Спосіб вимірювання електромагнітного випромінювання тіла людини для діагностики

1. Спосіб вимірювання електромагнітного випромінювання тіла людини для діагностики шляхом вимірювання електромагнітного випромінювання органів і тканин людини за допомогою високочутливого приймача з подальшою обробкою результатів вимірювання, причому обробку результатів вимірювання здійснюють шляхом детектування високочастотного шумового сигналу й виділення низькочастотної складової, що модулює, який відрізняється тим, що вимірювання проводять у зонах іннервації, причому при кожному одиночному вимірюванні спочатку вимірюють одночасно вертикальні і горизонтальні поляризаційні складові, власного випромінювання органа U 2 (19) 1 3 39427 гато глибше поглянути на процеси, що протікають не тільки в органі в цілому, але і на клітинному рівні, а в перспективі аж до процесів, що протікають в ядрі клітини. Проте реєстрація сигналів, як нижньої межі теплового рівня, так і нетеплового натрапляє на ряд складнощів. Відомий спосіб функціональної діагностики організму описаний в [патенті Російськой Федерації №2192781, опублікованому 20.11.2002р., індекс МПК А61В6/02], який полягає в тому, що здійснюють вплив на досліджуваний об'єкт, поміщений усередині захисної капсули, низько інтенсивним електромагнітним випромінюванням міліметрового діапазону довжин хвиль із перебудовою по частоті, що включає резонансні біологічно активні частоти в діапазоні 48-54ГГЦ, при потужності випромінювання не перевищуючої 50мкВт/см 2, реєстрацію змін електромагнітного поля відгуку за допомогою прийомного пристрою, що включає принаймні один датчик - аплікатор, з'єднаний з радіометром, у сантиметровому або дециметровому діапазоні у вигляді спектрограми, що уявляє собою амплітудно-частотну характеристику, зіставлення отриманої спектрограми з еталонною й проведення оцінки стану організму по взаємному розташуванню й крутості переднього фронту піків амплітуди поблизу резонансних частот. Як еталонну спектрограму використовують спектрограму дистильованої води або фізіологічного розчину. Глибина зондування міняється від 1,5см до 17см. Реєстрацію амплітудно-частотної характеристики досліджуваної ділянки тіла здійснюють за допомогою прийомного пристрою, що включає безліч датчиків-аплікаторов, скомплектованих у матрицю й з'єднаних з радіометром, що не перебудовується по частоті, шляхом виборчого підключення датчиків до радіометра, причому порядок підключення датчиків, а також розпізнавання області формування радіо відгук у визначаються відповідною комп'ютерною програмою. Амплітудно-частотні характеристики досліджуваної ділянки тіла на різній глибині здійснюють за допомогою прийомного пристрою, що включає принаймні один датчик-аплікатор, постачений буферним діелектричним прошарком з радіо прозорого матеріалу, погодженого по хвильовому опору з антеною-аплікатором і шкірою пацієнта, і з'єднаний з радіометром, що не перебудовується по частоті, шляхом послідовної зміни товщини буферного прошарку. Реєстрацію амплітудно-частотної характеристики відгуку з різної глибини досліджуваної ділянки тіла здійснюють за допомогою прийомного пристрою, що включає принаймні один датчик, з'єднаний з радіометром, що перебудовується по частоті, шляхом послідовного виміру прийнятих частот. Зіставлення отриманої спектрограми з еталонною здійснюють у програмно-обчислювальному модулі. Загальними ознаками є те, що виконується опромінення об'єкту та вимірювання електромагнітного випромінювання відгуку з подальшою обробкою результатів вимірювань. Недоліками відомого способу є: - відсутність вимірювання вертикальних і горизонтальних поляризаційних складових випроміню 4 вання, не дозволяє отримати адекватну оцінку випромінювань; - відсутність розділення сигналу, що приймається, на тепловий і нетепловий або інформаційний рівні, не дає можливості організувати оптимальне оцифровування і практично в два рази підвищити інформативність вимірювань; - відсутні заміри, безпосередньо, випромінювань конкретних органів людини, а виконання замірів одночасно великою кількістю прийомних датчиків, які приймають сигнали одночасно з багатьох зон привносить плутанину, та створює складнощі при переробці одержаної інформації, робить неоднозначними результати вимірювань. Найбільш близьким до способу вимірювання електромагнітних випромінювань