Спосіб корегування менструальної функції у дівчаток-підлітків із цукровим діабетом 1 типу

Реферат: Спосіб корегування менструальної функції у дівчаток-підлітків із цукровим діабетом 1 типу шляхом призначення препарату гестагену Утрожестан, препарату фолієвої кислоти, глутамінової кислоти, вітаміну Е, препарату гінкго білоба. UA 73116 U (12) UA 73116 U UA 73116 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, точніше до дитячої гінекології, і може бути використана для корегування менструальної функції у дівчаток пубертатного та підліткового віку, хворих на цукровий діабет 1 типу (ЦД 1). ЦД 1 - інсулінозалежний діабет (ювенільний діабет), який клінічно маніфестує в молодому віці. Перший пік розвитку захворювання припадає на шестирічний вік, другий - на препубертатний і пубертатний вік, а максимальна частота виявлення захворювання відзначається у дітей 9-15 років, тобто в період посиленого зростання та функціонального дозрівання організму. Його виникнення призводить до розвитку комплексу складних вегетативних, обмінно-ендокринних, психоемоційних і сексуальних розладів, що в підсумку негативно позначається на репродуктивному здоров'ї жінки [Мешкова И.П., Дедов И.И., Анциферов М.Б., Щербачева Л.Н. Дюфастон в коррекции менструального цикла у девочек, больных сахарным диабетом 1 типа // РМЖ.-2001. - Т.9, №6, С. 247-50]. Відсутність корекції цих розладів на тлі ЦД 1 трансформується в значні порушення статевого дозрівання, порушення менструального циклу (МЦ), синдром полікістозних яєчників, безпліддя, патологію вагітності та пологів, значне скорочення періоду фертильності [Подзолкова Н.М., Глазкова О.Л., Пенегин Б.В. и др. Особенности менструальной функции больных СД 1-го типа // Гинекология.-2005. Т.7, №3. - С. 54-8]. Відомий вибраний за найближчий аналог спосіб корегування менструальної функції у дівчаток-підлітків із ЦД 1, що є найближчим до заявленого за суттю та досягнутими результатами і включає пероральний прийом впродовж 6 місяців препарату Дюфастон на основі аналога натурального прогестерону. Препарат призначають з 11 по 25 день МЦ по 1 пігулці двічі на день при збереженому ритмі менструацій, або по 1 пігулці двічі на день протягом 10 днів, починаючи з 45 дня циклу на фоні "затримки" менструації. [Мешкова И.П. Клинические возможности применения Дюфастона (дидрогестерона) в регуляции менструального цикла у девочек, больных сахарным диабетом типа I // Гинекология.-2003, Т.5, №3]. Недоліком відомого способу-найближчого аналога є недостатня ефективність терапії через обмежену дію в часі: при тривалому прийомі (більше 4-5 міс.) наростає гіпоменструальний синдром, а після відміни препарату в 75 % випадків оліго- і аменорея рецидивують. Причиною недоліку відомого найближчого аналога є відсутність корегування наявних у цих хворих гіпоестрогенемії та судинних порушень, в тому числі в органах малого таза, матці та придатках, що й зумовлює тимчасовий і нестабільний ефект терапії. В основу корисної моделі поставлено задачу в способі корегування менструальної функції у дівчаток-підлітків із ЦД 1 шляхом вибору нової комплексної лікувальної схеми з включенням натурального гестагену, а також засобів, їхніх доз і режимів для терапії гіпоестрогенемії та судинних порушень забезпечити у пацієнток підвищення ефективності призначеної терапії. При цьому стабільність МЦ через 12 місяців після відміни терапії зростає в 1,8 разу: з 26,9 % (прототип) до 48,1 % пацієнток. Поставлена задача вирішується тим, що створено спосіб корегування менструальної функції у дівчаток-підлітків із ЦД 1 шляхом призначення препарату гестагену. Новим у створеному способі є те, що як препарат гестаген призначають Утрожестан, додатково з 1-го по 11-й день модельованого МЦ призначають тричі на добу після їди пероральний прийом препарату фолієвої кислоти по 50 мкг, глутамінової кислоти - по 0,1 г, вітаміну Е - 200 мг раз на