Спосіб очищення стічних вод гальванічного виробництва комплексом хімічних компонентів

Спосіб очищення стічних вод гальванічного виробництва, що включає змішування стічної води з розчином електроліту, який містить комплекс хімічних компонентів: пірофосфат натрію (Na4P2О7), метасилікат натрію (Na2SiО3), соду кальциновану (Na2СО3), триполіфосфат натрію 6+ (Na5P3О10) у співвідношенні до Сr із загальною 3 64255 модуля. Він може змінюватися, у зв'язку з чим змінюється й властивості силікату. Крім того, для очищення водних розчинів від іонів важких металів суттєве значення мають хімічні компоненти у наступному співвідношенні: ортосилікат натрію (2:1), метасилікат натрію (1:1) і рідинні форми силікату (наприклад, рідке скло) у відношеннях від 1:2 до 1:3,2. Водні розчини силікату натрію гідролізуються відповідно до наступного рівняння: Na2O  SiO2  H2O  OH  SiO2  H2O , внаслідок чого їх розчини мають лужну реакцію. Найбільш лужним розчином є метасилікат натрію Na2O·SiO2·9Н2О. У разі пониження відносної лужності силікати приймають більш колоїдну форму, посилюється їх інгібуюча дія й протикорозійна дія. Поряд з гідроксильними іонами при гідролізі силікатів лужних металів утворюється кремнієва кислота в колоїдному стані, котра практично не розчинена у воді й знаходиться в розчині в завислому стані. Встановлено, що колоїдна кременева кислота має ефективні властивості диспергуючої здатності до усіх видів забруднювачів, а також стабілізує їх в обсязі об'єму розчину, впливаючи як на метал, що обробляється, так і на забруднення що необхідно нейтралізувати. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу очищення стічних вод гальванічного виробництва за рахунок використання розчина електроліту, до складу якого входить пірофосфат натрію разом з поверхнево-активними речовинами та іншими хімічними компонентами, у визначеному їх співвідношенні до шестивалентного хрому, що дозволяє якісно впливати на процес очищення та проводити знешкодження виробничих стічних вод гальванічних відділень з високим відсотком їх обробки. Поставлена задача вирішується тим, що в способі очищення стічних вод гальванічного виробництва, згідно з яким стічну воду змішують з розчином електроліту, що містить комплекс хімічних компонентів: пірофосфат натрію (Na4P2О7), метасилікат натрію (Na2SiO3), соду кальциновану (Na2CO3), триполіфосфат натрію (Na5Р3О10) у спів6+ відношенні до Сr із загальною концентрацією 3 електроліту в межах 50...100 мг/дм , а електроліз проводять з використанням сталевих електродів та напірною флотацією і, згідно з корисною моделлю, до складу комплексу хімічних компонентів розчину електроліту додають поверхнево-активні речовини (ПАР), які вводять перед Na4P2О7 у спів6+ відношенні компонентів до Сr (мас.ч.): ПАР пірофосфат натрію (Na4P2О) метасилікат натрію (Na2SiO3) сода кальцинована (Na2CO3) триполіфосфат натрію (Na5P3О10) 0,15...0,5 0,15...0,5 0,15...0,5 0,05...0,5 0,05...0,5, а електроліз проводяться з питомими витратами електричного струму в межах 100...4000 3 Кл/м . Використання вище означених компонентів у такій послідовності та у співвідношенні до шести 4 валентного хрому пов'язано із наступними перевагами, які мають при цьому місце. По-перше, утворення та накопичення значних обсягів шламів сприяє підвищенню ступеня ефективності очищення стічних вод гальванічного виробництва й видаленню іонів важких металів разом з пінним продуктом, що спрощує технологічну схему обробки