Ін’єкційний пристрій

1. Ін'єкційний пристрій, який містить: корпус, виконаний з можливістю вміщення шприца, який містить випускну насадку, при цьому шприц здатний до переміщення в корпусі вздовж подовжньої осі між відведеним положенням, в якому випускна насадка міститься в корпусі, і висуненим положенням, в якому випускна насадка виступає з корпусу через випускний отвір; привідний елемент; привід, виконаний з можливістю впливу на нього привідним елементом і, в свою чергу, впливу на шприц для просування шприца з його відведеного положення в його висунене положення і витіснення його вмісту через випускну насадку; оправу шприца, виконану з можливістю підтримання шприца при його просуванні; і механізм фіксації між оправою шприца і приводом для запобігання переміщенню оправи шприца і шприца до випускного отвору. 2. Ін'єкційний пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що додатково містить роз'єднуючий механізм, виконаний з можливістю, в положенні зачеплення, запобігати впливу привідного елемента на привід і, в положенні розчеплення, допускати вплив привідного елемента на привід, при цьому механізм фіксації виконаний з можливістю запобігання переміщенню оправи шприца у напрямі до випускного отвору, коли роз'єднуючий механізм знаходиться в положенні зачеплення. 3. Ін'єкційний пристрій за п. 1 або п. 2, який відрізняється тим, що механізм фіксації містить щонайменше одну лапку, зафіксовану відносно оправи шприца, при цьому лапка здатна до зачеплення з відповідною стопорною поверхнею на приводі. 2 (19) 1 3 97168 4 15. Ін'єкційний пристрій за п. 14, який відрізняється тим, що стопорна поверхня сформована поверхнею, яка перпендикулярна подовжньому напряму. 16. Ін'єкційний пристрій за п. 15, який відрізняється тим, що привід містить стрижень, який проходить вздовж подовжньої осі. 17. Ін'єкційний пристрій за п. 16, який відрізняється тим, що привідний елемент містить підтискний засіб, виконаний з можливістю підтискання оправи шприца з відведеного положення у висунене положення. 18. Ін'єкційний пристрій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що привід містить перший і другий привідні елементи, з яких перший знаходиться під впливом привідного елемента і, в свою чергу, впливає на другий, і другий впливає на шприц або оправу шприца, щоб просувати шприц з його відведеного положення в його висунене положення і витісняти його вміст через випускну насадку, при цьому перший привідний елемент здатний до переміщення відносно другого, коли перший перебуває під впливом привідного елемента, і другий стримується шприцом або оправою шприца. 19. Ін'єкційний пристрій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що додатково містить з'єднання, яке блокує переміщення першо го привідного елемента відносно другого, поки вони не просунені в номінальне положення роз'єднання, в якому просування менше, ніж в згаданому номінальному положенні відпускання. 20. Ін'єкційний пристрій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що з'єднання може містити розчіпляючий механізм, який приводиться в дію, коли привідні елементи просунені в згадане номінальне положення роз'єднання, і виконаний з можливістю відчеплення першого привідного елемента від другого, що допускає переміщення першого привідного елемента відносно другого. 21. Ін'єкційний пристрій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що додатково містить ковпачок, розташований з можливістю знімання зверху випускного отвору. 22. Ін'єкційний пристрій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що додатково містить захисну гільзу голки, розташовану з можливістю знімання зверху випускної насадки. 