добу, з 12-го по 18-й день двічі на добу - препарату фолієвої кислоти по 50 мкг, глутамінової кислоти - по 0,1 г, вітаміну Е - 300 мг раз на добу, з 16-го по 25-й день препарату Утрожестан по 100 мг двічі на добу, з 19 по 25 день раз на добу - препарату фолієвої кислоти 50 мкг, глутамінової кислоти - 0,1 г, вітаміну Е - 400 мг, причому курс лікування проводять впродовж 3-х менструальних циклів поспіль, паралельно призначають пероральний прийом препарату гінкго білоба по 40 мг двічі на добу впродовж 3-х місяців безперервно. Відмінністю способу, що заявляється, є також те, що повторний курс лікування проводять через 6 місяців після закінчення першого курсу. Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі й технічним результатом, якого можна досягти при її реалізації, існує причинно-наслідковий зв'язок. Серед основних порушень МЦ у хворих на ЦД 1 дівчат оліго- і аменорея зустрічаються втричі частіше, ніж у здорових жінок. До 16 років дівчатка-підлітки із ЦД 1 в 77,8 % випадків мають якесь порушення МЦ, тоді як без ЦД 1 порушення спостерігаються в 5,5 % дівчаток. За відомим способом- найближчим аналогом порушення МЦ корегують препаратом Дюфастон у дівчаток із ЦД 1 пубертатного і підліткового віку. На тлі його застосування було встановлено швидке відновлення повноцінного МЦ у 77 % хворих при відсутності негативного впливу на вуглеводний обмін і масу тіла. Запропонований метод для регуляції ритму менструацій у дівчаток-підлітків із ЦД 1 препаратом "Дюфастон" показав свою обмежену в часі 1 UA 73116 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ефективність, тому що при тривалому прийомі (більше 4-5 міс.) у хворих наростає гіпоменструальний синдром, а після відміни препарату в 75 % випадків оліго- і аменорея рецидивують. Тимчасовий нестабільний ефект запропонованого способу зумовлюють терапевтично невраховані гіпоестрогенемія даної категорії хворих на ЦД 1, а також судинні порушення в різних органах, у тому числі судинах органів малого таза, матці та придатках. Окрім того, застосовуваний за відомим способом гестаген не являється натуральним гормоном, бо активною складовою препарату Дюфастон є дидрогестерон - аналог натурального прогестерону. Тому при тривалому його застосуванні можливий розвиток ускладнень в підлітковому організмі. За способом, що заявляється, для корегування МЦ у дівчаток-підлітків із ЦД 1 застосовують препарат Утрожестан, активною речовиною якого є натуральний мікронізований прогестерон (гормон жовтого тіла). Основними метаболітами препарату в плазмі крові є 20-альфа-гідроксидельта-4-альфа-прегнанолон і 5-альфа-дігідропрогестерон - аналогічні речовини, що утворюються при фізіологічній секреції жовтого тіла. Зв'язуючись із рецепторами на поверхні клітин органів-мішеней, прогестерон проникає в їхнє ядро, де, активуючи ДНК, стимулює синтез РНК. Сприяє переходу слизової оболонки матки з фази проліферації, викликаної фолікулярним гормоном, в секреторну фазу. Зменшує збудливість і скоротливість мускулатури матки та маткових труб, стимулює розвиток кінцевих елементів молочної залози. Стимулюючи протеїнліпазу, збільшує запаси жиру, підвищує утилізацію глюкози, підвищуючи концентрацію базального та стимульованого інсуліну, сприяє накопиченню в печінці глікогену, підвищує вироблення альдостерону, що сприяє сечовиділенню; в малих дозах прискорює продукцію гонадотропних гормонів гіпофіза; зменшує азотемію, стимулює виведення азоту з сечею. За рахунок нормалізації утворення дигідротестостерону (основного метаболіту) проявляє антиандрогенну активність. Активує зростання секреторного відділу ацинусів молочних залоз. Сприяє розвитку нормального ендометрія. За способом, що заявляється, наряду з натуральним мікронізованим гестагеном (Утрожестан), що не викликає ускладнень, для корегування МЦ застосовують засоби для лікування гіпоестрогенемії та судинних порушень (ускладнення ЦД 