Спосіб лікування лімфедеми кінцівок за доктором н.п. шматковим

Реферат: Спосіб лікування лімфедеми кінцівок включає проведення малоінвазивного оперативного втручання і застосування фізіотерапевтичних засобів, зокрема шляхом проведення розвантажувально-лікувальної лімфореї з загальною та локальною антибактеріальною санацією патологічного осередку кінцівки, при якому лімфу з патологічного осередку відводять по трубках з отворами у вигляді спіралей. Після розвантажувально-лікувальної лімфореї з загальною та локальною антибактеріальною санацією в тканинах кінцівки виявляють здорові лімфатичні судини, для чого проводять діагностику стану лімфатичних шляхів, наприклад шляхом введення діагностичного розчину-барвника в тканини кінцівки з подальшим візуальним контролем прояви барвника на шкірі. Після чого в тканини кінцівки встановлюють декілька трубок з пружного матеріалу з отворами у вигляді спіралей відкритих в проксимальній частині і з мембранами на кінцях в дистальній частині і діаметром, що забезпечує в них капілярний ефект, під’єднають їх в проксимальній частині до лімфатичних вузлів шляхом накладення анастомозу і проведення цих трубок через лімфатичний вузол без розриву їх у вузли і/або накладення анастомозу за типом кінець у бік між лімфатичним вузлом і зазначеною трубкою, і/або накладення анастомозу за типом кінець у кінець між зазначеною трубкою і кінцем здорової лімфатичної судини, а потім протягом 2-4-х тижнів кінцівку піддають статичному механічному впливу. UA 122264 U (12) UA 122264 U UA 122264 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до лімфосудинної хірургії, і може переважно використана для відновлення адекватного природного відтоку лімфи з уражених органів хворих, зокрема при лікуванні лімфедеми кінцівок. Лімфатична система - одна з найважливіших і найбільш складних мікротонких влаштованих систем, що має глибокий зв'язок з усіма клітинами, органами, іншими системами людини, вона вкрай чутлива до різних внутрішніх і зовнішніх впливів і, не дивлячись на наявність декількох варіантів самозахисту, при термінальних станах має можливість включити останню функцію зональну - самознищення в ім'я порятунку організму хворого. Більшість хворих лімфедемою (слоновістю) приречені на ранню інвалідність, деякі з них наполягають на ампутації ураженої кінцівки, відомі випадки суїциду, що підтверджує важливість пошуку, розробки та впровадження сучасного, адекватного лікування цього захворювання. Відомі такі хірургічні методи: резекційні, радикальні і паліативні оперативні втручання. Вони виконуються для зменшення обсягу кінцівок при різних їх деформаціях [патенти України: № 63571 А, А61В 17/34; № 54131 А61В 17/3209; № 12466, А61В 17/3205; № 11390, А61В 17/3205]. Недоліками всіх хірургічних методів лікування лімфедеми є такі: висока травматизація тканин і великі косметичні дефекти, наприклад при розширених радикальних хірургічних операціях, часті післяопераційні ускладнення, тривалі періоди лікування, великі економічні витрати, відсутність способів контролю правильності постановки мікрокатетерів при антеградній і ретроградній катетеризації і при хірургічному та прямому лімфоімунному лікуванні вторинної лімфедеми у онкохворих. Мають місце післяопераційне прогресування і рецидив лімфедеми. Відоме застосування дренажних операцій на початкових стадіях лімфедеми шляхом накладення анастомозу між лімфатичними судинами і венами по типу кінець в кінець, по типу кінець в бік, а також різні анастомози між лімфатичними вузлами і венами, які так само застосовуються тільки в початкових стадіях лімфедеми кінцівок [патент США № 4803984, А61В 17/04, 1989 p., патент Російської Федерації № 2100969, А61В 17/11, 1998 p., патент України № 74093, А61В 17/11, 2005 p.]