Системна генетична спіральна модель [калюжного в.в.] структури мегамасиву інформації безперервного потоку неструктурованих текстів публікацій

Реферат: UA 77836 U UA 77836 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до інформатики та навчання за допомогою наочної моделі та може бути використана як навчальний дидактичний засіб під час проведення науково-дослідної роботи студентами для структурування потоку світової інформації з метою візуального дослідження тенденцій та перспектив розвитку технічної системи за певним напрямом науки і техніки. Прогнозування розвитку економічних систем, як загально відомо, має велике значення як для окремих підприємців, так і для суспільства у цілому, оскільки дозволяє заздалегідь підготуватися до нових умов господарювання, які з часом зміняться під впливом зовнішнього середовища. Особливо це питання набуває актуальності на сучасному етапі розвитку світової економіки, яка крокує за інноваційною моделлю та характеризується постійними бурхливими змінами у геоекономічному просторі. Тому отримання суб'єктами економічної діяльності статистично доведених та науково-обґрунтованих прогнозів вельми актуально. Розбудова прогнозів розвитку технічних систем базується на вивченні їх життєвих циклів. Як відомо, у цьому світі всі, без виключення, об'єкти як матеріальні (живі й неживі), так і нематеріальні (суспільна думка) обов'язково проходять чотири стадії розвитку, які складають життєвий цикл будь-якого об'єкта. Це народження, розвиток, старіння та смерть. Знати на якому етапі розвитку знаходиться певна технічна система вельми важливо, оскільки від цього залежить зміст управлінських рішень. Так, наприклад, в бізнесі, на фазі народження технічної системи, немає сенсу чекати швидких дивідендів - вони будуть у майбутньому, проте на фазі розвитку технічної системи вкладені кошти повертаються швидко, та й ще й з прибутком, а на фазі старіння системи вкладати в неї гроші - це самогубство. Те ж саме можна казати при спробі "реанімувати" загиблу технічну систему: вона вже нікого не може зацікавити через безперервний розвиток суспільства та зміну його потреб на більш сучасні. Одним з надійних підходів отримання достовірних прогнозів є побудова моделі життєвого циклу на базі аналізу масивів інформації щодо певного об'єкту, що розглядається. Адже масив інформації, зокрема кількість публікацій, прекрасний об'єктивний статистичний матеріал із якісною інформацією, який можна піддати оброблянню багатьма способами. Так, наприклад, відома інформаційна модель потоку публікацій, яка, за суттю, являє собою перелік певних відомостей, поданих у хронологічному порядку, наприклад історія створення фундаментальних винаходів, які змінювали рівень розвитку людства [див. книгу: Рыжов К.В. 100 великих изобретений. - М.: Вече, 2006.-159 c]. Основним недоліком такої інформаційної моделі є неможливість спостерігати розвиток будьякого об'єкту техніки окремо, оскільки фундаментальні винаходи належать до різних технічних систем. Про такі винаходи просто цікаво дізнатися, але, незважаючи на хронологічність, за допомогою такої моделі неможливо розробляти достовірні прогнози щодо подальшого розвитку людства. Вона лише дозволяє побачити темпи зростання науково-технічного прогресу. Тому не може бути використана як дидактичний засіб розбудови достовірних прогнозів розвитку вибраної технічної системи. Цей недолік усунутий у відомій інформаційній моделі потоку публікацій, присвячених історії розвитку певного об'єкту техніки, наприклад відомості про історію створення та вдосконалення велосипедів, поданих у хронологічному порядку [див. електронний ресурс: История создания велосипеда. Режим доступу: http://sam.kg/stat/25160-istoriya-sozdaniya-velosipeda. html#axzzltrrZDYr7. - Вхід до сайту 04.09.2012, 06:30]. Така інформаційна модель дійсно допомагає прослідити розвиток певної технічної системи, зокрема велосипедів, проте вона не має евристичної (підказуючої) сили, оскільки не розкриває детальнішу суть конкретних вузлів чи деталей виробу, а тому нею також неможливо скористатися як дидактичним матеріалом розбудови прогнозів розвитку вибраної технічної системи, зокрема велосипедів. Найбільш близькою за своєю суттю та ефекту, що досягається, і яка приймається за прототип, є еволюційна візуальна модель потоку інформації про розвиток певної технічної системи, яка складається з окремих елементів-носіїв інформації у вигляді круглячків, вирізаних, наприклад, з паперу, кожний з яких містить на собі