Спосіб корекції обміну речовин жеребних кобил за мікроелементозів

1. Спосіб корекції обміну речовин у жеребних кобил за мікроелементозів, що включає згодовування біологічно активної кормової добавки, яка містить мікроелементи у формі суміші солей (мідь, цинк, йод), який відрізняється тим, що раціон жеребних кобил додатково збагачують вітамінами (А, Д3, Е, В1, В2, В3, РР, В12, Н, С), мікроелементами (Fe, Mn, Co, Se), амінокислотами (лізин, метіонін, треонін), вводячи їх у біологічно активну кормову добавку, при цьому як наповнювач використовують висівки пшеничні, при такому U 2 (19) 1 3 етіологічним чинником мікроелементозів у коней. Для жеребних кобил це питання набуває особливого значення, оскільки в останній триместр інтенсивно розвивається 60-65 % тканин плоду. В той же час потреба кобил в поживних і біологічно активних речовинах зростає на 20 %, а в кобил, які жеребні протягом зимово-весняного періоду - на 40-50 %. Тому найбільш поширені способи профілактики і лікування мікроелементозів у сільськогосподарських тварин включають введення в їх раціон преміксів, мінеральних та біологічноактивних кормових добавок. Так, відомий спосіб корекції білкового та газоенергетичного обміну у корів в умовах дефіциту заліза та цинку [ПУ на корисну модель №28759]. Відомий спосіб включає згодовування тваринам мінерального преміксу, що містить солі дефіцитних мікроелементів в поєднанні з вітамінами. У способі використовують суміш неорганічних солей заліза та цинку при такому співвідношенні компонентів (г на 1 кг кормової суміші): заліза сульфату 1,2-1,8 цинку лимоннокислого 1,2-1,28; в поєднанні з внутрішньом'язовим веденням вітамінів: тривіту та аскорбінової кислоти, які застосовують один раз на тиждень в дозі по 3 мл кожного на голову. Спосіб забезпечує корекцію показників білкового та газоенергетичного обміну у корів, що утримуються на раціонах, дефіцитних за залізом і цинком. Недоліком способу є недостатня його ефективність, оскільки він має вузький спектр дії і розрахований лише на умови утримання, дефіцитні лише за залізом і цинком. Крім того, спосіб призначених для корів і наслідок його дії на жеребних кобил - невідомий. Відомий також спосіб оптимізації процесу обміну речовин та покращення м'ясних якостей відгодовуваних бугайців в умовах дефіциту мікроелементів /ПУ на корисну модель №23153/. Спосіб включає корекцію їх раціону сумішшю хелатних сполук (метіонатів) дефіцитних мікроелементів при наступному співвідношенні компонентів суміші, в 1 мг/кг живої маси: метіонат селену -0,020-0,040; метіонат кобальту - 0,0200,040; метіонат заліза - 0,040-0,060; метіонат марганцю - 0,080-0,120; метіонат цинку - 0,080-0,120. Метіонати мікроелементів ретельно змішують із комбікормом при додаванні йоду 0,02-0,04 мг/кг живої маси у формі йодованої кухонної солі і згодовують бугайцям протягом усього періоду відгодовування. Спосіб забезпечує корекцію процесів обміну речовин у бугайців на відгодівлі в умовах дефіциту мікроелементів, сприяс підвищенню продуктивності і покращенню якості продукції. Недоліком способу є складність придбання та висока вартість виготовлення компонентів мікроелементної суміші, а також те, що спосіб не призначений для застосування на жеребних кобилах. Відомий спосіб годівлі сільськогосподарських тварин [Патент RU №2165151 на винахід]. Спосіб передбачає введення до основного раціону сполук 58737 4 магнію, зокрема сульфату або оксиду магнію щоденно протягом 40 діб. Спосіб призначений для молодняка великої рогатої худоби та коней у віці 20-24 міс. у період передіподромного тренінгу. Застосування способу для коней у період передіподромного тренінгу підвищує рівень витривалості коней. Недоліком способу є те, що він не призначений для застосування жеребним кобилам в умовах мікроелементозів. Відомий спосіб годівлі лактуючих кобил [Патент RU №2235476 па винахід]. Спосіб передбачає згодовування лактуючим кобилам раціонів, що містять селеновмісний препарат ДАФС-25, попередньо змішаний з гарбузовою макухою (0,5 кг на голову на добу). Спосіб ефективний і сприяє значному збільшенню вмісту селену та вітаміну А в молоці кобил, підвищенню продуктивності тварин, покращенню складу молока за рядом показників покращується вміст основних компонентів в молоці, біологічна повноцінність та якість кумису, виробленого з такого молока. Недоліком цього способу є відсутність даних про ефективність використання цього способу на жеребних кобилах. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб профілактики порушень обміну речовин у кобил [ПУ на корисну модель №8132]. Спосіб включає використання препарату "Мінхос - 1", який містить суміш лактатних і сукцинатних форм мікроелементів міді і цинку в поєднанні з амонієм молібдатом, йодом крохмальним та опокою. Використання мінерального препарату "Мінхос - 1", в якому оригінально поєднанні фармакологічні властивості органічних сполук біогенних елементів та природного адсорбента /опока/ сприяє нормалізації мінерального, білкового, вуглеводного та енергетичного обміну речовин. Спосіб забезпечує кислотно-лужну рівновагу, запобігає розвитку порушень в багатьох системах організму. Відомий спосіб покращує обмін речовин у кобил в період підготовки їх до парування і за рахунок цього покращує метаболізм в організмі матері в період вагітності, полегшує перебіг процесу пологів, сприяє народженню більш життєздатного і якісного приплоду. Заявлений спосіб і найближчий аналог мають спільні суттєві ознаки: включає згодовування біологічно-активної кормової добавки, яка містить мікроелементи (мідь, цинк, йод) у формі суміші солей. Недоліком відомого способу є недостатня його ефективність для жеребних кобил за мікроелементозів у зв'язку з відсутністю збагачення раціонів жеребних кобил іншими мікроелементами в поєднанні з вітамінами і амінокислотами, що обумовлює забезпечення потреб жеребних кобил у біологічно-активних речовинах за мікроелементозів. Заявлений нами спосіб усуває недоліки найближчого аналогу і забезпечує корекцію обміну речовин у жеребних кобил за мікроелементозІв, 5 полегшує перебіг процесу родів, сприяє одержанню життєздатного і якісного приплоду. В основу корисної моделі поставлено завдання розробити ефективний спосіб корекції обміну речовин у жеребних кобил за мікроелементозІв, економічно вигідний, зручний для господарств, в яких він застосовується, який би забезпечував потребу жеребних кобил в біологічно-активних речовинах, усуваючи негативний вплив мікроелементозІв на розвиток плода та корегуючи процеси обміну речовин у жеребних кобил, що обумовлює перебіг перейм та одержання життєздатного приплоду. Технічний результат досягають тим, що раціон жеребних кобил додатково збагачують вітамінами (A, D3, Е, В1, В2, В3, РР, В12, Н, С), мікроелементами (Fe, Mn, Co, Se), амінокислотами (лізин, метіонін, треонін), вводячи їх у біологічноактивну кормову добавку, при цьому в якості наповнювача використовують висівки пшеничні, при такому співвідношенні компонентів на 1 кг біологічно-активної кормової добавки: Вітаміни: А, МО - 250 000; Д3, МО - 25000; Е, мг - 6000; В1, мг - 400; В2, мг - 300; пантотенова кислота, мг - 300; ніацин, мг - 700; вітамін В12, мг 0,75; біотин, мг - 175; аскорбінова кислота, мг 600; Мікроелементи, мг: цинк сірчанокислий - 750; залізо сірчанокисле - 1100; мідь сірчанокисла 180; марганець сірчанокислий - 1200; йодит калію 7,5; селеніт натрію - 2,5; кобальт сірчанокислий 2,5; Амінокислоти, мг: лізин - 15000; треонін - 7500; метіонін - 10000; Наповнювач (висівки пшеничні) до 1 кг. При цьому жеребним кобилам, починаючи з 9го місяця жеребності кормові раціони збагачують біологічно-активною кормовою добавкою, додаючи її до раціону щоденно протягом 60-ти днів 1 раз на добу в кількості 100 г на голову. Технічний результат заявленого способу обумовлений тим, що в способі використаний Мінерально- Вітамінний