Спосіб лікування пацієнтів з обструктивною формою гіпертрофічної кардіоміопатії у поєднанні з ішемічною хворобою серця

Реферат: Спосіб лікування пацієнтів з обструктивною формою гіпертрофічної кардіоміопатії у поєднанні з ішемічною хворобою серця включає проведення інтервенційного втручання. Виконують симультанне інтервенційне втручання, котре полягає у проведенні транскатетерної алкогольної септальної абляції та стентуванні коронарних артерій, після ангіографічної верифікації зони кровопостачання та трансторакальної міокардіальної контрастної ехокардіографії (МК ЕхоКГ) в апікальній чотирикамерній або п'ятикамерній позиції, перед виконанням процедури транскатетерної алкогольної септальної абляції в порожнину правого шлуночка імплантують тимчасовий водій ритму серця, вводять гепарин згідно з розрахунком 100 ОД/кг маси тіла під контролем активованого часткового тромбопластинового часу, ліву коронарну артерію (ЛКА) катетеризують, по введеному в септальну гілку (СГ) коронарному провіднику заводять двопросвітний балонний катетер діаметром відповідно СГ та інфлюють до 6-12 атм, на МК ЕхоКГ оцінюють зону контрастування міжшлуночкової перетинки, котра кровопостачається цільовою СГ, перевіряють її відповідність зоні обструкції вихідного тракту лівого шлуночка та співпадіння контрастованого міокарда з ділянкою максимального наростання швидкості виносного потоку, при транскатетерній алкогольній септальній абляції (АСА) вводять 1-3 мл 96 % етилового спирту у визначену септальну гілку (СГ), після введення спирту в СГ балонний катетер дефлюють та видаляють на аспірації після 10 хв. паузи; катетеризують коронарну артерію, в якій локалізується атеросклеротичне ураження, заводять коронарний провідник дистальніше атеросклеротичного ураження 70 % і 90 % та виконують стентування ураженого сегмента коронарної артерії (КА). UA 114362 U (12) UA 114362 U UA 114362 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до кардіохірургії та інтервенційної кардіології, і може бути використана для лікування хворих з обструктивною формою гіпертрофічної кардіоміопатії (ОГКМП) у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС). Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) - генетично детерміноване первинне захворювання міокарда, що характеризується асиметричною гіпертрофією міжшлуночкової перегородки (МШП) різної локалізації, збільшенням площі стулок мітрального клапана, порушенням проведення збудження, стадійністю перебігу з подальшим порушенням внутрішньосерцевої гемодинаміки і високим ризиком раптової смерті [1]. В педіатричних реєстрах відсутня інформація стосовно частоти даного захворювання у дітей, але популяційні дослідження повідомляють захворюваність від 0,3 до 0,5 % на 100000 в рік [4], в Україні - 0,47 % [3, 9]. Частота ГКМП подібна у хворих різних рас [2, 4]. ІХС серед хворих з ГКМП за даними літератури зустрічається в 20 % випадків [2, 8, 10]. У даної групи хворих відмічається гірший прогноз з найбільш частим розвитком небажаних кардіоваскулярних подій [2, 8, 10]. Вибір лікування при ОГКМП в поєднанні з ІХС утруднений у зв'язку з варіабельністю клінічних та гемодинамічних проявів захворювання і його природним перебігом. Відомий спосіб лікування поєднання ОГКМП та ІХС за допомогою хірургічного втручання, яке описано в літературі і стандартних рекомендаціях по лікуванню даних хворих [1, 2, 3, 4, 6, 8] і полягає в аортокоронарному шунтуванні (АКШ) та шлуночкової септальної міоектомії (процедура Морроу), при якій формується прямокутне поглиблення, яке продовжується дистально за межі контакту між мітральною стулкою і перегородкою нижче аортального клапана в умовах штучного кровообігу. Описаний спосіб є ефективним і дозволяє позбавити пацієнта стенокардії напруги та попередити розвиток інфаркту міокарда (ІМ), усунути або істотно знизити градієнт систолічного тиску (ГСТ) на вихідному тракті (ВТ) лівого шлуночка (ЛШ) більше ніж у 90 % випадків і зменшити мітральну регургітацію (МР) опосередковану систолічним підтягуванням передньої стулки мітрального клапана (SAM-опосередковану). Таким