Дражироване рослинне насіння, водна дражирувальна композиція і спосіб дражирування насіння

1. Дражироване рослинне насіння, яке відрізняється тим, що зазначене насіння є насінням, що має покриття із щонайменше одного фіксуючого агента, який включає щонайменше одне похідне аспарагінової кислоти, вибране з групи, що складається з етилендіаміндибурштинової кислоти, 2,2'-імінодибурштинової кислоти, їхніх ізомерів та їхніх солей, та щонайменше однієї живильної речовини для рослин. 2. Дражироване рослинне насіння за п. 1, яке відрізняється тим, що сіль зазначених етилендіаміндибурштинової кислоти, 2,2'імінодибурштинової кислоти або їхніх ізомерів є сіллю лужного або лужноземельного металу. 3. Дражироване рослинне насіння за пп. 1 або 2, яке відрізняється тим, що зазначене покриття включає 0,01-5 %, краще 0,03-5 %, ще краще 0,1-5 % мас. суміші фіксуючого агента, по відношенню до маси насіння. 4. Дражироване рослинне насіння за п. 1, яке відрізняє ться тим, що зазначене покриття як живильну речовину включає 0,1-2 % мас. мікроелемента, по відношенню до маси насіння. 5. Дражироване рослинне насіння за п. 1, яке відрізняється тим, що зазначене покриття як живильну речовину включає 0,1-10 % мас. живильної солі, по відношенню до маси насіння. 6. Дражироване рослинне насіння за п. 1, яке відрізняється тим, що зазначене покриття додатково включає до 2 % мас. іншого агента, який впливає на ріст рослин, такого як пестицид, регулятор росту, консервант, стабілізатор, функціонально активний агент і цукор, і також 0,1-10 % мас. води, по відношенню до маси насіння. 2 (19) 1 3 83043 4 інші агенти, що впливають на ріст рослин, з утворенням покриття на поверхні насіння, або (b) щонайменше одну суміш водного фіксуючого агента для утворення шару фіксуючого агента на поверхні насіння, з наступним додаванням живильної речовини для рослин у порошкоподібній формі, що містить мікроелементи та/або живильні солі і, необов'язково, інші агенти, що впливають на ріст рослин, з утворенням покриття на поверхні насіння, або (c) водну дражирувальну композицію, яка включає щонайменше одну суміш фіксуючого агента і жи вильної речовини для рослин з утворенням шару фіксуючого агента на поверхні насіння, з наступним додаванням живильної речовини для рослин у порошкоподібній формі, яка містить мікроелементи та/або живильні солі і, необов'язково, інші агенти, що впливають на ріст рослин, з утворенням покриття на поверхні насіння. 14. Спосіб за п. 10, який відрізняється тим, що водна дражирувальна композиція за стадіями а) або b), або c) є водною дражирувальною композицією, яка визначена у пп. 10-12. Даний винахід стосується дражированого рослинного насіння і призначеної для цього дражирувальної композиції, яка включає фіксуючий агент та живильну речовину для рослин, а також способу дражирування насіння. Дражирування рослинного насіння з різних причин є здавна відомим у те хніці. Існують різні види поверхневої обробки, починаючи з простого і традиційного протруювання насіння культурних рослин пестицидами для боротьби із захворюваннями та шкідниками рослин. В цьому випадку, здорове насіння обробляють активним агентом у формі тонкодисперсного порошку або дисперсною сумішшю, що містить такий активний агент, або зазначеним активним агентом, розчиненим чи суспендованим у придатному розчиннику, часто, у воді або органічному розчиннику, з наступною обробкою насіння одержаним у такий спосіб розчином або суспензією. Особливо досліджувалась придатність різних полімерів. Наприклад, відомо дражирування насіння водорозчинними полімерами, наприклад, крохмалем, карбоксиметилцелюлозою або гуміарабіком. Головним недоліком є велика кількість води, пов'язана з їхнім застосуванням. Для роботи з великою кількістю води потрібне спеціальне обладнання, а крім того, цей процес нанесення покриття є повільним. Насіння, оброблене у такий спосіб, часто необхідно висушувати при низьких температурах, щоб запобігти ушкодженню насіння. Вказані полімери часто утворюють тверду крихку оболонку навколо насіння. Дражирування насіння також використовується для уповільнення його проростання [ЕР 1238714, Landec Corp; US6230438, Grow Tec Inc.]