Спосіб визначення рівня реалізації уваги

Спосіб визначення рівня реалізації уваги відносять до області медицини, зокрема до гігієни І фізіології праці, а також до ергономіки та Інженерної психології, до оцінки рівня функціювання фізіологічної системи. Він міг би використовуватись для оцінки функціональних можливостей організму: вивчення ступеня адаптації організму до умов виробничої діяльності; оцінки ефективності розумової праці для тих професій, де кількісно визначити ефективність праці неможливо; створення раціональних режимів праці і відпочинку. Відомі способи оцінки рівня функціювання фізіологічної системи шляхом вимірювання показника фізіологічної функції, визначення величини зсування показника у порівнянні Із "стандартом" (нормою, контролем, середньоарифметичним) чи наближення функціювання системи до максимально можливої [Донская Л.В. Исследование утомления в практике физиологии и гигиены труда//Физиология труда. Л., 1978, с. 117-118; Авт. св. СССР 654249, кл. А 61 В 5/16. Способ определения эмоционального на η ряжения.//Открытия, изобретения, промышленные образцы, товарные знаки, 1979, № 12, с. 16; Авт. св. СССР 673266, кл. А61 В 5/16. Способ определения степени утомления человека.//Открытия, изобретения, промышленные образцы, товарные знаки, 1979, № 26, с. 15; Шаптала А.А. К методике количественной оценки нервно-эмоциональной напряженности операторского труда //Физиологическое нормирование труда. Донецк, 1981, с. 126-127; Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов Под ред. проф. А.О. Навакати-кяна. Киев, "Здоров'я", 1984, с. 12-18; Авт. св. СССР 1102568, кл. А 61 В 5/16. Способ определения уровня эмоциональной напряженности //Открытия, изобретения, 1984, №26, с 17; Авт св СССР 1165357, кл. А 61 В 5/05 Способ исследования состояния сердечно-сосудистой системы. // Открытия, изобретения, 1984, № 5, С. 26: Авт. св. СССР 1194394, кл. А 61 В 5/16. Способ оценки психофизиологического напряжения оператора. //Открытия, изобретения, 1985. № 44, с. 23]. ЦІ способи дозволяють оцінити рівень функціювання системи у порівнянні із "стандартною" величиною. Однак, вони не дають уяви про ступіть реалізації функціональних можливостей організму, який визначається психофізіологічними особливостями працюючого, .професійною підготовкою, рівнем нервово-емоційного напруження, ступенем втоми, станом здоров'я, мотиваційним відношенням до праці і рядом інших факторів. Найбільш близьким із вказаних аналогів є спосіб оцінки нервово-емоціональної напруги і втомленості, викладений в монографії [Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов. Под ред. А.О. Навакатикяна, - К.: Здоров'я, 1984, с, 12]. Цей спосіб дозволяє оцінити ступінь нервової напруги по наближенню зміненого рівня біоелектричної активності І обміну речовин нейронів до максимально можливого. Однак, він віддзеркалює тільки один фактор, який визначає рівень реалізації фізіологічної системи. Крім цього, він не точний, так як не передбачає кількісного вираження рівня наближення . змін фізіологічної функції до максимуму її напруги, диференціацію ступеню змін функції і не дає можливості одержати зіставимі дані для контингенту людей, який вивчається. Здійснення відомого способу потребує громіздкої апаратури, значних затрат часу в умовах спеціально обладнаної лабораторії або клініки. В основу винаходу положено задачу об'єктивної кількісної і якісної оцінки рівня реалізації уваги в звичайних умовах. Поставлена задача вирішується тим, що в відомому способі визначення рівня реалізації уваги, який включає вимір показників психофізіологічного стану, згідно з винаходом, вимірюють максимально необхідний для даного виду праці стан функції уваги в момент спостереження або середній рівень уваги за тиждень, місяць, квартал І т.д., і при значенні Індексу реалізації від 0,4 до 0,7 стан визначають як оптимальний рівень реалізації функції. Таким чином, в винахід введено попередній вимір максимально необхідної для даного виду праці уваги, визначення середнього рівня функціювання за певний термін часу, індексу реалізації І диференціації величин цього індексу. Вимір максимально необхідного для даного виду праці стану уваги здійснюють зараз же після закінчення максимально можливої роботи при найбільш напруженому режимі. Це дозволяє одержати "стандартну", "вихідну", базову величину, яка використовується затим для кількісної І якісної характеристики стану фізіологічної системи безпосередньо в натуральних умовах. Індекс реалізації являє собою відношення виміряного або середнього рівня функціювання за певний термін часу (тиждень, місяць, квартал І т.