Спосіб вирощування насіння гречки з урахуванням попередника та особливостей мінерального живлення в умовах правобережного лісостепу україни

Реферат: Спосіб вирощування насіння гречки полягає в тому, що в умовах Правобережного Лісостепу України на чорноземах опідзолених важкосуглинкових материнські посіви гречки вирощують після удобрених гороху та соняшнику. Після них гречку висівають на неудобреному фоні. UA 117863 U (12) UA 117863 U UA 117863 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі сільського господарства і може бути застосована для одержання високоякісного насіння гречки. Однією з важливих умов одержання високих і, головне, сталих урожаїв будь-якої культури, в тому числі й гречки, є розміщення її в сівозміні після добрих попередників. У насінницькій практиці до попередників ставляться особливі вимоги: повинна бути виключена будь-яка можливість засмічення посівів важковідокремлюваними культурними рослинами і бур'янами, а також іншими сортами. При забезпеченні науково обґрунтованого чергування культур у сівозміні формується добре виповнене насіння з високими посівними властивостями. У беззмінних посівах ці показники значно знижуються. Незважаючи на значну давнину і наявність значної кількості досліджень щодо добору оптимальних попередників для вирощування гречки, проте, в основному їхнє вивчення розглядалося з погляду одержання найвищого рівня товарного врожаю зерна без урахування впливу на формування якісних показників насіннєвого матеріалу. Тому порівняльна оцінка впливу різних попередників на посівні якості та врожайні властивості насіння гречки є актуальною та має практичне значення. Рівень техніки. Аналоги досліджень стосовно способу поліпшення посівних якостей і врожайних властивостей насіння гречки в умовах Правобережного Лісостепу України з урахуванням попередника та особливостей мінерального живлення не відомі. В літературних джерелах (журналах) зустрічаються результати досліджень щодо окремого впливу різних попередників та умов мінерального живлення на посівні якості та врожайні властивості насіння різних сортів цієї культури, проте вони носять схематичний і поодинокий характер, а в умовах Правобережного Лісостепу зовсім не вивчені. Задача запропонованої корисної моделі - вдосконалення технології вирощування та одержання високоякісного насіння гречки шляхом добору попередників та оптимізації фону мінерального живлення, що забезпечить підвищення його посівних якостей і врожайних властивостей в умовах Правобережного Лісостепу. Суть корисної моделі - полягає в тому, що в умовах Правобережного Лісостепу України на чорноземах опідзолених важкосуглинкових найдоцільніше материнські посіви гречки вирощувати після удобрених гороху та соняшнику, після яких гречка висівається на неудобреному фоні. Приклад. Трифакторний польовий дослід з вивчення впливу попередника, післядії фону удобрення попередника та фону удобрення безпосередньо гречки на посівні і врожайні властивості насіння проводився за наведеною нижче схемою. Фактор А - попередник: гречка; соняшник; ячмінь ярий; буряк цукровий; горох; пшениця озима. Фактор В - фон попередника гречка: без добрив (контроль); попередник гречки (гречка N45P45K45; соняшник N90P90K90; ячмінь ярий N50P50K50; буряк цукровий N150P150K150; горох N50P50K50; пшениця озима N60Р60К60). Фактор С - фон живлення безпосередньо гречки: без добрив (контроль); N45P45K45. Спосіб сівби звичайний рядковий, норма висіву - 3,6 млн/га схожих насінин. Для сівби використовували середньостиглий сорт гречки Любава. Мінеральні добрива під основний обробіток ґрунту вносили у формі аміачної селітри, суперфосфату гранульованого і калію хлористого. Посівну якість сформованого на материнських рослинах насіння перевіряли в лабораторних умовах восени року збору врожаю, а також його сівбою на наступний рік (перше насіннєве потомство) на фоні без добрив, де попередником була пшениця озима. Збір врожаю здійснювали двофазним способом - скошування у валки, з наступним обмолотом через 4-6 діб (комбайн "Sampo-130") і зважуванням насіння та перераховуванням на стандартну вологість і засміченість. Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі, з умістом гумусу 3,5 %, низьким забезпеченням азотом лужногідролізованих сполук (103 мг/кг ґрунту - за методом Корнфілда), середнім умістом рухомих сполук фосфору та підвищеним умістом - калію (відповідно 88 та 132 мг/кг - за методом Чирикова), високим ступенем насичення основами (95 %), середньокислою реакцією ґрунтового розчину (рН KCI-6,2) і низькою гідролітичною кислотністю (2,26 смоль/кг ґрунту). Врожайність материнських посівів гречки. Найвища врожайність насіння формувалася у варіантах удобрених попередників (гречка, буряк цукровий і пшениця озима), після яких гречка висівалася на фоні добрив (відповідно 14,3 та 14,1 ц/га), що істотно відрізняється від аналогічних показників у варіантах з ячменем, соняшником, горохом та в інших комбінаціях удобрення попередника і гречки (табл. 1). Коефіцієнт розмноження насіння у цих варіантах 1 UA 117863 U коливався від 14,5 до 14,7. Ріст урожайності насіння відбувався за рахунок кращої загальної продуктивності рослин, хоча й супроводжувався певним зниженням маси 1000 насінин. Таблиця 1 Урожайність посівів материнських рослин гречки залежно від попередників та удобрення, ц/га Фон удобрення Коефіцієнт гречки (фактор С) Відхилення Середнє розмноження насіння від фактора попередника Без Без А (фактор В) добрив N45P45K45 контролю добрив N45Р45K45 (контроль) (контроль) Без добрив 9,7 12,5 2,8 10,0 12,9 Гречка N45P45K45 11,9 14,3 2,4 12,1 12,2 14,7 Без добрив 9,7 11,2 1,5 10,0 11,5 Соняшник N90P90K90 11,4 12,8 1,4 11,3 11,7 13,2 Без добрив 10,4 10,9 0,5 10,7 11,2 Ячмінь ярий N50P50K50 10,9 12,5 1,6 11,2 11,2 12,9 Без добрив 10,7 12,0 1,3 11,0 12,3 Буряк цукровий N150P150K150 12,2 14,3 2,1 12,3 12,6 14,7 Без добрив 10,4 11,7 1,3 10,7 12,0 Горох N50P50K50 11,5 13,7 2,2 11,8 11,8 14,1 Без добрив 11,4 11,6 0,2 11,7 11,9 Пшениця озима N50P50K50 12,2 14,1 1,9 12,3 12,6 14,5 Середнє фактора С 11,0 12,6 1,6 Середня по досліду - 11,7 НІР05 - загальна = 1,8, фактора А = 0,9; факторів В і С = 0,5 Попередник гречки (фактор А) 5 10 15 20 25 Основний приріст урожайності насіння формувався в першій - третій декадах періоду плодоутворення з наростанням від першої до третьої декади і з поступовим сповільненням у четвертій. На темпи приросту продуктивності істотно впливали як фон удобрення попередника, так і гречки. Після удобрених попередників на фоні удобреної гречки приріст урожайності насіння в третій декаді був максимальний (33,6 % після гороху та 32,4-32,7 % після гречки, соняшнику та ячменю ярого). Серед досліджуваних чинників найбільший вплив на врожайність насіння материнських рослин за роки досліджень мало удобрення попередників (40 %) та удобрення гречки (38 %), а також самі попередники (13 %). Значно меншим був вплив взаємодії чинників. Серед попередників лише буряк цукровий та пшениця озима мали істотний вплив на врожайність насіння гречки (різниця врожайності становила 1,11-1,13 ц/га, НІР05=0,95 ц/га). Післядія добрив, внесених під гречку, буряк цукровий та пшеницю озиму, забезпечила найвищий приріст врожайності насіння (від 1,70 ц/га після пшениці озимої до 2,00 ц/га після