тіла людини для діагностики є спосіб неінвазивної дистанційної діагностики стану людини описаний в [патенті Російської Федерації №2144781 СІ, опублікованому 27.01.2000р., індекс МПК А61В5/00], який виконують шляхом виміру електромагнітного випромінювання органів і тканин людини за допомогою високочутливого приймача з наступною обробкою й аналізом результатів вимірів. Вимір електромагнітного випромінювання органів і тканин людини проводять в міліметровому й/або дециметровому діапазонах, обробку результатів вимірювань здійснюють шляхом детектування високочастотного шумового сигналу й виділення низькочастотної складової, що модулює, далі здійснюють її спектральний аналіз із використанням різних спектральних вікон, що згладжують, визначають систематичні компоненти в оцінках спектрів з допомогою методу нелінійного оцінювання з виділенням залишкових кривих в оцінках спектра за винятком систематичної компоненти, формують діагностичні ознаки у вигляді параметрів систематичних компонент і характеристик залишкових кривих, після цього проводять додаткові виміри з наступною їхньою обробкою, аналізом і формуванням додаткових діагностичних ознак, із сукупності однорідних діагностичних ознак будують безліч динамічних рядів, на підставі динамічних рядів з використанням статичного й/або нейросітьового класифікатора визначають наявність онкологічного захворювання, при цьому антену приймача розташовують так, що її поздовжня вісь перпендикулярна поверхні тіла, потім міняють орієнтацію антени приймача на 90° щодо його поздовжньої осі й повторюють вимірювання з наступною їхньою обробкою, аналізом і формуванням діагностичних ознак, для кожного з яких будують другу безліч динамічних рядів, шляхом зіставлення динамічних рядів, отриманих до й після зміни орієнтації антени приймача, з використанням додаткового статистичного й/або нейросітьового класифікатора диференціюють онкологічне захворювання. Загальними суттєвими ознаками є те, що вимірювання електромагнітного випромінювання тіла людини для діагностики виконують шляхом вимірювання електромагнітного випромінювання органів і тканин людини за допомогою високочутливого приймача з подальшою обробкою результатів вимірювання, причому обробку результатів вимірювання здійснюють шляхом детектування високоча 5 39427 стотного шумового сигналу й виділення низькочастотної складової, що модулює. Недоліками відомого способу є: - відсутність розділення сигналу, що приймається, на тепловий і нетепловий або інформаційний рівні, що не дає можливості організувати оптимальне оцифровування і практично в два рази підвищити інформативність вимірювань; - відсутність зондуючого широкосмугового сигналу, використовуваного як тестовий пілот-сигнал для збудження електромагнітної структури досліджуваних тканин, органів або залоз, який по їх відповідної реакції дозволяє значно точніше і достовірно оцінити функціональний стан об'єкту досліджень і провести оптимальне калібрування приймального тракту, як по тепловій, так і по нетепловій або інформаційній компонентам; - те що, вимірювання проводять в крапці на поверхні тіла, найближчій до досліджуваного органу, що в безлічі випадків нездійсненно оскільки більшість органів прикриті іншими органами або залозами, що робить неоднозначними результати вимірювань, раціональніше, з позиції біофізики, проводити вимірювання в зонах іннервації, з якими досліджуваний орган має цілком з'ясовний електричний зв'язок. - те що, вимірювання у вертикальній і горизонтальній поляризаціях проводять з рознесенням в часі і зміну заміру поляризації проводять поворотом антени руками з малою точністю. Враховуючи значущі динамічні зміни параметрів, рознесених в часі, це не дозволяє отримати адекватну оцінку поляризаційних властивостей випромінювань, крім того, механічна зміна поляризації приводить до значних помилок орієнтації приймального модуля, що також негативно позначається на достовірності оцінки поляризаційних параметрів. Метою корисної моделі є підвищення інформативності та однозначності вимірювань для можливості підвищення точності та достовірності оцінювання функціонального стану органів людини діагностики захворювань. Суть нашої корисної моделі полягає в тому що виконується вимірювання електромагнітного випромінювання органів і тканин людини за допомогою високочутливого приймача з