1) у внутрішніх жіночих статевих органах. Для створення індивідуального МЦ дівчинки-підлітка із ЦД 1 призначають також фолієву, глутамінову кислоти, гінкго білоба, вітамін Е. Глютамінова кислота є нейромедіаторною амінокислотою, одним з найважливіших представників класу "збуджуючих амінокислот", які сприяють збудженню нейронів. Основні функції глютамінової кислоти в організмі: інтеграція обміну незамінних амінокислот; знешкодження аміаку; біосинтез вуглеводів; участь в синтезі нуклеїнових кислот, фолієвої кислоти. З глутамінової кислоти в печінці синтезуються пурин і піримідинові нуклеотиди, які потім беруть участь в побудові молекул ДНК і РНК. Глютамінова кислота окислюється в мозковій тканині з виходом енергії, яка збирається у вигляді АТФ; виконує роль нейромедіатора, який передає сигнали збудження в спинному мозку та в деяких ділянках головного мозку; перетворюється в γ-аміномасляну кислоту - основний нейромедіатор, який викликає в головному мозку стан гальмування; бере участь у синтезі ц-АМФ і ц-ГМФ - основних посередників гормональних і нейромедіаторних сигналів; у синтезі ферментів, які здійснюють окисно-відновні реакції; підвищує проникність м'язових клітин для іонів калію. Фолієва кислота (вітамін В9) є птероїлглутаміновою кислотою, яка синтезується з глутаміну. Вона проявляє свою вітамінну активність лише в поєднанні з вітаміном В12. Основна дія фолієвої кислоти - анаболічна, вона значно покращує білковий обмін, активізуючи роботу амінокислот, пуринових і піримідинових основ, а також холіну. Без фолієвої кислоти неможливе розмноження клітин. Разом із вітаміном В12 вона знаходиться в хромосомах і регулює їх розподіл. Фолієва кислота активізує кровотворення, підвищуючи вміст у крові як еритроцитів, так і лейкоцитів. Стимулюючи синтез холіну, фолієва кислота сприяє накопиченню в організмі лецитину і знижує в ньому вміст холестерину, затримуючи тим самим розвиток атеросклерозу. Фолієва кислота має гонадотропну дію, бере участь в обміні естрогенів у формуванні рецепторів органів-мішеней, в обміні ейкозаноїдів (простагландинів, лейко-трієнів, тромбоксанів). Нестача фолієвої кислоти та вітаміну В12 призводить до порушення процесів інактивації естрогенів у печінці. У високих дозах фолієва кислота володіє естрогеноподібними властивостями. У дівчаток-підлітків вона корегує затримку статевого розвитку. Вітамін Е впливає на обмін білків, вуглеводів, нуклеїнових кислот і стероїдів, бере участь в процесах біологічного окислення, сприяє накопиченню ретинолу та інших жиророзчинних вітамінів в організмі, виявляє антизапальну й антитромботичну дію, знижує проникність судинної стінки, відіграє роль біологічного антиоксиданту, інактивуючи вільні радикали, які перешкоджають розвитку вільно радикальних процесів перекисного окислення ненасичених 2 UA 73116 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ліпідів. Саме захист ліпідів від перекисного окислення - одна з найвивченіших функцій вітаміну Е. Встановлено також його імуностимулюючі властивості, які реалізуються гальмуванням діяльності супресорів, що в нормі обмежують інтенсивність імунної відповіді. Вітамін Е значно підвищує активність NK-клітин, а при перевищенні фізіологічної потреби стимулює реакції імунітету. Екстракт листя гінкго білоба, до складу якого входять біофлавоноїди, флавоноїдні глікозиди, терпенові трилактони, алкалоїди, органічні кислоти та проантоціанідини, проявляє антиоксидантну, вазодилатуючу, протиішемічну, протинабрякову, антиагрегантну, діуретичну, нейропротективну дію, впливає на мітохондріальне дихання та регулює тонус судин. Вазоактивний ефект препарату гінкго білоба заснований на його здатності пригнічувати активність ферменту фосфодіестерази, внаслідок чого відбувається накопичення в клітинах гладком'язового шару судин ц-ГМФ і за рахунок зниження концентрації іонів кальцію в цитоплазмі гальмується скоротлива