відомості про певне джерело інформації, що належить до даної технічної системи, які з'єднані між собою стрілками і розташовані (можливо, наклеєні) у одній площині на загальній для всіх основі - аркуші паперу (або намальовані на аркуші паперу). На круглячках нанесені відомості про винаходи, що належать до одного класу за Міжнародною патентною класифікацією, наприклад номера патентів. Перед розбудовою такої моделі дослідник здійснює пошук патентів за певною рубрикою МПК, з кожного патенту виписує на заздалегідь підготовлений круглячок відомості про даний винахід, потім розташовує круглячки на аркуші паперу за зростанням номерів охоронних документів та з'єднує їх між собою стрілками (малює стрілки), наочно показуючи як розвивається певна технічна система, 1 UA 77836 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 зокрема, в яких напрямах: чи за рахунок розробки конструкцій, чи способів, чи матеріалів тощо. Для цього на круглячках додатково вказують додаткову інформацію, наприклад технікоекономічні параметри. Круглячки з інформацією розташовують на площі аркуша паперу, керуючись рівнем ефективності даного технічного рішення. Більш ефективні - розташовують вище від місцезнаходження самого першого круглячка, менш ефективні - нижче [див. книгу: Александров Л.В., Шепелев Н.П. Моделирование - этап создания эффективных технических решений. Учебное пособие. - М.: НПО "Поиск", 1992.-76 с: стр. 54, рис. 6.3]. Основним технічним недоліком відомої візуальної моделі потоку інформації є занадто великі її розміри через розташування круглячків у одній площині (це, по-перше) на певній відстані один від одного (це, по-друге) та з'єднання їх між собою стрілками. Враховуючи, що для деяких видів об'єктів техніки загальна кількість патентної документації може сягати десятки тисяч патентів, заздалегідь невідомо якого формату (розміру, площі) потрібна основа, зокрема аркуш паперу, щоб на неї можливо було розмістити всі круглячки, чи потрібно склеїти декілька аркушів, а це вже додає незручностей користувачу, а якщо їх скласти (аркуші), то взагалі візуальність зникає оскільки у цьому випадку вже неможливо в одну мить охопити все інформаційне поле разом, що ускладнює використання відомої інформаційної моделі як дидактичного матеріалу для навчання та дослідження розвитку технічної системи, що вивчається, тим паче на її основі розробляти прогнози. У випадку, коли така модель матиме у своєму складі занадто велику кількість елементів-носіїв, стрілки у більшості випадків доведеться проводити за криволінійною траєкторією, що викликатиме плутаницю, а їхня кількість взагалі утворить безглузду "павутину". Другим, проте не менш суттєвим, технічним недоліком відомої візуальної моделі потоку інформації є її низька інформативність, оскільки вона будується на принципі повної вільності відстані розташування круглячків один від одного, тобто без використання масштабу, хоча б за часом, що украй утруднює, майже не дає можливості побачити динаміку розвитку технічної системи у цілому, а отже, визначити, на якому етапі розвитку вона знаходиться. В цьому плані відома інформаційна модель має низькі пізнавальні властивості, що ставить під сумнів доцільність її використання як дидактичного матеріалу під час проведення досліджень. Ще одним суттєвим технічним недоліком відомої візуальної моделі потоку інформації є її недостовірність відображення дійсної ситуації відносно технічної системи, що вивчається, оскільки вона будується лише на підставі патентів, в той час як повний потік інформації включає й інші публікації, наприклад статті, рукописи, книги, дисертації, монографії, підручники, матеріалів публіцистичного та рекламного характеру, матеріалів конференцій, симпозіумів тощо. Використання лише патентів для вивчення головних показників технічної системи - це занадто мало інформації, що може призвести до формулювання помилкових висновків, а це не сприяє правильному порозумінню матеріального світу, що задає шкоди колу зацікавлених осіб в такому дослідженні, оскільки вводить їх в оману. Черговим суттєвим технічним недоліком відомої візуальної моделі потоку інформації є те, що вона не дає можливість статистично довести іншим особам правильність висновків, оскільки інформація в неї подається якісна, тобто не формалізована, а отже, її практично неможливо піддати статистичній обробці. Тому для оцінки головних показників технічної системи треба добре знати певну галузь знань, оскільки для розташування круглячка зверху чи знизу треба