подальшою обробкою результатів вимірювання, причому обробку результатів вимірювання здійснюють шляхом детектування високочастотного шумового сигналу й виділення низькочастотної складової, що модулює. Вимірювання проводять у зонах іннервації, причому при кожному одиночному вимірюванні спочатку вимірюють одночасно вертикальні і горизонтальні поляризаційні складові, власного випромінювання органа або тканини людини, потім опромінюють орган або тканину широкосмужним зондувальним сигналом і вимірюють одночасно вертикальні й горизонтальні поляризаційні складові вторинного випромінювання, структуровано в цифровому вигляді записують детектовану інформацію з кожного одиночного вимірювання, обробляють результати вимірювань. При обробці результатів вимірювання кожного одиничного вимірювання зареєстрованих детектованих сигналів, виділяють теплову й нетеплову 6 енергетичні компоненти, формують по 8 амплітудно-частотних або амплітудно-часових рядів. Вимірювання виконують в інфрачервоному діапазоні довжин електромагнітних хвиль, або вимірювання виконують у субміліметровому діапазоні довжин електромагнітних хвиль, або вимірювання виконують у міліметровому діапазоні довжин електромагнітних хвиль, або вимірювання виконують у дециметровому діапазоні довжин електромагнітних хвиль. Проведення вимірювань у різних діапазонах довжин хвиль має свої особливості, обумовлені в першу чергу рівнем організації біологічного об'єкта - від молекулярного до органного. Функціональний стан, наприклад клітинного рівня організації, найбільше чітко проявляється в міліметровому діапазоні довжин хвиль. Крім того, залежно від виду патологічного процесу й стадії його розвитку також спостерігається інформаційна нерівнозначність при використанні того або іншого діапазону . Тобто, інфрачервоний діапазон, придатний для діагностики предракового стану, та вірусних інфекцій, в якому вимірюється стан на рівні молекул та частин молекул, субміліметровий діапазон найбільш ефективний при виявленні предракового стану та ранньої стадії раку, вірусни х інфекцій, патологічних бактерій, причому, вимірюється випромінювання і фіксується стан на молекулярному рівні, а міліметровий діапазон найбільш ефективний при виявленні раку у розвинутої стадії, вір усних інфекцій, патологічних бактерій та паразитів, в якому вимірюється випромінювання та фіксується стан клітин та органел. Дециметровий діапазон вимірює випромінювання цілком органів та залоз і придатний для діагностики раку у розвинутої стадії. Широкосмужний зондувальний сигнал вибирають у діапазоні амплітуд від 1мкВ до 50 В. Довжина зондувального імпульсу від 10 наносекунд до 0,01 наносекунди. Відмітними суттєвими ознаками дійсними у всіх випадках є те, що вимірювання проводять у зонах іннервації, причому, при кожному одиночному вимірюванні спочатку вимірюють одночасно вертикальні і горизонтальні поляризаційні складові, власного випромінювання органа або тканини людини, потім опромінюють орган або тканину широкосмужним зондувальним сигналом і вимірюють одночасно вертикальні й горизонтальні поляризаційні складові вторинного випромінювання, структуровано в цифровому вигляді записують детектовану інформацію з кожного одиничного вимірювання, обробляють результати вимірювань, з кожного одиничного вимірювання зареєстрованих детектованих сигналів, виділяють теплову й нетеплову енергетичні компоненти, формують амплітудно-частотні і часові ряди. Вимірювання виконують в інфрачервоному діапазоні довжин електромагнітних хвиль, або у субміліметровому діапазоні довжин електромагнітних хвиль, або у міліметровому діапазоні довжин електромагнітних хвиль, або у дециметровому діапазоні довжин електромагнітних хвиль. Технічним результатом заявленого способу вимірювання електромагнітного випромінювання тіла людини для діагностики, є підвищення досто 7 39427 вірності і відтворюваності результатів вимірювань, і, зрештою, підвищення ефективності діагностики організму біооб'єкту шляхом вимірювання власного і вторинного, після дії широкосмугового зондуючого сигналу, в ортогональних поляризаціях випромінювань в інфрачервоному, або субміліметровому, або міліметровому, або дециметровому діапазоні довжин хвиль. На Фіг.1 зображена структурна схема зв'язків при вимірюванні. На Фіг.2 зображена амплітудно-часова діаграма яка відображає вигляд різних типів сигналів: власне електромагнітне випромінювання, широкосмуговий сигнал, вторинне електромагнітне випромінювання. На Фіг.3 зображена амплітудно-часова діаграма початкового детектованого реєстрованого сигналу. На Фіг.4 зображена амплітудно-часова діаграма теплової енергетичної компоненти. На Фіг.5 зображена амплітудно-частотна часова діаграма нетеплової енергетичної компоненти. На Фіг.6 зображенні результати вимірювання без поляризації На Фіг.7 зображені результати вимірювання з поляризацією На Фіг.8 зображені амплітудно-часові діаграми здорової людини На Фіг.9 зображені амплітудно-часові діаграми ВІЧ інфікованої людини. На Фіг.10 зображені амплітудно-часові діаграми людини хворої на рак легенів. Спосіб здійснюють таким чином: пацієнт розташовується в кріслі, в безеховому екранованому приміщенні. Приймальна антена, здібна приймати одночасно вертикальні й горизонтальні поляризаційні складові, приймача прямого посилення вибраного діапазону довжин хвиль, розташовується на відстані від 5см до 300см від поверхні тіла пацієнта, залежно від типу антени та обраному діапазону електромагнітних хвиль - дзеркальна або рупорна. Подовжня вісь антени орієнтована перпендикулярно поверхні тіла над зоною іннервації вибраного органу або залози. Енергія випромінювання досліджуваної зони іннервації, по потужності пропорційна в кожен момент часу його термодинамічній температурі, поступає на приймальну антену 1 (Фіг.1.). Частина енергії власного випромінювання відбивається від антени і затухає в навколишньому просторі, а частина поступає в приймач 3, де детектується і через пристрій аналогоцифрового і цифро-аналогового перетворення 6 поступає в пам'ять мікропроцесора 7, де запам'я товується. Для запису сигналу вторинного випромінювання по команді з мікропроцесора 7, через пристрій аналого-цифрового і цифро-аналогового перетворювача 6 сигнал подається на синхронізатор 4, який запускає генератор широкосмугового зондуючого сигналу 5, що опромінює зону іннервації через антену 2, що є відкритим кінцем круглого хвилеводу, одночасно, на час випромінювання блокується робота приймача 3. Після припинення випромінювання, синхронізатор 4 відключає генератор широкосмугового зондуючого сигналу 5 і включає приймач 3 на запис вторинного випромі 8 нювання. Амплітудно-часові діаграми, що ілюструють функціональні процеси при реалізації способу, що заявляється, представлені на Фіг.2. t-1 - початок реєстрації власних випромінювань, початок циклу одиничного запису; t-2 - закінчення реєстрації власних випромінювань; t-3 - t-4 - інтервал часу генерації широкосмугового зондуючого імпульсу тривалістю t=1...10 наносекунд і амплітудою - А; t-5 - початок реєстрації вторинних випромінювань; t-6 - закінчення реєстрації вторинних випромінювань, завершення циклу одиничного запису. Після завершення заданого числа циклів запису, відповідної кількості тих, що підлягають обстеженню органів і залоз, інформація з мікропроцесора 7 передається в блок обробки і відображення інформації 8, виконаний на базі персонального комп'ютера. Тут запускається програма що виконує наступні дії: Сортування записаної інформації по параметрах: номер одиничного запису (орган або залоза), власне або вторинне випромінювання, вертикальна або горизонтальна поляризація. Тим самим на кожен одиничний запис доводиться чотири послідовності низькочастотної компоненти сигналу. Виділяють з початкових амплітудно-частотних часових послідовностей теплову і нетеплову компоненти сигналу (Фіг.4 та Фі г.5.). Після цього для кожного одиничного запису формується вісім послідовностей. Розраховуються і записуються числові параметри послідовностей, розраховуються, наприклад, середнє значення амплітуд сигналу, або коефіцієнт поляризації і на базі одержаних результатів виконується діагностика. При впровадженні способу автори провели вимірювання електромагнітного випромінювання органів та залоз хворих з встановленим діагнозом, та здорових людей і створили карти числових показників діагностичних параметрів в залежності від хвороби. Для перевірки ефективності вимірювання проводили порівняльні дослідження, наприклад, виконували вимірювання одночасно в вертикальній і горизонтальній поляризаційних складових згідно заявленого нами способу, і вимірювання однополяризаційні (див. Фіг.6 та Фіг.7). В результаті встановлено, що при вимірюванні