Премікс, призначений для профілактики і лікування захворювань, пов'язаних з порушенням мінерального обміну у жеребних кобил. Препарат має оригінальне поєднання у складі фармакологічних властивостей вітамінів, мікроелементів та амінокислот. До складу вітамінно-мінерального преміксу, використаному у способі входять вітаміни A, D3, E, В1, В2, В12, пантотенова кислота, ніацин, біотип, аскорбінова кислота; мікроелементи - ферум, цинк, манган, купрум, кобальт, йод, селен, а також амінокислоти - лізин, метіонін і треонін. В порівнянні з найближчим аналогом раціони жеребних кобил у заявленому способі додатково збагачені вітамінами (A, D3, Е, В1, В2, В3, РР, В12, Н, С), мікроелементами (Fe, Mn, Zn, J, Cu, Co, Se), амінокислотами (лізин, метіонін, треонін). Завдяки цьому нормалізується обмін речовин, що запобігає розвитку структурно-функціональних змін в тваринному організмі, які виникають внаслідок дефіциту мікроелементів в раціонах жеребних кобил. Премікс являє собою суміш хімічних компонентів, які володіють певним механізмом впливу на обмін речовин, а співвідношення компонентів у препараті випливає 58737 6 з їх профілактичних доз та осмотичних властивостей. Отже, технічний результат заявленого способу обумовлений властивостями складових преміксу, використаному у способі, зокрема додатково введених в раціон жеребних кобил в порівнянні з найближчим аналогом. Так, раціони жеребних кобил у заявленому способі додатково збагачено мікроелементами Fe, Mn, Co, Se у вигляді суміші неорганічних солей. Введені до складу раціонів жеребних кобил мікроелементи необхідні як для оптимального функціонування різних систем органів і тканин організму, так і для росту та розвитку тварини. Надходячи в шлунково-кишковий тракт, мікроелементи активують секрецію травних залоз, що призводить до підвищення перетравності поживних речовин. Макро - і мікроелементи впливають на їх абсорбцію, процеси кровотворення, імунітет. При цьому поліпшується перетравність і засвоєння поживних речовин корму, синтез вітамінів, білка амінокислот, перетворення жиру і енергії в організмі. Зміни в обміні речовин супроводжуються збільшенням продуктивності, зниженням витрат кормів на одиницю продукції. Крім загальних властивостей, для кожного мікроелемента характерні свої особливості впливу на організм: Кобальт – відіграє важливу роль як складова вітаміну В12; бере участь в метаболізмі азоту і біосинтезі білків. Стимулює вуглеводний обмін, у синтезі метіоніну і холіну, посилює синтез білків у печінці. Разом із залізом і міддю сприяє гемо- і еритропоезу. За нестачі кобальту цей синтез порушується, засвоєння протеїну кормів знижується, розвивається негативний азотистий баланс, витрачається запас білків тіла, і в результаті настає сильне виснаження. У фізіологічних дозах кобальт необхідний для синтезу тиреоїдних гормонів. За його нестачі у сільськогосподарських тварин спостерігають розвиток гіпотиреозу. Кобальт активує лужну фосфатазу. Тому за нестачі його порушуються процеси синтезу органічної і мінеральної частини кістки, розвивається ензоотична остеодистрофія. При гіпокобальтозі розвивається виснаження тварин, спотворення смаку, пізніше - анорексія, анемія кон'юнктиви; волосяний покрив стає скуйовджений; шкіра сухувата, зниженої еластичності. При дослідженні крові виявляють олігоцитемію, олігохромемію, анізо- і пойкілоцигоз. Ферум необхідний, як компонент для синтезу гемоглобіну, с складовою частиною ферментів антиоксидантного захисту, бере участь в тканинному окисненні, посилює обмін речовин. Дефіцит феруму в організмі викликає анемію. Ферум бере участь в окисно-відновних процесах в організмі, імунобІологічних реакціях, регулює кровотворення, обмін речовин, ріст і розвиток тварин. Недостатність феруму супроводжується зменшенням м'язового міоглобіну, зниженням запасу кисню в м'язах, ослабленням їх функції, затримкою росту тканин. Дефіцит феруму в організмі призводить до