. Полімери також використовуються як фіксуючі агенти для покриття насіння агентами, що мають різні види активності. Таке покриття може, наприклад, підвищувати стійкість насіння до посухи, тепла, засоленого грунту, або до інших зовнішніх стрес-факторів. З покриттям, наприклад, легке насіння рису робиться важчим, тим самим запобігаючи легкому винесенню водою чи вітром; див., наприклад, [патент США №4192095]. Загальновідомим є також додавання живильних речовин до зазначеного покриттядля промотування росту рослин. Однією з проблем було погане проростання насіння і погане прилипання живильних речовин до поверхні насіння, особливо в тих випадках, ко ли як фіксуючі агенти використовуються, відповідно, масляні та водні розчини. Для вирішення цих проблем проводилися інтенсивні дослідження. Різні композиції фіксуючих агентів були випробувані для закріплення живильних речовин або інших агентів промотування росту рослин на поверхні рослинного насіння. Час, за який рослинне коріння досягає добрива, відіграє важливу роль у здатності рослини утилізувати живильні речовини добрива і рости та розвиватися протягом кількох перших тижнів. Кількість основних живильних речовин (N, К, Р, Са, S, Mg), що переходять з добрив у рослини, тобто, ефективність живильних речовин, звичайно змінюється від кількох процентів до 70-80 процентів. Зокрема, ефективність фосфору є низькою, від 5 до 20%. Ефективності живильних мікроелементів (В, Co, Cu, Fe, Μn, Mo, Zn, СІ) часто є ще нижчими. Шлях внесення добрива, тобто, відстань від добрива до насіння, впливає на здатність рослини використовува ти живильні речовини. Живильні речовини добрива, внесеного надто далеко від насіння, наприклад, на відстані 6см від нього, можуть мати час на проходження реакції із солями або іонами в грунті з утворенням малорозчинних сполук задовго до того, як коріння рослини досягне місця внесення добрива. Розвиток коріння є важливою стадією початкового розвитку рослини. Добре розвинуте коріння може пізніше ефективно утилізувати живильні речовини, зв'язані з частинками фунту. Для розвитку коріння потрібний фосфор, отже, чим ближче фосфор знаходиться до насіння, тим легше він може поглинатися. У випадках, коли фосфорне добриво, наприклад, вносять у традиційний для дисперсних матеріалів спосіб розсипанням по всій поверхні грунту або змішуванням з поверхневим шаром грунту, ефективність фосфору складає від 5 до 10%. Навпаки, якщо добриво вносять в рядки або на стрічці на певній відстані від насіння, ефективність фосфору становитиме близько 10%. Ефективність фосфору дещо поліпшується при внесенні фосфорного добрива поблизу насіння, або при дражируванні насіння добривом. В цих випадках ефективність становить, відповідно, 15 і 20%. WO 9325078 розкриває композицію, що використовується для дражирування насіння, яка включає гідролізат полісахариду, наприклад, гід 5 83043 ролізат карбоксиметилцелюлози або карбоксиметилкрохмалю. Водні розчини зазначених агентів можуть набризкуватися на насіння у досить концентрованій формі (30%). US 5661103 розкриває нанесення на насіння покриття для прискорення розвитку рослини, яке включає полімерну органічну кислоту, таку як поліаспарагінова кислота з молекулярною вагою вище 1500. Згідно з цим документом, молекулярна вага органічної полікислоти повинна бути досить високою, приому зазначена кислота, краще, не є хелато утворювальною. Також ЕР 1036492 описує покриття для насіння, що промотує розвиток рослин, яке складається з плівкотвірного зшитого білкового матеріалу та інших активних інгредієнтів, включаючи пестициди та/або живильні речовини для рослин. Загалом, використання полімерів, нерозчинних у воді, вимагає використання органічних розчинників, причому велика кількість розчиннику сприяє проникненню полімеру у насіння. Водні суспензії цих полімерів також можуть бути використані для обробки насіння. Такий