на однаковому органі на тілі пацієнта А, та пацієнта В в однополяризаційному режимі амплітудно-часові показники, практично однакові, а при вимірюванні одночасно у вертикальній і горизонтальній поляризаційних складових згідно корисної моделі показники різні і стабільно залежать від стану людини. На Фіг.8 показана амплітудно-часова діаграма в горизонтальній і вертикальній поляризаційних складових здорової людини. При виборі діапазону частот вимірювання ми враховували, що міліметровий і субміліметровий діапазони характерні для молекулярних і клітинних процесів. Дециметровий діапазон найбільш якісно відбиває процеси в органах і залозах у цілому. 9 39427 Також для перевірки ефективності та призначення вимірювань у різних діапазонах проводили експериментальні вимірювання, наприклад: Пацієнт А звернувся зі скаргами на слабість, стомлюваність, часті застуди. Дослідження стандартними методами не виявили патологічних змін організму. Були проведені виміри власного й викликаного електромагнітного випромінювання у зоні інервації віл очкової залози в чотирьох діапазонах довжин хвиль: 200ТГЦ - інфрачервоному, 500ГГЦ - субміліметровому, 60ГГЦ - міліметровому, й ГГЦ дециметровому. У всі х варіантах були використані рупорні антени. Спочатку виміряли одночасно вертикальні й горизонтальні поляризаційні складові власного випромінювання й зареєстрували результати вимірювання, потім виконали опромінювання широкополосним зондувальним сигналом протягом 5 наносекунд із амплітудою 100мкВ, після закінчення опромінювання виміряли одночасно вертикальні й горизонтальні поляризаційні складові вторинного випромінювання. Після виділення теплової й нетеплової компонентів результатів вимірювань, записали 8 амплітудно-часових рядів. Після розрахунку коефіцієнтів поляризації одержали такі результати: - в іфрачервоному діапазоні (200ТГц) коефіцієнт поляризації власного випромінювання для теплової компоненти 2, 0, нетеплової компоненти 2, 1, коефіцієнт поляризації вторинного випромінювання-теплова компонента - 2, 4, нетеплова компонента 2, 7; - в субміліметровому діапазоні (500ГГц) коефіцієнт поляризації власного випромінювання для теплової компоненти 3,1, нетеплової компоненти 2, 8, коефіцієнт поляризації вторинного випромінювання-теплова компонента 3, 3, нетеплова компонента 2 9; - в міліметровому діапазоні (60ГГц) коефіцієнт поляризації власного випромінювання для теплової компоненти 4, 1, нетеплової компоненти 2, 2, коефіцієнт поляризації вторинного випромінювання-теплова компонента - 4, 3, нетеплова компонента 1,1; - в дециметровому діапазоні (1ГГц) коефіцієнт поляризації власного випромінювання для теплової компоненти 1, 1, нетеплової компоненти 1, 4, коефіцієнт поляризації вторинного випромінювання-теплова компонента - 1, 5, нетеплова компонента 1, 7. Найбільший контраст теплової й нетеплової компонентів спостерігається в міліметровому діапазоні довжин хвиль і по своїх числових показниках свідчить про наявність раку легенів початкової стадії. Після проведення повторних, більше ретельних досліджень методами радіотермографії й комп'ютерної томографії діагноз раку легенів був підтверджений. На етапи розробки способу вимірювання вивчали оптичний та метровий діапазони: Оптичний діапазон довжин хвиль (після інфрачервоного), що використовується при дослідженнях біолюмінесценції - ефекту, що відбиває функціональний стан нижчих рівнів біоорганізації й припускає специфічний апарат реєстрації й обробки сигналів, що не 10 збігається із пропонованим нами способом вимірювань випромінювання. Метровий діапазон довжин хвиль, також має специфічні методи реєстрації й обробки сигналів і має інформаційну ефективність тільки на вищих рівнях біоорганізації - організм людини в цілому. Завдяки цьому, цей діапазон має досить обмежене застосування і тому не може розглядатися, як перспективний для діагностичних вимірювань заявленим нами способом. Приклади конкретних вимірювань 1. Пацієнту Т, діагностичне вимірювання виконували на частоті субміліметрового діапазону 400ГГц, у зоні іннервації тімусу - вілочкової залози. Спочатку виміряли одночасно вертикальні і горизонтальні поляризаційні складові власного випромінювання та зареєстрували вимірювання, потім виконали опромінення широкосмужним зондувальним сигналом протягом 5 наносекунд з амплітудою 100 мкВ, після закінчення