Експрес-метод визначення розподілу питомої активності радіонуклідів по органах і тканинах деяких видів коропових риб за їх вмістом у плавцях

Реферат: Спосіб визначення розподілу питомої активності радіонуклідів по органах і тканинах деяких видів коропових риб прісноводних водойм. Визначення вмісту радіонуклідів в рибі в цілому, а також в органах і тканинах риб проводиться суто для мирних видів риб родини коропових за їх вмістом в плавцях за окремими формулами (коефіцієнтами) та графіками; так для прісноводних риб родини коропових таких, як карась сріблястий (Carassius gibelio (Bloch)), карась звичайний чи золотий (Carassius carassius L.), короп звичайний (Cyprinus carpio L.), плоскирка європейська (Blicca bjoerkna L.), лящ звичайний (Abramis brama L.), краснопірка звичайна (Scardinius erythrophthalmus L.), плітка звичайна (Rutilus rutilus L.), синець звичайний (Ballerus ballerus L.), лин звичайний (Tinea tinea L.). питому активність радіонуклідів можна розрахувати за формулами: 137 0,9383 1) в цілому по організму риби ( Cs): у=2,0596х , 137 0,9486 2) в м'язах риб ( Cs): у=2,4728х , 137 0,9427 3) в голові риб ( Cs): у=1,2809х , 137 0,9506 4) в кістках риб ( Cs): у=2,026х , 137 де х - це питома активність Cs в плавцях коропових риб в Бк/кг сирої ваги, 90 аналогічно визначають питому активність Sr в рибах родини коропових: 90 0,9806 5) в цілому по організму риби ( Sr): у=0,3973х , 90 0,6564 6) в м'язах риб ( Sr): у=0,1098х , 90 0,9789 7) в кістках риб ( Sr): у=1,1507х , 90 0,9492 8) в голові риб ( Sr): у=0,8156х , 90 де х - це питома активність Sr в плавцях коропових риб в Бк/кг сирої ваги. UA 107059 U (12) UA 107059 U UA 107059 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до радіаційної біології та екології, а саме до способів визначення радіонуклідного забруднення деяких мирних видів риб родини коропових прісноводної іхтіофауни таких, як карась сріблястий (Carassius gibelio (Bloch)), карась звичайний чи золотий (Carassius carassius L.), короп звичайний (Cyprinus carpio L.), плоскирка європейська (Blicca bjoerkna L.), лящ звичайний (Abramis brama L.), краснопірка звичайна (Scardinius erythrophthalmus L.), плітка звичайна (Rutilus rutilus L.), синець звичайний (Ballerus ballerus L.), лин звичайний (Tinea tinea L.). 90 Sr є одним з найбільш біологічно небезпечних радіонуклідів для людей та тварин. 90 Основними накопичувачами Sr є кальцієвмісні органи і тканини риби (луска, кістки, плавці та голова), що становлять 23-37 % від ваги всього тіла і, на які припадає 92-97 % загального вмісту 90 90 Sr в організмі риб. Частка Sr, що знаходиться в плавцях коропових видів риб становить 6137 13 % від всього вмісту радіонукліду в організмі риби. Накопичення радіонукліду Cs рибамихижаками проходить набагато інтенсивніше, аніж "мирними" видами риб з родини коропових, a 90 137 90 Sr - повільніше. Тому формули та графіки визначення питомої активності Cs і Sr в "мирних" видах риб та в рибах-хижаках суттєво будуть відрізнятися. 137 Вивчаючи розподіл Cs по органах та тканинах риб на основі наших і літературних даних ми прийшли до висновку, що даний радіонуклід накопичується в першу чергу в м'язах риб (3777 %), а далі практично рівномірно розподіляється між іншими органами та тканинами - кістками (3-13 %), лускою (3-13 %), головою (5-19 %), внутрішніми органами (2-14 %) та плавцями (311 %). Дані про питому активність радіонуклідів в органах і тканинах риб іхтіофауни водойм України, наведені в публікаціях [1, 2, 3, 4, 5]. Недоліком цих публікацій є необхідність визначення питомої активності радіонукліду в окремих органах і тканинах риб, що є складним, довготривалим та затратним процесом, при якому всі досліджені риби гинуть. Задача корисної моделі спрямована на спрощення способу, скорочення часу визначення, здешевлення процедури визначення питомої активності радіонуклідів в органах та