гречки). Внесення добрив під гречку в усіх варіантах попередників, крім ячменю ярого та пшениці озимої без добрив, також забезпечувало достовірний приріст урожаю. Посівні якості насіння. Перевірка модифікаційних змін, що відбулися під впливом агроекологічних факторів на посівних якостях насіння гречки, вирощеного на материнських рослинах, дозволила визначити наступні закономірності (табл. 2). Для порівняння показників життєвості та життєздатності нами використано інтегрований показник якості насіння, яким є середній відсоток між певною групою показників. Так, у середньому за три роки досліджень найбільш цінне насіння з високою життєвістю та життєздатністю формується після удобрених гороху і соняшнику, після яких гречка висівалася на фоні без добрив - відповідно за інтегрованим показником перше (93,2 %), друге (92,2 %) і третє (91,8 %) місце. 2 UA 117863 U Таблиця 2 Якість насіння гречки залежно від попередника та удобрення материнських рослин Варіант досліду Фактор В Фактор С Удобрення Попередник попередника гречки Без добрив Без добрив N45P45K45 Гречка Без добрив N45P45K45 N45P45K45 Без добрив Без добрив N45P45K45 Соняшник Без добрив N90P90K90 N45P45K45 Без добрив Без добрив N45P45K45 Ячмінь ярий Без добрив N50P50K50 N45P45K45 Без добрив Без добрив N45P45K45 Буряк цукровий Без добрив N150P150K150 N45P45K45 Без добрив Без добрив N45P45K45 Горох Без добрив N50P50K50 N45P45K45 Без добрив Без добрив N45P45K45 Пшениця озима Без добрив N50P50K50 N45P45K45 Фактор А Енергія Швидкість Дружність Сила проростання, проростання, проростання, росту, % % діб шт./доба 92,8 91,8 92,3 91,9 90,0 92,5 90,5 87,8 92,1 93,1 91,8 90,5 89,4 91,5 91,4 91,9 90,6 91,9 92,4 88,3 92,5 90,3 92,5 90,3 2,30 2,28 2,28 2,35 2,30 2,33 2,30 2,35 2,33 2,28 2,18 2,28 2,38 2,33 2,33 2,28 2,33 2,28 2,25 2,30 2,20 2,25 2,23 2,30 25,6 15,8 16,9 19,1 20,4 18,6 25,7 23,9 20,7 21,1 21,9 21,4 16,1 15,8 24,2 20,9 25,3 26,1 26,5 18,7 22,4 19,1 18,5 21,8 95,4 95,6 94,5 95,0 92,6 93,4 92,8 91,0 94,5 95,8 94,6 93,3 92,3 94,3 94,0 93,8 94,1 94,5 95,5 91,5 95,3 94,0 94,0 93,0 Таблиця 2 Якість насіння гречки залежно від попередника та удобрення материнських рослин Варіант досліду Фактор В Фактор С Удобрення Попередник попередника гречки Без добрив Без добрив N45P45K45 Гречка Без добрив N45P45K45 N45P45K45 Без добрив Без добрив N45P45K45 Соняшник Без добрив N90P90K90 N45P45K45 Без добрив Без добрив N45P45K45 Ячмінь ярий Без добрив N50P50K50 N45P45K45 Без добрив Без добрив N45P45K45 Буряк цукровий Без добрив N150P150K150 N45P45K45 Фактор А Польова Інтегрований Лабораторна Повнота схожість, показник Місце схожість, % сходів, % % якості, % 96,9 96,0 96,1 95,8 94,3 96,3 95,3 93,3 95,5 96,9 96,1 95,0 95,4 95,4 95,5 95,3 3 74,6 78,2 79,2 80,9 79,7 76,4 79,7 75,6 79,4 74,7 76,7 77,4 77,9 79,5 75,2 77,0 77,0 81,5 82,4 84,5 83,5 79,5 82,0 82,2 83,2 77,2 79,8 81,6 81,7 83,5 79,0 80,3 90,9 89,2 89,9 90,5 89,9 89,3 91,8 89,2 90,8 90,0 91,3 90,0 87,6 88,8 89,7 90,1 6 16 11 8 11 15 3 16 7 10 5 10 19 17 12 9 UA 117863 U Без добрив Горох N50P50K50 Пшениця озима 5 10 15 20 25 Без добрив N50P50K50 Без добрив N45P45K45 Без добрив N45P45K45 Без добрив N45P45K45 Без добрив N45P45K45 95,0 95,9 96,5 95,1 96,3 95,5 94,8 93,8 75,6 77,4 78,7 77,2 76,4 75,7 76,7 75,7 78,3 80,7 81,6 82,2 79,4 79,5 81,1 80,8 91,4 92,2 93,2 88,1 90,5 89,6 90,1 89,4 4 2 1 18 8 13 9 14 Значний вплив на якість посівного матеріалу з материнських рослин мали погодні умови формування. Так, було встановлено, що чим за більш несприятливих умов проходив процес формування насіння, тим вищою формувалася його життєвість і життєздатність. Статистичний