23. Ін'єкційний пристрій за п. 22, при залежності від п. 21, який відрізняється тим, що ковпачок виконаний з можливістю захоплення захисної гільзи голки таким чином, що захисна гільза голки звільняється і знімається з випускної насадки під час знімання ковпачка з корпусу. Даний винахід стосується ін'єкційного пристрою такого типу, який містить шприц, і який висуває шприц, витісняє його вміст і потім автоматично відводить шприц назад. Ін'єкційні пристрої запропоновані в заявках WO 95/35126 і ЕР-А-0516473. У даних пристроях застосовують привідну пружину і деякий вид роз'єднуючого механізму, який відпускає шприц з-під дії привідної пружини після того, як його вміст вважається витісненим, щоб створити можливість його відведення поворотною пружиною. Як правило, поворотна пружина є порівняно слабкою, оскільки її поворотне зусилля повинно долатися привідною пружиною, навіть коли привідна пружина впливає на різні компоненти ін'єкційного пристрою і шприц протягом циклу ін'єкції. Дана особливість може створити проблему, коли ін'єкційний пристрій використовують з герметичними шприцами для підшкірних ін'єкцій, які звичайно містять герметично закриті кришку, захисну гільзу або "чохол" голки, яка(ий) закриває голку для підшкірних ін'єкцій і забезпечує стерильність вмісту шприца. Звичайно, стерильність вмісту шприца необхідно зберігати до моменту введення, що означає для багатьох пристроїв, які призначені для одноразового використання, що чохол потрібно знімати, коли шприц знаходиться всередині ін'єкційного пристрою. Звичайно, дія, необхідна для зняття чохла з шприца, полягає в простому стягненні чохла з шприца, для чого потрібне зусилля понад 20 Н. Таке зусилля значно більше, ніж поворотне зусилля поворотної пружини, так що шприц буде витя гуватися з ін'єкційного пристрою при видаленні чохла, і, коли чохол знятий, шприц буде різко повертатися на місце. Подібна операція не є найбільш переважним способом поводження з шприцом. Удар може пошкодити шприц, можливе пошкодження голки, і можливі проблеми з повторним зчепленням шприца з компонентами ін'єкційного пристрою, призначеними для впливу на шприц. Навіть у випадках, коли поворотна пружина відсутня, наприклад коли шприц утримується на місці силою тертя з компонентами ін'єкційного пристрою, все ж буде виникати проблема зсунення шприца до компонентів ін'єкційного пристрою, призначених для впливу на шприц. Крім того, існує проблема, зумовлена тим, що шприц, як правило, здатний до переміщення в напрямі з ін'єкційного пристрою. Випадкове приведення в дію привідної пружини внаслідок механічного пошкодження роз'єднуючого механізму привідної пружини (наприклад спускового елемента) може статися, наприклад при падінні пристрою на тверду поверхню. Згадане випадкове приведення в дію може спричинити ненавмисне висунення шприца з пристрою і витіснення вмісту шприца. Дана випадковість може привести до оголення голки шприца і підвищення ризику ненавмисних уколу шкіри і/або інфікування. Ін'єкційний пристрій відповідно до даного винаходу призначений для розв'язання вищевказаних проблем. Відповідно до першого аспекту даного винаходу пропонується ін'єкційний пристрій, який містить: 5 корпус, виконаний з можливістю вміщення шприца, який містить випускну насадку, при цьому шприц здатний до переміщення в корпусі вздовж подовжньої осі, між відведеним положенням, в якому випускна насадка міститься в корпусі, і висуненим положенням, в якому випускна насадка виступає з корпусу через випускний отвір; привідний елемент (активатор); привід, виконаний з можливістю впливу на нього привідним елементом і, в свою чергу, вплив на шприц для просування шприца з його відведеного положення в його висунене положення і витіснення його вмісту через випускну насадку; оправу шприца, виконану з можливістю підтримання шприца, коли він просувається; і механізм фіксації між оправою шприца і приводом, виконаний з можливістю запобіганню переміщення оправи шприца і шприца до