тканинах хижих видів риб. При цьому піддослідні риби залишаються живими, а пошкоджені плавці швидко відновлюються. Суть способу полягає у визначенні питомої активності радіонуклідів в різних органах та тканинах мирних риб родини коропових, а також у всьому організмові досліджуваної риби (родини коропових) в цілому шляхом визначення питомої активності радіонукліду у невеликій наважці плавців досліджуваного екземпляру, по якій на основі розроблених авторами формул (коефіцієнтів) та графіків визначається вміст даного радіонукліду в органах та тканинах прісноводних риб родини коропових, до яких належать такі види, як карась сріблястий (Carassius gibelio (Bloch)), карась звичайний чи золотий (Carassius carassius L.), короп звичайний (Cyprinus carpio L.), плоскирка європейська (Blicca bjoerkna L.), лящ звичайний (Abramis brama L.), краснопірка звичайна (Scardinius erythrophthalmus L.), плітка звичайна (Rutilus rutilus L.), синець звичайний (Ballerus ballerus L.), лин звичайний (Tinea tinea L.). Досліди проводили на рибах водойм Чорнобильської зони відчуження та Київського водосховища протягом 2007-2015 рр. як малоактивних, так і в сильно забруднених радіонуклідами водоймах. Основу становили риби оз. Глибоке, а також інших лівобережних заплавних водойм Красненської стариці, правобережних оз. Азбучин та Янівського затону та інших у Чорнобильській зоні відчуження. Графіки побудовані з достатньою достовірністю апроксимації не менше 0,91 (виняток становить графік № 6, в якому достовірність апроксимації становить 0,75). Знаючи питому активність радіонуклідів в плавцях риби можна за формулами (коефіцієнтами) чи відповідними графіками визначати питомі активності даних радіонуклідів. Так для прісноводних риб родини коропових таких, як карась сріблястий (Carassius gibelio (Bloch)), карась звичайний чи золотий (Carassius carassius L.), короп звичайний (Cyprinus carpio L.), плоскирка європейська (Blicca bjoerkna L.), лящ звичайний (Abramis brama L.), краснопірка звичайна (Scardinius erythrophthalmus L.), плітка звичайна (Rutilus rutilus L.), синець звичайний (Ballerus ballerus L.), лин звичайний (Tinea tinea L.) вони становитимуть. 137 0,9383 1. В цілому організмі риби з родини коропових ( Cs): у=2,0596х (х - це питома 137 активність Cs в плавцях в Бк/кг сирої ваги) (фіг. 1). 137 0,9486 137 2. В м'язах коропових риб ( Cs): у=2,4728х (х - це питома активність Cs в плавцях в Бк/кг сирої ваги) (фіг. 2). 137 0,9427 137 3. В голові коропових риб ( Cs): у=1,2809х (х - це питома активність Cs в плавцях в Бк/кг сирої ваги) (фіг. 3). 1 UA 107059 U 137 5 10 15 20 25 30 35 40 0,9506 137 4. В кістках коропових риб ( Cs): у=2,026х (х - це питома активність Cs в плавцях в Бк/кг сирої ваги) (фіг. 4). 90 І аналогічно визначають питому активність Sr в рибах родини коропових. 90 0,9806 5. В цілому по організму риби родини коропових ( Sr): у=0,3973х (х - це питома 90 активність SrB плавцях в Бк/кг сирої ваги) (фіг. 5). 90 0,6564 90 6. В м'язах коропових риб ( Sr): у=0,1098х (х - це питома активність Sr в плавцях в Бк/кг сирої ваги) (фіг. 6). 90 0,9789 90 7. В кістках коропових риб ( Sr): у=1,1507х (х - це питома активність Sr в плавцях в Бк/кг сирої ваги) (фіг. 7). 90 0,9492 90 8. В голові коропових риб ( Sr): у=0,8156х (х - це питома активність Sr в плавцях в Бк/кг сирої ваги) (фіг. 8). Отже, знаючи тільки питому активність радіонуклідів в плавцях за наведеними формулами (коефіцієнтами) або графіками, можна достовірно визначити питому активність радіонукліду в організмі риб родини коропових (в цілому), у кістках, голові і в їстівній тканині - м'язах та 137 навпаки. Якщо, наприклад, питома активність Cs в плавцях досліджуваної риби з перелічених вище видів родини коропових не перевищує 75,7 Бк/кг, то в їстівній частині риби (знаючи, що 137 Cs найбільше накопичується в м'язах) вміст даного радіонукліду не