Спосіб (варіанти) і пристрій (варіанти) для попереднього кодування в системі з дуплексом з частотним розділенням каналів

1. Пристрій для вибору матриці попереднього кодування, який функціонує в системі безпровідного зв'язку, який містить: засіб для визначення значення рангу; засіб для визначення індексу матриці, при цьому індекс матриці позначає матрицю попереднього кодування, яка використовується для формування власних променів; і засіб для передачі повідомлення зворотної лінії зв'язку, що містить вказані індекс матриці і значення рангу. 2. Пристрій за п. 1, в якому засіб для визначення значення рангу містить засіб для вимірювання оцінок каналу. 3. Пристрій за п. 1, в якому засіб для визначення значення рангу містить засіб для вимірювання кількості перешкод. 4. Пристрій за п. 1, в якому засіб для визначення індексу матриці містить засіб для використання визначеного значення рангу. 5. Пристрій за п. 1, в якому засіб для визначення індексу матриці містить засіб для аналізу кожної матриці попереднього кодування із множини матриць попереднього кодування, збережених в пам'яті. 6. Пристрій за п. 1, в якому засіб для визначення індексу матриці містить засіб для вибору найвищої спектральної ефективності. 7. Пристрій для вибору матриці попереднього кодування, який функціонує в системі безпровідного зв'язку, який містить: процесор, сконфігурований для: 2 (19) 1 3 92509 4 17. Спосіб для вибору матриці попереднього кодування в системі безпровідного зв'язку, який включає етапи, на яких: приймають значення рангу і індекс матриці, при цьому індекс матриці позначає матрицю попереднього кодування, яка використовується для формування власних променів; витягують вказану матрицю попереднього кодування, що містить значення вагових коефіцієнтів формування власних променів, за допомогою значення рангу і індексу матриці; і визначають, чи може витягнута матриця попереднього кодування бути використана. 18. Спосіб за п. 17, який також включає етап, на якому витягують індекс матриці за допомогою прийнятого значення рангу. 19. Спосіб за п. 17, який також включає етап, на якому визначають число бітів для демодуляції для того, щоб визначити індекс матриці. 20. Спосіб за п. 19, в якому визначення числа бітів для демодуляції включає етап, на якому аналізують значення рангу. 21. Пристрій для вибору матриці попереднього кодування в системі безпровідного зв'язку з множиною входів і множиною виходів (МІМО), який містить: процесор, який сконфігурований для визначення значення рангу; процесор також сконфігурований для визначення індексу матриці, при цьому індекс матриці позначає матрицю попереднього кодування, яка використовується для формування власних променів; і процесор також сконфігурований для передачі повідомлення зворотної лінії зв'язку, що містить вказані індекс матриці і значення рангу. 22. Пристрій за п. 21, в якому процесор також сконфігурований для вимірювання оцінки каналу, при цьому виміряні оцінки каналу використовуються для того, щоб визначити значення рангу. 23. Пристрій за п. 21, в якому процесор також сконфігурований для вимірювання кількості переш код, при цьому виміряні оцінки каналу використовуються для того, щоб визначити значення рангу. 24. Пристрій за п. 21, в якому процесор також сконфігурований для використання значення рангу для того, щоб визначити індекс матриці. 25. Пристрій за п. 21, в якому процесор також сконфігурований для аналізу кожної матриці попереднього кодування з множини матриць попереднього кодування, збережених в пам'яті, для того, щоб визначати індекс матриці. 26. Пристрій за п. 21, в якому процесор також сконфігурований для вибору найвищої спектральної ефективності для того, щоб визначити індекс матриці. 27. Машиночитаний носій, що містить інструкції, які, при виконанні за допомогою комп'ютера, спонукають комп'ютер виконувати операції, що включають в себе: визначення значення рангу; визначення індексу матриці, при цьому індекс матриці позначає матрицю попереднього кодування, яка використовується для формування власних променів; і передачі повідомлення зворотної лінії зв'язку, що містить вказані індекс матриці і значення рангу. 28. Машиночитаний носій за п. 27, в якому інструкції, які виконуються за допомогою комп'ютера, також спонукають комп'ютер виконувати операції, що включають в себе використання визначеного значення рангу. 