. Крім того, відомі дренажні операції технічними засобами (шовковими хірургічними нитками, поліетеленовими і гумовими трубками з отворами, аутотканинами (сальниками черевної порожнини, смужками фасцій, аутовеною) http://dommedika.com/xirurgia/ottok_limfi_pri_slonovosti.html. Головними недоліками застосування дренажних операцій на початкових стадіях лімфедеми є такі: швидке "заростання" дренажів і їх каналів через недосконалість конструкції дренажів, наявність сторонніх тіл (хірургічних ниток в анастомозі), невідповідність кількості дренажів площі ураження, а також наявність великої кількості токсичної, інфікованої, запаленої і небезпечної для здоров'я хворого застійної лімфи, що є природним утворенням рубців, "заростання" каналів і дренажів через склероз, фіброз. З цих же причин дренажні операції технічними засобами (шовковими хірургічними нитками, поліетеленовими і гумовими трубками з отворами), аутотканинами не отримали широкого застосування. Найбільш близьким до запропонованого по технічній суті і результату, що досягається, є спосіб лікування лімфедеми кінцівок шляхом проведення малоінвазивного оперативного втручання і застосування фізіотерапевтичних засобів, зокрема шляхом проведення розвантажувально-лікувальної лімфореї з загальною та локальною антибактеріальною санацією патологічного осередку кінцівки, при якому лімфу з патологічного осередку відводять по гнучких трубках з отворами у вигляді спіралей [патент СРСР № 1787037, А61М 27/00, 1990 р.] - прототип. Однак відомий спосіб забезпечує тільки короткочасне дренування уражених тканин кінцівки і виведення лімфи назовні. Крім того, відомий спосіб застосовують в основному для тимчасового прискореного скидання накопиченої в кінцівці застійної токсичної лімфи в умовах клініки або стаціонару. Ще одним недоліком відомого способу є те, що при проведенні лікування не в повній мірі діагностується хвороба і не враховується ступінь ураження органа. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення відомого способу лікування лімфедеми кінцівок шляхом застосування таких операцій і діагностики, в такій послідовності і з такими параметрами і пристроями, які б забезпечили більш ефективне лікування і не тільки в умовах клініки або стаціонару, а й в домашніх умовах безперервно таким чином, щоб лімфатичний дренаж не припиняв дренажну функцію після виписки хворого з медичного закладу, іншою задачею корисної моделі є повне відновлення функцій пошкоджених або блокованих природних лімфатичних капілярів, судин і вузлів. Ще одним завданням корисної моделі є зниження витрат на лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування лімфедеми кінцівок шляхом проведення малоінвазивного оперативного втручання і застосування фізіо-терапевтичних засобів, зокрема шляхом проведення розвантажувально-лікувальної лімфореї з загальною та локальною антибактеріальною санацією патологічного осередку кінцівки, при якому лімфу з 1 UA 122264 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 патологічного осередку відводять по трубках з отворами у вигляді спіралей, відповідно до корисної моделі, після розвантажувально-лікувальної лімфореї з загальною та локальною антибактеріальною санацією в тканинах кінцівки виявляють здорові лімфатичні приносні судини, для чого проводять діагностику стану лімфатичних шляхів, наприклад шляхом введення діагностичного розчину-барвника в тканини кінцівки з подальшим візуальним контролем прояви барвника на шкірі, після чого в тканини кінцівки встановлюють декілька трубок з пружного матеріалу з отворами у вигляді спіралей відкритих в проксимальній частині і з мембранами на кінцях в дистальній частині і діаметром, що забезпечує в них капілярний ефект і під'єднають їх в проксимальній частині до лімфатичних вузлів шляхом накладення анастомозу і проведення цих трубок через лімфатичний вузол без розриву їх у вузлі і/або накладення анастомозу за типом кінець у бік між лімфатичним вузлом і зазначеною трубкою, і/або накладення анастомозу за типом кінець у кінець між зазначеною трубкою і кінцем здорової лімфатичної приносної судини, а потім протягом 2-4-х тижнів кінцівку піддають статичному механічному впливу. Крім того, кількість трубок вибирають в залежності від обсягу ураження органа хворого і стадії лімфедеми, приблизно 