з'ясувати наскільки радикальна пропозиція, що описана в патенті. Найчастіше ефективність пропозиції визначається на власну думку дослідника, та у якійсь мірі залежить від рівня його підготовки та, за суттю, такий висновок слід вважати його експертною оцінкою, яка носить, як відомо, суб'єктивний характер. Отже, перелічені недоліки дозволяють зробити загальний висновок про її невдосконаленість відомої інформаційної моделі потоку неструктурованих текстів публікацій як технічного засобу, що використовується як дидактичний матеріал, а саме: плоска двокоординатна структура, тобто розміщення на ній матеріальних елементів з інформацією у одній плоскості, занадто великі розміри для великих об'ємів інформації, якими характеризуються сучасні технічні системи, а отже, - обмеженість галузей використання - тільки для новітніх, ще нерозвинутих, галузей знань, які ще не мають великих об'ємів інформації. В основу корисної моделі поставлена задача усунення перелічених технічних недоліків, а саме: зменшення розмірів, підвищення наочності, інформативності та пізнавальності матеріального світу за допомогою штучної моделі за рахунок зміни принципу поєднання у єдину систему відомостей з потоку великої кількості джерел інформації неструктурованих текстів шляхом зміни просторової їх орієнтації з площинної у об'ємну, а також розширення функціонально-пізнавальних властивостей елементів-носіїв інформації через зміну їх конструкції та місцерозташування. 2 UA 77836 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Рішення поставленої задачі досягається тим, що візуальна модель структури мегамасиву інформації безперервного потоку неструктурованих текстів публікацій, яка складається з окремих плоских елементів-носіїв інформації, вирізаних, наприклад, з паперу, кожний з яких містить на собі відомості про певне джерело інформації, що належить до даної технічної системи, які з'єднані між собою та із загальною основою, згідно з пропозицією, загальна основа виконана у вигляді вертикального стрижня, до якого приєднані всі елементи-носії інформації, які виконані у вигляді рівнобедрених трикутників з однаковими кутами у 30° між паралельними сторонами та з'єднані цими кутами з загальною основою та безпосередньо між собою боковими сторонами внахльост послідовно зі зміщенням кожного наступного хронологічно чергового елемента-носія по вертикалі відносно хронологічно попереднього елемента-носія, а також довжина кожного елемента-носія залежить від загальної кількості джерел інформації, які він відображає, причому кожний елемент-носій на верхній площині має позначки або розфарбування декількома послідовними кольорами у масштабі, відповідними типу та кількості джерел інформації, а на нижній площині - період публікацій зазначених на верхній його поверхні, крім того, всі елементи-носії спрямовані радіально від загальної основи та за послідовністю їх розфарбування чи позначок і розташовані у горизонтальній площини відносно загальної основи. Частково перекриття елементів-носіїв інформації забезпечує розбудову моделі у вертикальній площині навколо загальної основи (стрижня, дроту), а отже отримати спіральну тривимірну модель, яка, природно, більш компактна і дозволяє наочно разом охопити весь мегамасив інформації, який би величезний він не був, а отже побачити всі етапи життєвого циклу розвитку певної технічної системи. Відмова від стрілок та притуляння елементів-носіїв один до одного дозволяє звести відстані між ними до мінімуму та саме так максимально зменшити габаритні розміри моделі. Застосування обох сторін елемента-носія для нанесення на них певної інформації у два рази збільшує площу для фіксації необхідної інформації. На верхній стороні позначки чи розфарбування дозволяють з'ясувати типи та кількість джерел інформації, позначених на ньому, які опубліковані за певний період часу, а хронологічні відомості на нижній стороні - той самий певний період часу. Розфарбування елементів-носіїв різними кольорами, відповідними до типів джерел інформації, а також розмір розфарбованих плям у відповідності до кількості джерел інформації (масштабування кольорів), дозволяють структурувати повний потік публікацій з достатньою точністю для практичного використання, зокрема для дослідження та розбудови прогнозів. Так, наприклад, відомості про конференції, симпозіуми, наукові статті, які відображають рух наукової думки вчених і дослідників, - на елементі-носії доцільно розфарбувати у білий колір, який символізує сполох, вищій рівень пошукової