29. Машиночитаний носій за п. 27, в якому інструкції, які виконуються за допомогою комп'ютера, також спонукають комп'ютер виконувати операції, що включають в себе аналіз кожної матриці попереднього кодування з множини матриць попереднього кодування, збережених в пам'яті. 30. Машиночитаний носій за п. 27, в якому засіб для визначення числа бітів для демодуляції містить засіб для аналізу значення рангу. Даний опис належить загалом до технології попереднього кодування, а більш конкретно, до попереднього кодування для системи з множиною входів і множиною виходів (ΜΙΜΟ), яка використовує дуплекс з частотним розділенням каналів (FDD). Системи безпровідного зв'язку широко розгорнені з тим, щоб надавати різні типи вмісту зв'язку, наприклад мову, дані і т. п. Ці системи можуть бути системами множинного доступу, що допускають підтримку зв'язку з декількома користувачами за допомогою спільного використання доступних системних ресурсів (наприклад, смуги пропускання і потужності передачі). Приклади таких систем множинного доступу включають в себе системи множинного доступу з кодовим розділенням каналів (CDMA), системи множинного доступу з часовим розділенням каналів (TDMA), системи множинного доступу з частотним розділенням каналів (FDMA) і системи множинного доступу з ортогональним частотним розділенням каналів (FDMA). Загалом, система безпровідного зв'язку з множинним доступом може підтримувати одночасний зв'язок для декількох безпровідних терміналів. Кожний термінал обмінюється даними з однією або більше базовими станціями за допомогою передачі по лінії прямого і зворотного зв'язку. Лінія прямого зв'язку (або низхідна лінія зв'язку) належить до лінії зв'язку від базових станцій до терміналів, а лінія зворотного зв'язку (або висхідна лини зв'язку) належить до лінії зв'язку від терміналів до базових станцій. Така лінія зв'язку може бути встановлена через систему один-вхід-один-вихід, мно 5 жина-входів-один-вихід або множина-входівмножина-виходів (ΜΙΜΟ). МІМО-система використовує декілька (ΝT) передавальних антен і декілька (NR) приймальних антен для передачі даних. МІМО-канал, сформований передавальними ΝT і приймальними NR антенами, може бути розкладений на NS незалежних каналів, які також згадуються як просторові канали, де NS < min {NT,NR}. Кожний з NS незалежних каналів відповідає вимірюванню. ΜΙΜΟ-систем а може забезпечувати підвищену продуктивність (наприклад, збільшену пропускну здатність передачі, підвищену надійність, кращу спектральну ефективність), якщо використовується додаткова розмірність, створена за допомогою множини передавальних і приймальних антен. МІМО-система підтримує системи з дуплексом з часовим розділенням каналів (TDD) і дуплексом з частотним розділенням каналів (FDD). У TDDсистемі передачі по прямій і зворотній лінії зв'язку знаходяться в одній і тій же частотній області, так що принцип оборотності надає можливість оцінки каналу прямої лінії зв'язку з каналу зворотної лінії зв'язку. Це дозволяє точці доступу одержувати виграш від формування власних променів передачі по прямій лінії зв'язку, коли множина антен доступна в точці доступу. Проте, в системі з дуплексом з частотним розділенням каналів (FDD) передачі по прямій і зворотній лініях зв'язку побудовані на широкому рознесенні частот. У результаті канал прямої лінії зв'язку і канал зворотної лінії зв'язку можуть загасати незалежно. Прямим наслідком є те, що оцінки каналу зворотної лінії зв'язку не надають миттєвих знань по каналу прямої лінії зв'язку. Це проблема додатково ускладнюється в системі з множиною передавальних і множиною приймальних антен, також відомої як ΜΙΜΟ. Таким чином існує необхідність в способі попереднього кодування, в якому приймач передає інформацію векторів променів по зворотній лінії зв'язку, а потім передавач використовує цю інформацію для передачі даних в переважному напрямі в приймач. У варіанті здійснення пристрій містить множину електронних пристроїв, кожний має логіку роботи, при цьому пристрій виконаний з можливістю використати один або більше електронних пристроїв для того, щоб визначати переважне значення рангу і індекс матриці. Пристрій додатково виконаний з можливістю передавати значення рангу і індекс матриці в інший електронний пристрій. У варіанті здійснення пристрій містить множину електронних пристроїв, кожний має логіку роботи, при цьому пристрій виконаний з можливістю використати один або більше електронних пристроїв для того, щоб приймати повідомлення, що містить значення рангу і індекс матриці. Пристрій додатково виконаний з можливістю визначати, чи може бути використана або відкинута прийнята матриця. Більш повне розуміння всіх переваг і галузі дії винаходу може бути одержане з прикладених креслень, опису і прикладеної формули винаходу. 