аналіз показників якості насіннєвого матеріалу гречки дозволив встановити середню обернену кореляційну залежність (r=-0,53±0,03) між лабораторною схожістю насіння і середньою кількістю діб, необхідних для проростання однієї насінини; пряму й тісну залежність між лабораторною схожістю та енергією проростання (г=0,90±0,00), лабораторною схожістю та силою росту (r=0,83±0,00). Розраховані коефіцієнти детермінації свідчать про те, що лабораторна схожість на 81 % залежить від енергії проростання і на 68 % - від сили росту. Також встановлено тісний кореляційний зв'язок (r=0,95±0,00) між повнотою сходів і польовою схожістю насіння. Не виявлено ніякої залежності між польовою схожістю та повнотою сходів з показниками життєвості та життєздатності насіння. Врожайні властивості насіння, сформованого на материнських рослинах. Висновки окремих вчених про те, що високоврожайні насіннєві посіви дають насіння, яке забезпечує високу наступну врожайність, не завжди і не скрізь відповідають дійсності. Аналіз урожайності рослин першого насіннєвого потомства, навпаки, свідчить про значну їхню залежність як від погодних умов років досліджень, так і від технологічних прийомів, що вивчалися (табл. 3). Так, за результатами досліджень можна зробити висновок про те, що попередники мали істотний вплив на формування врожаю насіння гречки. У порівнянні з пшеницею озимою достовірний приріст урожаю насіння був після соняшнику, ячменю ярого та гороху (відповідно 3,0, 2,6 та 1,9 ц/га). На їхньому фоні без добрив удобрення гречки сприяло підвищенню врожайності після соняшнику - до 17,3 ц/га, ячменю ярого - до 16,4 ц/га, буряку цукрового - до 16,1 ц/га, гороху - до 15,7 ц/га. У цих варіантах коефіцієнти розмноження насіння досягали 51,855,2. На фоні удобрених попередників удобрення гречки спричиняло істотне зниження врожаю насіння: після гречки урожайність насіння була на рівні 13,1 ц/га, соняшнику - 12,7, буряку цукрового - 12,9 і пшениці озимої - 10,4 ц/га. 4 UA 117863 U Таблиця 3 Урожайність посівів рослин першого насіннєвого потомства гречки залежно від попередників та удобрення материнських рослин, ц/га Фон удобрення Коефіцієнт розмноження Попередник Відхилення насіння гречки (фактор С) Середнє гречки від попередника фактора А Без добрив Без добрив (фактор А) (фактор В) N P K контролю N45P45K45 (контроль) 45 45 45 (контроль) Без добрив 14,8 15,0 0,2 48,2 49,8 Гречка N45P45K45 15,5 13,1 -2,4 14,6 50,1 42,5 Без добрив 16,7 17,3 0,6 54,2 55,2 Соняшник N50P50K50 16,9 12,7 -4,2 15,9 55,4 41,7 Без добрив 14,8 16,4 1,6 48,6 54,2 Ячмінь N50P50K50 16,2 14,4 -1,8 15,5 52,5 46,9 Без добрив 14,8 16,1 1,3 48,6 51,8 Цукрові буряки N150P150K150 14,5 12,9 -1,6 14,6 46,8 42,3 Без добрив 13,8 15,7 1,9 44,1 52,1 Горох N50P50K50 15,7 14,3 -1,4 14,9 50,3 46,5 Без добрив 13,1 14,0 0,9 42,0 43,2 Озима пшениця N50P50K50 14,1 10,4 -3,7 12,9 44,2 32,6 Середнє фактора С 15,1 14,3 -0,8 Середня по досліду = 14,7 НІР05 - загальна = 2,3, фактора А = 1,2; факторів В і С = 0,7 5 10 15 20 25 30 35 Так, за результатами досліджень можна зробити висновок про те, що попередники мали істотний вплив на формування врожаю насіння гречки. У порівнянні з пшеницею озимою достовірний приріст урожаю насіння був після соняшнику, ячменю ярого та гороху (відповідно 3,0, 2,6 та 1,9 ц/га). На їхньому фоні без добрив удобрення гречки сприяло підвищенню врожайності після соняшнику - до 17,3 ц/га, ячменю ярого - до 16,4 ц/га, буряку цукрового - до 16,1 ц/га, гороху - до 15,7 ц/га. У цих варіантах коефіцієнти розмноження насіння досягали 51,855,2. На фоні удобрених попередників удобрення гречки спричиняло істотне