активність клітин. Крім того, екстракт гінкго білоба сприяє посиленню синтезу ендотеліального релаксуючого фактора. Активні компоненти препарату знижують тонус судин, покращують кровоплин, в тому числі церебральний і нирковий кровообіг; захищають від пошкоджень сітківку ока; знижують чутливість клітин сітківки оболонки ока до пошкодження. Він ефективний при діабетичній ангіопатії, знижуючи споживання інсуліну. Механізм антиагрегантної дії препарату гінкго білоба пов'язаний із пригніченням активності фактора активації тромбоцитів; покращує реологічні властивості крові, знижує агрегацію тромбоцитів й еритроцитів, попереджає утворення тромбів і зменшує вивільнення медіаторів, які сприяють підвищенню тонусу артерій і артеріол. Антиоксидантний ефект препарату гінкго білоба забезпечують флавоноїдні глікозиди, знижуючи кількість вільних радикалів, активуючи Рвітаміни, взаємодіючи з іонами міді, заліза, марганцю й інших металів та утворюючи комплексні сполуки. Крім того, вони запобігають руйнуванню аскорбінової кислоти й окисленню адреналіну. Активні компоненти екстракту мають активність, подібну до активності ферменту супероксиддисмутази. Протиішемічна дія екстракту гінкго білоба базується на підвищенні дихальної активності мітохондрій в умовах гіпоксії. Білобалід, що входить до складу екстракту, сприяє підвищенню мітохондріальної генної експресії, підвищенню рівня мРНК і підтримці активності цитохром-С-оксидази; підтримці нормального рівня АТФ в клітинах в умовах гіпоксії. Гінкго білоба має нейропротекторні властивості, знижує ризик розвитку спонтанного апоптозу й апоптозу, викликаного окислювальним пошкодженням; сприяє нормалізації вуглеводного обміну, регулює обмін глюкози за рахунок поліпшення її утилізації; впливає на обмін норадреналіну, серотоніну та дофаміну, виконуючи антидепресивну дію; проявляє ноотропний ефект, активуючи холінергічні системи; сечогінний ефект за рахунок поліпшення ниркового кровообігу та підвищення швидкості клубочкової фільтрації; нефропротекторний ефект за рахунок зниження перекисного окислення ліпідів, сприяючи зменшенню пошкодження клітин нирок; сприяє зниженню протеїнурії, а також зменшує виразність інших канальцевих розладів. Спосіб, що заявляється, використовує принципово новий підхід до процесу лікування порушення менструальної функції у дівчаток-підлітків із ЦД 1. Підібраний комплекс препаратів сприяє різкому гальмуванню пошкоджуючої дії ЦД 1 за рахунок зниження судинних порушень в різних органах, у тому числі судинах органів малого таза, матці та придатках. Окрім того, прийом фолієвої кислоти сприяє нормалізації рівня естрогенів в організмі дівчинки. Суттєвою ознакою способу корегування менструальної функції у дівчаток-підлітків із ЦД 1 є лікувальна схема, що включає дози, порядок та режими застосування препаратів. Тривалість прийому препаратів, їх поєднання, а також ефективні лікувальні дози підбирали дослідним шляхом. Лікування меншими дозами протягом коротшого, ніж заявлено, терміну є неефективним, а при терапії більшими дозами і довше, ніж заявлено, поліпшення стану вже не настає. Завдяки вдало підібраному комплексу препаратів та розробленій лікувальній схемі ефективність заявленого способу значно підвищується. Причини досягнення такого ефекту досконально не вивчали, проте доведено, що лікування за способом, який заявляється, не викликає жодного негативного впливу на зростаючий організм, поліпшує вуглеводний обмін у підлітків із ЦД 1, а також обмін всіх речовин в організмі, покращує кровоплин, зміцнює судини, сприяє зміцненню імунітету, загального стану здоров'я, сприяє взаємному потенціюванню дії застосовуваних лікувальних засобів, а головне - нормалізує гормональний гомеостаз. При цьому стабільність МЦ через 12 місяців після відміни терапії зростає в 1,8 разу: з 26,9 % (прототип) до 48,1 % пацієнток. Ефективність способу корегування менструальної функції у дівчаток-підлітків із ЦД 1 за заявленим способом доведена шляхом клінічних досліджень. В дитячій гінекологічній клініці були відібрані 53 дівчинки у віці від 15 до 18 років із діагностованим ЦД 1 і порушенням МЦ, з яких сформували 2 групи. 