92509 6 Ознаки, характер і переваги даного розкриття повинні стати більш очевидними з викладеного нижче докладного опису, що розглядається разом з кресленнями, на яких однакові символи посилань визначають відповідно по всьому документу і з яких: Фіг.1 ілюструє систему безпровідного зв'язку з множинним доступом згідно з одним варіантом здійснення; Фіг.2 - це блок-схема системи зв'язку; Фіг.3 ілюструє процес, виконуваний терміналом доступу; і Фіг.4 ілюструє процес, виконуваний точкою доступу. Посилаючись на Фіг.1, проілюстрована система безпровідного зв'язку з множинним доступом згідно з одним варіантом здійснення. Точка 100 доступу (АР) включає в себе множину груп антен, одна з яких включає в себе антени 104 і 106, інша включає в себе антени 108 і 110, а додаткова включає в себе антени 112 і 114. На Фіг.1, тільки дві антени показані для кожної групи антен, проте, більше або менше число антен може бути використане для кожної групи антен. Термінал 116 доступу (AT) підтримує зв'язок з антенами 112 і 114, де антени 112 і 114 передають інформацію в термінал 116 доступу по прямій лінії 120 зв'язку і приймають інформацію від термінала 116 доступу по зворотній лінії 118 зв'язку. Термінал 122 доступу підтримує зв'язок з антенами 106 і 108, де антени 106 і 108 передають інформацію в термінал 122 доступу по прямій лінії 126 зв'язку і приймають інформацію від термінала 122 доступу по зворотній лінії 124 зв'язку. У FDD-системі лінії 118, 120, 124 і 126 зв'язку можуть використовувати різні несучі частоти для зв'язку. Наприклад, пряма лінія 120 зв'язку може використовувати несучу частоту, відмінну від тієї, яка використовується зворотною лінією 118 зв'язку. Кожна група антен і/або область, для якої вони призначені здійснювати зв'язок, часто згадуються як сектор точки доступу. У варіанті здійснення кожна з груп антен призначена здійснювати зв'язок з терміналами доступу в секторі області, що покривається точкою 100 доступу. При здійсненні зв'язку по прямих лініях 120 і 126 зв'язку передавальні антени точки 100 доступу використовують формування власних променів для того, щоб поліпшити спектральну ефективність прямих ліній зв'язку для різних терміналів 116 і 124 доступу. Крім того, точка доступу, що використовує формування власних променів для передачі в термінали доступу, розкидані довільно по її області покриття, викликає менше перешкод для терміналів доступу в сусідніх стільниках, ніж точка доступу, що передає через одну антену всім своїм терміналам доступу. Точка доступу може бути стаціонарною станцією, використовуваною для встановлення зв'язку з терміналами, і також може називатися точкою доступу, вузлом В або яким-небудь іншим терміном. Термінал доступу може також називатися мобільним терміналом, користувацьким обладнанням (UE), безпровідним пристроєм зв'язку, терміналом, 7 терміналом доступу або яким-небудь іншим терміном. Фіг.2 - це блок-схема варіанта здійснення системи 210 передавача (також відомої як точка доступу) і системи 250 приймача (також відомої як термінал доступу) в МІМО-системі 200. У системі 210 передавача дані трафіку для деякого числа потоків даних надаються з джерела 212 даних в процесор 214 даних передачі (ТХ). У варіанті здійснення кожний потік даних передається через відповідну передавальну антену. Процесор 214 ТХ-даних форматує, кодує і перемежовує дані трафіку для кожного потоку даних на основі конкретної схеми кодування, вибраної для цього потоку даних, щоб надавати закодовані дані. У деяких варіантах здійснення процесор 214 ТХданих застосовує вагові коефіцієнти формування власних променів до символів потоків даних, використовуючи матриці попереднього кодування. Закодовані дані для кожного потоку даних можуть бути мультиплексовані з контрольними даними з використанням OFDM-методик. Контрольні дані типово є відомим шаблоном даних, який обробляється відомим способом і може бути використаний в системі приймального пристрою для того, щоб оцінити чутливість каналу. Мультиплексовані контрольні і кодовані дані для кожного потоку даних потім модулюються (тобто символьно перетворюються) на основі конкретної схеми модуляції (наприклад, BPSK, QSPK, M-PSK