Спосіб оцінки функціональних можливостей пацієнтів

Реферат: Винахід належить до галузі медицини, а саме до ортопедії та реабілітації хворих з порушенням рухових функцій внаслідок спинномозкової травми. Спосіб оцінки функціональних можливостей пацієнтів з порушенням рухових функцій внаслідок спинномозкової травми за винаходом полягає у тому, що проводять бальну оцінку функціональної активності пацієнта, за результатами якої визначають клініко-реабілітаційну групу, до якої належить пацієнт, після чого проводять неврологічний огляд та електронейроміографію сегментарно-периферійного нейромоторного апарату, та за даними електронейроміографії визначають першу, другу чи третю клініко-реабілітаційну групу, до якої належить пацієнт, після цього клініко-реабілітаційну групу, визначену за даними бальної оцінки, уточнюють із урахуванням результатів визначення клініко-реабілітаційної групи за даними електронейроміографії. UA 98031 C2 (12) UA 98031 C2 UA 98031 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, а саме до ортопедії та реабілітації хворих з порушенням рухових функцій внаслідок спинномозкової травми. Відомий спосіб оцінки функціонального стану центральної нервової системи людини по патенту RU № 2289297, 2006 р., шляхом підбору досліджуваних функцій, виміру і формалізації фізіологічних показників. Спосіб включає визначення рівня функціонального стану кожної досліджуваної функції організму людини; розрахунок безрозмірного показника відхилення значення функції від стандарту індивідуального середнього значення рівня функціонального стану кожної досліджуваної функції людини в стані здоров'я, визначеного до проведення контролю протягом вибраного періоду; визначення показника стабільності системної організації досліджуваних функцій, як суми квадратів відносних безрозмірних показників функцій, віднесених до їхнього числа; порівняння його з індивідуальним порогом допуску до роботи контрольованої людини, визначеного протягом вибраного періоду часу контролю людини в здоровому її стані; визначення ступеня відхилення даного показника функціонального стану центральної нервової системи від його середнього значення, що враховує складність виконуваних робіт. Спосіб дає можливість робити точну індивідуальну оцінку функціонального стану центральної нервової системи здорової людини для визначення можливості допуску її до роботи. Недоліки способу полягають у тому, що його неможливо використати для оцінки функціональних можливостей пацієнтів з наслідками спинномозкових травм. Відомий також спосіб оцінки обмежень життєдіяльності хворих по патенту RU № 2325099, 2006 р., який включає бальну оцінку функціональних можливостей хворого з наступною градацією суми балів по ступеню вираженості функціональних обмежень і ступеню збереження функціональних можливостей. При цьому оцінюють кількісне значення ступеня вираженості обмежень життєдіяльності за кожним критерієм: самообслуговування, що залежить від збереження функцій верхніх кінцівок; здатність до пересування та ходьби, що залежить від функцій нижніх кінцівок і координаторно-статичної сфери; сенсорні функції, в т.ч. затруднення мови, що забезпечують комунікабельність хворого; збереження когнітивних функцій і емоційновольової сфери особистості. Кожен із критеріїв оцінюють по 5-бальній шкалі: 5 - норма, 4 - легкі обмеження, 3 - помірні порушення, потреба у використанні допоміжних пристосувань, 2 виражені розлади, потреба в періодичній сторонній допомозі, 1 - грубі обмеження, неможливість виконання функцій без сторонньої допомоги. Причому перші чотири критерії оцінює медичний персонал, останній - сам пацієнт. Підсумовують отримані бали та оцінюють обмеження життєдіяльності, зв'язані зі здоров'ям, по наступній шкалі: 25 - високі, повністю збережені функціональні можливості, 20-24 - легкі обмеження життєдіяльності, 15-19 - помірні обмеження життєдіяльності, 10-14 - виражені обмеження життєдіяльності, 5-9 - грубі обмеження життєдіяльності та вкрай низькі функціональні можливості. Спосіб дозволяє швидко одержати інформацію про стан пацієнтів за оцінками медичного персоналу та самого обстежуваного. Цей спосіб прийнято за прототип. Недоліки його полягають у тому, що одержані показники оцінки життєдіяльності не достатньо об'єктивні через оцінку лише п'яти критеріїв обмежень в одному положенні, що недостатньо для оцінки реабілітаційного потенціалу пацієнтів з тяжкими порушеннями рухових функцій, внаслідок спинномозкових травм. Технічною задачею винаходу являється підвищення точності оцінки реабілітаційного потенціалу пацієнтів з наслідками спинномозкових травм. Поставлена задача вирішена тим, що в способі оцінки функціональних можливостей пацієнтів, який включає бальну оцінку функціональної активності пацієнта за кожним із критеріїв: самообслуговування, здатності до пересування та ходьби, сенсорних та когнітивних функцій; визначення за отриманими балами сумарного показника функціональної активності та визначення по сумарному показнику клініко-реабілітаційної групи, до якої належить пацієнт за своїми функціональними можливостями, відмінністю являється те, що за показниками отриманих балів, визначеним у вигляді інтегрального коефіцієнта компенсації Kк, встановлюють одну із трьох клініко-реабілітаційних груп, до якої належить пацієнт: при Кк=0,35-0,5 - перша; при Кк=0,51-0,7- друга; при Кк=0,71-0,8 - третя клініко-реабілітаційна група; після цього проводять неврологічний огляд та електронейроміографію сегментарно-периферійного нейромоторного апарату, за даними електронейроміографії визначають першу, другу чи третю клінікореабілітаційну групу, до якої належить пацієнт, а саме: - при наявності повного блока соматосенсорного проведення по спинному мозку, зниженні швидкості перебігу збудження по нервам нижніх кінцівок, значному зниженню амплітуди Мвідповідей м'язів нижніх кінцівок та зниженню збудження спинного мозку нижче рівня ураження 1 UA 98031 C2 5 10 15 (Н-рефлекс) - визначають першу групу з повним порушенням провідності по спинному мозку та пригніченням сегментарно-периферійного нейромоторного апарату; - при наявності блока соматосенсорного проведення по спинному мозку, збереженні швидкості перебігу збудження по нервам нижніх кінцівок та можливій наявності блока проведення на стопах (І-ІІ ступеня), зниженню амплітуди М-відповідей м'язів нижніх кінцівок та значному підвищенню збудження спинного мозку нижче рівня ураження (Н-рефлекс) визначають другу групу з повним порушенням провідності по спинному мозку та відносним збереженням сегментарно-периферійного нейромоторного апарату; - при наявності соматосенсорного проведення по спинному мозку, збереженні швидкості перебігу збудження по нервам нижніх кінцівок, зниженій або нормальній амплітуді М-відповідей м'язів нижніх кінцівок та підвищеному збудженню спинного мозку нижче рівня ураження (Нрефлекс) - визначають третю групу з частковим порушенням провідності по спинному мозку та відносним збереженням сегментарно-периферійного нейромоторного апарату; отримані дані порівнюють з відповідними клініко-реабілітаційними групами, визначеними за даними бальної оцінки, та призначають технічні засоби реабілітації, які показані для клініко-реабілітаційної групи, до якої належить пацієнт. При цьому інтегральний показник коефіцієнта компенсації Кк, який характеризує функціональний стан хворого та його компенсаторні можливості, визначають за формулою: Кк  20 Х1  Х 2  ...  Хn , де: 5n К к - коефіцієнт компенсації; Х1  Х2  ...  