спосіб внесення описаний, наприклад, у [СА PLUS 112:17756 (PL 146138) і СА PLUS 122:49097 (PL 159474)]. Документ US 4251952 описує насіння, дражироване сумішшю цукру та нерозчинного у воді полімеру. Як полімери використовуються різні комерційно доступні полімери або співполімери. Одним з недоліків відомих способів може бути липкість поверхні дражированого насіння, що спричинює злипання насіння, тим самим погіршуючи його сипкість. Крім того, легко забруднюється обладнання, необхідне для обробки насіння. Додатково, покриття з високим вмістом вологи може спричинити передчасне проростання насіння. Покриття для насіння, що складається з двох компонентів, є відомим з WO 0145489 на ім'я автора даної заявки, причому перший компонент покриття включає водний фіксуючий агент, який містить рідкий побічний продукт сільськогосподарського чи бродильного виробництва, зокрема, мелясу, та емульговане масло, а інший компонент включає добриво у порошкоподібній формі. В цій публікації вказана методика названа обробкою насіння матодом iSeed, або методом iSeed. Покриття для насіння у формі емульсії або емульгованої суспензії описане також в неопублікованій заявці FI 2002 2089 автора даного винаходу. FI 2001 1328 автора даного винаходу розкриває добриво та його кількість, оптимальну для різних рослин, що забезпечує в комбінації з водним фіксуючим агентом оптимальне співвідношення між процентом схожості і поглинаннням фосфору. Незважаючи на те, що результати вирощування у польових випробуваннях були задовільними, утилізація фосфору - більш ефективною, а загальна потреба в фосфорних добривах знижувалася, виникали деякі практичні проблеми. Проблемою була необхідність використання в достатньому ступені подрібненого вихідного матеріалу добрива. Крім того, власне здрібнення є додатковою і досить складною стадією процесу. Не всі солі можуть бути подрібнені, наприклад, через їхню гігроскопічність або зв'язану воду. Крім того, 6 тонкодисперсні порошки добрива можуть утворювати пил. Частина добрива може також осипатися з поверхні насіння через тертя насінин одна об одну у випадку нерівномірного здрібнення та/або якщо частинки мають надто великий розмір. На додаток до вказаних недоліків, при дражируванні насіння добривами були виявлені значні розбіжності між різними видами рослин [Scott, J.M. 1989, Seed coating and treatments and their effects on plant establishment, Ad vances in Agronomy, 42:43-83]. Загальновизнано, що фітотоксичний ефект удобрювальних солей, що виражається в зниженні проростання, є спричиненим іонною токсичністю. Наприклад, при дражируванні насіння культурних рослин, овес є більш стійким до удобрювальних солей, ніж пшениця. Було знайдено, що причиною цього є розбіжності у будові насіння. У вівса, зародок насінини захищений трихомом і ворсинчастими виступами, у той час як пшениця є голонасінним видом. Відповідно, зернові рослини є загалом більш стійкими до дражирування насіння добривами, ніж насіння бобових рослин. Іншими словами, у деяких видів компоненти оболонки самі забезпечують добрий захист проти дії удобрювальних солей. Фахівцями загально визнано, що для різних видів рослин фітотоксичні ефекти удобрювальних солей найбільш помітні в країнах, які потерпають від посухи. У випадку чутливи х видів, робилися спроби усунути небажані взаємодії між чутливістю видів і стресом, спричиненим посушливим грунтом, шляхом створення штучного захисного шару перед фактичним дражируванням насіння добривом. Наприклад, як захисні агенти використовуються цукри (наприклад, сахароза) або полівінілацетат. Однак, зазначені агенти виявилися непридатними для використання у практичних процесах дражирування. Можливо також зменшити фі тотоксичні ефекти шляхом вибору належних удобрювальних солей і контролю значення рН солей, але, особливо при зниженні розчинності живильних речовин, це може призвести до втрати активності покриття добрива. Стислий опис винаходу Даний винахід стосується дражированого насіння і способу дражирування насіння. Згідно з