Спосіб профілактики й корекції порушень процесу адаптації іноземних студентів до нових умов навколишнього середовища, життя й учбового навантаження

Реферат: Спосіб профілактики й корекції порушень процесу адаптації іноземних студентів до нових умов навколишнього середовища, життя й учбового навантаження включає використання адаптогенів. Як адаптоген призначають препарат "Ехінацея-ратіофарм" по 1 таблетці (100 мг) 1 раз на день незалежно від прийому їжі протягом двох тижнів поспіль. UA 87629 U (54) СПОСІБ ПРОФІЛАКТИКИ Й КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ПРОЦЕСУ АДАПТАЦІЇ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ЖИТТЯ Й УЧБОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ UA 87629 U UA 87629 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до способів корекції порушень процесу адаптації іноземних студентів при їх житті в іншій країні й навчанні в її вищих навчальних закладах. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значною розповсюдженістю в сучасних умовах різних функціональних, нервово-психічних, психоемоційних і психосоматичних розладів (підвищення рівня тривожності (РТ), зниження показників функціонального стану серцевосудинної системи), які виникають у студентів у результаті порушень процесу адаптації до нових умов проживання й навчання (збільшення розумового навантаження на молодь) і виражають нестійкість адаптаційних механізмів у тривалих і короткочасних екстремальних ситуаціях. Порушення адаптації часто викликаються соматоформною вегетативною дисфункцією й проявляються емоційними розладами, відчуттям страху, тривоги, що призводить до формування астенічного синдрому, вегетативного дисбалансу, вітамінодефіцитного стану, пропусків занять і погіршення якості навчання. Тому вельми важливими є спроби розробки способів профілактики й корекції вищезазначених розладів. Існує спосіб профілактики й корекції порушень процесу адаптації людини до навчання, що включає послідовну електронейроадаптивну стимуляцію біологічно активних зон універсального впливу в дозованому режимі, яку здійснюють у режимі мінімально ефективної терапевтичної дози після гіперкапнічного тренування дихання за допомогою фізкультурного тренажераімітатора, що починають за тиждень до початку електронейроадаптивної стимуляції, а закінчують одночасно з нею після нормалізації концентрації вуглекислого газу в крові [Деклараційний патент України на корисну модель № 6464. - МПК А61В 5/05 (2006.01). - Спосіб профілактики і відновлення порушень адаптації людей до навчання. - Опубл. 16.05.2005, бюл. № 5]. Однак здійснення цього способу потребує використання низки досить складних, дефіцитних і коштовних пристроїв. До того ж, тренування дихання продовжується мінімум 4 тижні, а електронейроадаптивна стимуляція - 3 тижні, які при збереженні порушень продовжуються з контролем ефективності через кожні наступні 2 тижні. Уже це робить даний спосіб непрактичним для масової профілактики й корекції порушень процесу адаптації, зокрема у студентів, тим паче що для відновлення останнього явно недостатньо лише інтенсифікації доставки кисню до клітин, оскільки провідними системами організму в цьому є серцево-судинна й вегетативна нервова. Відомий також спосіб корекції дезадаптаційних етапів студентів адаптогенами рослинного походження, що передбачає призначення їм настоянки лимоннику китайського (Schisandra Chinensis) протягом 4-7 місяців, зокрема при таких психофізіологічних особливостях людини, як вираженій екстраверсії, помірному рівні нейротизму й схильності до ваготонії [Маркин В.В. Индивидуальный подход к коррекции дезадаптационных состояний студентов адаптогенами растительного происхождения. - Дис. … канд. мед. наук. Владивосток, 2004. - 152 c.]. Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому вибраний як найближчий аналог. До недоліків найближчого аналога належить те, що при введенні препаратів цього адаптогена більше, ніж два тижня поспіль, нерідко виникає так званий "провал" імунітету, тобто зниження імунологічних показників після періоду їх попереднього підвищення, причому цей "провал" може тривати 2-3 тижні й більше. Крім того, в окремих хворих препарати лимонника китайського викликають підвищення артеріального тиску й порушення сну (безсоння), що потребує їх відміни. Нарешті, даний спосіб найбільш ефективний лише серед екстравертів і стабільних осіб, широкому його застосуванню заважає відносна дорожнеча сировини та її обмеженість, а при його використанні