Спосіб корекції обміну речовин та підвищення продуктивності кур-несучок

1. Спосіб корекції обміну речовин та підвищення продуктивності кур-несучок, що включає введення рослинного засобу з питною водою у вигляді спиртових настойок із рослинної сировини, який відрізняється тим, що як лікарську сировину C2 2 (19) 1 3 82731 Внутрішні хвороби тварин - Біла Церква, 1999. 4.1-с.32-37]. Але це більше державна програма, у ве теринарного лікаря таких препаратів немає . Відомий засіб корекції обміну речовин, та підвищення продуктивності у птахів з використанням препарату елеутерококу в дозі 0,2 мл. протягом тижня, до і після ветеринарних обробок курей. За даними автора підвищується несучість приріст живої ваги, скоротилися витрати кормів [Роитенберг М.- Лікарські рослини для тварин// Тваринництво України - 1992 - №4 -с.27-29]. Цей засіб найбільш близький до заявленого, прийнято за прототип. Але недоліком прототипу є недостатня ефективність підвищення продуктивності та обміну речовин птиці. В основу винаходу поставлене завдання розробити такий засіб корекції обміну речовин і підвищення продуктивності, який би забезпечив високу ефективність підвищення обміну речовин і продуктивності у кур-несучок. Поставлене завдання згідно формули винаходу досягається використанням лікарського засобу у вигляді спиртових настойок із рослинної сировини (мас %): трави м'яти водяного (2,5), трави красавки (0,2) , трави звіробою звичайного (0,5), кореня солодки голої (0,3), кореня аїру тростникового (1,0), коріння оману високого (3,0), плодів коріандру посівного (1,4), бруньки соснових шишок (2,5),трави золототисячника звичайного (0,1), та плоди фенхелю звичайного (0,5). Засіб використовують з питною водою через ніпельну систему водопоїння під час годівлі кур по 2 краплі на голову 2 рази в день протягом 21 доби. Заявлений засіб і прототип мають спільні ознаки: використання засобів із рослинної сировини. Відмінними ознаками є : використання засобу у вигляді складної композиції, що включає спиртові настойки із: трави м'яти водяної, трави красавки звичайної, трави звіробою звичайного, кореня солодки голої, кореня аїру тростникового, кореня оману високого, плодів коріандру посівного, бруньки соснових шишок, трави золототисячника звичайного, та плоди фенхелю звичайного. Лікувальний засіб вливають з питною водою, через ніпельну систему водопоїння під час годівлі кур по 2 краплі на голову 2 рази в день протягом 21 доби. Поєднання загальних та відмінних ознак зумовлюють вирішення поставленого завдання рослинного засобу для корекції обміну речовин та підвищення продуктивності кур-несучок з такими ознаками не виявлено - отже заявлений засіб відповідає критерію винаходу „новизна" і не витікає з відомих рішень. Засіб може бути використаний у ветеринарії. Запропонований засіб для корекції обміну речовин та підвищення продуктивності птахів готують таким чином: спочатку проводять екстрагу 4 вання окремо кожного інгредієнта лікарських рослин 40% етилового спирту протягом 10-11- діб. Потім екстракти змішують, суміш витримують при кімнатній температурі 7-10 діб, потім її зливають і фільтрують. Цільовий продукт являє собою прозору речовину червоно-оранжевого кольору з ароматним запахом і пекучим смаком. Рослинний засіб для підвищення обміну речовин і продуктивності кур-несучок здійснюється таким чином: лікувальний засіб вживають з питною водою через ніпельну систему водопоїння під час годівлі кур з розрахунку 2 краплі на голову 2 рази в день на протязі 21 доби. Спосіб лікування ілюструється прикладами. Приклад 10 кур-несучок віком 76 тижнів, після перенесених шлунково-кишкових захворювань, з симптомами зниженням продуктивності (зниження середньо добової несучості та ваги яєць), погіршенням обміну речовин (блідість гребня; зниження в крові при біохімічному дослідженні загального білку, кальцію і вітаміну А, вміст каротиноїдів в 1г. жовтка). Розпочато лікування: засіб вживають з питною водою через ніпельну систему водопоїння під час годівлі кур з розрахунку 2 краплі на голову 2 рази в день на протязі 21 доби. Через 21 добу після завершення випоювання рослинного засобу підвищився вміст загального білку в сиворатці