випускного отвору, коли шприц знаходиться в його відведеному положенні. Отже, оправа шприца і шприц не можуть переміщуватися до випускного отвору до приведення в дію ін'єкційного пристрою. Оскільки механізм фіксації вбудований в привід, то відсутня потреба в окремому, незалежному механізмі фіксації. Оправа шприца деблокується автоматично (тобто одержує можливість переміщення до випускного отвору), коли привід переміщується і, тим самим, змушує шприц і оправу шприца переміщуватися у висунене положення. За допомогою запобігання виходу оправи шприца з випускного отвору (якщо згаданий вихід не відбувається під час послідовності приведення в дію ін'єкційного пристрою) запобігається псування шприца і його вмісту. Крім того, дане рішення сприяє запобіганню випадковому приведенню в дію ін'єкційного пристрою, наприклад при падінні ін'єкційного пристрою на тверду поверхню. У переважному варіанті ін'єкційний пристрій містить роз'єднуючий механізм, виконаний з можливістю, в положенні зачеплення, запобігати впливу привідного елемента на привід і, в положенні розчеплення, допускати вплив привідного елемента на привід, при цьому механізм фіксації виконаний з можливістю запобіганню переміщення оправи шприца до випускного отвору, коли роз'єднуючий механізм знаходиться в положенні зачеплення. У переважному варіанті механізм фіксації містить щонайменше одну лапку, зафіксовану відносно оправи шприца, при цьому лапка здатна до зачеплення з відповідною стопорною поверхнею на приводі. У одному варіанті здійснення даного винаходу механізм фіксації містить множину лапок на оправі шприца, розташованих з проміжками по колу навколо приводу. Дане рішення забезпечує більш довершене блокування від переміщення шприца до випускного отвору. У переважному варіанті лапки можуть розташовуватися з проміжками рівномірними навколо приводу. У конкретному варіанті здійснення даного винаходу механізм фіксації містить дві лапки. 97168 6 У переважному варіанті кожна лапка с гнучкою і/або пружною. Дане рішення дозволяє вставляти привід в шприц через торець оправи шприца, оскільки лапки відгинаються назовні. У більш переважному варіанті кожна лапка виступає в напрямі до подовжньої осі. У переважному варіанті кожна лапка розташована і спрямована так, щоб контактувати зі стопорною поверхнею на приводі для запобігання переміщенню оправи шприца в подовжньому напрямі до випускного отвору. Ін'єкційний пристрій має проксимальний кінець, сусідній до випускного отвору, і дистальний кінець, розташований на протилежному кінці ін'єкційного пристрою по подовжній осі. У одному варіанті здійснення даного винаходу стопорна поверхня сформована між першою частиною приводу і другою частиною приводу, при цьому друга частина приводу розташована у бік дистального кінця приводу відносно першої частини, причому стопорна поверхня сформована на перерізі між першою і другою частинами приводу. У переважному варіанті перша частина приводу розташована ближче до випускного отвору, ніж щонайменше одна лапка. Друга частина приводу може бути вже відносно осі, ніж перша частина приводу. У переважному варіанті стопорна поверхня сформована поверхнею, яка не паралельна подовжньому напряму. У більш переважному варіанті стопорна поверхня сформована поверхнею, яка перпендикулярна подовжньому напряму. У конкретному варіанті здійснення даного винаходу привід містить стрижень, який продовжується вздовж подовжньої осі. У переважному варіанті привідний елемент містить підтискний засіб, виконаний з можливістю підтиску оправи шприца з відведеного положення у висунене положення. Наведена конструктивна схема приводу і лапок дозволяє більш широкому проксимальному кінцю приводу пройти через лапки до такого місця, в якому з прилягаючим до лапок розташована більш вузька частина приводу. У даному місці лапки