зниження синтезу залізовмісних ферментів (цитохромоксидази, каталази, 7 дегідрогенази, ксантиноксидази та ін.), що в свою чергу, супроводжується накопиченням в організмі перекисів і інших продуктів проміжного обміну. Захворювання супроводжується гіпохромною анемією, послабленням серцевої діяльності, ураженням епітелію тощо. Для аліментарної анемії характерне підвищення залізозв'язуючої здатності білків сироватки крові і пониженням відсотку насиченості трансферину ферумом. Це призводить до зниження резистентное ті організму, різкого послаблення окисио-відновних процесів, відставання в рості, появи вторинних захворювань і нерідко до загибелі тварин. Марганець (манган) відіграє важливу роль у розвитку і формуванні сім'яників та яєчників, є складовою частиною багатьох ферментів, активує діяльність гормонів і, в цілому, обмін вуглеводів, зокрема протеогліканів, глікопротеїнів, білків, жирів покращує відтворні функції тварин. Манган бере активну участь в окислювальновідновних процесах, тканинному диханні, утворенні кісткової тканини, впливає на ріст, розмноження, кровотворення, функцію ендокринних органів. Нестача мангану спричиняє порушення росту кісток лицьового черепа, збільшення розмірів зап'ясткових суглобів внаслідок розростання сполучної тканини. При цьому відбувається резорбція органічних речовин і мінеральних сполук, внаслідок чого уповільнюється окостеніння, виникають викривлення кісток, порушується постава грудних кінцівок. Манган підвищує утилізацію жирів в організмі і таким чином попереджує жирову дистрофію печінки. Вплив мангану на обмін ліпідів реалізується також через його дію на клітинні мембрани. За дефіциту мангану мембрани мітохондрій пошкоджуються. Манган взаємодіє з фолієвою кислотою та ціанокобламіном і відіграє важливу роль у кровотворенні. При його дефіциті порушується еритроцитопоез і утворення гемоглобіну. Селен, включений у премікс як селеніт натрію, забезпечує активність антиоксидантної системи та функцію щитоподібної залози. Селен регулює засвоєння вітамінів А, Д, Е. Його нестача призводить до анемії, дегенерації яєчників і зниження резистентності організму, дистрофічних змін у м'язовій тканині. Входить до складу глутатіонпероксидази - основного ферменту антиоксидантного захисту. Селен бере участь в обміні білків, жирів і вуглеводів, в регуляції багатьох ферментних реакцій, вітаміну Е, разом з вітаміном Е виконує захисну функцію, підвищує продуктивність тварин та їх відтворні функції. Забезпечення селеном жеребних кобил попереджує післяродові порушення і забезпечує новонароджених лошат мікроелементом шляхом споживання молозива і молока. Трансплацентарний транспорт селену і крові жеребних кобил забезпечує потребу плода у цьому мікроелементі. При тренінгу у коней підвищується потреба в мікроелементах. Зокрема, в раціонах повинно бути, мг/кг: йоду - 0,5-0,55, купруму - 8-8,5, кобальту 0,5, мангану - 40 і цинку - 25-30. 58737 8 Мікроелемент йод, введений до складу мінерально-вітамінного преміксу, використаного у заявленому способі, у формі йодиду калію. Роль йодистого калію, що входить до складу мінерально - вітамінного преміксу, обумовлена функцією йоду в обміні речовин. Йод входить до складу гормонів щитоподібної залози, зокрема тироксину і трийодтироніну, які регулюють основні види обміну речовин в організмі тварин, каналізують процеси метилювання, впливають на фагоцитарну активність лейкоцитів. Йод сприяє синтезу вітаміну А з каротину. Йодна недостатність здебільшого клінічно проявляється симптомами гіпотиреозу. При цьому у хворих тварин відмічено порушення майже всіх видів обміну речовин, що проявляється затримкою у рості і розвитку, змінами у волосяному покриві, шкірі, величині, формі і особливо структурі щитовидної залози, функції серцево-судинної, кровотворної та статевої системи. У хворих тварин народжуються мертві або слабкі лошата, відмічаються аборти та неплідність. Недолік калію