або M-QAM), вибраної для цього потоку даних, щоб надати символи модуляції. Швидкість передачі даних, кодування і модуляція для кожного потоку даних можуть бути визначені за допомогою інструкцій, що виконуються процесором 230. Символи модуляції для всіх потоків даних потім надаються в ТХ МІМО-процесор 220, який може додатково обробляти символи модуляції (наприклад, для OFDM). ТХ МІМО-процесор 220 далі надає ΝT потоків символів модуляції в ΝT передавальних пристроїв (TMTR) 222a-222t. У конкретному варіанті здійснення ТХ МІМО-процесор 220 застосовує вагові коефіцієнти формування власних променів до символів потоків даних і до антени, з якої повинен бути переданий символ. Такі вагові коефіцієнти формування власних променів визначаються за допомогою однією з множини антен за допомогою матриці рівнів, яка може бути витягнута з пам'яті 232. Кожний передавальний пристрій 222 приймає і обробляє відповідний потік символів, щоб надати один або більше аналогових сигналів, і додатково приводить до необхідних параметрів (наприклад, посилює, фільтрує і перетворює з підвищенням частоти) аналогові сигнали, щоб надати модульований сигнал, придатний для передачі по МІМОканалу. ΝT модульованих сигналів з передавальних пристроїв 222a-222t потім передаються з ΝT антен 224a-224t, відповідно. У системі 250 приймача, модульовані сигнали, що передаються, приймаються за допомогою NR антен 252а-252г, і сигнал, що приймається, з кожної антени 252 надається у відповідний приймач (RCVR) 254. Кожний приймач 254 приводить до 92509 8 необхідних параметрів (наприклад, фільтрує, посилює і перетворює з пониженням частоти) відповідний сигнал, що приймається, оцифровує приведений до необхідних параметрів сигнал, щоб надати вибірки, і додатково обробляє вибірки, щоб надати відповідний потік символів, що "приймається". Процесор 260 RX-даних потім приймає і обробляє NR потоків символів, що приймаються, від NR приймачів 254 на основі конкретної методики обробки приймача, щоб надати приблизно ΝT "виявлених" потоків символів. Процесор 260 RX-даних після цього демодулює, зворотно перемежовує і декодує кожний виявлений потік символів, щоб відновити дані трафіку для потоку даних. Обробка за допомогою процесора 260 RX-даних комплементарна обробці, виконуваній ТХ МІМО-процесором 220 і процесором 214 ТХ-даних в системі 210 передавача. Процесор 270 періодично визначає яку матрицю попереднього кодування використовувати (описується нижче). Процесор 270 формулює повідомлення зворотної лінії зв'язку, що містить частину індексу матриці і частину значення рангу. Повідомлення зворотної лінії зв'язку може містити різні типи інформації, що належить до лінії зв'язку і/або потоку даних, що приймається. Потім повідомлення зворотної лінії обробляється за допомогою процесора 238 ТХ-даних, який також приймає дані трафіку для ряду потоків даних з джерела 236 даних, модульованих за допомогою модулятора 280, приведених до необхідних параметрів за допомогою передавачів 254а-254г і переданих зворотно в систему 210 передавача. У системі 210 передавача модульовані сигнали з системи 250 приймача приймаються за допомогою антен 224, приводяться до необхідних параметрів за допомогою приймачів 222, демодулюються за допомогою демодулятора 240 і обробляються за допомогою процесора 242 RXданих, щоб витягнути повідомлення зворотної лінії, передане за допомогою системи 250 приймача. Процесор 230 потім визначає, яку матрицю попереднього кодування використовувати для визначення вагових коефіцієнтів формування власних променів, після обробки витягнутого повідомлення. У той час як Фіг.2 описує МІМО-систему, така ж система може бути застосована до системи з множиною входів і одним виходів, де множина передавальних антен, тобто, ті, які на базовій станції, передають один потік символів в пристрій з однією антеною, тобто, мобільну станцію. Крім того, система з одним входом і одним виходом може використовуватися так само, як описана відносно Фіг.2. У МІМО-системі, яка допускає попереднє кодування, набір матриць попереднього кодування використовується для формування власних променів. 