10-25 штук. Переважно кінцівку піддають статичному механічному впливу за допомогою багатосекційної манжети з кільцевими, надувними камерами, які охоплюють кінцівку, в кожній з яких створюють постійний тиск, причому в крайній периферійній камері створюють постійний тиск 50-100 мм рт. ст., а в кожній наступній у напрямку до центру - на 10-15 мм рт. ст. менший тиск від тиску в попередній камері. Більш докладно сутність корисної моделі пояснюється кресленням, на фіг. 1 якого представлено декілька трубок з пружного матеріалу з отворами у вигляді спіралей (далі трубок), на фіг. 2 - збільшений в тисячу разів фрагмент трубки з умовно показаним ділянкою в початковому стані або стані спокою і ділянками при русі і/або диханні хворого, на фіг. 3 представлений загальний вигляд ураженої нижньої кінцівки хворого з встановленими в ній декількома трубками, на фіг. 4 - лімфатичний вузол з підведеними до нього трубками. На фіг. 1 показано декілька трубок 1. Трубки 1 виконані з гнучкого пружного матеріалу, наприклад з нейлону, капрону, поліетилену або флюорокарбону діаметром 0,01-0,03 мм з мембранами 2 на кінцях в дистальній частині 3. Трубки 1 рівномірно розгалужені в дистальній частині 3, звиті в формі спіралі в середній частині, утворюючи пучок 4 і відкриті в проксимальній частині 5. Трубки 1 являють собою штучні лімфо-капілярні судини, так як вони здатні функціонувати в якості лімфатичного капіляра і лімфатичної судини і зібрані в пучок утворюють штучну лімфо-капіляро-судинну систему 10 (ШЛКСС), здатну функціонувати, як єдина транспортна ланка в якості лімфатичних капілярів і лімфатичних судин, що забезпечують відбір (всмоктування, резорбцію) міжклітинної, міжтканинної рідини з продуктами клітинної життєдіяльності (відходами) з ураженого органа з подальшим примусовим її переміщенням в місця природного скидання і подальшої обробки лімфи (лімфатичні вузли і елементи лімфатичної системи). Нитки спіралей можуть бути виконані також з дорогоцінних або нержавіючих металів та/або їх сплавів діаметром 0,01-0,03 мм. Мембрани 2 виконані з гнучкого пружного матеріалу, наприклад з латексу. Трубки 1 мають внутрішній діаметр D, що забезпечує в них капілярний ефект лімфи, приблизно, рівний 0,02-0,04 мм, при цьому трубки виконані у вигляді спіралей (див. фіг. 2) з відстанню h між витками 6, приблизно рівною 0,001-0,003 мм. Така відстань h між витками зберігається, коли хворий знаходиться в стані спокою (ділянка 7 на фіг. 2) і періодично змінюється від нуля (ділянка 8) до відстані Н, рівної 0,01 мм (ділянка 9) при русі і/або глибокому диханні хворого. Згадані ділянки 7, 8, 9 умовно показані на одній фігурі 2 і в реальних умовах трубки 1 мають однакову форму по всій довжині в залежності від стану хворого. На фіг. 3 показано декілька штучних лімфо-капіляро-судинних систем 10, штучні лімфо-капілярні судини яких у вигляді трубок 1 рівномірно розміщені в ураженому органі хворого. Кількість систем 10 і судин вибирають в залежності від обсягу ураження органа хворого і стадії лімфедеми. Ця лімфо-капіляро-судинна система 10 і її лімфо-капілярні судини докладно описані в заявці України № а201704521. Трубки 1 можуть бути приєднані до лімфатичних вузлів 11 шляхом накладення анастомозу 12 по типу кінець в бік і проведення трубок 1 через лімфатичний вузол 11 без розриву їх у вузлі 11 і/або шляхом накладення анастомозу 13 по типу кінець в бік між лімфатичним вузлом 11 і однією трубкою 1, і/або накладення анастомозу 14 по типу кінець в кінець між однією трубкою 1 і кінцем здорової лімфатичної приносної судини 15. Спосіб здійснюється наступним чином. Після проведення прискореної лімфореї, санації підшкірної тканини кінцівки антибіотиками і іншими відомими антисептиками виявляють природні здорові лімфатичні шляхи, наприклад здорові лімфатичні приносні судини 15, для чого проводять діагностику стану лімфатичних шляхів шляхом введення діагностичного розчинубарвника в тканини кінцівки з подальшим візуальним контролем прояви барвника на шкірі. Ця 2 UA 122264 U 5 