перевищуватиме 137 допустимих рівнів згідно з нормативами для рибної продукції за Cs (150 Бк/кг), що діють в 90 Україні. А, якщо вміст Sr в плавцях досліджуваного екземпляру не більше 96,2 Бк/кг, то питома 90 активність Sr в цілому по організму цих риб не перевищує допустимі рівні даного радіонукліду 90 для рибної продукції згідно українських нормативів, які по Sr відповідають 35 Бк/кг. Даний метод найбільш придатний для водойм Чорнобильської зони відчуження, хоча його можна використовувати і для менш забруднених радіонуклідами водойм (тільки при цьому ймовірність похибки визначення питомої активності радіонуклідів в органах та тканинах риб збільшується). Перевага методу в тому, що для визначення питомої активності радіонуклідів у плавцях риба залишається живою, а пошкоджені плавці порівняно швидко відновляться. Наважка плавців на аналіз відбирається в залежності від порогу чутливості приладу. Значно спрощується визначення, здешевлення способу за рахунок істотного зменшення кількості досліджень та визначень, виникає суттєва економія часу, реактивів та енергоємності процедури досліджень. Джерела інформації: 137 1. Зарубин О.Л. Динамика распределения Cs в наружных и внутренних органах и тканях рыб различных экологических групп водоёма-охладителя Чернобыльской АЭС // Зб. наук, праць Ін-ту ядерних досліджень. - Київ, 2005. - № 1(14). – С. 119-127; 2. Каглян А.Е. Радионуклиды в ихтиофауне верхнего участка Киевского водохранилища // Гидробиол. журн. - 2007. - 43, № 5. - С. 93-109. 3. Каглян О.Є., Гудков Д.І., Кленус В.Г. та ін. Сучасне радіонуклідне забруднення прісноводних риб України // Доповіді Національної академії наук України - 2011. - № 12. – С. 164-170. 4. Каглян О.Є., Гудков Д.І., Кленус В.Г та ін. Радіонуклідне забруднення риб прісних водойм України після аварії на ЧАЕС // Міжнародна конференція Двадцять п'ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього: Збірник доповідей висновки і рекомендації, Київ, Україна, 2022 квітня 2011 p. - Київ: КіМ, 2011 - Ч.2. - С. 301-306. 5. Каглян О.Є., Гудков Д.І., Кленус В.Г. та ін. Радионуклиды в аборигенних видах рыб Чернобыльской зоны отчуждения // Ядерна фізика та енергетика -2012. - 13, № 3. - С. 306-315. 45 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб визначення розподілу питомої активності радіонуклідів по органах і тканинах деяких видів коропових риб прісноводних водойм, який відрізняється тим, що визначення вмісту радіонуклідів в рибі в цілому, а також в органах і тканинах риб проводиться суто для мирних видів риб родини коропових за їх вмістом в плавцях за окремими формулами (коефіцієнтами) та графіками; так для прісноводних риб родини коропових таких, як карась сріблястий (Carassius gibelio (Bloch)), карась звичайний чи золотий (Carassius carassius L.), короп звичайний (Cyprinus carpio L.), плоскирка європейська (Blicca bjoerkna L.), лящ звичайний (Abramis brama L.), краснопірка звичайна (Scardinius erythrophthalmus L.), плітка звичайна (Rutilus rutilus L.), синець звичайний (Ballerus ballerus L.), лин звичайний (Tinea tinea L.), питому активність радіонуклідів можна розрахувати за формулами: 137 0,9383 1) в цілому по організму риби ( Cs): у=2,0596х , 137 0,9486 2) в м'язах риб ( Cs): у=2,4728х , 137 0,9427 3) в голові риб ( Cs): у=1,2809х , 2 UA 107059 U 137 0,9506 4) в кістках риб ( Cs): у=2,026х , 137 де х - це питома активність Cs в плавцях коропових риб в Бк/кг сирої ваги, 90 аналогічно визначають питому активність Sr в рибах родини коропових: 90 0,9806 5) в цілому по організму риби ( Sr): у=0,3973х , 90 0,6564 6) в м'язах риб ( Sr): у=0,1098х , 90 0,9789 7) в кістках риб ( Sr): у=1,1507х , 90 0,9492 8) в голові риб ( Sr): у=0,8156х , 90 де х - це питома активність Sr в плавцях коропових риб в Бк/кг сирої ваги. 3 UA 107059 U 4 UA 107059 U 5 UA 107059 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6