зниження врожаю насіння: після гречки урожайність насіння була на рівні 13,1 ц/га, соняшнику - 12,7, буряку цукрового - 12,9 і пшениці озимої - 10,4 ц/га (табл. 3). Кореляційний аналіз дозволив виділити основні чинники, що найбільше впливають на величину урожаю насіння гречки. Це, перш за все, маса плодів з однієї рослини (r=0,95±0,00), за 2 яким урожайність залежить на 90 % від маси плодів з однієї рослини (r =0,90±0,00). У формуванні врожаю насіння гречки частка впливу досліджуваних чинників була наступною: попередника (фактор А) - 36 %, взаємодії післядії добрив попередника і фону добрив гречки (фактор ВС) - 33 %, післядії удобрення попередника (фактор В) - 10 %. Незначним виявився вплив удобрення гречки (фактор С) - 5 %, взаємодії попередника і його удобрення (фактор АВ) - 7 %, попередника і удобрення гречки (фактор АС) - 6 % та попередника, його удобрення і фону добрив гречки (фактор ABC) - 2 %. Основна маса повноцінного насіння формується з першої по третю декади періоду плодоутворення з поступовим сповільненням у четвертій. На інтенсивність плодоутворення гречки більше впливає варіант післядії удобрення попередника і сівби гречки на фоні без добрив, порівняно з фоном удобрення безпосередньо гречки при вирощуванні її після попередника на неудобреному фоні. Формування високих урожаїв у цих варіантах відбувалося як за рахунок більшої густоти рослин, так і підвищеної продуктивності однієї рослини. Найбільша маса 1000 насінин була у варіантах з неудобреними попередниками. Зниження врожайності насіння після удобрених попередників і з внесенням добрив безпосередньо під гречку можна пояснити тим, що в цих варіантах формувалася менша густота материнських рослин, ніж в інших варіантах, що сприяло утворенню значної кількості гілок другого та третього порядку. Графічне зображення залежності між густотою рослин і рівнем урожайності має форму плосковершинної симетричної параболи, яка показує, що зниження густоти посіву забезпечує зростання продуктивності материнських рослин. Таке явище призводить до формування насіння з гіршими посівними якостями та врожайними властивостями, тому густота рослин повинна розглядатися як один із важелів, який у поєднанні з іншими факторами може позитивно впливати на якість урожаю, тому її треба 5 UA 117863 U 5 10 пов'язувати з ґрунтово-кліматичними умовами, рівнем родючості ґрунту, попередниками і добривами, сортами, призначенням посіву тощо. Результати проведених досліджень дозволяють зробити наступні висновки. 1. Найбільш цінне насіння з високою життєвістю та життєздатністю формується після удобреного гороху і соняшнику, після яких гречка висівається на фоні без добрив. 2. Значний вплив на якість посівного матеріалу мають погодні умови року вегетації материнських рослин - чим за більш несприятливих умов проходить процес формування насіння, тим вищою є його життєздатність та життєвість. 3. Основна маса повноцінного насіння формується з першої по третю декади періоду плодоутворення з поступовим сповільненням у четвертій. На інтенсивність плодоутворення гречки найбільше впливає післядія удобрення попередника і сівба гречки на неудобреному фоні, порівняно з удобренням безпосередньо гречки при вирощуванні її після попередника на неудобреному фоні. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 Спосіб вирощування насіння гречки, який полягає в тому, що в умовах Правобережного Лісостепу України на чорноземах опідзолених важкосуглинкових материнські посіви гречки вирощують після удобрених гороху та соняшнику, після яких гречку висівають на неудобреному фоні. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6