відгинаються зворотно в їх нормальне ненапружене положення і, тим самим, блокують проходження більш широкого проксимального кінця приводу зворотно через оправу шприца і з шприца. Дане блокування означає, що оправа шприца не може переміщуватися до випускного отвору, якщо вона не переміщується разом з приводом. У одному варіанті здійснення даного винаходу привід містить перший і другий привідний елементи, з яких перший знаходиться під впливом привідного елемента (активатора) і, в свою чергу, впливає на другий, і другий впливає на шприц або оправу шприца, щоб просувати шприц з його відведеного положення в його висунене положення і витісняти його вміст через випускну насадку, при цьому перший привідний елемент здатний до переміщення відносно другого, коли знаходиться під впливом привідного елемента, і другий стримується шприцом або оправою шприца. 7 У переважному варіанті ін'єкційний пристрій містить з'єднання (зчленування), яке блокує переміщення першого привідного елемента відносно другого, поки вони не просунені в номінальне положення роз'єднання, в якому просування менше, ніж в згаданому номінальному положенні відпущення. У переважному варіанті з'єднання може містити розчіпляючий механізм, який приводиться в дію, коли привідні елементи просунені в згадане номінальне положення роз'єднання, і виконаний з можливістю відчеплення першого привідного елемента від другого, що допускає переміщення першого привідного елемента відносно другого. У одному варіанті здійснення даного винаходу ін'єкційний пристрій додатково містить ковпачок, розташований з можливістю знімання зверху випускного отвору. У переважному варіанті ін'єкційний пристрій містить захисну гільзу голки, розташовану з можливістю знімання зверху випускної насадки. Ковпачок може бути виконаний з можливістю захоплення захисної гільзи голки таким чином, що захисна гільза голки звільняється і знімається з випускної насадки під час знімання ковпачка з корпусу. Нижче наведений опис винаходу для прикладу, з посиланням на прикладені креслення, на яких: Фіг.1а вигляд праворуч ін'єкційного пристрою відповідно до даного винаходу; Фіг.1b вигляд в перспективі ін'єкційного пристрою, показаного на Фіг.1, зі знятим ковпачком; Фіг.1с вигляд в перспективі ковпачка ін'єкційного пристрою, показаного на Фіг.1; Фіг.2а вигляд праворуч з просторовим розділенням компонентів ін'єкційного пристрою, показаного на Фіг.1; Фіг.2b вигляд праворуч зборки з компонентів ін'єкційного пристрою, показаного на Фіг.1; Фіг.2с вигляд в перспективі багатокомпонентного приводу, що використовується в ін'єкційному пристрої, показаному на Фіг.1; Фіг.3 вигляд в розрізі ін'єкційного пристрою, показаного на Фіг.1. На Фіг.1а представлений вигляд праворуч ін'єкційного пристрою 110 відповідно до даного винаходу. Ін'єкційний пристрій 110 містить корпус 112, ковпачок 111, який можна знімати з проксимального кінця 167 корпусу 112, і спускову кнопку 102. Інші частини пристрою детально описані нижче. На Фіг.1b представлений вигляд в перспективі ін'єкційного пристрою 110 відповідно до даного винаходу, коли ковпачок (не показаний) знятий з кінця згаданого пристрою. Кінець корпусу 112 містить випускний отвір 128, з якого, як можна бачити, виступає назовні кінець втулки 119. На Фіг.1с представлений вигляд в перспективі ковпачка 111 ін'єкційного пристрою 110 відповідно до даного винаходу. Ковпачок 111 мас центральний виступ 121, який встановлюється всередині втулки 119, коли ковпачок 111 встановлений на корпусі 112. На Фіг.2а представлений вигляд праворуч з просторовим розділенням компонентів ін'єкційного 97168 8 пристрою 110 відповідно до даного винаходу, і на Фіг.2b представлений вигляд праворуч зборки з компонентів ін'єкційного пристрою 110 відповідно до даного винаходу без корпусу 112 або ковпачка 111. Як