дослідницької діяльності, у результаті яких народжуються нові знання (народження системи); відомості про патентну документацію голубим кольором, який символізує результати перетворення нових знань у конкретні речі та процеси (розвиток системи); відомості про комерціалізацію - синім кольором, який символізує банальне впровадження, передання результатів ринку (зрілість системи); відомості публіцистичного характеру про досвід та ефективність використання, реклама - фіолетовим кольором, який символізує прагнення продовжити життя розробкам (старіння системи). Запропонований приклад не виключає й інше трактування кольорів - це залежить від мети дослідження певної технічної системи, яку утворює відповідний потік публікацій. Отже, сукупність всіх перелічених суттєвих ознак запропонованого технічного рішення, стосовно зміни принципу побудови візуальної моделі потоку неструктурованих публікацій шляхом перетворення її із площинної у тривимірну спіральну, де елементи-носії приєднані радіально до загальної стрижневої основи моделі ніби сходини, утворюючи спіральну конструкцію, чітко та наочно відображаючи філософські уявлення про спіральний розвиток матеріального та духовного світу, дозволяє досягти певного технічного результату, зокрема зменшення площинного розміру з одночасним розширенням інформаційних властивостей елементів-носіїв інформації та візуально-пізнавальних здібностей. Подальша суть запропонованого технічного рішення пояснюється спільно з ілюстративним матеріалом, на якому зображено наступне: фіг. 1 - загальний вигляд запропонованої системної генетичної спіральної моделі структури мегамасиву інформації безперервного потоку неструктурованих текстів публікацій; фіг. 2 - конструкція плоского елемента-носія інформації з розфарбованими чотирма секторами з поступовим насиченням кольорової гами, вигляд зверху; фіг. 3 - те ж саме, вигляд знизу. Запропонована генетична спіральна модель структури мегамасиву інформації безперервного потоку неструктурованих текстів публікацій складається з окремих плоских 3 UA 77836 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 елементів-носіїв 1, приєднаних радіально до загальної основи, виконаної у вигляді вертикального стрижня 2. Елементи-носії 1 виконані у вигляді рівнобедрених трикутників з однаковими кутами у 30° між паралельними сторонами. Такий кут символізує один місяць, тому дванадцять елементівносіїв, розташованих послідовно за колом, утворюють один рік або повне коло (12×30°=360° повне коло). Цим кутом (у 30°) елементи-носії 1 з'єднані з вертикальним стрижнем 2. Всі елементи-носії 1 зв'язані між собою боковими сторонами внахльост послідовно зі зміщенням кожного наступного хронологічно чергового елемента-носія 1 по вертикалі відносно хронологічно попереднього елемента-носія 1. Приєднані таким чином один до іншого елементиносії 1 разом утворюють ніби гвинтові сходи відносно вертикального стрижня 2. Тому зовнішній вигляд моделі нагадує спіраль чи веретено, або кокон - кому як бачиться. Модель нагадує структуру молекули ДНК (геному), а тому її можна називати генетичною, підкреслюючи безліч джерел мегамасиву інформації у її складі, які об'єднані однією галуззю знань. Це своєрідний інформаційний геном технічної системи. Будь-яка технічна система буде мати такий же ж самий зовнішній вигляд, але мати індивідуальні розміри за висотою та діаметрами витків. Довжина кожного елемента-носія 1 залежить від загальної кількості джерел інформації, які він відображає. Кожний елемент-носій 1 на верхній площині має позначки або розфарбування декількома послідовними кольорами у масштабі, відповідними типу та кількості джерел інформації. На нижній площині вказаний період публікацій зазначених на верхній його поверхні. Всі елементи-носії 1 спрямовані радіально від вертикального стрижня 2 та за послідовністю їх розфарбування чи позначок і розташовані горизонтально. Запропоновану системну генетичну спіральну модель технічної системи будують у такий спосіб (як приклад). Найпростіше та найшвидше (наприклад для навчання) запропоновану модель можна побудувати, використовуючи інформацію з реферативних журналів Російського видавництва ВІНІТІ, який видає щомісячно понад 250 окремих випусків, присвячених різним напрямам науки і техніки. Цей журнал, який видається дванадцять разів на рік, містить реферати публікацій як теоретичного характеру (наприклад наукові статті), так і практичного (наприклад патенти), тобто охоплює всебічно світовий інформаційний потік публікацій. Це