опромінювання виміряли одночасно вертикальні і горизонтальні поляризаційні складові вторинного випромінювання. Після виділення теплової і нетеплової компонент результатів вимірювання, записали 8 амплітудно-часових рядів (одну пару з діаграм див. Фіг.9). По осі Х - час у мілісекундах , а по осі У амплітуда сигналу в умовних одиницях. На основі одержаних амплітудно-часових рядів можливо, наприклад, визначити коефіцієнти поляризації власного випромінювання яке дорівнює для теплової компоненти 1, 01, нетеплової компоненти 1, 03, а вторинного випромінювання для теплової компоненти 2, 2, нетеплової компоненти 3, 4. При порівнянні з результатами еталонних вимірів, які виконувались при відомому діагнозі - можливо зробити висновок що пацієнт ВІЛ-інфікований, що в подальшому було підтверджене традиційними методами діагностики. 2. Пацієнту Ф, діагностичне вимірювання виконували на частоті міліметрового діапазону 100ГГц, у зоні іннервації тімусу - вілочкової залози. Спочатку виміряли одночасно вертикальні і горизонтальні поляризаційні складові власного випромінювання та зареєстрували вимірювання, потім виконали опромінення широкосмужним зондувальним сигналом протягом 2 наносекунд з амплітудою 150мкВ, після закінчення опромінювання виміряли одночасно вертикальні і горизонтальні поляризаційні складові вторинного випромінювання. Після виділення теплової і нетеплової компонент результатів вимірювання, записали 8 амплітудно-часових рядів (одну пару з діаграм див. Фіг.10). По осі Х - час у мілісекундах, а по осі У амплітуда сигналу в умовних одиницях. На основі одержаних амплітудно-часових рядів можливо, наприклад, визначити коефіцієнт поляризації власного випромінювання який дорівнює для теплової компоненти 4, 1, нетеплової компоненти 2, 3, а вторинного випромінювання - для теплової компоненти мінус 4, 3, нетеплової компоненти мінус 3, 2. При порівнянні з результатами еталонних вимірів, які виконувались при відомому діагнозі - зробили висновок, що у пацієнта рак легенів, що в подальшому було підтверджене традиційними методами діагностики. 11 39427 3. Пацієнту К, діагностичне вимірювання виконували на частоті інфрачервоного діапазону 200ТГц, у зоні іннервації тімусу - вілочкової залози. Спочатку виміряли одночасно вертикальні і горизонтальні поляризаційні складові власного випромінювання та зареєстрували вимірювання, потім виконали опромінення широкосмужним зондувальним сигналом протягом 0,1 наносекунди з амплітудою 50мкВ, після закінчення опромінювання виміряли одночасно вертикальні і горизонтальні поляризаційні складові вторинного випромінювання. Після виділення теплової і нетеплової компонент результатів вимірювання, записали 8 амплітудно-часових рядів. Середнє значення власного випромінювання дорівнювало для теплової компоненти 190 та 180, нетеплової компоненти 1, 8 та 1, 6, а вторинного випромінювання для теплової компоненти 220 та 105, нетеплової компоненти 15, 4 та 10, 1, при порівнянні з результатами еталонних вимірів, які виконувались при відомому діагнозі - зробили висновок що пацієнт ВІЛ-інфікований, що в подальшому було підтверджене традиційними методами діагностики. 12 4. Пацієнту Л, діагностичне вимірювання виконували на частоті інфрачервоного діапазону 400ГГц, у зоні іннервації тімусу - вілочкової залози. Спочатку виміряли одночасно вертикальні і горизонтальні поляризаційні складові власного випромінювання та зареєстрували вимірювання, потім виконали опромінення широкосмужним зондувальним сигналом протягом 0,1 наносекунди з амплітудою 500мкВ, після закінчення опромінювання виміряли одночасно вертикальні і горизонтальні поляризаційні складові вторинного випромінювання. Після виділення теплової і нетеплової компонент результатів вимірювання, записали 8 амплітудно-часових рядів Середнє значення власного випромінювання дорівнювало для теплової компоненти 190 та 180, нетеплової компоненти 1, 8 та 1, 6, а вторинного випромінювання для теплової компоненти 220 та 105, нетеплової компоненти 15, 4 та 10, 1, при порівнянні з результатами еталонних вимірів, які виконувались при відомому діагнозі - зробили висновок, що у пацієнта рак легенів, що в подальшому було підтверджене традиційними методами діагностики. 13 39427 14 15 Комп’ютерна в ерстка Л. Купенко 39427 Підписне 16 Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601