винаходом, особливо гарні результати одержують при дражируванні насіння голонасінних видів. Крім того, винахід стосується покриття, що включає фіксуючий агент, який утворює комплекси з металами і мікроелемент та/або живильну сіль. Детальний опис винаходу Відмінні ознаки винаходу визначені в пунктах формули 1-9. Відповідно, винахід передбачає дражироване рослинне насіння, що має покриття з щонайменше одного фіксуючого агента, який включає щонайменше одне похідне аспарагінової кислоти, і щонайменше однієї живильної речовини для рослин. Винахід далі стосується дражирувальної композиції, способу дражирування насіння та водної дражирувальної композиції для дражирування насіння. Відповідно до винаходу, небажану взаємодію чутливості рослинних видів і умов культивації для 7 83043 насіння, дражированого живильними речовинами для рослин, можна успішно зменшити за рахунок використання як фіксуючого агента щонайменше одного похідного аспарагінової кислоти, яке має молекулярну вагу, краще, менше 500. Похідне аспарагінової кислоти, призначене для використання як фіксуючий агент є, найкраще, хелатуючим агентом, здатним утворювати комплекс з металами, наприклад, з металом, що є живильною речовиною для рослин. Сполуки, що можуть бути придатними для використання як такі хелатуючі фіксуючі агенти, включають відомі агенти комплексоутворення з металами, які розкладаються у природі. Комплексоутворювальні агенти за винаходом, придатні для дражирування, включають етилендіаміндибурштинову кислоту (EDDS), імінодибурштинову кислоту (ISA), будь-яку іншу поліаспарагінову кислоту, придатну для використання як фіксуючий агент, що має молекулярну вагу менше 500, їхні ізомери та солі, краще, їхні солі лужних та лужноземельних металів. Відповідно до особливо кращого варіанта втілення винаходу, фіксуючий агент вибирають з групи, що складається з етилендіаміндибурштинової кислоти (EDDS), імінодибурштинової кислоти (ISA), їхні х ізомерів та їхніх солей, краще, їхні х солей лужних та лужноземельних металів. Відповідно до винаходу, можливе використання кількох сполук фіксуючих агентів, щонайменше одна з яких є фіксуючим агентом за винаходом, у залежності від чутливості рослинних видів та умов культивації. Крім того, можливе використання, наприклад, двох або кількох різних фіксуючи х агентів за винаходом. Додатково, насіння може бути дражироване одним або кількома мікроелементом (мікроелементами) та/або живильною сіллю (солями). Використання фіксуючих агентів за винаходом значно поліпшує прлипання мікроелементів/живильних солей до насіння без зниження його проростання, причому не знижується навіть проростання голонасінних видів. Дражирувальну композицію, краще, готують суспендуванням мікроелемента та/або живильної солі у водному розчині фіксуючого агента. Живильна сіль, розчинена у водній фазі, сприяє рівномірному розподілу мікроелемента та/або живильної речовини у покритті. Компоненти живильних речовин для рослин можуть включати будь-які незамінні неорганічні іони (первинні, вторинні та мікроелементи), а також органічні сполуки, які вивільняють живильні речовини для рослин, такі як сечовина або метилсечовина. Компонент живильної речовини для рослин може бути так званою основною живильною сіллю, включаючи, наприклад, іони Ν, Κ та/або Р, так званою вторинною живильною речовиною, включаючи іони Са, S та/або Мg, або мікроелементом, включаючи іони Fe, Μn, Ζn, Сu, Мо, СІ, В та/або Co. Вказані живильні солі, краще, містять фосфати. Фосфат може складатися з однієї чи кількох фосфа тних солей, наприклад, мононатрій-, монокалій- або моноамонійфосфату. Подібна суміш 8 живильних речовин може також складатися з фосфорної кислоти та різних основ. Фосфорна кислота може бути будь-якою концентрованою фосфорною кислотою, особливо, кормовою кислотою для добрив зі зниженим вмістом фтору (так званою Profo acid). Основи можуть включати оксиди, гідроксиди або карбонати чи їхні суміші, наприклад, КОН, NaOH, К2СО 3, Na2CO3, NH3, CaO, MgO, CaCO3, CaMg(CO3)2 . Дражирувальна композиція