показано, ін'єкційний пристрій 110 містить шприц 114 для підшкірних ін'єкцій традиційного типу, який містить корпус 116 шприца, що закінчується випускною насадкою на одному кінці, зокрема, голкою 118 для підшкірних ін'єкцій, і фланцем 120 на іншому кінці. Традиційний плунжер, який звичайно застосовувався б для витіснення вмісту шприца 114 вручну, видалений і замінений привідним елементом (званим далі другим привідним елементом 134), який контактує з пробкою 122 в шприці 114. Пробка 122 обмежує підлягаючі введенню ліки (не показані) всередині корпусу 116 шприца. Хоча показаний шприц стосується типу шприців для підшкірного введення, такий тип не обов'язковий. З ін'єкційним пристроєм відповідно до даного винаходу можна також застосовувати черезшкірні або балістичні шкіряні і підшкірні шприци. Як показано, ін'єкційний пристрій 110 містить поворотну пружину 126, яка підтискає шприц 114 з висуненого положення, в якому голка 118 виступає з отвору 128 в гільзовому наконечнику 112а корпусу 112, у відведене положення, в якому голка 118 міститься в корпусі 112. Поворотна пружина 126 впливає на шприц 114 за допомогою оправи 127 шприца. Шприц 114 здатний до переміщення вздовж подовжньої осі 105 ін'єкційного пристрою 110, яка продовжується по центру по довжині ін'єкційного пристрою 110 від випускного отвору 128 на його проксимальному кінці 167 до дистального кінця 168. Всередині корпусу, на його дистальному кінці 168, міститься привідний елемент, який, в цьому випадку, має форму привідної пружини 130 стиснення. Привідне зусилля від привідної пружини 130 передається через багатокомпонентний привід 129 на шприц 114, щоб просунути шприц з його відведеного положення в його висунене положення і витіснити його вміст через голку 118. Привід 129 виконує дану задачу шляхом впливу безпосередньо на ліки і шприц 114. Гідростатичні сили, які діють через ліки, і, в меншій мірі, статичне тертя між пробкою 122 і корпусом 116 шприца спочатку забезпечують їх спільне просування, поки поворотна пружина 126 не стискується до межі на оправі 127 шприца, або не зустрічається деяка інша перешкода (не показана), яка перешкоджає руху згаданої оправи. На Фіг.2с представлений вигляд в перспективі з просторовим розділенням компонентів багатокомпонентного приводу 129. Багатокомпонентний привід 129 між; привідною пружиною 130 і шприцом 114 складається з трьох основних компонентів. Привідна втулка 131 сприймає привідне зусилля від привідної пружини 130 і передає його сповільнюючому поршню 133 на першому привідному елементі 132. Даний елемент, в свою чергу, передає привідне зусилля другому привідному елементу 134. 9 Як видно з Фіг.2с, перший привідний елемент 132 містить порожнистий шток 140. внутрішня порожнина якого формує збірну камеру 141, що з'єднується з відвідним каналом 144, який проходить від збірної камери 141 через кінець штока 140. Другий привідний елемент 134 містить глухий отвір 146, який відкритий на одному кінці для вміщення штока 140 і закритий на іншому кінці. Потрібно розуміти, що отвір 146 і шток 140 утворюють резервуар для текучого середовища, всередині якого міститься амортизаторне текуче середовище. На бічному боці корпусу 112 забезпечена спускова кнопка 102, яка, в положенні зчеплення з проксимальним кінцем 145 привідної втулки 131, служить для утримання привідної пружини 130 в стислому стані за допомогою контакту між стопорною поверхнею 102b і привідною втулкою 131, коли спускова кнопка 102 знаходиться в незадіяному положенні. Спускова кнопка 102 може повертатися на корпусі 112 навколо шарнірного елемента 102а. Коли на поверхню 102с для приведення в дію на спусковій кнопці 102 чинять спрямований вниз тиск (тобто тиск, спрямований в корпус 112), стопорна поверхня 102b переміщується вгору в напрямі від подовжньої осі 105. У даному задіяному