у молодняка супроводжується стійкою діареєю з швидким розвитком ацидозу. Дорослим тваринам для підтримки в організмі нормального позитивного балансу калія необхідне його надходження в кількості 0,5-0,6 % від сухої речовини раціону. Отже, біогенні елементи такі як купрум, ферум, цинк, манган, кобальт та йод є життєво необхідними для функціонування всіх систем організму тварин, оскільки мають широкий спектр дії на процеси, що проходять в ньому. Коням, як і іншим сільськогосподарським тваринам, необхідні жиророзчинні вітаміни групи А, Д, Е. Вітаміни групи В синтезуються в сліпій кишці. Додаткове введення невеликої кількості цих вітамінів в раціони молодняка в умовах інтенсивного тренінгу позитивно впливає на прояв корисних господарських ознак. Вітамін А - ретинол - разом з білками сітківки ока утворює комплексну сполуку - зоровий пурпур (родопсин), від кількості якого залежить процес сприйняття світлового подразнення. Вітамін А відкладається в печінці і при недоліку в кормі постійно витрачається із запасів організму, тому в перший період захворювання у тварин не помітно ознак авітамінозу. У молодих тварин затримується ріст. Загальний стан пригнічений, апетит відсутній, рухи невпевнені. Видимі слизові оболонки сухі, рогівка ока каламутна, слабшає зір, а потім наступає повна його втрата, затримується зміна молочних зубів. Спостерігається розлад травного каналу, що проявляється проносом. Вітамін Д3 - холекальциферол. Фізіологічна дія вітамінів групи Д полягає у стимулюванні всмоктування кальцію і фосфору з тонкого кишечнику, сприянні реабсорбції фосфору в ниркових канальцях, нормалізації рівня фосфору, кальцію в крові, регулюванні механізму абсорбції, відкладанні цих елементів у кістках. Відсутність або нестача вітаміну Д в раціонах викликає у молодняку розвиток рахіту, а у дорослих - остеомаляцію. Дефіцит вітаміну Д виявляється спочатку порушенням апетиту. Тварини поїдають глину та 9 власний кал, спостерігаються розлади травного каналу у вигляді проносу чи запору. Суглоби у молодих тварин збільшені, опухлі, кістки деформуються, з'являється кульгавість. Зміна зубів порушується, молодняк відстає в рості. Вітамін Е - токоферол має широкий спектр дії, впливає на процеси обміну білків, жирів і вуглеводів, покращує засвоєння каротиноїдів, вітамінів А, Д, К, є ефективним природним антиоксидантом, запобігає утворенню перекисів в організмі, що дозволяє уникнути ряду захворювань, пов'язаних з нагромадженням різних перекисних продуктів. При дефіциті вітаміну Е, знижується плодючість, наступає дистрофія, пошкоджується мускулатура, відбуваються зміни у судинній і нервовій системах (ексудативний діатез, енцефаломаляція), виникають захворювання печінки, порушується депонування і використання жирів. Особливо шкідливий недолік вітаміну Е при розведенні цінних порід тварин. У самців наступає Імпотенція, унаслідок чого неможлива в'язка, у самок - загибель ембріонів і аборти. Вітаміни групи В (В1 В2, В3, В4, В5, В6, В12, Вс, Н) - водорозчинні вітаміни, в організмі майже не нагромаджуються, можуть депонуватися в малих кількостях, тому мають обов'язково надходити з кормами або синтезуватись в організмі, зокрема мікроорганізмами передшлунків або шлунковокишкового тракту. Переважна кількість цих вітамінів входить до складу різних ферментів, що приймають участь в обміні білків, жирів І вуглеводів та засвоєнні мінеральних речовин. Нестача вітамінів групи В викликає затримку у рості, розвитку молодняку, знижує імунітет тварин, порушує функціональну активність травних залоз шлунку, підшлункової залози, що веде до зниження продуктивності та якості продукції. За дефіциту вітамінів групи В в організмі коней спостерігаються наступні зміни: За нестачі вітаміну В1 спостерігаються схуднення тварин, відсутність апетиту, загальну слабкість, втрата зору, часом хитка хода, тремтіння, потім парези, судоми. Температура тіла нормальна або нижче за норму. Вітамін