стічних вод гальванічного виробництва за рахунок механічного їх пересування в камери накопичення шламу й осадів. По-друге, додаючи невеличкі домішки хімічних компонентів відпрацьованого миючого розчину, разом із збільшенням температури підвищується транспортуюча швидкість скоагульованих забруднень до пінного шару та прискорення випаду осадів, які утворюється при цьому. По-третє, використання компонентів відпрацьованого миючого розчину пов'язане зі збільшенням диспергуючої здатності та дії на забруднення, а також суттєвим впливом на процес обробки та нейтралізації стічних вод, які містять у собі іони важких металів. По-четверте, розчинені сполуки, що містяться у воді, яка підлягає очищенню, взаємодіють з хімічним реагентом, що призводить до утворенням малорозчинних сполук гідроксидів важких металів, карбонатів, сульфатів, сульфідів тощо. І, накінець, - збільшення диспергуючої спроможності та впливу на забруднення, а також суттєвого впливу на процес обробки й нейтралізації відпрацьованим миючим розчином виробничих стічних вод, які містять у собі іони хрому та інших важких металів. На величину розчинності впливають інші розчинені солі, що не мають спільних іонів з речовиною, яка осаджується. Це явище зумовлюється зменшенням коефіцієнтів активності у зв'язку зі збільшенням іонної сили розчину шляхом використання сторонніх електролітів. Таким чином, запропонований спосіб суттєво відрізняється від прототипу і вирішує поставлену задачу, яка полягає у зменшенні кількості осадів, шламів і часу обробки стічних вод, що підвищує ступінь й ефективність процесу очищення та суттєво впливає на процес обробки й нейтралізації стічних вод, які містять у собі іони важких металів. Спосіб пояснюється наступним графічним матеріалом. На фіг. 1 представлена графічна залежність ефективності очищення стічних вод гальванічного виробництва, із вмістом важких металів, в залежності від дози відпрацьованого миючого розчину: 1 6+ 3+ 3+ - Оr ; 2 - Сr ; 3 - Fe ; 4 - завислі речовин; 5 ПАР. Основу миючого розчину складає «Лабомід203». На фіг. 2 наведена ефективність очищення іонів важких металів, в залежності від кількості відп6+ 3+ рацьованого миючого розчину: 1 - Оr ; 2 - Сr ; 3 3+ Fe . Основу миючого розчину складав «Лабомід101». Заявлений спосіб здійснюється наступним чином. Стічна вода, яка насичена іонами важких металів, завислими речовинами, синтетичними миючими речовинами, механічними домішками та ін 5 шими речовинами, обробляють комплексом хімічних речовин, до складу якого входять хімічні компоненти у певному їх співвідношенні до шестивалентного хрому. Як високоефективні миючи розчини застосовують з'єднання з неорганічної солі, які набувають поширення для обробки різновидів стічних вод промислових підприємств. Це пов'язано з тим, що при використанні ПАР, для очищення дуже сильно забруднених поверхонь, неможливо отримати високоякісні синтетичні миючі розчини без введення активних добавок. Складні форми фосфатів (триполі- та пірофосфатів) зв'язують солі кальцію, магнію та заліза (які визначають жорсткість усього розчину) у розчинений комплекс, а це, у свою чергу, впливає на властивості відпрацьованого миючого розчину та подальше його використання. Для підвищення ступеню очищення стічних вод гальванічного виробництва, зменшенню обсягу шламу використовують, як миючий розчин, відпрацьований миючий розчин процесу нанесення гальванічного покриття в кількості, який забезпечує співвідношення хімічних