Спосіб комплексного лікування цукрового діабету 2 типу з включенням препаратів з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин

Реферат: Винахід належить до медицини, а саме: до ендокринології та клітинної терапії, та стосується лікування пацієнтів, хворих на цукровий діабет 2 типу шляхом введення препаратів з матеріалу UA 116043 C2 (12) UA 116043 C2 ембріофетального походження та виділених з нього клітин у вигляді суспензій, що містять стовбурові клітини, на фоні стандартної терапії. UA 116043 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, а саме: до ендокринології та клітинної терапії, та може бути використаний при лікуванні пацієнтів, хворих на цукровий діабет 2 типу (ЦД2), шляхом введення препаратів з матеріалу ембріофетального походження та виділених з нього клітин у вигляді суспензій, що містять стовбурові клітини, на фоні стандартної терапії, з метою зменшення ступеня інсулінорезистентності (IP) (за даними розрахункового індексу HOMA-IR) та досягнення стійкої тривалої компенсації ЦД2. Ріст захворюваності на цукровий діабет у всьому світі набуває характеру епідемії. Так, в 2012 році приблизно у 382 мільйонів людей було виявлено це захворювання, серед них 95 % мали ЦД2. Це число росте, і до 2030 року може сягнути 552 мільйонів людей [1]. В Україні в 2012 г. поширеність цього захворювання склала 1,3 мільйони хворих, а кількість осіб з вперше діагностованим цукровим діабетом перевищила 121 тисячу [2]. Також постійно збільшується число людей з ускладненнями ЦД2. В 2012 р. поширеність ЦД2 з ускладненнями в Україні склала 502 тисячі хворих, а захворюваність - 33,5 тисячі хворих. [2]. Рання інвалідизація та висока смертність серед хворих на ЦД2 зумовлені в першу чергу розвитком судинних ускладнень [1], тому первинна і вторинна профілактика ЦД2 є надзвичайно актуальною. Серед механізмів розвитку ЦД2 виділяють порушення секреції інсуліну β-клітинами острівців Лангерганса підшлункової залози та зниження чутливості периферичних тканин до інсуліну - IP. В якості патофізіологічної основи ЦД2 розглядають саме IP як механізм, що визначає розвиток взаємопов'язаних порушень вуглеводного та жирового обміну, а також регуляції артеріального тиску, функції ендотелію. Оскільки IP є складовою патогенезу ЦД2, її усунення слід розглядати як важливий і необхідний засіб первинної, вторинної профілактики захворювання та розвитку ускладнень. Зазвичай рекомендують зменшення маси тіла, дотримання режиму дозованих фізичних навантажень, вегетаріанської дієти (виключення м'ясних та рибних продуктів) або надання переваги середземноморській дієті з низьким вмістом тваринних жирів [3]. На сьогоднішній день відомо, що для зменшення ступеня IP та досягнення стійкої тривалої компенсації ЦД2 застосовують метформін (група бігуанідів), піоглітазон (тіазолідиндіони), які призначають у лікуванні пацієнтів із ЦД2 та для його профілактики на стадії предіабету. Метформін, препарат першої лінії цукрознижуючої терапії, має антигіперглкемічний ефект і, відповідно, низький ризик розвитку гіпоглікемій, однак мало впливає на зниження маси тіла. 2 Препарат не дозволений до застосування при ШКФ