В2 (рибофлавін) в організмі коня бере участь у ферментативних системах організму, що забезпечують окисно-відновні процеси в клітинах, у вуглеводному І жировому обміні і обміні амінокислот. Ознаки недостатності: запалення шкіри, виснаження, порушення утворення волосся, слабкість м'язів. За дефіциту вітаміну В2 у тварин спостерігають зниження апетиту, слабкість, втрата живої маси , випадання шерсті, порушення зору. За дефіциту вітаміну В5 спостерігається втрата апетиту, відсутність реакції, байдужість до оточуючого середовища, слинотеча, виразки на яснах і слизових оболонках рота. Язик потовщений і покритий сірувато-чорним нальотом (чорний язик), порушення функції травного каналу з явищами кров'яного проносу. На шкірі грудей і живота з'являються виразки. Виникають парези, паралічі заду, нервові припадки. 58737 10 Дефіцит вітаміну В12 характеризується уповільненням росту, прогресуючим недокрів'ям, втратою апетиту, виснаженням. На шкірі з'являються екзематозні ураження. Порушена функція травного каналу. Аскорбінова кислота (вітамін С) каталізує багато реакцій тканинного обміну речовин. Вон необхідна для синтезу гормонів у корі надиирників, нормального обміну вуглеводів, кальцію і синтезу нуклеїнових кислот. Вітамін С бере участь у гемопоезі. За дефіциту вітаміну С у тварин знижується апетит, спостерігається загальна слабкість, слизова оболонка ротової порожнини червоніє, набрякає, кровотеча з ясен. У подальшому на яснах з'являються виразки, можуть бути кровотеча з носа, домішки крові в сечі і калі. Збагачення раціону жеребних кобил введенням незамінних амінокислот треоніну, лізину та метіоніну і їх відповідне співвідношення обумовлюють якість протеїнового живлення тварин. При незбалансованому протеїновому живленні порушується синтез білків, ферментів, гормонів, засвоєння біологічно-активних речовин (вітамінів, макро- і мікроелементів). Кожна з цих амінокислот (лізин, треонін і метіонін) виконує важливу і специфічну роль в обміні речовин, впливає на ряд функцій і систем організму. Лізин, метіонін, треонін (незамінні амінокислоти) - не синтезуються організмом і обов'язково повинні поступати з кормом; необхідні для забезпечення нормального функціонування організму. Особливо важливо, щоб в раціоні були присутні лімітуючи амінокислоти (метіонін, лізин, треонін) так як їх вміст в кормовій суміші визначає рівень використання решти амінокислот раціону. Лізин (ліз, , -диамінокапронова кислота) виконує такі функції: 1. Протеїногенну. 2. Глюкогенну (глу   -кетоглутарат  ЩУК....). 3. З ліз утворюються нестандартні амінокислоти: - 5-гідроксилізин (для синтезу колагену), - N-метиллізин (в міозині), - Десмозин (в еластині), 4. При декарбоксилуванні утворюється трупний яд кадаверин. Лізин - використовується для синтезу всіх тканинних білків, ферментів і гормонів. При його нестачі у молодняку сільськогосподарських тварин виникає анемія, затримується ріст, розвивається м'язова дистрофія, порушується розвиток скелета. Він необхідний для синтезу гемоглобіну, підтримки статевого циклу, формування кістяка. Входить до складу білкової речовини чоловічих статевих клітин. Метіонін (мет,  -аміно-  -метилтіомасляна кислота). Біологічна роль: 1. Протеїногенна (особливо багато в казеїні молока). 2. Являється донором метильних груп (у вигляді S-аденозинметіоніиа), необхідний для синтезу: холіну, фосфоліпідів (ліпітропний ефект) - в мед. практиці призначається при токсичних ураженнях і жировій інфільтрації печінки. 11 Метіонін - основний донатор сірки і мтильних груп. Необхідний для синтезу креатину, адреналіну, норадреналіну. Так, метіонін як незамінна амінокислота, має значний вплив на обмін речовин в організмі. За нестачі цієї амінокислоти у раціоні тварин і птиці пригнічується синтез білків і нуклеїнових кислот. Низьке забезпечення потреб тварин у метіоніні сприяє розвитку анемії, атрофії м'язів, припиняється ріст волосся і змінюється баланс азоту в організмі. Біологічна роль метіоніну пов'язана з десульфуванням амінокислот у багатьох синтетичних процесах організму тварин. Метіонін містить метильні групи, що використовуються в реакціях метилювання, та є джерелом сірки в організмі. Треонін (тре,  -аміно-  -гідроксимасляна кислота). Біологічна роль: 1. Протеїногенна. 