п.) до максимально необхідного. Введення цього Індексу дає можливість уточнити спосіб, о6>єктивно кількісно визначити ступінь наближення змін фізіологічної 1 функції до максимуму, об'єктивно оцінити рівень реалізації функції чи фізіологічної системи людини по даним, які можливо одержати без особливих проблем в виробничих умовах. Диференціація величин індексу на оптимальний (при Індексі 0,4-0,7), надмірний (більше 0,7) і недостатній (менше 0,4) рівень реалізації дозволяє якісно охарактеризувати цей показник, наблизити оцінку рівня змін до відомих загальноприйнятих понять, які якісно характеризують такі показники, як працездатність, ступінь втомленості, функціональні можливості організму для виконання певної роботи. Останнє грає особливо важливу роль в випадках відбору осіб для виконання неординарних по важкості і умовах реалізації (напр. аварійно-відновлювальних) робіт, коли важливо не тільки якісно І в термін виконати роботу, а й зберегти здоров'я людини. Наводимо конкретний приклад виконання способу. На вичислювальному центрі для оцінки умов праці операторів перфораційних машин були виміряні такі психофізіологічні показники: об'єм короткочасної і оперативної пам'яті, стійкість і переключаємість уваги, латентний термін складної зоровомоторної реакції (ЛПЗМР), І визначено функціональний стан серцевосудинної системи по частоті серцевих скорочень. Для прикладу наводимо результати вимірів і аналізу функції стійкої уваги, яка є по даним професійнографічного дослідження, ключевою у операторів перфораційних машин. У оператора Чуриліної Є.М. в перебігу робочого дня і тижня зареєстровані слідуючи значення показників стійкості уваги: Понеділок на початку зміни 19,3 Понеділок в кінці зміни 72,2 Середа на початку зміни 43,4 Середа в кінці зміни 37,0 П'ятниця на початку зміни 33,0 П'ятниця в кінці зміни 28,5 При цьому латентний термін складної зорово-моторної реакції по середньотижневим показникам до кінця зміни збільшився на 10% у порівнянні з початковою величиною, а середньозмінна частота серцевих скорочень рівнялась 79 ударам за хвилину. При виконанні контрольного завдання у середу, після проходження терміну випрацювання, з мотиваційною установкою на більш швидке і безпомилкове виконання завдання у Чуриліної Е.М. одержано показник стійкості уваги - 85,3. Приймаючи даний показник як максимально досягнутий, знаходимо відношення між середньотижневим значенням Ε х (складаючий 40,5) І даним максимальним значенням реалізації функції стійкості уваги (Емах): Наведений показник - 0,47 входить в рамки Інтегральних значень перебігаючої працездатності (таблиця) від 0,40 до 0,70 при таких інтервальних значеннях показники функціонального стану організму знаходяться в оптимальних межах вимірів фізіологічних-функцій в процесі праці: при цьому частота пульсу підвищується на 7 ударів в хвилину. ЛПЗМР продовжується на кінець робочого дня у середньому на 17мс, ступінь напруги праці по наведеним показникам може бути визначена як помірна (2-го група - помірно напружена праця). При цьому оператори перфораційних машин наприкінці зміни відчували легку стомленість І важкість безпомилкового виконання праці. В випадку більш напруженої праці з Індексом реалізації від 0,7 до 1,0 зміна частоти пульсу І ЛПЗМР досягають величин, характерних для напруженої праці (3-я група), при якій ступінь втомленості визначається як 2-га (виражена втомленість) [Вплив умов праці на працездатність І здоров'я операторів. Під ред. проф. А.О. Навакатікяна. Київ, "Здоров'я", 1984, с 20]. При даній величині Індексу реалізації оператори пред'являють скарги на загальну втомленість, біль в очах і скронях, мускулах рук, різке збільшення на кінець робочого дня кількості помилок в роботі. У випадку величини індексу реалізації до 0,4 зміна функцій була незначною, оператори скаржились або на нудоту, у зв'язку з незначною зайнятістю роботою, або на неможливість виконання роботи із-за поганого суб'єктивного стану, ступінь напруги праці при цьому може бути визначена як мало-напружена (втомленість на кінець зміни у порівнянні з її початком не виражена). Враховуючи вищевикладене, нами запропонована диференціація ступеня реалізації функції як оптимальна (при Інтервальних значеннях індексу реалізації від (0,4 до 0,7), надмірна (від 0,7 до 1,0) І недостатня (до 0,4). Застосування запропонованого способу дозволить безпосередньо в натуральних умовах, наприклад виробничих, простими, легко здійснюваними засобами, визначити реалізацію функції уваги, для виявлення повноцінності участі робітника чи службовця в трудовому процесі, тобто ефективність його праці β відповідний відрізок часу (за тиждень, місяць і т.т.). І дати об'єктивну кількісну І якісну оцінку трудової діяльності, можливим наблизити характеристику трудової діяльності до відомих загальноприйнятих понять: "оптимальна", "надмірна", "недостатня", що дозволяє охарактеризувати як функціональний стан організму, так І ступінь виснаженності роботою І продуктивності праці. Являючись показником, який залежить від комплексу зовнішніх факторів (характер І умови праці, повноцінність відпочинку) і від психологічного і фізичного "профілю" робітника (мотиваційні установки, психофізіологічних особливостей, вираженості втомлення фізіологічних систем, рівня нервово-емоційної напруги І т.д.) запропонований спосіб оцінки реалізації функції уваги призначений для об'єктивної кількісної І якісної оцінки тих що відомі в апробації нових розроблених режимів праці І відпочинку, для профілактики втоми, підвищення працездатності І збільшення продуктивності діяльності. Крім цього, запропонований спосіб дозволяє провести відбір осіб, які в змозі виконувати неординарні по навантаженню І умовах реалізації (напр. аварійно-відновлювальні) роботи, а також осіб, які приймають участь в системі "людина-Машина" в звичайних І екстремальних умовах.