компонентів до шестивалентного хрому в межах, які знаходяться у співвідношенні та визначеній кількості, що визначається наступною умовою: 6+ Сr :ПАР:Na2SiO3:Na4P2O7:Na2CO3:Na5P3O10 = 1:(0,15...0,5):(0,15...0,5):(0,15...0,5):(0,05...0,5):(0,05. ..0,5). Диспергуюча здатність відпрацьованого миючого розчину пов'язана з його можливістю утримувати забруднення за рахунок використання при їх обробки складних форм фосфатів. При обробці стічних вод, які містять у собі невеличкі домішки: поверхнево-активних речовин (ПАР), метасилікат натрію (Na2SiO3), триполіфосфат натрію (Na5P3О10), пірофосфат натрію (Na4P2О7) та кальцинованої соди (Na2CO3) разом зі збільшенням температури підвищується транспортуюча швидкість з коагульованих забруднень до пінного шару, разом з якою сюди потрапляють завислі речовини, що знаходяться у верхньому пінному шарі. Склад відпрацьованого миючого розчину неоднаково впливає на диспергуючу дію, внаслідок нерівномірної можливості утримувати забруднення, що пов'язано з підвищенням забруднення самого водного розчину. Складні форми фосфатів, маючи валентність аніонів, впливають на міцелярну структуру та інші властивості водних розчинів, а це призводить до підвищення очищаючої дії відпрацьованого миючого розчину. Невеличкі домішки: ПАР, метасилікат натрію (Na2SiО3), пірофосфат натрію (Na4Р2О7), соди кальцинованої (Na2CO3) та триполіфосфат натрію (Na5P3О10), зв'язують солі кальцію, магнію та заліза, які взагалі визначають жорсткість розчину, в розчинений комплекс. Пептезуючись та диспергуючись у водних розчинах, частинки твердих забруднень зазначених компонентів приводять, у свою чергу, до зменшення пасивації електродної системи твердими частинками гідроксидів хрому та заліза, що підвищує ступінь очищення стічних 64255 6 вод та ефективність процесу нейтралізації стічних вод. Це, також, призводить до зменшення використання води у зворотних системах промислових підприємств та раціонального застосування електрохімічних способів обробки стічних вод в локальних схемах їх очищення та знешкодження. Добавки комплексу хімічних компонентів, що використовують як реагент, сорбуються та руйнуються у разі коагуляції тривалентного хрому, заліза та інших іонів важких металів. Підвищенню ступеня та ефективності очищення стічних вод гальванічного виробництва (фіг. 1) сприяє використання хімічних компонентів реагенту, в основу яких було покладено водний розчин на основі синтетичних миючих розчинів на основі «Лабомід-203» та «Лабомід-101» (фіг. 2), використанням синтетичних миючих розчинів, які містять у собі іони важких металів, сприяє ефективності процесу флотації, котра досягається зменшенням розмірів пухирців газового середовища, підвищенням швидкості їх транспортування, збільшенням концентрації газової фази, за рахунок розкладання кальцинованої соди, підвищення гідрофобності поверхні гідроксидів та іншими ознаками. Загальна концентрація компонентів, яку вводять в стічну воду, що обробляється, і містить у собі триполіфосфат натрію (Na5P3О10), пірофосфат натрію (Na4Р2О7), метасилікат натрію (Na2SiO3) та сода кальцинована (Na2CO3) повинна 3 знаходитись у межах 50...100 мг/дм . При обробці стічних вод гальванічного вироб3 ництва розчином менш ніж 50 мг/дм спосіб не дозволяє отримати високий ступінь очищення від іонів важких металів, хрому та заліза, тому, що зменшується ефективність процесу флотації гідроксидів, знижується показник рН утворення гідратів гідроксидів, збільшується