крові курей на 3%, підвищилась середньодобова несучість і вага яєць . Ефективність заявленого рослинного засобу, для підвищення обміну речовин і продуктивності птахів вивчено в серії спостережень які були використані на Дніпродзержинській птахофабриці ПВФ „Агроцентр" на курах кросу „Ломан коричневий" яєчного напрямку продуктивності. Було сформовано дві групи - дорослих кур віком 76 тижнів. В кожній групі налічувалось по 100 голів птиці, які знаходились в однакових умовах утримання та годівлі. Перша група - дослідна - для лікування використовували заявлений засіб. Лікування здійснювалось таким чином : засіб вживають з питною водою через ніпельну систему водопоїння під час годівлі кур з розрахунку 2 краплі на голову 2 рази в день на протязі 21 доби. Друга група -контрольна: лікування кур для підвищення обміну речовин і продуктивності птахів здійснювалось з допомогою відомих засобів Перед початком проведення досліду в тварин дослідної і контрольної груп проводили ряд біохімічних досліджень в крові птиці : визначили вміст загального білку, кальцію, неорганічного фосфору, вміст каротину в 1г. жовтка вивчалась також середньодобова несучість птахів і вага яєць від курнесучок. Такий же обсяг досліджень був виконаний через 21 добу від початку лікування. Результати біохімічних показників, середньодобову несучість птиці та вагу яєць порівнювали між дослідною та контрольною групами. Результати порівняння відображено в таблиці 1. 5 82731 6 Таблиця 1 Біохімічні показники сироватки крові , дослідної та контрольної груп птиці в процесі лікування Дослідна група до лікування після лікування 65,5±1,5 77,4±3,2 Показники Загальний білок, г/л. Загальний кальцій, моль/л. Каротиноїди в 1г. жовтка, мкг. Неорганічний фосфор, ммоль/л. Контрольна група до лікування після лікування 68,5±3,2 70,4±3,3 6,8±0,4 7,8±1,4 6,5±0,36 7,2±1,25 10,46±0,02 12,6±2,1 10,40±0,02 11,44±0,1 1,85±0,23 2,2±0,35 2,2±0,32 2,9±0,30 Аналіз даних таблиці показує, що через 21 день після закінчення випоювання дослідного засобу вміст загального білку в сироватці крові курей дослідної групи на 18,1% був більшим ніж в контрольній в контрольній групі (2,7%), що свідчить про підвищення обмінних процесів в організмі кур. Вміст загального кальцію також був вищім у дослідній групі птиць (20%) ніж в контрольній (10,7%), а неорганічного фосфору в обох гр упах знаходився в межах фізіологічної норми. Кількість каротиноїдів в 1г жовтка яєць дослідної групи також підвищилась на 20% ніж в контрольній (10%). Отже, після прийому рослинного засобу в сироватці крові має місце підвищення вмісту загального білку, кальцію та каротиноїдів в жовтку, що свідчить про підвищення обмінних процесів в організмі кур. Крім того, на початку і в кінці досліду визначали продуктивні якості піддослідних груп птиці: вивчали середньо добову несучість і середньодобову вагу яєць. Для цього на протягу досліду проводили щоденне збирання яєць, їх сортування за категоріями (відбірне або вища категорія, 1 категорія, 2 категорія, накол, бій, брудні, мілкі, збирання загибелі, бракування птиці на вимушений забій. Після завершення досліду проводили контрольні зважування яєць та птиці для виявлення ефективності рослинного засобу, що представлено в таблиці 2. Таблиця 2 Середньодобова несучість птиці та вага яєць курей, n=100 Групи Контрольна Дослідна Норма До випоювання засобу Кількість яєць, Вага 1 яйця, г. Вага птиці, кг. шт. 50±1,0 62,1±0,8 1,985±0,6 51±1,0 61,9±1,1 1,980±0,7 75-85 62-63 1,980-2,0 Після випоювання засобу Кількість Вага 1 яйця, г. Вага птиці, кг. яєць, шт.. 50±2,2 62,3±0,7 1,985±0,65 56±2,1** 65,8±0,8* 2,20±0,4*** 75-85 62-63 1,980-2,0 Примітка: * р< 0,05, **р< 0,01, ***р< 0,001. Із представлених даних таблиці видно, що після випоювання заявленого засобу середньодобова несучість кур дослідної гр упи збільшилась з (56±2.1),що на 10,8% більше, ніж в контрольній групі, а у штучному виразі це становить 6 яєць. Що до добової ваги яєць, різниця цього показника між дослідною та контрольною групами становила 2,5г. Так, якщо в контрольній групі вага яєць май же не змінювалась (62,1±0,8) і (63±0,7), то в дослідній групі збільшилась до (65,8±0,8) і (р