3 UA 73116 U 2 5 10 15 В основній групі з 27 пацієнток індекс маси тіла (ІМТ) в середньому склав 19,7±1,2 кг/м . У 20 хворих основної групи порушення МЦ проявлялось як олігоменорея, у 7 - вторинна аменорея. У 21 дівчинки фізичний розвиток відповідав віковим нормативам. Затримку фізичного розвитку, обумовлену дефіцитом маси тіла, виявлено у 4 хворих. Пацієнтки основної групи отримали терапію за лікувальною схемою, що заявляється. 2 В групі порівняння з 26 дівчаток ІМТ в середньому склав 20,1±0,6 кг/м . У 19 хворих порушення МЦ проявлялось як олігоменорея, у 7 - вторинна аменорея. У 21 дівчинки фізичний розвиток відповідав віковим нормативам. Затримку фізичного розвитку виявлено у 3 хворих. Пацієнтки групи порівняння отримали лікування відповідно до відомого способу-прототипу. На момент обстеження всі дівчатка обох груп отримували базисболюсну інсулінотерапію (середньодобова доза інсулінів короткої та подовженої дії склала 1,2±0,4 ОД/кг маси тіла). До та після лікування дівчаткам проводили УЗД на апараті SDU-500 фірми SHIMADZU (Японія), допплерографічні дослідження васкуляризації тіла матки й оваріального кровоплину виконували на апараті LOGIQ-400 (GENERAL ELECTRIC, США), визначення показників гормонального профілю здійснювали за допомогою тест-системи Roche Diagnostics (Швейцарія). Порівняльний аналіз результатів проведеної терапії проводили через 3, 6, 9 і 12 міс. Основними показниками при оцінці ефективності терапії слугували стабільність МЦ на тлі лікування, а також через 3, 6, 9 і 12 місяців. Дані досліджень занесли до таблиці. Таблиця Порівняльна ефективність способу корегування менструальної функції у дівчаток-підлітків із ЦД 1, що заявляється, та відомого способу-прототипу Параметри Стабільність МЦ на тлі лікування, число пацієнток (%) Стабільність МЦ після відміни терапії, число пацієнток (%): через 3 міс. 6 міс. 9 міс. 12 міс. Тривалість менструальних виділень, дні Нормалізація розмірів матки й активного фолікулярного апарату яєчників (УЗД-критерії), число пацієнток (%) Відновлення васкуляризації тіла матки й оваріального кровоплину, число пацієнток (%) ЛГ/ФСГ=1,25-1,75, число пацієнток (%): через 3 міс. 6 міс. Основна група, n=27 27 (100) Група порівняння, n=26 20 (77) 22 (81,5) 19 (70,4) 15 (55,6) 13 (48,1) 5,7 16 (61,5) 12 (46,2) 10 (38,5) 7 (26,9) 4,2 12 з 23 (92) 6 з 22 (73) 13 з 14 (92,9) 4 з 13 (30,8) 22 (81,5) 19 (70,4) 16 (61,5) 12 (46,2) 20 25 30 35 Як видно з таблиці, на тлі прийнятого лікування у 100 % дівчаток-підлітків основної групи й у 77 % групи порівняння МЦ став стабільним. Проте зчасом після лікування в обох групах цей відсоток знижувався відповідно до 81,5 % і 61,5 % через 3, 70,4 % і 46,2 % через 6, 55,6 % і 38,5 % через 9, 48,1 % і 26,9 % через 12 місяців. В групі порівняння, з часом значно зменшилися кров'янисті виділення - до мізерних і середня тривалість їх склала 4,2 дня, що свідчить про порушення МЦ у бік олігоменореї. В той же час в основній групі кров'янисті виділення залишалися помірними з тривалістю 5,7 дня. Нормалізація розмірів матки й активного фолікулярного апарату яєчників (УЗД-критерій) на тлі регулярного МЦ, відбулася в 92 % випадків порушень в основній групі та в 73 % в групі порівняння. Відновлення васкуляризації тіла матки й оваріального кровоплину склали 92,9 % і 30,8 % відповідно. Про корекцію рівня естрогенів у досліджуваних групах дівчаток-підлітків із ЦД 1 та порушенням менструальної функції свідчить нормалізація коефіцієнта ЛГ/ФСГ (варіабельність відношення гонадотропних гормонів в діапазоні 1,25-1,75) через 3 і 6 місяців після терапії у 81,5 % і 70,4 % пацієнток в основній групі та 