кількість великих пухирців газового середовища. Крім того, у стічні води, які містять у собі іони важких металів, дозується відпрацьований миючий розчин, котрий використовується вдруге і може технологічно утворюватися на цьому ж підприємстві для підвищення ступеня очистки, а також для руйнування утворених гідроксидів заліза, хрому та інших іонів важких металів. При обробці стічних вод гальванічного виробництва, які містять у собі іони важких металів із 3 загальною концентрацією більш ніж 100 мг/дм , відбувається збільшення обсягу пінного продукту при флотаційному освітленні стічних вод за рахунок потрапляння до пінного шару завислих речовин, а також неповне руйнування відпрацьованого миючого розчину при електрохімічній обробці стічних вод, що призводить до збільшення часу обробки стічних вод. Крім того, збільшення часу обробки стічних вод в міжелектродному просторі призводить до нераціонального використання електричного струму, яке полягає не тільки у збільшенні його кількості, а й в зменшенні його ефективності при обробці іонів важких металів. У результаті проведених лабораторних досліджень, коли до складу стічних вод гальванічного виробництва входять іони важких металів: хром шести- та тривалентний, залізо, мідь, цинк і таке 7 інше, змішувалися з відпрацьованим миючим розчином, основу якого складав синтетичний миючий розчин марки "Лабомід-203", потім їх обробляли у просторі між електродами зі сталевих пластин із питомими витратами електричного струму, 400, 3 450, 500 та 550 Кл/дм . Використання значного 64255 8 діапазону електричного струму дозволили більш менш точно встановити раціональні та ефективні режими роботи водоочисного обладнання. Результати проведених експериментальних досліджень представлені у таблиці 1. Таблиця 1 Результати досліджень по визначенню ефективності очищення стічних вод від іонів важких металів Електричний заряд, 3 Кл/дм 50 100 300 600 700 П 300 Співвідношення хімічних компонентів BMP до шес- Ефективність очищення від іонів тивалентного хрому важких металів, % ПАР Na2Si03 Na2SiО3 Na2CO3 Na3P5O10 Хром VI Хром III Залізо III 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 18 12,00 30,0 0,05 0,05 0,05 0,25 0,15 48 62,00 60,0 0,05 0,05 0,10 0,25 0,15 98,5 96,0 94,0 0,05 0,05 0,10 0,25 0,15 99,25 98,10 96,0 0,25 0,25 0,25 1,20 0,25 96,00 97,00 96,00 0,25 0,25 0,25 1,20 0,25 99,50 99,20 98,00 0,50 0,50 0,30 2,50 0,50 96,50 97,00 96,50 0,50 0,50 0,30 2,50 0,50 99,50 99,30 98,50 0,60 0,80 0,50 3,20 1,80 96,30 92,40 90,00 0,60 0,80 0,50 3,20 1,80 99,80 96,20 91,30 Р О Т О Т И П 98 51 68 3 Примітка: 1. Початкова концентрація шестивалентного хрому склала 25 мг/дм . 2. Вміст хімічних компонентів та їх кількісний склад кожного компонента зростав. Стічні води гальванічного виробництва, які містять у собі іони важких металів, змішували з миючим розчином процесу нанесення гальванічного покриття марки "Лабомід-203" і "Лабомид 201". Результати експериментальних досліджень при обробці відпрацьованим миючим розчином на основі миючих розчинів представлено в таблицях 2 і 3. Таблиця 2 Результати експериментальних досліджень при обробці відпрацьованим миючим розчином, з використанням «Лабомід-201» Ефективність очищення Ефективність очищення відпрацьованого миючого Доза відпра- від іонів важких металів, розчину, % Питомі витрати % цьова-ного електричного Завислі 3 миючого розструму, Кл/дм 3 чину, мг/дм Сr6+ Сr3+ Fe3+ Cu2+ Zn2+ Масла