2Ν матриць формується (Ν - число використовуваних бітів, наприклад, 6), кожна матриця є розмірністю Μ x L, де Μ - число антен, a L - число рівнів (також згадуваних як ранг). Кожний Μ x L елемент представляє ваговий коефіцієнт формування вла 9 сних променів, використовуваний системою передавача (що також належить до точки доступу). Загалом, до розгортання системи, такі матриці обчислюються і зберігаються як в пам'яті термінала доступу, так і в пам'яті точки доступу. Як аспект, такі матриці можуть бути оновлені в реальному часі протягом періоду часу. Крім того, кожній матриці надається індексний номер. Коли AT 116 бажає запитати використання матриці, AT 116 просто передає індекс матриці. Залежно від розгорненої системи, для індексації матриці можуть використовуватися 6 бітів, таким чином індексується 64 матриці. Потрібно зазначити, що число бітів, використовуваних для індексації, варіюється на основі необхідності оператора системи використовувати більше або менше 64 матриць. Фіг.3 ілюструє процес 300, виконуваний процесором 270 AT. На етапі 302 логіка визначення рангу виконується процесором для визначення значення рангу з тим, щоб надати його в АР. Це значення рангу визначається на основі декількох факторів, наприклад, оцінні вимірювання, кількість перешкод або геометрія AT 116 (тобто число антен, розташування антен і т. п.). На етапі 304 логіка визначення рангу виконується процесором 270 для визначення матриці попереднього кодування. Ця матриця визначається на основі, наприклад, найвищої підтримуваної спектральної ефективності. І значення рангу, і матриця попереднього кодування також можуть бути визначені спільно одне з одним. Наприклад, процесор циклічно проходить через всі можливі ранги і обчислює можливу спектральну ефективність на основі конкретної матриці, асоціативно зв'язаної з кожним рангом. Потім процесор вибирає ранг і матрицю, які забезпечують найвищу спектральну ефективність. На етапі 306 процесор 270 виконує логіку побудови повідомлення для формування повідомлення, яке має частину індексу матриці (наприклад, 6 бітів) і частину рангу (наприклад, 2 біта для 4x4 ΜΙΜΟ). Частина індексу матриці використовується для того, щоб надати індекс матриці, асоціативно зв'язаний з вибраною матрицею. Частина рангу використовується для того, щоб надати значення рангу, переважне для використання за допомогою AT. Залежно від розгорненої системи, якщо використовується низьке значення рангу, то індекси для матриць, асоціативно зв'язаних з низьким значенням рангу, будуть такими, що використовуються не всі з 6 бітів частини індексу матриці. Наприклад, це може бути досягнуто за допомогою індексування матриць попереднього кодування, так, що вибрана група матриць буде займати тільки 3 біти частини індексу матриці для рівня 1. Це означає, що для рівня 1 діапазон індексів матриць становить 0 - 2**3 - 1. Якщо розгорнена система цього типу, то АР 100 буде насамперед визначати значення рангу і обробляти тільки ті біти, які потрібні для визначення індексу матриці попереднього кодування. На етапі 308 процесор 270 виконує логіку передачі для передачі повідомлення, побудованого на етапі 306, по зворотній лінії зв'язку. Фіг.4 ілюструє процес 400, виконуваний процесором 230 АР. На етапі 402 процесор 230 виконує логіку обробки повідомлення попереднього 92509 10 кодування для обробки повідомлення, прийнятого по зворотній лінії зв'язку, що містить частину індексу матриці і частину рангу. Це повідомлення приймається періодичним чином, отже, логіка обробки повідомлення попереднього кодування виконується періодичним чином. На етапі 404 процесор 230 визначає, чи належні індекс матриці і значення рангу були прийняті по зворотній лінії зв'язку. Залежно від умов оточення, повідомлення, що містить індекс матриці і значення рангу, може бути стерте або неналежним чином досягло АР або його було пошкоджено. Можуть бути використані різні способи для того, щоб підтвердити, що АР 100 прийняла належне повідомлення по зворотній лінії зв'язку. Якщо визначено, на етапі 404, що повідомлення не було підтверджене або частина індексу матриці не була підтверджена, то на етапі 406 АР 100 вибирає відповідну матрицю попереднього кодування. АР 100 буде або продовжувати використовувати поточну матрицю, або вибере нову матрицю, якщо процесор 230 визначає, що поточна матриця більше не дійсна. Процесор 230 може використовувати деякі попередньо визначені способи/порогові значення, збережені в пам'яті 232, для того, щоб вибирати матрицю або довільно вибирати матрицю з пам'яті 232. Проте, якщо визначено на етапі 404, що повідомлення, яке містить індекс матриці і інформацію рангу, було прийняте і підтверджене, то на етапі 408 процесор 230 виконує логіку витягання для витягання