61,5 % і 46,2 % - в групі порівняння. Отже, навіть через рік після відміни терапії стабільність МЦ вища в основній групі, ніж в групі порівняння в 1,8 разу. Вже через 3 місяці рівень статевих гормонів досягнув фізіологічних норм в основній групі у 81,5 % випадків, тоді, як у групі порівняння - 61,5 %. На 19 % частіше ліквідувалась затримка статевого дозрівання в основній групі: 92 % проти 73 %. А різниця в 4 UA 73116 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ефективності відновлення васкуляризації тіла матки й оваріального кровоплину за способом, що заявляється, і прототипом була найвищою та досягла 62,1 %: 92,9 % проти 30,8 %. Спосіб корегування менструальної функції у дівчаток-підлітків із ЦД 1, що заявляється, реалізують наступним чином. Після діагностування порушення МЦ у дівчинки-підлітка з ЦД 1 їй призначають з 1-го по 11-й день модельованого МЦ тричі на добу після їди пероральний прийом препарату фолієвої кислоти виробництва ЗAT "Технолог" (Україна) по 50 мкг, глутамінової кислоти виробництва ЗАТ "Здоров'я" (Україна) - по 0,1 г, вітаміну Е виробництва ВАТ "Київський вітамінний завод" (Україна) - 200 мг раз на добу, з 12-го по 18-й день модельованого МЦ двічі на добу - препарату фолієвої кислоти по 50 мкг, глутамінової кислоти по 0,1 г, вітаміну Е - 300 мг раз на добу, з 16-го по 25-й день - препарату Утрожестан BesinsIscovesco Lab. (Франція) по 100 мг двічі на добу, з 19 по 25 день раз на добу - препарату фолієвої кислоти 50 мкг, глутамінової кислоти - 0,1 г, вітаміну Е - 400 мг. Причому курс лікування проводять впродовж 3-х МЦ поспіль. Паралельно призначають пероральний прийом препарату гінкго білоба "Гінос" виробництва ВАТ "Верофарм" (Україна) по 40 мг двічі на добу впродовж 3-х місяців безперервно. Повторний курс лікування проводять через 6 місяців після закінчення першого курсу. Наводимо конкретний приклад реалізації способу корегування менструальної функції у дівчаток-підлітків із ЦД 1, що заявляється. Приклад 1. Дівчинка-підліток Валерія Ш., 17 років, звернулася до дитячого гінеколога зі скаргами на відсутність менструації більше 3-х місяців. Тест на вагітність негативний. Анамнез життя: народилася першою дитиною в родині здорових молодих батьків із масою тіла 3200 г, ростом 50 см. В дитинстві хворіла на вітряну віспу, часті ГРВІ. Росла та розвивалася згідно з віком до 9 років. З 9 років отримує замісну інсулінотерапію (добова доза Інсуліну 52 ОД/добу). Діагноз: ЦД 1, тяжкий перебіг. Діабетична ангіопатія сітчатки обох очей. Діабетична кардіопатія. Артропатія. Туберкульоз, венеричні захворювання, вірусний гепатит, травми, операції, гемотрансфузїї, алергічні реакції заперечує. Шкідливих звичок не має. Умови побуту хороші. Об'єктивно: зріст 162 см, вага 50 кг, ІМТ = 19,0 (в нормі 18-25). Фенотип жіночий. Шкірні покриви чисті, тургор нормальний. Крововиливів на шкірі та слизових оболонках немає. Набряків немає. Молочні залози м'які, безболісні. Акушерсько-гінекологічний анамнез: вторинні статеві ознаки з 13 років, правильний пубертат. Місячне з 15 років, по 4-5 днів, нерегулярне, із затримками близько 100 днів, нерясне, безболісне. Близько півроку живе статевим життям. Контрацепція - презерватив. Зовнішні статеві органи розвинені правильно по жіночому типу. Уретра не змінена. Слизова оболонка входу в піхву рожева. Шийка матки конічної форми, чиста. Зів закритий. Виділення прозорі, в невеликій кількості. Матка звичайних розмірів, щільна, рухома, безболісна. Придатки з обох сторін не збільшені, область їх при пальпації безболісна. Клінічний аналіз крові: еритроцити - 4,1 Т/л (норма: 3,9-4,7), Нb-120 г/л (120-140), лейкоцити - 4,8 Г/л (4,0-9,0), палички - 3 % (1-6), сегменти - 72 % (47-72), еозинофіли 3 % (0,5-5), базофіли 0,5 % (0,0-1,0), моноцити - 3 % (3-11), лімфоцити - 19 % (19-37), ШОЕ - 8 мм/год. (2-15). Загальний аналіз сечі - норма. Біохімічний аналіз крові: загальний білок - 72 г/л (60-80); АлАТ - 1,1 Од/л (0-49); АсАТ - 0,8 Од/л (0-49); лужна фосфатаза - 193 Од/л (до 448); глюкоза -7,8 ммоль/л (5,5); білірубін загальний - 7,1 мкмоль/л (5-20,5); Нb гліколізований 7,3 % (до 8 %). Гормони крові: ЛГ - 4,21 МО/л (1,3-9,8); ФСГ - 5,07 МО/л (3,5-21,5 в залежності від фази циклу); ЛГ/ФСГ = 0,83 (1,25-1,75); пролактин - 1,13 нг/л (3,7-23,3); ТТГ - 1,94 мМО/л (0,2-3,2). УЗД органів малого таза: матка 44×25×30 мм [(40-75)×(30-45)×(45-60)], контури рівні, міометрій однорідний, М-ехо - 6 мм (1-16 мм в залежності від фази), гіпоехогенне, однорідне. Васкуляризація тіла матки низька. Співвідношення між тілом матки і шийкою - 2,5:1 (2,5:1). Матково-шийковий кут виразно визначається. Правий яєчник 33×20 мм [(20-35)×(20-30)] з фолікулами до 4-5 мм, лівий 32×18 мм [(20-35)×(20-30)] з фолікулами до 6 мм. Труби не візуалізуються. Патології в позадуматковому просторі не виявлено. Діагноз гінеколога: порушення МЦ - первинна олігоменорея. Лікування Валерії Ш. проводили за відомим способом-прототипом препаратом Дюфастон ("Solvay Pharmaceuticals"). На тлі "затримки" менструації дівчинка приймала Дюфастон перорально по 10 мг двічі на день впродовж 10 днів, починаючи з 45 дня циклу. Після цього у неї пройшла менструація впродовж 5 днів. З 11 по 25 день створеного МЦ дівчинка приймала Дюфастон по 10 мг двічі на день. На тлі лікування у пацієнтки сформувався регулярний МЦ: менструації по 3-5 днів, через 28-35 днів. Проте, судячи з гормональних показників, 5 UA 73116 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 гіпоестрогенія ще мала місце: ЛГ/ФСГ=1,01 (1,25-1,75) при ЛГ - 5,4 МО/л (1,3-9,8); ФСГ - 5,34 МО/л (3,5-21,5 в залежності від фази циклу). УЗД органів малого таза: матка 45×25×30 мм [(40-75)×(30-45) × (45-60)], міометрій однорідний, М-ехо 5 мм (1-16 в залежності від фази). Васкуляризація тіла матки низька. Співвідношення між тілом матки та шийкою 2,5:1 (2,5:1). Матково-шийковий кут виразно визначається. Правий яєчник 35×23 мм [(20-35)×(20-30)] з двома фолікулами до 7 мм, лівий 33×20 мм [(20-35)×(20-30)] з фолікулами до 6-7 мм. Труби не визначаються. Патології в позадуматковому просторі не виявлено. Результати обстеження пацієнтки Валерії Ш. через 6 місяців: МЦ нерегулярний, із затримками до 2-3 тижнів. Приклад 2. Пацієнтка Наталя Г., 16 років, звернулась до дитячого гінеколога зі скаргами на відсутність менструацій протягом 4-х місяців. Анамнез життя: народилася третьою дитиною в родині здорових батьків із масою тіла 3550 г, ростом 51 см. В дитинстві хворіла на вітряну віспу, ГРВІ. З 10 років хворіє на ЦД 1, тяжкий перебіг (добова доза інсуліну 48 ОД/доб.) Діабетична ангіопатія сітчатки обох очей. Пролапс мітрального клапана. Дисметаболічна кардіоміопатія. Серцева недостатність відсутня. Туберкульоз, венеричні захворювання, вірусний гепатит, травми, операції, гемотрансфузії, алергічні реакції заперечує. Шкідливих звичок не має. Умови побуту хороші. Об'єктивний огляд: зріст 160 см, вага 46 кг, ІМТ = 17,7 (в нормі 18-25). Фенотип жіночий. Шкіра чиста, суха. Ріст волосся на лобку та пахвових западинах помірний. Акушерсько-гінекологічний анамнез: вторинні статеві ознаки з 12,5 років, правильний пубертат. Місячне з 15 років, по 3 дні, нерегулярне, із затримками до 3 міс., нерясне, безболісне. Зовнішні статеві органи розвинені по жіночому типу. Слизові оболонки помірно гіперемовані. Виділення слизові, невелика кількість. Матка дещо гіпопластична, щільна, рухома, безболісна. Придатки з обох боків не збільшені, область їх при пальпації безболісна. Клінічний аналіз крові: еритроцити - 3,9 Т/л (3,9-4,7), Нb-125 г/л (120-140), лейкоцити - 5,7 Г/л (4,0-9,0), палички - 2 % (1-6), сегменти - 73 % (47-72), еозинофіли 1 % (0,5-5), базофіли - 0,5 % (0-1,0), моноцити - 9 % (3-11), лімфоцити - 15 % (19-37), ШОЕ - 10 мм/год. (2-15). Загальний аналіз сечі - норма. Біохімічний