Нафтопродукти речо- ПАР Фосфати вини 0 95,0 55,0 82,0 80,0 82,0 58,0 60,0 55,0 45,0 50,0 25 97,5 56,0 87,0 85,0 87,0 55,0 65,0 56,5 48,0 55,0 50 98 95,0 98,2 99,0 98,5 58,5 98,5 96,5 99,5 96,0 400 75 98 96,0 98,3 99,5 99,0 58,0 98,0 97,0 99,0 97,0 100 98 97,0 98 98,5 99,1 59,5 99,5 98,5 99,0 96,0 125 99 98,0 100 99,0 99,5 59,0 99,0 99,0 99,5 98,0 150 92,0 95,0 - 89,0 80,0 72,0 90,0 85,0 80,0 80,0 0 97,0 55,0 97,0 80,0 87,0 75,0 65,0 56,5 48,0 55,0 25 99,5 59,0 99,0 85,0 87,0 78,5 65,0 56,5 48,0 55,0 50 98 92,0 94,0 97,0 95,0 78,0 96,0 94,0 97,0 92,0 450 75 100 94,0 98,5 99,0 98,5 79,5 98,5 96,5 99,5 97,3 100 98 91,0 98,0 94,0 97,0 79,0 97,0 96,0 97,0 94,0 125 100 93,0 - 98,5 99,0 80,0 99,5 98,5 99,0 96,0 150 90,0 85,0 - 89,0 80,0 75,0 90,0 85,0 80,0 80,0 9 64255 10 Продовження таблиці 2 Ефективність очищення Ефективність очищення відпрацьованого миючого Доза відпра- від іонів важких металів, розчину, % Питомі витрати % цьова-ного електричного Завислі 3 миючого розструму, Кл/дм 3 чину, мг/дм Сr6+ Сr3+ Fe3+ Cu2+ Zn2+ Масла Нафтопродукти речо- ПАР Фосфати вини 0 98,0 95,0 99,1 85,0 90,0 78,5 25 99,1 99,3 99,5 98,0 95,0 78,0 98,0 97,0 99,0 97,0 50 100 100 98,8 100 99,0 79,5 98,5 95,5 98,0 98,0 500 75 98,5 98,3 98,7 98,6 98,5 79,0 100 100 99,0 98 98,0 99,0 80,0 98,0 98,0 99,0 98,0 125 98,0 95,0 100 98,0 95,0 75,0 150 95,0 90,0 - 90,0 85,0 78,5 90,0 90,0 85,0 85,0 0 95,5 65,0 - 90,0 85,0 78,0 25 98,4 95,0 98,2 99,0 98 79,5 93,8 97,0 99,0 97,0 50 100 99,5 - 99,0 99,5 79,0 95,5 95,5 90,5 93,0 550 75 100 99,7 99,1 99,4 99,5 76,0 100 100 99,0 98.5 98,5 99,0 75,0 99,5 98,5 99,0 96,0 125 99,7 99,8 100 98,7 97,8 78,5 96,4 97,0 99,0 97,0 150 96,0 88,0 - 93,0 85,0 78,0 94,0 83,0 85,0 84,0 0 94,5 75,0 99,4 80,0 81,0 79,5 25 92,3 84,8 99,5 98,0 95,0 79,0 95,0 94,0 90,0 92,0 50 93,0 86,5 99,0 79,0 83,5 81,0 95,5 95,5 90,5 93,0 600 75 95,0 96,0 99,0 97,0 98,0 75,0 98,0 97,0 96,0 95,0 100 91,0 92,0 - 88,5 84,0 78,5 99,5 98,5 99,0 96,0 125 96,0 94,0 99,0 87,0 88,0 78,0 98,0 97,0 99,0 97,0 150 90,0 78,0 - 83,0 81,0 79,5 94,0 83,0 85,0 84,0 0 94,5 75,0 - 80,0 81,0 79,3 25 96,7 97,0 98,5 98,5 99,1 80,2 97,5 95,8 96,5 92,5 50 93,0 86,5 - 79,0 83,5 75,5 95,5 95,5 90,5 93,0 650 75 98,8 95,0 98,2 99,0 98 77,5 100 91,0 92,0 - 88,5 84,0 78,0 99,5 98,5 99,0 96,0 125 98 95,0 98,2 99,0 89,0 97,5 150 90,0 78,0 - 83,0 81,0 79,0 94,0 83,0 85,0 84,0 0 92,5 74,0 - 80,0 81,0 80,0 25 92,3 89,6 99,5 98,0 95,0 75,7 9,65 93,5 93,5 91,5 50 93,0 85,5 99,7 79,0 83,5 78,5 93,5 92,5 90,5 93,0 700 75 91,3 90,5 99,0 88,5 83,0 78,0 93,5 94,7 95,6 93,3 100 90,0 91,0 99,8 88,5 84,0 79,5 96,5 96,5 97,0 94,0 125 99,4 97,6 99,5 89,9 85,0 79,0 92,4 93,3 96,5 99,5 150 89,0 77,0 - 83,0 81,0 80,5 92,0 81,0 83,0 82,0 11 64255 12 Таблиця 3 Результати експериментальних досліджень при обробці відпрацьованим миючим розчином, з використанням «Лабомід-203» Ефективність очищення Ефективність очистки відпрацьованого миючого Питомі витрати Доза відпрацьо- від іонів важких металів, розчину, % % електричного ваного миючого 3 струму, Кл/дм розчину, мг/дм Завислі 6+ 3+ 3+ 2+ Сr Сr Fe Cu Нафтопродукти ПАР Фосфати речовини 0 97,0 67,0 78,0 86,0 25 97,7 95,0 98,2 99,0 50 96,5 94,0 93,0 92,5 88,5 86,5 79,5 87,0 400 75 99,8 98,0 98,7 98,0 100 100 99,0 98,5 97,0 85,5 75,5 74,0 72,0 125 99,8 97,8 94,2 92,3 150 90,0 85,0 89,0 80,0 80,0 81,0 78,0 76,0 0 99,5 96,0 95,0 97,0 25 99,8 98,0 98,7 98,0 50 100 99,0 99,0 99,5 98,5 97,5 99,5 99,0 450 75 