2. Глюкогенна (глі  сер  ПВК...) 3. Необхідний для синтезу фосфопротеїнів. Треонін - це незамінна амінокислота, яка сприяє підтримці нормального білкового обміну в організмі. Вона важлива для синтезу колагену і еластину, допомагає роботі печінки і бере участь в обміні жирів в комбінації з аспартовою кислотою і метіоніном. Знаходиться в серці, центральній нервовій системі, скелетній мускулатурі і перешкоджає відкладанню жирів в печінці. Ця амінокислота стимулює імунітет, оскільки сприяє продукції антитіл. Сприяє росту скелетних м'язів, входить до складу імунних білків і ряду харчетравних ферменті, відіграє основну роль у синтезі пуринів і гліцерину, служить джерелом енергії, регулює використання кормів. Таким чином наведені вище відомості пояснюють, що технічний результат заявленого способу обумовлений комплексним впливом кожною із складових елементів мінерально-вітамінного преміксу, використаного у способі на організм жеребних кобил. Виявлено технічне рішення [ПУ на корисну модель №8132 А61К31/00], яке містить найбільшу кількість суттєвих ознак, спільних із заявленим: спосіб включає згодовування біологічно-активної кормової добавки, яка містить мікроелементи у формі суміші солей (купрум, цинк, йод). Забезпечують досягнення технічного результату тим, що: раціон жеребних кобил додатково збагачують вітамінами (А, D3, Е, В1, В2, В3, РР, В12, Н, С), мікроелементами (Fe, Mn, Co, Se), амінокислотами (лізин, метіонін, треонін), вводячи їх у біологічно-активну кормову добавку, при цьому в якості наповнювача використовують висівки пшеничні, при такому співвідношенні компонентів на 1 кг біологічно-активної кормової добавки: Вітаміни: А, МО - 250 000; Д3, МО - 25000; Е, мг - 6000; В1, мг - 400; В2, мг - 300; пантотенова кислота, мг - 300; ніацин, мг - 700; вітамін В12, мг 0,75; біотин, мг - 175; аскорбінова кислота, мг 600; Мікроелементи, мг: цинк сірчанокислий - 750; залізо сірчанокисле - 1100; мідь сірчанокисла 180; марганець сірчанокислий - 1200; йодит калію 7,5; селеніт натрію - 2,5; кобальт сірчанокислий 2,5; Амінокислоти, мг: лізин - 15000; треонін - 7500; 58737 12 метіонін - 10000; Наповнювач (висівки пшеничні)до 1 кг. При цьому жеребним кобилам, починаючи з 9го місяця жеребності кормові раціони збагачують біологічно-активною кормовою добавкою, додаючи її до раціону щоденно протягом 60-ти днів 1 раз на добу в кількості 100 г на голову. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином: В господарствах, де утримують і вирощують коней, розташованих в біогеохімічних зонах і провінціях з дефіцитом біогенних елементів для годівлі жеребних кобил використовують мІкроелементно-вітамінно-амінокислотну кормову добавку (премікс), який закуповують заздалегідь, або виготовляють безпосередньо в господарстві, враховуючи рецептуру та поголів'я жеребних кобил. Жеребним кобилам, починаючи з 9-го місяця жеребності кормові раціони збагачують біологічноактивною кормовою добавкою, додаючи її до раціону щоденно протягом 60-ти днів 1 раз на добу в кількості 100 г на голову. При такому співвідношенні компонентів на 1 кг біологічноактивної кормової добавки: Вітаміни: А, МО - 250 000; Д3, МО - 25000; Е, мг - 6000; В1, мг - 400; В2, мг - 300; пантотенова кислота, мг - 300; ніацин, мг - 700; вітамін В12, мг 0,75; біотин, мг - 175; аскорбінова кислота, мг 600; Мікроелементи, мг: цинк сірчанокислий - 750; залізо сірчанокисле - 1100; мідь сірчанокисла 180; марганець сірчанокислий - 1200; йодит калію 7,5; селеніт натрію - 2,5; кобальт сірчанокислий 2,5; Амінокислоти, мг: лізин - 15000; треонін - 7500; метіонін - 