чином після хірургічного лікування зменшується функціональний клас (ФК) серцевої недостатності і покращується толерантність до фізичного навантаження, проте даний спосіб є травматичним, виконується на відкритому серці та асоційований з вищим ризиком ускладнень притаманних для операцій в умовах штучного кровообігу, вимагає тривалої медико-психологічної реабілітації. Інвазивне лікування з метою зниження обструкції вихідного тракту (ОВТ) ЛШ повинно розглядатися для пацієнтів з ГСТ на ВТ ЛШ 50 мм рт. ст., від помірно-виражених до тяжких симптомів серцевої недостатності (СН) (III-IV ФК за NYHA) та/або повторні синкопальні стани, індуковані фізичним навантаженням, незважаючи на максимально переносиму медикаментозну терапію [4]. У деяких центрах інвазивне лікування також розглядається для пацієнтів з м'якою симптоматикою (II ФК за NYHA), у яких максимальний або індукований ГСТ на ВТ ЛШ 50 мм рт. ст. (навантаження чи проба Вальсальви) поєднується з SAM-опосередкованим МР помірного/вираженого ступеня, фібриляцією передсердь (ФП) або дилатацією лівого передсердя від середнього до важкого ступеня, проте даних, що підтримують таку практику небагато [2, 4]. Задачею корисної моделі є розробка мініінвазивного способу лікування пацієнтів з обструктивною формою гіпертрофічної кардіоміопатії у поєднанні з ішемічною хворобою серця, в якому за рахунок нових дій та нової послідовності дій, застосованих речовин та нового режиму їх введення підвищується ефективність лікування завдяки ряду ефектів, по перше менш травматичному доступу (пункція артерії), симультанного інтервенційного лікування поєднання IXC та ГКМП, що не потребує етапного лікування і асоційованих з ним повторних госпіталізацій, хірургічного втручання на відкритому серці, забезпечує відсутність косметичних післяопераційних наслідків та суттєве скорочення терміну госпіталізації, забезпечує збереження результатів лікування і у віддаленому періоді, що в цілому суттєво покращує якість життя у таких пацієнтів. Спосіб лікування пацієнтів з обструктивною формою гіпертрофічної кардіоміопатії у поєднанні з ішемічною хворобою серця включає проведення інтервенційного втручання. Новим є те, що виконують симультанне інтервенційне втручання, котре полягає у проведенні транскатетерної алкогольної септальної абляції та стентуванні коронарних артерій, після ангіографічної верифікації зони кровопостачання та трансторакальної міокардіальної контрастної ехокардіографії (МК ЕхоКГ) в апікальній чотирикамерній або п'ятикамерній позиції, перед виконанням процедури транскатетерної алкогольної септальної абляції в порожнину правого шлуночка імплантують тимчасовий водій ритму серця, вводять гепарин згідно з розрахунком 100 ОД/кг маси тіла під контролем активованого часткового тромбопластинового 1 UA 114362 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 часу, ліву коронарну артерію (ЛКА) катетеризують, по введеному в септальну гілку (СГ) коронарному провіднику заводять двопросвітний балонний катетер діаметром відповідно СГ та інфлюють до 6-12 атм, на МК ЕхоКГ оцінюють зону контрастування міжшлуночкової перетинки, котра кровопостачається цільовою СГ, перевіряють її відповідність зоні обструкції вихідного тракту лівого шлуночка та співпадіння контрастованого міокарда з ділянкою максимального наростання швидкості виносного потоку, при транскатетерній алкогольній септальній абляції (АСА) вводять 1-3 мл 96 % етилового спирту у визначену септальну гілку (СГ), після введення спирту в СГ балонний катетер дефлюють та видаляють на аспірації після 10 хв. паузи; катетеризують коронарну артерію в якій локалізується атеросклеротичне ураження, заводять коронарний провідник дистальніше атеросклеротичного ураження 70 % і 90 % та виконують стентування ураженого сегмента коронарної артерії (КА). В окремих варіантах виконання способу при виявленні за результатами коронаровентрикулографії (КВГ) гемодинамічно значимого атеросклеротичного (АТС) ураження 70 % та 90 % в передній міжшлуночковій гілці (ПМШГ) ЛКА проксимальніше чи дистальніше 2 см цільової СГ та діаметрі ПМШГ ЛКА