10 15 20 діагностика докладно описана в патенті України № 110393 і тому в цьому описі детально не наводиться. Потім шляхом проведення малоінвазивної дренажної операції встановлюють під шкіру в тіло ураженої кінцівки декілька штучних лімфо-капіляро-судинних систем 10. Ця операція докладно описана в заявці України № а201704521 і також в цьому описі детально не наводиться. Штучну лімфо-капіляро-судинну систему 10 під'єднають до лімфатичних вузлів 11 шляхом накладення анастомозу 12 по типу кінець в бік і проведення трубок 1 через лімфатичний вузол 11 без розриву їх у вузлі 11 і/або накладення анастомозу 13 по типу кінець в бік між лімфатичним вузлом 11 і однією трубкою 1 системи 10, і/або накладення анастомозу 14 за типом кінець у кінець між однією трубкою 1 системи 10 і кінцем здорової лімфатичної приносної судини 15. Мікрорани вшиваються. Потім протягом 2-4-х тижнів кінцівку піддають статичному механічному впливу за допомогою багатосекційної манжети з кільцевими надувними камерами, які охоплюють кінцівку, в кожній з яких створюють постійний тиск, причому в крайній периферійній камері створюють постійний тиск 50-100 мм рт. ст., а в кожній наступній у напрямку до центра - на 10-15 мм рт. ст. менший тиск від тиску в попередній камері. Використовують індивідуальний пневмокомпресійний апарат ІКА-1 з лікувальним прокладками і проводять масаж ще 3-4 дні. Апарат ІКА-1 детально описаний в патенті України на корисну модель № 63119. В залежності від стадії хвороби, форми, типу, ступеня компенсації хворі знаходяться в хірургічному стаціонарі до 7-10 діб. У Центрі лімфохірургії відповідно до запропонованого способу успішно проведено лікування 5-ти хворих з лімфедемою кінцівок III стадії, коли всі відомі методи не приносили успіху і хвороба швидко прогресувала. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 40 45 1. Спосіб лікування лімфедеми кінцівок, що включає проведення малоінвазивного оперативного втручання і застосування фізіотерапевтичних засобів, зокрема шляхом проведення розвантажувально-лікувальної лімфореї з загальною та локальною антибактеріальною санацією патологічного осередку кінцівки, при якому лімфу з патологічного осередку відводять по трубках з отворами у вигляді спіралей, який відрізняється тим, що після розвантажувальнолікувальної лімфореї з загальною та локальною антибактеріальною санацією в тканинах кінцівки виявляють здорові лімфатичні судини, для чого проводять діагностику стану лімфатичних шляхів, наприклад шляхом введення діагностичного розчину-барвника в тканини кінцівки з подальшим візуальним контролем прояви барвника на шкірі, після чого в тканини кінцівки встановлюють декілька трубок з пружного матеріалу з отворами у вигляді спіралей, відкритих в проксимальній частині і з мембранами на кінцях в дистальній частині і діаметром, що забезпечує в них капілярний ефект, під'єднують їх в проксимальній частині до лімфатичних вузлів шляхом накладення анастомозу і проведення цих трубок через лімфатичний вузол без розриву їх у вузлі і/або накладення анастомозу за типом кінець у бік між лімфатичним вузлом і зазначеною трубкою, і/або накладення анастомозу за типом кінець у кінець між зазначеною трубкою і кінцем здорової лімфатичної приносної судини, а потім протягом 2-4-х тижнів кінцівку піддають статичному механічному впливу. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кількість трубок вибирають в залежності від обсягу ураження органа хворого і стадії лімфедеми, приблизно 10-25 штук. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кінцівку піддають статичному механічному впливу за допомогою багатосекційної манжети з кільцевими, надувними камерами, які охоплюють кінцівку, в кожній з яких створюють постійний тиск, причому в крайній периферійній камері створюють постійний тиск 50-100 мм рт. ст., а в кожній наступній у напрямку до центра - на 1015 мм рт. ст. менший тиск від тиску в попередній камері. 3 UA 122264 U 4 UA 122264 U 5 UA 122264 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6