може також містити інші звичайні інгредієнти, включаючи пестициди, регулятори росту, такі як сполуки та/або мікроорганізми, що стимулюють ріст, консерванти, стабілізатори та/або функціональні агенти, такі як селен. Крім того, дражирувальна композиція може містити цукор. Для дражирування насіння, кількість суміші фіксуючого агента становить, краще, 0,01-5%, ще краще, 0,03-5%, особливо краще, 0,1-5% мас, по відношенню до ваги насіння. Для дражирування насіння, наприклад, може бути використано 0,1-3% мас. суміші фіксуючого агента. Далі, для дражирування насіння може бути використано 0,1-2% мас. мікроелемента, 0,1-10% мас, живильної солі, 0-2% мас. інших агентів, що впливають на ріст рослин, і 0,1-10% мас. води, по відношенню до ваги насіння. Крім того, винахід пропонує водну дражирувальну композицію для дражирування насіння. Відповідно до конкретного варіанта втілення, вказана водна дражирувальна композиція містить 1-50%, краще, 5-50%, ще краще, 5-30% мас. фіксуючого агента, 0-15% мас. мікроелемента, 0-70%, краще, 0-40% мас. живильної солі, 0-15% мас. будь-якої сполуки, що впливає на ріст рослин, і 30-90% мас. води. Однак, у залежності від варіанта втілення, можливо також використовувати водну дражирувальну композицію, яка є більш чи менш концентрованою по відношенню до одного або кількох із зазначених інгредієнтів, наприклад, по відношенню до фіксуючого агента і живильних солей. Таким чином, вказана водна дражирувальна композиція може також містити 10-30% мас. фіксуючого агента, 0-15% мас. мікроелемента, 0-40% мас. живильної солі, 0-15% мас. інших сполук, що впливають на ріст рослин, і 30-90% мас. води. Якщо не вказане інше, вміст мікроелементів і живильних солей обчислюють за їхньою вагою без зв'язаної води. Відповідно до винаходу, спосіб дражирування насіння здійснюють таким чином. Насіння, призначене для дражирування, завантажують в апарат, придатний для обробки насіння, а потім додають фіксуючий агент та/або мікроелементи/живильні солі у формі водного розчину для утворення покриття на насінні. В цьому випадку дражирування проводиться в одну стадію. Альтернативним варіантом втілення винаходу є так званий двостадійний метод дражирування, в якому насіння спочатку покривають водним розчином фіксуючого агента, або водним розчином, що містить фіксуючий агент та мікроелементи/живильні солі, а потім дражирують живильними солями у формі порошку. Один спосіб дражирування насіння полягає в тому, щоб заповнити ним обертовий барабан, розбризкувати на насіння при перемішуванні водний 9 83043 розчин фіксуючого агента і мікроелементів/живильних солей, а потім продовжувати перемішування до утворення рівномірного покриття. Наприкінці насіння можна висушити у потоці повітря. Можливо також дражирувати насіння набризкуванням в барабані на насіння водного розчину фіксуючого агента або водного розчину фіксуючого агента та мікроелементів/живильних солей для створення на насінні покриття з фіксуючого а гента, з наступним додаванням порошку живильної солі зверху покриття фіксуючого агента. Розміри та поверхневі властивості насіння, що дражирується, визначають кількість фіксуючого агента, необхідну для зв'язування бажаної кількості мікроелементів/живильних солей на насінні. Дражироване рослинне насіння за винаходом, краще, готують з використанням зазначеного методу. Крім того, водна дражирувальна композиція, що використовується в методі, є, краще, водною дражирувальною композицією за винаходом. Якщо насіння бажано також обробити пестицидами, регуляторами росту, такими як сполуки та/або мікроорганізми, що стимулюють ріст, консервантами, стабілізаторами та/або функціональними агентами, такими як селен, додавання агентів, розчинних у воді, може здійснюватися одночасно з фіксуючим агентом, у той час як додавання агентів у порошкоподібній формі може відбуватися до чи після чи одночасно з додаванням порошку живильної солі. Придатна композиція та її кількість, потрібна для нанесення, залежать від розміру та поверхневих властивостей насіння, що