означає, що один повний виток у запропонованій моделі буде складатися з дванадцяти секторів, а кількість витків - відповідає кількості років видання цього реферативного журналу. Щодо повноти відображення безперервного потоку інформації, реферативний журнал концентрує в собі більш за 80 % всіх різнопланових публікацій та має велику кількість рефератів (сотні), а отже, в силу закону великих чисел, він майже повністю характеризує будь-які показники технічної системи, що відображені в публікаціях. Кожний реферативний журнал має зміст, в якому зазначена кількість рефератів за розділами, тобто певну структуру, яку можна відображати на елементі-носії 1 у вигляді кольору, причому розмір кольорової плями відповідає кількості рефератів. Наприклад, окремий випуск 63 "Зварювання" має розділи "Загальні питання", "Теорія зварювальних процесів", "Дугове зварювання", "Зварювальні конструкції" "Управління, економіка та безпека зварювального виробництва". Отже і елемент-носій 1 може бути розфарбований п'ятьма кольорами, інтенсивність яких зростатиме (для посилення візуалізації) для кожного розділу (див. фіг. 2, на якому як приклад зазначена кількість рефератів за розділами: 17, 76, 244, 79, 56. На фіг. 3 зазначено, що ці відомості взяті, наприклад, з журналу № 9 за 2010 рік). Модель починають будувати, використовуючи відомості із давніх журналів, поступово "вирощуючи" її до верху. Такий запропонований підхід до побудови інформаційної моделі дозволяє велику кількість якісної інформації (самого змісту кожної публікації) швидко обробляти статистичними методами (підрахуванням), переводячи її у розряд кількісної інформації (кількість рефератів за розділами). За допомогою запропонованої моделі можна науково-обґрунтовано та статистично доведено безпомилково визначити, на якому етапі свого розвитку знаходиться певний напрямок науки і техніки, а також встановити причини появи змін (зменшення кількості наукових досліджень неминуче приведе до зменшення кількості патентів), виявляти сильні та слабкі сторони даної технічної системи, що дозволить дедалі своєчасно спрогнозувати тенденції подальшого розвитку, залишковий потенціал та перехід до нового якісного етапу розвитку або трансформування у принципово нову технічну систему, так як "стара" вичерпала всі свої можливості. Зрозуміло, що запропонована модель може бути побудована як у вигляді реального матеріального об'єкту, так і віртуального за допомогою відомих програмних продуктів у вигляді 3D-моделі. 4 UA 77836 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Суттєва відмінність запропонованого технічного рішення від раніше відомих у даній галузі знань полягає у принциповій зміні просторової орієнтації та розташування індивідуальних елементів-носіїв інформацій, а також у зміні принципу подання інформації на кожному елементіносії. Вказані відмінності, у сукупності, дозволяють отримати певний технічний результат, а саме: у обмеженому просторі розташовувати у хронологічному порядку на мінімальній відстані будь-яку кількість елементів-носіїв, які разом та наочно дозволяють наочно охопити всю технічну систему, з відстані бачити її основні показники завдяки розфарбуванню, та дізнатися конкретно про кожне джерело інформації щонайменше, коли воно було опубліковане, а отже отримати прекрасний дидактичний та розвиваючий засіб, який можуть створити самі дослідники чи учні під час навчання. Запропоноване технічне рішення дозволяє в будь-який час додавати нових елементів-носіїв в міру надходження нової інформації, а тому вона зростатиме поки "жива" певна технічна система. Жодна з відомих моделей не може мати вказані відмінності, оскільки або охоплюють незначну кількість потоку інформації, або однобічні, або площинні, або габаритні, або мають незмінну вже готову конструкцію та не зволяють в них додавати нових елементів. Заявлене технічне рішення перевірене на практиці. Запропонована системної генетичної спіральної моделі структури мегамасиву інформації безперервного потоку неструктурованих текстів публікацій не містить у своєму складі жодних конструктивних елементів чи матеріалів, які неможливо було б відтворити на сучасному етапі розвитку науки і техніки, зокрема у галузі конструювання дослідних зразків моделей та навчальних засобів, а отже є придатним для промислового застосування, має технічні й інші переваги перед відомими аналогами, що підтверджує можливість досягнення технічного результату об'єктом, що заявляється. У відомих джерелах патентної та іншої