положенні спускової кнопки 102 стопорна поверхня 102b розчіпляється з привідною втулкою 131, що дозволяє привідній втулці 131 переміщуватися відносно корпусу 112 до випускного отвору 128 під дією привідної пружини 130. Ковзаюча втулка 119 здатна до переміщення з її висуненого положення (показаного на Фіг.1b), в якому вона виступає з випускного отвору 128, у відведене положення в гільзовому наконечнику 112а корпусу 112. Ковзаюча втулка 119 з'єднана з елементом 150 замкнення спускової кнопки, який містить пружні лапки 151, які підтискають ковзаючу втулку 119 в її висунене положення, в якому її кінець виступає з торця гільзового наконечника 112а. Отже, прикладення тиску до торця ковзаючої втулки 119, наприклад натиском торцем ковзаючої втулки 119 на тканину, змушує дану втулку переміщуватися в її відведене положення в корпус 112; зняття тиску має наслідком переміщення ковзаючої втулки 119 в її висунене положення під дією підтискного зусилля пружних лапок 151, діючих на бічну стінку корпусу 112. Елемент 150 замкнення спускової кнопки містить виступ 152 замкнення спускової кнопки, який контактує з кінцем виступу 102d спускової кнопки на спусковій кнопці 102, коли ковзаюча втулка знаходиться в її висуненому положенні. Виступ 102d спускової кнопки продовжується в напрямі, який, загалом, паралельний подовжній осі 105 ін'єкційного пристрою 110. Виступ 152 замкнення спускової кнопки продовжується в напрямі, який, загалом, перпендикулярний подовжній осі 105, до виступу 102d спускової кнопки. Виступ 102d спускової кнопки містить виріз 102е, який може переміщуватися по верху виступу 152 замкнення спускової кнопки, коли елемент 150 замкнення спускової кнопки перемістився від випускного отвору 128 (тобто, коли ковзаюча втулка 119 переміщена у випускний отвір 128 в її відведене положення). У даному положенні спускову кно 97168 10 пку 102 можна перемістити в її незадіяне положення поворотом спускової кнопки 102 навколо шарнірного елемента 102а в напрямі прикладення тиску до натискної поверхні 102с. Таким чином, елемент 150 замкнення спускової кнопки і ковзаюча втулка 119 спільною дією замикають спускову кнопку 102 в її задіяному положенні (тобто стопорна поверхня 102b контактує з торцем привідної втулки 131 і, тим самим, блокує її переміщення до випускного отвору 128 під натиском привідної пружини 130 стиснення). Після того як ковзаючу втулку 119 перемістили в положення, в якому вона відведена в корпус 112 (тобто в її незачинене положення), і спускову кнопку 102 повернули в її незадіяне положення, пристрій 110 працює таким чином. Спочатку привідна пружина 130 переміщує привідну втулку 131, привідна втулка 131 переміщує перший привідний елемент 132, і перший привідний елемент 132 переміщує другий привідний елемент 134, в кожному випадку, за допомогою впливу через гнучкі лапки, що защіплюються 132а, 134а, 134b. Другий привідний елемент 134 переміщується і, завдяки статичному тертю і гідростатичним силам, які діють через ліки (не показані), переміщує корпус 116 шприца і оправу 127 шприца проти дії поворотної пружини 126. Поворотна пружина 126 стискується, і голка 118 для підшкірних ін'єкцій виходить з випускного отвору 128 корпуса 112. Даний рух продовжується, поки поворотна пружина 126 не стискується до межі, або корпус 116 шприца не зустрічає деяку іншу перешкоду (не показана), яка затримує його рух. Оскільки статичне тертя між другим привідним елементом 134 і корпусом 116 шприца і гідростатичні сили, які діють через підлягаючі введенню ліки (не показані), не достатні для опору повному привідному зусиллю, що розвивається привідною пружиною 130, то. з цього моменту, другий привідний елемент 134 починає переміщуватися всередині корпусу 116 шприца, і ліки (не показані) починають витіснятися. Однак, динамічне тертя між другим