аналіз крові: загальний білок - 75 г/л (60-80); АлАТ - 1,7 Од/л (0-49); АсАТ - 1,5 Од/л (0-49); лужна фосфатаза - 180 Од/л (до 448); глюкоза -7,2 ммоль/л (5,5); білірубін загальний - 6,4 мкмоль/л (5-20,5); Нb гліколізований 8,1 % (до 8 %). Гормони крові: ЛГ - 5,1 МО/л (1,3-9,8); ФСГ - 5,73 МО/л (3,5-21,5 в залежності від фази циклу); ЛГ/ФСГ = 0,89 (1,25-1,75); пролактин - 1,44 нг/л (3,7-23,3); ТТГ - 0,405 мМО/л (0,2-3,2). УЗД органів малого таза: матка 42×24×31 мм [(40-75)×(30-45)×(45-60)], гіпопластична, міометрій однорідний, М-ехо - 4 мм (1-16 мм в залежності від фази). Васкуляризація тіла матки низька. Співвідношення між тілом матки та шийкою - 2:1 (2,5:1). Шийка матки гіпопластична, матково-шийковий кут виразно визначається. Правий яєчник 35×18 мм [(20-35)×(20-30)], однорідний, лівий 34×16 мм [(20-35)×(20-30)], розташований біля маткового кута, містить до 8 рідинних включень розміром 3-5 мм. Труби не візуалізуються. Патології в позадуматковому просторі не виявлено. Діагноз гінеколога: порушення МЦ - первинна олігоменорея. Лікування пацієнтки проводили за способом, що заявляється. Дівчинка Наталя Г. перорально приймала: з 1 по 11 день модульованого МЦ фолієву кислоту по 50 мкг тричі на добу, глутамінову кислоту по 0,1 г тричі на добу, вітамін Е по 200 мг 1 раз на добу після їди; з 12 по 18 день - фолієву кислоту по 50 мкг двічі на добу, глутамінову кислоту по 0,1 г двічі на добу, вітамін Е по 300 мг на добу після їди; з 16 по 25 день - "Утрожестан" по 100 мг двічі на добу; з 19 по 25 день - фолієву кислоту по 50 мкг 1 раз на добу, глутамінову кислоту по 0,1 г 1 раз на добу, вітамін Е по 400 мг 1 раз на добу після їди; гінкго білоба - 40 мг двічі на добу 3 місяці. Курс лікування склав 3 місяці. Результати обстеження Наталі Г. після лікування: МЦ регулярний, через 30 днів по 6 днів. Гормони крові: ЛГ - 8,8 МЕ/л (1,3-9,8); ФСГ - 6,78 МО/л (3,5-21,5 в залежності від фази циклу); ЛГ/ФСГ - 1,3 (1,25-1,75). УЗД органів малого таза: матка 45×27×35 мм [(40-75)×(30-45)×(45-60)], міометрій однорідний, М-ехо - 7 мм (1-16 мм в залежності від фази), однорідний. Васкуляризація тіла матки середня. Співвідношення між тілом матки і шийкою 2,5:1 (2,5:1), матково-шийковий кут виражений. Правий яєчник 35×21 мм [(20-35)×(20-30)] з фолікулами максимально до 9 мм в діаметрі, лівий 36×22 мм [(20-35)×(20-30)] містить рідинне включення до 18 мм в діаметрі. Труби не визначаються. Патології в позадуматковому просторі не виявлено. 6 UA 73116 U Результати обстеження Наталі Г. через 6 місяців: МЦ регулярний, через 30-31 день по 6 днів. Курс лікування повторили. Обстеження через 12 місяців: МЦ регулярний, через 27-28 днів по 3-4 дні. 5 10 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб корегування менструальної функції у дівчаток-підлітків із цукровим діабетом 1 типу шляхом призначення препарату гестагену, який відрізняється тим, що як препарат гестаген призначають Утрожестан, додатково з 1-го по 11-й день модельованого менструального циклу призначають тричі на добу після їди пероральний прийом препарату фолієвої кислоти по 50 мкг, глутамінової кислоти - по 0,1 г, вітаміну Е - 200 мг раз на добу, з 12-го по 18-й день двічі на добу - препарату фолієвої кислоти по 50 мкг, глутамінової кислоти - по 0,1 г, вітаміну Е - 300 мг раз на добу, з 16-го по 25-й день - препарату Утрожестан по 100 мг двічі на добу, з 19 по 25 день раз на добу - препарату фолієвої кислоти 50 мкг, глутамінової кислоти - 0,1 г, вітаміну Е - 400 мг, причому курс лікування проводять впродовж 3-х менструальних циклів поспіль, паралельно призначають пероральний прийом препарату гінкго білоба по 40 мг двічі на добу впродовж 3-х місяців безперервно. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що повторний курс лікування проводять через 6 місяців після закінчення першого курсу. 20 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7