науково-технічної інформації не виявлено конструкцій і зразків інформаційних моделей із вказаною у пропозиції сукупністю суттєвих ознак, тому запропоноване технічне рішення є новим, а отже вважається таким, що може отримати правовий захист. До технічних переваг запропонованого технічного рішення, порівняно із прототипом, можна віднести наступне: - зменшення габаритних розмірів за рахунок переходу від площинного конструювання до об'ємного; - підвищення інформативності через зміну конструкції елементів-носіїв на трикутну, а також можливості розміщення інформації з двох боків елемента-носія; - підвищення наочності через розфарбування елементів-носіїв у визначеній послідовності та за масштабом кожної кольорової плями; - простота конструювання, логічність та послідовність дій, безпомилковість отримання результату за рахунок хронологічності розташування елементів-носіїв у моделі. Соціальний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення, у порівнянні з використанням прототипу, отримують за рахунок високої наочності дидактичного засобу, достовірності результатів моделювання, простоти конструювання будь-яких технічних систем, логічності та послідовності дій учнів та дослідників, привчання початківців до кропіткої праці, розвитку творчого мислення, забезпечення спостереження розвитку технічної системи, обґрунтовування в ній змін та обумовленість переходу на новий етап розвитку. Після опису запропонованого технічного рішення фахівцям у даній галузі знань повинно бути наочним, що все вищеописане є лише ілюстративним, а не обмежувальним, будучи представленим даним прикладом. Будь-які еквівалентні модифікації конструкції заявленої інформаційної моделі знаходяться в межах об'єму одного із звичайних і природних підходів в даній області знань і розглядаються такими, що входять до об'єму правової охорони даного технічного рішення. Квінтесенцією запропонованого технічного рішення є те, що змінений принцип поєднання у єдину систему відомостей з потоку великої кількості джерел інформації неструктурованих текстів шляхом зміни просторової орієнтації при розташуванні з площинної у об'ємну, а також розширення пізнавальних властивостей елементів-носіїв інформації через зміну їх конструкції та місце розташування, збільшення у два рази корисної площі для розміщення інформації. І саме ці обставини, у сукупності, дозволяють надбати запропонованій конструкції моделі вищеперераховані й інші переваги. Використання комбінацій окремих конструктивних елементів запропонованої моделі із всієї сукупності заявлених, природно, обмежує спектр переваг, перерахованих вище, і не може вважатися новими технічними рішеннями в даній області знань, оскільки інші конструкції, подібні описаній, вже не вимагатимуть будь-якого творчого підходу від конструкторів та інженерів, і не можуть вважатися результатами їх творчої діяльності або новими об'єктами інтелектуальної власності, відповідними до захисту охоронними документами. 5 UA 77836 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Системна генетична спіральна модель структури мегамасиву інформації безперервного потоку неструктурованих текстів публікацій, яка складається з окремих плоских елементів-носіїв інформації, вирізаних, наприклад, з паперу, кожний з яких містить відомості про певне джерело інформації, що належить до даної технічної системи, які з'єднані між собою та із загальною основою, яка відрізняється тим, що загальна основа виконана у вигляді вертикального стрижня, до якого приєднані всі елементи-носії інформації, які виконані у вигляді рівнобедрених трикутників з однаковими кутами у 30° між паралельними сторонами та з'єднані цими кутами з загальною основою та безпосередньо між собою боковими сторонами внахльост послідовно зі зміщенням кожного наступного хронологічно чергового елемента-носія по вертикалі відносно хронологічно попереднього елемента-носія, а також довжина кожного елемента-носія залежить від загальної кількості джерел інформації, які він відображає, причому кожний елемент-носій на верхній площині має позначки або розфарбування декількома послідовними кольорами у масштабі, відповідними типу та кількості джерел інформації, а на нижній площині - період публікацій зазначених на верхній його поверхні, крім того, всі елементи-носії спрямовані радіально від загальної основи та за послідовністю їх розфарбування чи позначок і розташовані у горизонтальній площині відносно загальної основи. 6 UA 77836 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7