Хn - показники, що аналізуються; 25 30 35 n - кількість показників, що включені в обстеження пацієнта. Визначення клініко-реабілітаційної групи, до якої належить пацієнт із спинномозковою травмою, за даними інтегральної оцінки функціональних показників та за даними електронейроміографії дозволяє одержати об'єктивні дані для вибору та призначення із показаних для відповідних клініко-реабілітаційних груп технічних засобів, які можуть бути рекомендовані конкретному пацієнту. Спосіб реалізують наступним чином. Спочатку проводять оцінку функціональної активності пацієнта. Для цього за допомогою тестування в положенні доступному для виконання пацієнту (лежачи, сидячи, стоячи) оцінюють рухову активність: функцію ходьби, функцію захвату та утримання предметів руками, функцію тазових органів, трофіку тканин, сенсорні та когнітивні функції (соціально-побутову адаптацію), оцінюють кожен із показників по п'ятибальній шкалі: 5 - наближення до норми, 4 - легкі обмеження, 3 - помірні порушення, 2 - виражені розлади, потреба в періодичній допомозі сторонніх, 1 - грубі обмеження, повна залежність від сторонніх. За отриманими показниками визначають інтегральний показник коефіцієнта компенсації Кк, який характеризує функціональний стан хворого та його компенсаторні можливості, за формулою: Кк  Х1  Х 2  ...  Хn , де: 5n К к - коефіцієнт компенсації; 40 45 50 Х1  Х2  ...  Хn - показники, що аналізуються; n - кількість показників, що включені в обстеження пацієнта. При цьому діапазон значень інтегральних показників коефіцієнта Кк умовно розділяють на три клініко-реабілітаційні групи, які характеризують функціональні можливості організму: - Кк - 0,35-0,5 - перша група з низькою функціональною активністю; - при Кк - 0,51-0,7- друга група із задовільною функціональною активністю; - при Кк - 0,71-0,8 - третя група із високою функціональною активністю. Після визначення по інтегральному коефіцієнту Кк клініко-реабілітаційної групи, до якої належить пацієнт, проводять неврологічний огляд та за допомогою електронейроміографії проводять оцінку сегментарно-периферійного нейромоторного апарату пацієнта для визначення реабілітаційного прогнозу, на підставі виявлення збереженого анатомофункціонального потенціалу. В таблиці 1 наведені показники електронейроміографії, по яких проводять оцінку стану сегментарно-периферійного нейромоторного апарату та визначають першу, другу чи третю клініко-реабілітаційні групу, до якої за отриманими даними може належить пацієнт. 55 2 UA 98031 C2 Таблиця 1 Оцінка стану сегментарно-периферійного нейромоторного апарату Перша клініко-реабілітаційна група 1. Повний блок соматосенсорного проведення по спинному мозку. 2. Зниження швидкості поширення збудження по Повне порушення провідності по спинному нервах нижніх кінцівок. мозку, пригнічення сегментарно3. Значне зниження амплітуди М-відповіді м'язів периферійного нейромоторного апарату нижніх кінцівок. 4. Зниження збудження спинного мозку нижче рівня ураження (Н-Рефлекс) Друга клініко-реабілітаційна група 1. Блок соматосенсорного проведення по спинному мозку. 2. Поширення збудження по нервах нижніх кінцівок збережено, можлива наявність блоків Повне порушення провідності по спинному проведення на стопах 1-11 ступеня. мозку, відносно збережений сегментарнопериферійний нейромоторний апарат 3. Зниження амплітуди М-відповіді м'язів нижніх кінцівок. 4. Значно підвищене збудження спинного мозку нижче рівня ураження (Н-Рефлекс) Третя клініко-реабілітаційна група 1. Соматосенсорне проведення по спинному мозку. 2. Швидкість поширення по нервах нижніх кінцівок Часткове порушення провідності по спинному збережена. мозку, відносно збережений сегментарно3. Амплітуди М-відповіді м'язів нижніх кінцівок периферійний нейромоторний апарат знижені або в нормі. 