дражирується, які є характерними ознаками для кожного виду рослин. Розчини, запропоновані у винаході для вирішення вказаних проблем Використання біорозкладних сполук як фіксуючих агентів для дражирування насіння забезпечує сильне прилипання мікроелементів та живильних солей Осипання живильних речовин з насіння зменшується, оскільки на поверхні насіння немає окремих частинок мікроелементів/живильних солей. Можливі проблеми з "опіками", спричиненими солями, також усуваються, тому що живильні солі вже не накопичуються на чутливій поверхні насіння. Здатність фіксуючого агента, використовуваного як єдиний засіб для дражирування насіння, до комплексоутворення з металами, інтенсифікує початковий розвиток насіння завдяки тому, що вони можуть ефективно утилізовувати навіть живильні речовини, зв'язані з грунтом. Винахід забезпечує можливість більш гнучкого введення живильних речовин при дражируванні насіння. Композиція не обмежена будь-якими вихідними матеріалами, оскільки можуть бути також додані кислотний і основний компоненти. Крім того, композиція є більш дешевою через те, що замість живильних солей можуть бути використані сирові матеріали для них. Після проростання, дражироване насіння забезпечує коріння необхідними мікроелементами і фосфором. Фосфор на насінні забезпечує помітно кращий важливий період початкового розвитку 10 рослини, ніж при внесенні добрива розкидуванням на грунт, а також є більш ефективним, ніж внесення стартової дози в рядки насіння. Підвищена ефективність живильних речовин створює переваги для фермерів та для навколишнього середовища, оскільки дозволяє уникнути надмірного навантаження живильними речовинами. Після сприятливого періоду початкового розвитку, рослина може також ефективно утилізовувати живильні речовини, вже зв'язані з грунтом. Приклади Якщо не вказане інше, аналізи живильних речовин проводилися у відомий спосіб з використанням методу рентгенолюмінесценції і, при необхідності, аналізу розчинів. Аналізи сухої речовини біомаси здійснювали шляхом зрізання надземних частин рослини та їхнього зважування після висушування протягом 24 годин при 60°С. Приклад 1 Дражирування кукурудзи ISA і Na-фосфатом Сортове насіння кукурудзи (Jet) дражирували 0,4% Ρ з використанням розчину, що містить натрієву сіль імінодибурштинової кислоти (Na-ISA), фосфа ту натрію і цукру. У порівняльному тесті використовували відповідну кількість фосфору (0,4%), але використовували для дражирування пасту, що складається з 50% порошку монокалійфосфа ту і 50% фіксуючого агента. Фіксуючий агент містив 50% змішаної меляси, 10% мінерального масла, 3,1% емульгатора, 0,6% стабілізатора і 36,3% води (= паста МКР). Рецептури наведені у Таблиці 1. Для випробувань у горшечках як контроль використовували також недражироване насіння. У Таблиці 2 наведені дані про суху вагу через 18 днів, процент проростання, аналізи живильних речовин у сухій речовині (середні значення для трьох паралельних дослідів зі стандартним відхилом (STD)). Відносне поглинання живильних речовин у порівнянні з контрольними дослідами наведене у Таблиці 3 З результатів можна побачити, що здатність до проростання залишається незмінною, а поглинанння фосфору поліпшується, так само як і поглинання мікроелементів (Mg, Fe, Cu, Zn, Μn) завдяки хелату. 11 83043 Приклад 2 Дражирування льняного насіння ISA і сульфатом цинку Льняне насіння дражирували 0,15% (А), 0,225% (В) і 0,3% Zn (C), використовуючи розчин, що містить сульфат цинку і Na-сіль ISA. Рецептура наведена у Таблиці 4. Випробування у горшечках проводили із застосуванням удобреного торфу (50млн -1 Ν, 50 млн-1 Ρ, 63 млн -1 К, нітрат амонію і монокалійфосфат), з використанням як контролю недражированого насіння. У Таблиці 5 наведені процент проростання, суха вага біомаси через 14 днів, результати аналізу живильних речовин у сухій речовині (три паралельні досліди зі стандартним відхилом (STD)). Поглинання живильних речовин поліпшується також для інших елементів, крім цинку (Таблиця 6). 