіб встановлення віку технічної стиглості на основі середнього діаметра - 32-36 см в 90 років [3]. Але він не дає повної характеристики сортиментної структури деревостанів без такого важливого показника, як густота насаджень. Не характеризує він і кількості вирощеної деревини. При низьких рівнях густот діаметр деревостану може бути значним, але насадження може і не досягти віку технічної стиглості. Показника діаметра (без густоти) замало, щоб вести мову про стиглість деревостану. Не характеризує він і кількості вирощеної деревини. Найбільш близький по технічній суті спосіб визначення віку рубки по товарній стиглості: технічній і кількісній стиглості [10]. Але він достатньо складний, практично не підйомний в виробничих умовах через трудоємність, потребує постійного спостереження за кожним деревостаном з обмірами постійних пробних площ через кожні 10 років, що можливо у майбутньому віці суцільної комп'ютеризації, але сьогодні про це говорити передчасно. До того ж технічна стиглість дублює кількісну, але не по відношенню до всього запасу, а до одного або групи сортиментів [6]. Не дивлячись на наявність розроблених теоретичних способів визначення віку стиглості, в літературі відсутні параметри (якщо не рахувати середнього діаметра) показників стиглості деревостанів сосни. В лісовому господарстві відсутній еталон технічностиглого деревостану при вирощувані лісових культур сосни у господарстві помірного приросту при відтворенні балансів або копального стояку. В основу винаходу поставлена задача, яка вирішується шляхом закладки лише однієї пробної площі з більш повними характеристиками (2 показника) і порівняння їх з встановленими аналогічними показниками для сосняку по густоті деревостанів, середнього об'єму стовбура. Стиглими деревостани вважаються при досягненні контрольних еталонних показників: густота - 933 шт./га, 3 середнього об'єму стовбура - 0,57 м . Визначення віку рубки по цьому способу дозволяє одержати наступну сукупність лісівничих і економічних переваг: 1) суттєво знизити витрати на встановлення віку рубки для кожного окремого деревостану господарства помірною приросту даним експресметодом при вирощуванні балансів або копального стояку; 2) використання відносно легковимірювальних еталонних значень 2-х параметрів деревостану: 95855 4 густоти, середнього об'єму стовбура і порівняння їх з еталонними аналогічними показниками (при їх досягненні) гарантує одержання більш складно отримуваної сортиментної структури дійсно стиглого деревостану при вирощуванні балансів або копального стояку у господарстві помірного приросту. 3) виключити необхідність закладки попередньої пробної площі і відразу отримати відповідь про стан сортиментної структури деревостану, що має важливе значення при експертній оцінці деревостанів, їх продажу через аукціони, науководослідних роботах і визначення віку рубки деревостанів; 4) зекономити 3 чол./дні при закладці попередньої пробної площі; 5) відпадає необхідність зберігати протягом тривалого часу інформації для встановлення віку рубки при закладці другої пробної площі; 6) відкривається можливість здійснювати контроль над динамікою запасів головного користування в господарстві, не допускаючи перекачування головного користування в проміжне, повніше використовувати екологічний потенціал кожної лісорослинної ділянки, вивести траєкторію лісовирощування модальних деревостанів на рівень еталонних; 7) об'єднати досягнутий рівень розвитку лісогосподарської науки і потреби лісогосподарського виробництва; 8) підвищити рівень ведення лісового господарства у сосняках за рахунок віднесення деревостану господарства помірного приросту до технічно стиглих еталонних, оптимальних культур; 9) отримувати в 70 років дійсно стиглі культури при вирощуванні балансів або копального стояку; 10) перевершити таксову вартість деревини в господарстві помірного приросту на 26-46 % у 70 років в порівнянні із звичайними виробничими культурами у 82-річному віці (13231-15325 грн./га проти 10 472 грн./га); 11) отримати 7-9 % крупної, 75-77 % середньої і дрібної деревини, які дають можливість заготовляти домінуючі сортименти: баланси (6-24 см) або копальний стояк (7-24) і супутні сортименти: високосортні, пиловник, будівельні колоди, шпальник; 12) досягати депонування вуглецю і виділення кисню за оберт рубки - по 249-284 т/га. 13) відкриваються реальні перспективи вирощування справді технічно-стиглої деревини на баланси або копальний стояк в соснових культурах з урахуванням потреб майбутніх споживачів; 14) впровадження у виробництво економічно обґрунтованих віків стиглості буде сприяти підвищенню ефективності лісогосподарського виробництва. Приклад конкретного