інформації рангу і визначення значення рангу. На етапі 410 процесор 230 виконує логіку витягання повідомлення для витягання бітів індексу матриці попереднього кодування. У варіанті здійснення після витягання демодулюються всі біти, які складають частину індексу матриці, для того, щоб визначити індекс матриці. У іншому варіанті здійснення процесор 230 використовує значення рангу, визначене на етапі 408, для того, щоб визначити число бітів частини індексу матриці для демодуляції. Наприклад, якщо значення рангу дорівнює 1 і всі матриці, асоціативно зв'язані із значенням рангу 1, можуть лежати в діапазоні від 0 до 3 (наприклад, від 00000 до 000011). Таким чином, демодулюються тільки ті біти, які необхідні для інтерпретації високого значення рангу, тут 3. В цьому прикладі тільки два значущих біти частини індексу матриці будуть необхідні для демодуляції. Інші біти ігноруються і використовуються для різних інших цілей, наприклад, для надання даних. Оскільки відповідні біти демодульовані і індекс матриці витягнутий, на етапі 412 процесор 230 виконує логіку використання матриці для визначення того, чи може бути використана матриця асоціативно зв'язана з витягнутим індексом матриці. У багатокористувацькій системі АР 100 приймає запити попереднього кодування від множини користувачів. АР 100 представляється із попередньо визначеним критерієм для визначення використання конкретної матриці. У аспекті АР 100 може визначати, чи може бути використана запитана матриця або матриця, не основана на поточному стані кожного користувача. На етапі 414, якщо визначено, що матриця, асоціативно зв'язана з прийнятим індексом матриці, не може бути викорис 11 тана, процесор 230 виконує логіку вибору альтернативної матриці для вибору іншої матриці для формування власних променів. У іншому випадку на етапі 416 процесор 230 використовує матрицю, асоціативно зв'язану з витягнутим індексом матриці, для формування власних променів. Описані в даному документі методики можуть бути реалізовані різними засобами. Наприклад, ці методики можуть бути реалізовані в апаратних засобах, програмному забезпеченні або їх поєднанні. При реалізації в апаратних засобах блоки обробки (наприклад, процесори 230 і 270, процесори 214 і 260 ТХ і RX і т. д.) для цих методик можуть бути реалізовані в одній або більше спеціалізованих інтегральних схемах (ASIC), процесорах цифрових сигналів (DSP), пристроях цифрової обробки сигналів (DSPD), програмованих логічних пристроях (PLD), програмованих користувачем матричних БІС (FPGA), процесорах, контролерах, мікроконтролерах, мікропроцесорах, інших електронних пристроях, призначених для того, щоб виконувати описані в даному документі функції, або їх поєднання. При реалізації в програмному забезпеченні описані в даному документі методики можуть бути реалізовані за допомогою модулів (наприклад, процедур, функцій і т. п.), які виконують описані в даному документі функції. Програмні коди можуть бути збережені в запам'ятовуючому пристрої (на 92509 12 приклад, в пам'яті 232 і 272 на Фіг.2) і виконані процесорами (наприклад, контролерами 230). Запам'ятовуючий пристрій може бути реалізований в процесорі або зовні відносно процесора, причому у другому випадку він може бути приєднаний до процесора за допомогою різних засобів, відомих в даній галузі техніки. Заголовки включені в даний документ для посилань, а також для того, щоб допомагати в пошуку певних розділів. Ці заголовки не призначені для того, щоб обмежувати область застосування понять, описаних тут, і ці поняття можуть мати застосовність в інших розділах по всьому докладному опису. Попередній опис розкритих варіантів здійснення наданий для того, щоб дати можливість будьякому фахівцеві в даній галузі техніки створювати або використовувати даний винахід. Різні модифікації в цих варіантах здійснення повинні бути очевидними для фахівців в даній галузі техніки, а описані в даному описі загальні принципи можуть бути застосовані до інших варіантів здійснення без відхилення від духу і сфери застосування винаходу. Таким чином, даний винахід не призначений, щоб бути обмеженим показаними в даному описі варіантами здійснення, а повинен задовольняти самій широкій сфері застосування, узгодженій з принципами і новими ознаками, розкритими в даному описі. 13 92509 14 15 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 92509 Підписне 16 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601