Спосіб підвищення професійної стійкості

Спосіб підвищення професійної стійкості відноситься до галузі медицини, зокрема, до гігієни і фізіології навчання І праці, і передвизначений для управління процесом фахової адаптації на підставі виділення комплексу гігієнічних заходів, що адресувалися до підсистем організму і часу найбільш ефективного їх застосування. Відомі засоби вивчення функціонального стану організму, що дають можливість оцінювати адаптаційний процес [Громбах СМ. Принципы нормирования в гигиене детей и подростков. // Гиг. и сан. -1968. - № 9. - С. 34; Авт. св. СССР № 852312, кл. А 61 В 5/16. Способ оценки центральной нервной системы человека.//Бюл. 1981. - № 29. -С. 21; Авт. св. № 1380727, кл. А 61 В 5/16. Способ оценки функционального состояния человека.//Бюл. - 1988. - № 16. - С. 15; Шадриков В.Д. Проблемы системогенеза профессиональной деятельности. - М.: Наука. 1982. - С. 158-166; Функциональные системы организма: Руководство / Под ред. К.В. Судакова. - Μ.: Медицина. 1987. - С. 86-97; Навакатикян А.О., Крыжановская В.В., Кальниш В.В. Физиология и гигиена умственного труда. - К.: Здоров'я. Ахутин В.М., Нефедов В.П., Сахаров М.П. и др. Инженерная физиология и моделирование системы организма. 1987. - С. 23-26; - Новосибирск: Наука, 1987. С. 14-16], а також засоби профілактики порушення функціонального стану організму, попереджаючи розвиток деадаптації до професійної діяльності [Тарасенко Н.Ю. и соавт. Оздоровление труда работников малоподвижных профессий. - Μ.; Медицина, 1978. - 136 с; Вальдманн А.В. и соавт. Фармакологическая регуляция эмоционального стресса.-Μ.: Медицина, 1979.-360 с; Гигиеническое нормирование факторов производственной среды и трудового процесса. Под ред. Н.Ф. Измерова, А.А. Каспарова. - М.: Медицина, 1986. - С. 16-26; Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов/ Под ред. А.О. Навакатикяна.- К.: Здоров'я, 1984.-С. 104-109]. Ці засоби представляють можливим або зробити оцінку функціонального стану організму, або скеровані на профілактику порушення функціонального стану в процесі трудової діяльності, проте не дозволяють на підставі комплексної оцінки адаптації здійснити регулюючий вплив на хід пристосувального процесу з урахуванням підсистеми, що потребує гігієнічної корекції І стадії адаптації. Найбільш близьким аналогом є засіб оцінки професійної адаптації, описаний М.П. Воронцовим і В.О. Коробчанським [Спосіб оцінки професійної адаптації. Патент України № 14550A]. Цей засіб передбачає вимір характерних для даної професії Інтегральних показників підсистем організму, рівняння одержаних результатів Із попередніми І оптимальними для даної професії, визначення напруги І стійкості підсистем функціональної системи забезпечення роботи, розрахунок адаптаційних показників підсистем. При цьому вираженість адаптаційних змін оцінюють у порівнянні з нормою, І при значеннях показнику обох підсистем нижче 1 визначається І стадія адаптації, при значеннях однієї з підсистем більшменш рівної 1, а іншої менш І-ІІ стадія, при значеннях обох підсистем понад чи рівних І - III стадія. Проте цей засіб не дозволяє здійснювати профілактику порушення професійної адаптації і вибір цілеспрямованих заходів по підвищенню професійної стійкості організму в нагоді їх необхідності, що визначається на підставі оцінки підсистем організму. В основу винаходу покладено завдання підвищення ефективності засобу шляхом визначення міри необхідних коректуючих впливів на організм людини, спрямованих на підвищення професійної стійкості. Для рішення поставленого завдання в відомому засобі, включаючому оцінку професійної адаптації організму, згідно з винаходу, додатково, з метою корекції професійної адаптації, спрямовано впливають фізіолого-гігієнічними заходами на систему організму в процесі формування трудових навиків, при цьому величину впливу визначають по формулі: де еіп - стадія професійної "адаптації Інформаційної підсистеми; ееп - енергетичної підсистеми. Засіб полягає в тому, Що одержані внаслідок кількісної оцінки професійної адаптації (відповідно до прототипу) величини відносних адаптаційних показників задають якісні і кількісні параметри заходів по профілактиці порушень професійної адаптації І підвищенню професійної стійкості організму. Якісні параметри задаються, виходячи з підсистеми організму, що потребує гігієнічної корекції, при цьому регулюючому впливу наражається інформаційна чи енергетична підсистеми, або обидві підсистеми функціональної системи забезпечення роботи. Кількісні параметри визначаються стадією професійної адаптації І припускають певну величину (міра І тривалість) фізіолого-гігієнічного впливу. При цьому величина впливу визначається по формулі: де еіп, ееп - стадія професійної адаптації Інформаційної і енергетичної підсистем, що набувають значення 1, 2, 3 відповідно початкової, перехідної І стадії тривалої адаптації. Величина необхідного адаптаційного впливу на організм визначається як "чимала" при показнику 0,5, "помірна" при показнику, що знаходиться в межах від 0,3 до 0,2, "підтримуюча" при показнику, рівному 0,17. Одержані показники дозволяють оперативно, в т.