привідним елементом 134 і корпусом 116 шприца і гідростатичні сили, які діють через підлягаючі введенню ліки (не показані), достатні для утримання поворотної пружини 126 в її стислому стані, так що голка 118 для підшкірних ін'єкцій залишається висуненою. До того, як другий привідний елемент 134 досягає кінця його ходу всередині корпусу 116 шприца, тобто до того, як вміст шприца повністю витісняється, гнучкі лапки, що защіплюються 134а, 134b, зв'язуючі перший і другий привідні елементи 132, 134, досягають звуження 137, забезпеченого на привідному елементі 137а клямок, який закріплений на кінці оправи 127 шприца. Завдяки похилим поверхням на звуженні 137, звуження 137 переміщує гнучкі лапки, що защіплюються 134а, 134b, всередину з положення, показаного на Фіг.2с, в положення, в якому гнучкі лапки, що защіплюються 134а, 134b, більше не зв'язують перший привідний елемент 132 з другим привідним елементом 134. Як тільки відбувається згадане переміщення, перший привідний елемент 132 більше не впливає на другий привідний елемент 134, що 11 дозволяє першому привідному елементу 132 переміщуватися відносно другого привідного елемента 134. Оскільки амортизаторне текуче середовище міститься всередині резервуара (не показаного), утвореного між торцем першого привідного елемента 132 і глухим отвором 146 у другому привідному елементі 134, то об'єм резервуара буде прямувати до зменшення по мірі того, як перший привідний елемент 132 переміщується відносно другого привідного елемента 134, коли перший випробовує вплив привідної пружини 130. По мірі того, як резервуар стискується, амортизаторне текуче середовище виштовхується через відвідний канал 144 в збірну камеру 141. Отже, як тільки гнучкі лапки, що защіплюються 134а, 134b, вивільняються, зусилля, що здійснюється привідною пружиною 130, діє на амортизаторне текуче середовище і, тим самим, змушує його протікати через звуження, сформоване відвідним каналом 144, а також діє гідростатично через текуче середовище і за допомогою тертя між першим і другим привідними елементами 132, 134, тобто через другий привідний елемент 134. Втрати, зв'язані з потоком амортизаторного текучого середовища, не ослабляють значною мірою зусилля, діюче на корпус шприца. Отже, поворотна пружина 126 залишається стислою, і голка для підшкірних ін'єкцій залишається висуненою. Через деякий час другий привідний елемент 134 завершує свій рух всередині корпусу 116 шприца і не може рухатися далі. З цього моменту вміст шприца 114 повністю витіснений, і дія зусилля, що здійснюється привідною пружиною 130, втримує другий привідний елемент 134 в його кінцевому положенні і продовжує примушувати амортизаторне текуче середовище до протікання через відвідний канал 144, що дозволяє першому привідному елементу 132 продовжувати його переміщення. До того, як резервуар для текучого середовища спустошений, гнучкі лапки, що защіплюються 132а, зв'язуючі привідну втулку 131 з першим привідним елементом 132, досягають іншого звуження (не показаного) всередині корпусу 112. Завдяки похилим поверхням на звуженні, дане звуження переміщує гнучкі лапки, що защіплюються 132а, всередину з показаного положення в положення, в якому згадані лапки більше не зв'язують привідну втулку 131 з першим привідним елементом 132. Як тільки відбувається згадане переміщення, привідна втулка 131 більше не діє на перший привідний елемент 132, що дозволяє їм переміщуватися одна відносно одної. Зрозуміло, з цього моменту шприц 114 вивільняється, оскільки зусилля, що розвиваються привідною пружиною 130, більше не передаються на шприц 114, і єдине зусилля, діюче на шприц, буде поворотним зусиллям поворотної пружини 126. Отже, при цьому шприц 114 повертається в його відведене положення, і цикл ін'єкції завершується. Все вищеописане відбувається, зрозуміло, тільки