4. Підвищене сегментарне збудження спинного мозку (Н-Рефлекс) Дані електронейроміографії 5 10 Показники збереженого анатомо-функціонального потенціалу дають можливість прогнозувати підвищення функціонального стану хворого та його компенсаторних можливостей за умови проведення комплексу фізичної реабілітації. Після цього клініко-реабілітаційну групу визначену за даними бальної оцінки, до якої за функціональними параметрами належить пацієнт, порівнюють з клініко-реабілітаційною групою, визначеною за даними електронейроміографії, та призначають технічні засоби реабілітації, які показані для визначеної клініко-реабілітаційної групи. Підставою для призначення відповідних технічних засобів реабілітації для кожної з клініко-реабілітаційних груп є інтегральний показник коефіцієнту компенсації та дані електронейроміографії, які характеризують збережений анатомо-функціональний потенціал. В таблиці 2 наведені технічні засоби реабілітації, які показані пацієнтам з наслідками спинномозкових травм для відповідних клініко-реабілітаційних груп. 15 3 UA 98031 C2 Таблиця 2 Клініко-реабілітаційна група Перша Друга Третя 5 10 15 20 25 30 Технічні засоби реабілітації показані для пацієнтів з наслідками спинномозкових травм - механічна коляска, керована сторонньою людиною; - електроколяска зі спеціальним пультом керування; - підйомники; - ортопедичне ліжко; - ортез на хребет; - ортез для сидіння; - ортези на верхні кінцівки та ортези на нижні кінцівки для профілактики контрактур у суглобах - механічна коляска для самостійного керування; - ортез для сидіння; - ортези на нижні кінцівки та тулуб для стояння; - ортези на нижні кінцівки та на тулуб, як допоміжні засоби для відновлення навичок пересування - механічна коляска для самостійного керування; - ортези на хребет та нижні кінцівки для пересування; - ортез для сидіння; - милиці; - тростини Приклад. Хворий Д-ді госпіталізований в клініку УкрНДІпротезування для проведення курсу реабілітації та забезпечення технічними засобами з приводу стійких залишкових наслідків хребтово-спинномозкової травми шийного відділу хребта (С6), нижнього спастичного парапарезу, верхнього млявого парапарезу, порушень функції тазових органів. Показники функціонального стану хворого за інтегральним коефіцієнтом компенсації - Кк=0,48. Це давало підставу віднести його до першої клініко-реабілітаційної групи. Разом з тим, за даними електронейроміографії відмічалась відносна збереженість сегментарно-периферійного нейромоторного апарату, що обумовлювало позитивний прогноз з підвищення функціонального стану хворого та віднесення його до другої клініко-реабілітаційної групи. Після проведення курсу фізичної реабілітації спостерігалось підвищення коефіцієнта компенсації К к до 0,54, що надало можливість призначити даному пацієнту окремі необхідні йому технічні засоби реабілітації, які показані для другої клініко-реабілітаційної групи. В клініці УкрНДІпротезування в 2009-2010 рр. було проведено курс реабілітації 46 пацієнтів з наслідками спинномозкової травми. У 39 з них було пошкодження хребта на рівні грудного і попереково-крижового відділів, у 7 - на рівні шийного відділу хребта. У всіх випадках травма хребта супроводжувалася ушкодженнями спинного мозку: здавлювання, забиття, струс, розриви спинного мозку. Для визначення реабілітаційного потенціалу була проведена бальна оцінка за допомогою тестування та оцінка функціональних можливостей пацієнтів за допомогою електронейроміографії, визначена клініко-реабілітаційна група (відповідно 7, 38, 8 пацієнтів були віднесені до першої, другої та третьої клініко-реабілітаційної групи). У відповідності до належності до тієї, або іншої клініко-реабілітаційної групи всі пацієнти були забезпечені необхідними технічними засобами реабілітації, які дозволили підвищити їх рухову активність та знизити рівень залежності від оточуючих. Таким чином, спосіб дозволяє з більшою достовірністю визначити клініко-реабілітаційну групу, до якої можуть бути віднесені пацієнти, та з більшою об'єктивністю виконати вибір та призначення їм технічних засобів, із показаних для відповідних клініко-реабілітаційних груп. Це дозволяє підвищити рівень реабілітації пацієнтів з тяжкими наслідками спинномозкових травм, які супроводжуються втратою рухових функцій та знизити рівень їх залежності від оточуючих. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 35 Спосіб оцінки функціональних можливостей пацієнтів з порушенням рухових функцій внаслідок спинномозкової травми, який полягає у тому, що проводять бальну оцінку функціональної активності пацієнта, за результатами якої визначають клініко-реабілітаційну групу, до якої відноситься пацієнт, який відрізняється тим, що в положенні, доступному для виконання, 4 UA 98031 C2 5 оцінюють рухову активність пацієнта: функцію ходьби, функцію захвату та утримання предметів руками, функцію тазових органів, трофіку тканин, сенсорні та когнітивні функції, та кожен із показників, що включені в обстеження пацієнта, оцінюють по п’ятибальній шкалі: 5 - наближення до норми, 4 - легкі обмеження, 3 - помірні порушення, 2 - виражені розлади, потреба в періодичній допомозі сторонніх, 1 - грубі обмеження, повна залежність від сторонніх; за отриманими показниками визначають інтегральний коефіцієнт компенсації К к, який характеризує функціональний стан хворого та його компенсаторні можливості, за формулою: Кк  Х1  Х 2  ...  Хn , де: 5n К к - коефіцієнт компенсації; 10 15 20 25 30 35 Х1  Х2  ...  Хn - показники, що включені в обстеження пацієнта, у балах; n - кількість показників, що включені в обстеження пацієнта, та при значенні Кк=0,35-0,5 роблять висновок, що пацієнт належить до першої клінікореабілітаційної групи з низькою функціональною активністю; при Кк=0,51-0,7 - другої клінікореабілітаційної групи із задовільною функціональною активністю; при Кк=0,71-0,8 - третьої клініко-реабілітаційної групи із високою функціональною активністю; після цього проводять неврологічний огляд та електронейроміографію сегментарнопериферійного нейромоторного апарату, і за даними електронейроміографії визначають першу, другу чи третю клініко-реабілітаційну групу, до якої належить пацієнт, а саме: - при наявності повного блока соматосенсорного проведення по спинному мозку, зниженні швидкості перебігу збудження по нервах нижніх кінцівок, значному зниженню амплітуди Мвідповідей м'язів нижніх кінцівок та зниженню збудження спинного мозку нижче рівня ураження (Н-рефлекс) - визначають першу групу з повним порушенням провідності по спинному мозку та пригніченням сегментарно-периферійного нейромоторного апарату; - при наявності блока соматосенсорного проведення по спинному мозку, збереженні швидкості перебігу збудження по нервах нижніх кінцівок та можливій наявності блока проведення на стопах (І-ІІ ступеня), зниженню амплітуди М-відповідей м'язів нижніх кінцівок та значному підвищенню збудження спинного мозку нижче рівня ураження (Н-рефлекс) - визначають другу групу з повним порушенням провідності по спинному мозку та відносним збереженням сегментарно-периферійного нейромоторного апарату; - при наявності соматосенсорного проведення по спинному мозку, збереженні швидкості перебігу збудження по нервах нижніх кінцівок, зниженій або нормальній амплітуді М-відповідей м'язів нижніх кінцівок та підвищеному збудженню спинного мозку нижче рівня ураження (Нрефлекс) - визначають третю групу з частковим порушенням провідності по спинному мозку та відносним збереженням сегментарно-периферійного нейромоторного апарату; після цього клініко-реабілітаційну групу, визначену за даними бальної оцінки, уточнюють із урахуванням результатів визначення клініко-реабілітаційної групи за даними електронейроміографії. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5