ч. і безпосередньо в натурних умовах, скласти Індивідуальну чи групову систему мір по підвищенню професійної стійкості організму і гігієнічної корекції фахової адаптації, визначити термін І місце в структурі діяльності найбільш ефективного додатка профілактичних заходів, створити гнучку систему управління адаптаційним процесом, причому засіб, що пропонується, дозволяє забезпечити профілактику порушення адаптації і підвищення професійної стійкості, як на етапі пристрою до конкретного вигляду праці, так І в разі наступу деадаптації. Приводимо конкретні приклади використання запропонованого засобу профілактики порушення професійної адаптації І підвищення професійної стійкості на прикладі фаха "Оператор ЕОМ". При вивченні професійної адаптації операторів ЕОМ був проведений комплекс фізіолого-гігієнічних досліджень, що включав вивчення професійно значущих функцій, визначені Інтегральні показники функціонального стану Інформаційної і енергетичної підсистем системи забезпечення роботи оператора ЕОМ (спроможність до Інформаційного пошуку і пульсово тиснення), І в відповідності з прототипом вироблена оцінка процесу професійної адаптації з розрахунком абсолютних і відносних адаптаційних показників. Учениця Ветер 0.(18 років) в кінці терміну навчання фаха "оператор ЕОМ" мала наступні відносні адаптаційні показники: Інформаційної підсистеми ψ ιπ) - 0,019, енергетичної підсистеми ψ еп) - 0,739. Обидва показники нижче 1, отже, учениця в кінці терміну навчання ще не адаптована до фаха оператора ЕОМ І знаходиться на 1-й (початковій) стадії розвитку даного процесу, що визначає необхідність проведення комплексу гігієнічних заходів по корекції адаптаційного процесу. Система профілактичних заходів будується виходячи з того, що величини обох адаптаційних показників не перевищують 1, а отже, як інформаційна, так і енергетична підсистеми організму потребують гігієнічної корекції. Для визначення величини адаптаційного впливу виробляється розрахунок по формулі: де величини (стадії адаптації) приймають значення, рівні 1, а отже, величина коректуючого впливу дорівнює 0,5, І вираженість його оцінюється як "значна". Це означає, Це означає, що для профілактики порушення професійної адаптації необхідно застосування всього комплексу мір гігієнічного характеру, що адресувалися до обох підсистем організму, включаючих режимноорганізаційні, адптогенні і саногеннізаходи. Учениця Кожушко Н. (18 років) при закінченні навчання мала наступні відносні адаптаційні показники: інформаційної підсистеми b in) - 0,016; енергетичної підсистеми b еп) - 1,839, що означають оптимізацію енергетичної підсистеми (значення еп>1) І наступ 2-ї (перехідної) стадії адаптаційного процесу. Наступ другої стадії адаптаційного процесу І незакінчене формування інформаційної системи визначають необхідність гігієнічної корекції, величина якої в даному випадку розраховується по формулі: так як величина тривалості І міри впливу на Інформаційну підсистему приймає значення "1", а вплив на енергетичну підсистему - "2", відповідно до стадії розвитку підсистем. Отже, об'єктом додатка гігієнічних заходів в даному випадку є інформаційна підсистема, а вираженість коректуючих заходів повинна носити характер "помірний". Оператор ЕОМ Слащенко С. (20 років) після 1 року самостійної роботи мала наступні відносні адаптаційні показники: інформаційної підсистеми b in) - 2,040; енергетичної підсистеми b еп) - 9,195. Обидва показники вище 1, це дає підставу вважати, що обстежена адаптована до професійно-виробничих чинників праці оператора ЕОМ. В даному випадку обидві підсистеми знаходяться на 3-й стадії адаптаційного процесу (тривала адаптація), відповідно до величин тривалості І міри впливу на підсистеми приймає значення "3", а величина необхідної гігієнічної корекції розраховується: і означає, що гігієнічні заходи повинні носити лише "підтримуючий" характер. Оператор ЕОМ Циганенко І. (30 років, стаж роботи 12 років) мала наступні адаптаційні показники: інформаційної підсистеми b in) - 8,201; енергетичної підсистеми b еп) - 0,170. При достатньо високому рівні адаптованості інформаційної підсистеми (Іп>1) Істотно знижений показник енергетичної підсистеми (еп