після того, як ковпачок 111 знятий з кінця корпусу 112. Кінець шприца герметично закритий чохлом 123. Центральний виступ 121 ковпачка 97168 12 111, який встановлюється всередині втулки 119, коли ковпачок 111 встановлений на корпусі 112, містить фіксуючий елемент 125, який встановлюється у виступ 121. Фіксуючий елемент 125 містить пружні виступи 125а, які спрямовані від випускного отвору 128. Дані пружні виступи 125а деформуються, коли ковпачок 111 встановлюють на корпус 112 зверху захисної гільзи або гумового чохла 123 голки. У такому положенні виступи 125а щільно захоплюють чохол 123 таким чином, що кінці виступів трохи вдавлюються в чохол 123, який може бути виконаний з гуми. Внаслідок втиснення, коли ковпачок 111 стягують з корпусу 112, чохол 123 стягується з шприца 114 разом з ковпачком 111. На Фіг.3 показано, як механізм 170 фіксації об'єднаний в систему з ін'єкційним пристроєм 110 відповідно до даного винаходу. Механізм 170 фіксації розташований на привідному елементі 137а клямок таким чином, що завжди знаходиться між оправою 127 шприца і приводом 129, щоб стримувати переміщення оправи 127 шприца і шприца 114 до проксимального кінця 167 ін'єкційного пристрою, якщо тільки сам привід 129 не переміщується в даному напрямі. Механізм фіксації містить множину лапок 171, які прикріплені до привідного елемента 137а клямок таким чином, що вони зафіксовані відносно оправи 127 шприца. Кожна лапка здатна до зачеплення з відповідною стопорною поверхнею 172 на приводі 129. Лапки 171 розташовані з проміжками по колу і на рівній відстані навколо подовжньої осі 105. Кожна лапка 171 є гнучкою, що дозволяє вставляти привід 129 в дистальний кінець шприца 114 під час збирання пристрою. Кожна лапка 171 виступає в напрямі до подовжньої осі 105 і вздовж неї (тобто під похилим кутом до подовжньої осі 105) до проксимального кінця 167 ін'єкційного пристрою 110. Дана конструкція передбачає, що лапки 171 розташовані і спрямовані так, щоб контактувати зі стопорною поверхнею 172 на приводі 129 для запобігання переміщенню оправи 127 шприца і шприца 114 до випускного отвору в напрямі, паралельному подовжній осі 105. Стопорна поверхня 172 сформована між першою частиною 173 а приводу і другою частиною 173b приводу 129, зокрема, на другому привідному елементі 134. Друга частина 173b приводу 129 розташована у бік дистального кінця 168 ін'єкційного пристрою 110b відносно першої частини 173а. Стопорна поверхня 172 сформована на поверхні, яка з'єднує першу і другу частини 173а, 173b приводу 129. Перша частина 173 а приводу розташована ближче до проксимального кінця 167 ін'єкційного пристрою 110, ніж лапки 171. Друга частина 173b приводу вже відносно подовжньої осі 105, ніж перша частина 173а приводу, внаслідок чого утворюється уступ для стопорної поверхні 172 в приводі 129. Коли має місце спроба перемістити оправу шприца 127 і шприц 114 в напрямі до проксимального кінця 167 ін'єкційного пристрою 110 (коли дане переміщення викликається не приводом 129, наприклад при знятті ковпачка 111 стяганням його в напрямі від проксимального кінця 167 корпусу 13 112), лапки 171 приходять в контакт зі стопорною поверхнею 172, але не можуть минути стопорну поверхню 172. Згаданий контакт означає, що зусилля, що відтягує шприц 114 в напрямі проксимального кінця 167, передається через привід 129 стопорної поверхні 102b на кнопці 102. У даному стані шприц 114 і оправа шприца 127 заблоковані 97168 14 від подовжнього переміщення, якщо тільки дане переміщення не змушується переміщенням приводу 129. Зрозуміло, потрібно розуміти, що вищенаведений опис даного винаходу наведений тільки для прикладу, і можливі модифікації окремих частин в межах об'єму винаходу. 15 Комп’ютерна верстка Н. Лисенко 97168 Підписне 16 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601