Спосіб визначення функціональних можливостей серцево-судинної системи людини при фізичних навантаженнях

Винахід відноситься до медичної функціональної діагностики і може бути використаний для досліджень стану серцево-судинної системи при оцінці фізичного здоров'я людини. Відомий спосіб оцінки фізичної працездатності людини на основі проби Шаповалової [1]. Спосіб здійснюють шляхом виконання максимальної кількості підйомів тулуба із стану лежачи на спині на протязі 60 секунд і подальшого обчислення індексу потужності (ІП) виконаного фізичного навантаження з урахуванням маси тіла і зросту обстежуваного за формулою: M NU ІП = ´ , H 60 де М - маса тіла; Н - зріст; NU - кількість підйомів. Як і в запропонованому винаході, у відомому аналогу функціональні можливості серцево-судинної системи людини при фізичних навантаженнях визначають шляхом вимірювання маси тіла і зросту обстежуваного і обчислення показника фізичної працездатності і функціональних можливостей серцево-судинної системи людини при фізичних навантаженнях за математичною формулою. Причиною, що перешкоджає отриманню технічного результату, є недостатня точність способу, бо при визначенні вищезгаданого показника не враховані реакції основних фізіологічних систем організму людини, що забезпечують виконання даного фізичного навантаження. Відомий спосіб визначення фізичної працездатності і толерантності до фізичного навантаження [2], відповідно до якого априорно визначають за клінічними показниками клас обстежуваного, вимірюють його масу, питому потужність на кг маси і розраховують за математичною формулою питому висоту підняття шляхом задавання східчастого навантаження, відповідно куту умовного підняття, фіксування моменту досягнення критерію припинення проби за фактично досягнутою питомою висотою підняття і визначення уточненого функціонального класу обстежуваного. Як і в запропонованому винаході у відомому аналогу функціональні можливості серцево-судинної системи людини при фізичних навантаженнях визначають шляхом вимірювання маси тіла обстежуваного, вимірювання частоти серцевих скорочень (ЧСС) до і після навантаження і обчислення функціональних можливостей серцевосудинної системи людини при фізичних навантаженнях за математичною формулою. Причиною, що перешкоджає отриманню технічного результату є складність способу зумовлена необхідністю виконання попередніх обстежень для визначення умовного функціонального класу обстежуваного і при визначенні фактичної працездатності необхідні складні технічні пристрої — вузол велоергометру та електрокардіограф. Прототипом був вибраний спосіб визначення кардіореспіраторної витривалості і толерантності до фізичного навантаження на основі тесту Руф'є-Діксона [3]. Спосіб здійснюють шляхом виконання 30 присідань на протязі 30 секунд, вимірювання ЧСС до і після присідань і після хвилини відпочинку. Показник функціональних можливостей серцево-судинної системи людини при фізичному навантаженні обчислюють за математичною формулою: ( R + R2 + R3 ) - 200 , IR = 1 10 де P1 - ЧСС до навантаження; Р2 - ЧСС після навантаження; Р3 - ЧСС після хвилини відпочинку і при значеннях IP