виконання. Існує тісний зв'язок усіх показників сортиментної структури стовбурів із діаметрами [7]. Із таксаційної характеристики 70-річних культур сосни у Дії «Балаклійське ЛГ» витікає (табл. 1), що у господарстві помірного приросту середній діаметр досяг 3 24-25 см, запас - 498-567 м /га при густоті 912-954 3 ст./га та середньому об'єму стовбура 0,55-0,59 м . Таке співвідношення густоти лісостану і середньо 5 го об'єму у 70-річному віці формує 7-9 % крупної деревини та 65 % середньої і 10-12 дрібної деревини (табл. 2). Домінуючим сортиментом є пилов3 ник - 225-263 м /га або 45-46 % запасу, будівельні 3 колоди 91-104 м /га або 18 % запасу, шпальник 3 17-22 м /га або 3-4 % запасу, рудниковий стояк 80 3 м /га або 14-16 % запасу деревини. При необхідності 75-77 % середньої і дрібної деревини дають можливість заготовляти домінуючі сортименти: баланси (6-24 см) або копальний стояк (7-24 см) і супутні сортименти: високосортні, пиловник, будівельні колоди, жердини. Таксова вартість отриманого лісорослинного ефекту у господарстві помірного приросту 13 231-15 325 грн./га, перевершує вартість деревини контрольних деревостанів майже на 28 % (табл. 3). У цьому господарстві спостерігається позитивна динаміка (табл. 4) і воно може бути віднесене до стиглих еталонних оптимальних насаджень (поряд із господарствами швидкого та прискореного приростів). Технічна і економічна стиглість деревостанів це синоніми [4, 9]. За Є.Я. Судачковим [8, 9] вік технічної (економічної) стиглості наступає при тотожності частки приросту головного сортименту і загального запасу деревини. У період 50-62 роки про вік стиглості господарств помірного приросту 95855 6 говорити рано: Рв=2,5-3,2 < Рс=3,6-4,2 (табл. 5). У віці 62-70 років для цих господарств Рв=1,3-1,8 ≥ Рс=1,3-1,6, тобто деревостани цих господарств досягли стиглості при вирощуванні середньої деревини. Таким чином, господарство помірного приросту представляє практичний інтерес для лісогосподарського виробництва з точки зору підвищення продуктивності штучних соснових лісів. Порівняльний аналіз кінцевої мети лісовирощування із продуктивністю природних сосняків (табл. 6) говорить на користь еталонного господарства помірного приросту. У 70-річному віці найбільший запас природного сосняку 1-го класу бонітету лісо3 вої зони - 548 м /га, який лише на 3 % (у межах точності визначення запасів) кращий за показник культур господарства помірного приросту північно3 го степу (533 м /га). Середні прирости (7,8 проти 3 7,6 м /га) практично рівні між собою, якщо враховувати географічний чинник. Реалізація у лісогосподарському виробництві віку технічної стиглості деревостанів у 70 років із кінцевими параметрами лісовирощування у господарстві помірного приросту - густоти 933 шт./га і середнього об'єму стов3 бура 0,57 м , буде сприяти підвищенню продуктивності і ефективному використанню соснових лісів України. 7 95855 8 9 95855 10 11 95855 12 13 95855 14 Таблиця 6 3 Запаси (у чисельнику) і середній приріст (у знаменнику) природних сосняків (м /га) при різних обертах рубки [1] Оберт рубки (років) Клас бонітету 70 80 І* 548/7,8 532/6,6 ІІ* 415/5,9 406/5,1 ІІ 396/5,4 397/5,0 ІІІ* 320/4,6 314/3,9 III 321/4,0 IV * Дані А.В. Тюріна, решта даних - АР. боконем 90 100 110 514/5,7 491/4,9 473/4,3 394/4,4 380/3,8 366/3,3 393/4,4 385/3,8 374/3,4 304/3,4 293/2,9 280/2,5 319/3,5 311/3,1 300/2,7 234/2,6 222/2,2 212/1,9 Варгаса-де-Бедемара, середній приріст Література 1. Анучин Н.П. Товарная структура леса при разных оборотах рубки. - М.: МЛТИ, 1959. - 16 с. 2. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесная промышленность. - 1977. - 512 с. 3. Вакулюк П.Г. Нариси з історії лісів України. - Фастів: Поліфаст, 2000. - 624 с. 4. Воропанов П.В. Как определяется техническая спелость насаждений //Лесная промышленность. - 1976. - № 11. - С. 18-19. 5. Гаврилов Б.И. Лесные плантации быстрого прироста (Машинопись). - Харьков: УкрНИИЛХА, 1968. - 200 с. Комп’ютерна верстка Мацело М. 120 130 348/2,9 264/2,2 248/1,9 288/2,4 197/1,6 185/1,4 розрахований О.П. Ря 6. Науменко И.М. Возрасты спелости и рубок для лесов УССР. - М. - Л.: Гослесбумиздат, 1958. - 101 с. 7. Строчинський А.А., Лакида П.І. Нормативи для визначення запасу і сортиментної структури штучних соснових деревостанів //Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. - 1990, № 1. - С. 16-19. 8. Судачков Е.Я. Спелость леса. - М. - Л.: Гослесбумиздат, 1957. - 52 с. 9. Судачков Е.Я. Экономическая спелость леса //Лесное хозяйство. - 1969. - № 4. - С. 5-9. 10. Судачков Е.Я. Эффективность лесохозяйственных мероприятий. - Новосибирск: Наука, 1976. - 250 с. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601