10000; Наповнювач (висівки пшеничні)до 1 кг Ефективність заявленого способу, його перевагу над прототипом підтверджує приклад конкретного виконання корисної моделі. Об'єктом дослідження були кобили гуцульської породи віком 3-6 років, на 10-11 міс. жеребності, які перебувають на денниковому утриманні у Науково - Виробничій Асоціації "Племконецентр" с. Голубине, Свалявського району Закарпатської області. Піддослідні тварини за принципом аналогів були розділені на 2 групи (n=10). Перша контрольна група отримувала основний раціон (ОР). Тварини другої дослідної групи, з ознаками порушення обміну речовин - до ОР отримували Мінерально-Вітамінний Премікс (МВГІ) Мармікс у дозі 100 г. На початку, через 45 і 60 днів у кобил для гематологічних та біохімічних показників брали кров з яремної вени – зранку до ранішньої годівлі. Проводили повне обстеження тварин та дослідження крові від 20 кобил. У сироватці крові визначали вміст загального білка (біуретовою реакцією), концентрацію сечовини (реакцією з діацетилмонооксимом) та креатиніну (кольоровою реакцією Яффе), загальний кальцій (з комплексоном арсеназо III), неорганічний фосфор (за Дусе), активність аспарагінової (ACT) та аланінової (АЛТ) трансфераз (методом Рейтмана і Френкеля), лужної фосфатази (реакцією з фенілфосфатом). 13 В господарстві було виготовлено кормову біологічно-активну добавку (мінерально-вітамінний премікс) за рецептом: Вітаміни: А, МО - 250 000; Д3, МО - 25000; Е, мг - 6000; В1, мг - 400; В2, мг - 300; пантотенова кислота, мг - 300; ніацин, мг - 700; вітамін В12, мг 0,75; біотин, мг - 175; аскорбінова кислота, мг 600; Мікроелементи, мг: цинк сірчанокислий - 750; залізо сірчанокисле - 1100; мідь сірчанокисла 180; марганець сірчанокислий - 1200; йодит калію 7,5; селеніт натрію - 2,5; кобальт сірчанокислий 2,5; Амінокислоти, мг: лізин - 15000; треонін - 7500; метіонін - 10000; Наповнювач (висівки пшеничні) до 1 кг Тваринам дослідної групи його згодовували по 100 г на добу протягом 60 днів. Експеримент проводили в зимово-весняний період (березеньтравень 2010 р.). Порушення метаболічних процесів у жеребних кобил підтверджується результатами клінічного дослідження. Так при дослідженні 20-ти тварин встановлено, що більшість (65 %) мали задовільну вгодованість, тьмяний волосяний покрив, суху та знижену еластичність шкіри. У 40 % досліджуваних тварин видимі слизові оболонки, особливо кон'юнктива, були анемічні. Температура тіла була в межах норми (37,5-38,5 °С) або нище нижньої межі на 1-2 °С. Посилення 1-го і 2-го тонів серця виявлено у 25 % кобил, послаблення -10 %, розщеплення - 5 %, роздвоєння тонів - у 5 %. У кобил другої дослідної групи, які отримували біологічноактивну кормову добавку (МВІІ), на 45-ту добу досліду відновився стан волосяного покриву, копитний ріг став блискучий. У кобил в умовах західної біогеохімічної зони виявляється гіпопластична анемія, яка характеризується олігоцитемією, олігохромією. Динаміка еритроцитограми свідчить про розвиток у жеребних кобил гіпохромної, рідше нормохромної, за середнім об'ємом еритроцита - нормоцитарної анемії. Зниження вмісту гемоглобіну і еритроцитів призводить до гіпоксії та змін в органах кровотворення, а кисневе голодування тканин є провідною ланкою в патогенезі анемій. Гемопоетична система організму тварин негативно реагує на дефіцит поживних речовин та мікроелементів, оскільки вони входять до складу органів і тканин організму та регулюють процеси метаболізму. Результати досліджень довели, що на 45-ту та 60-ту добу досліду в сироватці крові жеребних кобил покращувались показники метаболізму, зросла кількість вітамінів А і Е та мікроелементів, знижувалась активність ПОЛ. Досліджуючи вміст білка в сироватці крові нами встановлено, що його концентрація у крові кобил дослідної групи на початку досліду становила 57,6±1,16 г/л, що на 21,5 % менше від нижньої фізіологічної межі (70,0 г/л). На 45 добу цей показник вірогідно (р