12 Приклад 3 Ріст льняного насіння при використанні методу дражирування за винаходом для внесення цинку Протягом періоду культивації 2002-2003рр були проведені серн випробувань з метою порівняння росту льону-довгунця з насіння, дражированого у спосіб за винаходом, з ростом льону, культивованого у звичайний спосіб Оптимальна кількість при нанесенні цинквмісного покриття за винаходом становила 4,5% від ваги насіння. При нанесенні такої дози, льон був вже нездатним утилізувати для росту значну кількість додаткового цинку. Загальна кількість сульфату цинку у покритті становила 5% (об./об.) у перерахунку на чистий цинк. Симптоми, спричинені дефіцитом цинку, спостерігалися у польових випробуваннях, коли висота надземних частин рослин становила приблизно 10см. Внаслідок дефіциту цинку, льон починав утворювати бічні пагони, що знижує якість волокон. В аналогічних випробуваннях, льняне насіння дражирували цинком з використанням методу за винаходом. Кількість дражирувальної композиції становила 4,5% від ваги насіння. Завдяки дражи 13 83043 руванню, не спостерігалося ніяких симптомів, викликуваних дефіцитом цинку на початковій стадії росту рослин льону, що дозволяло уникнути утворення бічних пагонів, які погіршують якість волокна. Волокна, що утворювалися, були довгими та задовольняли промисловим вимогам. Приклад 4 Дрібне насіння, що має дуже низьку питому вагу, таке як насіння тонконога (Poa pratensis), 14 дражирували з нанесенням покриття за винаходом, і порівнювали активність з аналогічною обробкою методом iSeed. При дражируванні насіння відповідно до винаходу, насіння обробляли фіксуючим агентом ISA, що містив нітрат натрію і калію як живильні речовини. Обробка iSeed стосується обробки, розкритої у WO 0145498 автором даного винаходу, причому насіння обробляли сумішшю фіксуючого агента, нітрату калію і монокалійфосфатом у формі емульгованої суспензії. Було знайдено, що при обробці iSeed покриття на насінні Poa pratensis є нерівномірним. Внаслідок такого нерівномірного покриття, проростання насіння погіршувалося, а крім того, операція сівби насіння була більш складною. Навпаки, насіння, дражироване фіксуючим агентом ISA за винаходом, добре проростало, а його технічні показники при сівбі були кращими. Таблиця 8 Об'єкт випробувань Контроль (= недражироване насіння) Натрій ISA + KNO 3 iSeed-NPK Число ростків 561 ab 582 b 383 а Попарне порівняння здійснювали з використанням критерію Такі, Ρ= 0,05 Приклад 5 Порівняння фіксуючих агентів за винаходом при обробці кукурудзи цинком і фосфором Насіння кукурудзи дражирували розчинами, що містять біорозкладний фіксуючий агент, сульфат цинку і фосфат натрію (Таблиця 9). При обробці цинком, на насіння наносили 0,1% Ζn, а фосфором - 0,225% Р. Молярні співвідношення фіксуючи х агентів (Na-ISA, Na-EDDS) до цинку дорівнювали 1:1. У випадку Na-солі поліаспарагінової кислоти, брали дві повторювані ланки на один атом цинку. Фіксуючі агенти Na-ISA і Naполіаспарагінову кислоту порівнювали з використанням однієї партії насіння кукурудзи (146). Іншу партію насіння кукурудзи (147) використовували для випробувань Na-EDDS. Тест на проростання включав 25 насінин/горшечок з шістьма паралельними дослідами. При проведенні тесту аналізували проростання, суху речовину біомаси і поглинання живильних речовин (Таблиця 10). Поглинання живильних речовин порівнювали з контролем (= недражироване насіння) у Таблиці 11. Результати показують, що здатність до проростання залишалася високою в усіх дослідах. По глинання доданого цинку рослинами було високим, крім того, поліпшувалося також поглинання інших живильних речовин (К, Р, Mg, S) і мікроелементів (Fe, Cu). Таблиці 10 та 11 показують, що здатність різних фіксуючих а гентів поліпшувати поглинання живильних речовин відрізняється, причому ISA поліпшує поглинання магнію, тоді як поліаспарагінова кислота і EDDS підвищують достіпність заліза та міді, відповідно. 15 Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 83043 Підписне 16 Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601