99,8 98,0 98,7 98,0 100 100 99,0 98,5 99,0 99,5 99,5 99,0 98,0 125 100 99,0 99,5 98,0 150 98,0 95,0 98,0 98,0 92,0 95,0 98,0 97,0 0 99,0 97,0 95,0 96,0 25 99,8 98,0 98,7 98,0 50 100 100 100 99,0 99,5 96,5 98,0 98,0 500 75 99,8 98,0 98,7 98,0 100 100 99,0 98,0 99,0 98,0 99,0 99,0 98,0 125 100 99,0 100,5 98,0 150 96,0 97,0 95,0 95,0 93,0 95,0 95,0 95,0 0 95,5 65,0 90,0 85,0 25 98,8 98,0 98,4 96,0 50 100 99,5 99,0 99,5 95,5 95,5 90,5 93,0 550 75 99,8 98,0 98,7 98,0 100 100 99,0 98,5 99,0 99,5 98,5 99,0 96,0 125 100 100 99,9 99,5 150 96,0 88,0 93,0 85,0 94,0 83,0 85,0 84,0 При цьому доза відпрацьованого миючого розчину складала наступні значення 40, 50, 60, 3 80, 100, 125 та 120 мг/дм . Ступінь очищення стічних вод гальванічного виробництва, які містять у собі іони важких металів, залежить від питомих витрат електричного струму, що визначається переведенням шести валентного хрому до тривалентного, за рахунок флотаційного вилучення утворених гідроксидів важких металів до пінного шару, руйнування відпрацьованого миючого розчину. Результати лабораторних випробувань в граничних та оптимальних режимах очищення стічних вод наведені у таблиці 4. 13 64255 14 Таблиця 4 Результати випробувань у граничних та оптимальних режима очищення й знешкодження стічних вод гальванічного виробництва Питомі витрати електрич-ного струму, 3 Кл/м 50 50 50 100 100 100 200 200 200 300 300 300 500 500 600 600 600 700 700 700 Співвідношення компонентів миючого розчину до шестивалентного хрому 1 в одиницях до 4 на 1 в одиницях до 4. Ефективність очищення від іонів важких металів, %. ПАР Na2SiO3 Na4Р2О7 Na5Р3О10 Na2СО3 Сr 0,15 0,15 0,15 0,05 0,25 0,15 0,15 0,20 0,20 0,15 0,15 0,05 0,05 0,15 0,25 0,15 0,25 1,25 0,25 0,50 0,50 1,50 1,50 3+ Fe 48,0 62,0 60,0 68,0 0,25 0,25 49,0 100 60,0 98,1 63,0 96,0 69,0 79,0 0,05 0,25 100 99,1 98,0 84,0 0,25 0,25 1,25 100 99,2 98,0 85,0 1,25 2,50 2,50 0,25 0,50 0,50 0,25 0,50 0,50 1,25 2,50 2,50 100 100 100 99,5 99,3 99,3 98,5 98,5 99,5 89,0 88,0 90,0 5,00 5,00 1,50 1,50 0,75 0,75 5,00 5,00 99,8 99,8 96,2 97,2 91,3 93,3 85,0 89,0 Робочу суміш стічних вод, які містять у собі хром і миючий розчин у складі: ПАР, пірофосфат натрію (Na4P2О7), кальцинованої соди (Na2CO3) та триполіфосфат натрію (Na5P3О10), обробляли електролізом зі сталевими електродами протягом 2...5 хвилин, а потім відбувався процес флотації протягом 30...45 хвилин. В освітленій воді визначали концентрацію іонів важких металів та ефективність їх очищення. При інших значеннях компонентів реагенту має місце зниження ступеня очищення та ефективності обробки, тому що зменшується швидкість процесу флотації або має місце пасивація електродної системи, за рахунок утворення великого обсягу шламу та осадів. 6+ Cr 3+ Al 3+ Cu 3+ Zn 2+ Утворення осадів відбувається з пересичених розчинів стічних вод гальванічного виробництва. У зв'язку з чим, чим більший ступінь пересичення, тим більше утворюється зародків, внаслідок чого дрібніше кристали. Тому можливе утворення осадження аморфних осадів. У процесі осадження з розбавлених розчинів утворюється менше центрів кристалізації і випадають осади з високим вмістом кристалів. Це позитивно впливає на його зневоднення й подальшу утилізацію, а також зменшує загальні витрати, пов'язані із очищенням, знешкодженням та нейтралізацією стічних вод гальванічного виробництва. 15 Комп’ютерна верстка М. Мацело 64255 Підписне 16 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601