в частини студентів ще мають місце зсуви показників, що характеризують їх фізичний стан, адаптаційні можливості серцево-судинної системи, працездатність і РТ. Задача корисної моделі - підвищення ефективності відомого способу профілактики й корекції порушень процесу адаптації іноземних студентів до нових умов навколишньою середовища, життя й учбового навантаження, а саме забезпечення відновлення функціонального стану провідних систем організму, зокрема серцево-судинної й вегетативної нервової систем, зменшення психоемоційної напруги, стресу, депресії, покращення показників центральної гемодинаміки й адаптаційних можливостей киснево-транспортної системи, підвищення ефективності фізичної й розумової діяльності, а також збереження й зміцнення психосоматичного здоров'я студентів, що дасть змогу покращити показники імунного захисту молоді, зменшити прояви синдрому студентської дезадаптації, що безпосередньо позначиться на підвищенні рівня їх успішності в навчанні, функціональних можливостей серцево-судинної й вегетативної нервової систем, працездатності й толерантності до фізичного навантаження. 1 UA 87629 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Поставлена задача вирішується шляхом призначення іноземним студентам, які проживають і вчаться в Україні, препарату, що застосовують для стимуляції адаптації, - "Ехінацеяратіофарм". Препарат "Ехінацея-ратіофарм" отримують з висушеної надземної маси рослини ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea), зібраної під час цвітіння. До активних речовин екстракту трави ехінацеї пурпурної входять речовини гідрофільного характеру (полісахариди, глікопротеїни, органічні кислоти та їх похідні), які стимулюють фагоцитоз і мають протизапальні властивості, а також ліпофільного характеру (переважно ефірні олії, що містять вуглеводи терпенового ряду, поліацетилени), які теж інтенсифікують фагоцитоз, підвищують концентрацію кортикостероїдів (протизапальні фактори) в крові, збільшують кількість лейкоцитів, інтерлейкіну (активатор Т- і Влімфоцитів, NK-клітин, макрофагів), фактору некрозу пухлин, пропердина в крові й стимулюють альтернативний комплементарний механізм активації. Ехінацея позитивно впливає при різних патологічних станах за рахунок підвищення захисних сил організму. Зазначена дія виявляється не тільки в дорослих, а й в дітей, які ще не мають сталої імунної системи. Ехінацея має також антибактеріальну й противірусну ефективність. Препарати ехінацеї пригнічують ріст і розмноження стрептококів, стафілококів, кишкової палички, вірусів грипу й герпесу. Нарешті, як природний імуностимулятор ехінацея впливає переважно на неспецифічну імунну систему, незалежну від антигенів та антитіл. "Ехінацея-ратіофарм" зареєстрований в Україні як лікарський препарат (реєстраційне посвідчення № UA/3712/01/01) і дозволений до медичного застосування (Наказ № 843 МОЗ України від 18.11.2009 p.). Пропозиція автора корисної моделі щодо використання ехінацеї, що показана для застосування при станах виснаження й ослаблення (стреси, хронічна втома), і для корекції порушень процесу адаптації іноземних студентів до нових умов навколишнього середовища, життя й учбового навантаження базується на отриманих досвідним шляхом даних, які дозволили встановити закономірність, що застосування препарату "Ехінацея-ратіофарм" у даного контингенту осіб сприяє суттєвому покращенню, а то й нормалізації адаптаційних можливостей серцево-судинної системи, фізичного й емоційного станів при їх аналізі за показниками рівня фізичного стану (РФС), адаптаційного потенціалу Баєвського P.M. (АПБ), індексу фізичної працездатності (ІФП) і РТ, зменшенню в подальшому можливості виникнення функціональних, нервово-психічних, психоемоційних і психосоматичних розладів або посилювання останніх і, таким чином, забезпечує реалізацію задачі корисної моделі. Крім того, введення ехінацеї не має протипоказань щодо вищезазначених розладів, не спричиняє будьяких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому може при необхідності призначатися повторними курсами, у залежності від досягнутою ефекту. Раніше з метою адаптації іноземних студентів до нових умов навколишнього середовища, життя й учбового навантаження препарат "Ехінацея-ратіофарм" не використовувався. Заявлений спосіб здійснюють таким чином. Особі з наявністю змін у психоемоційній сфері, що супроводжуються підвищенням рівня реактивної (РРТ) й особистісної тривожності (РОТ), яка підлягає корекції порушень процесу адаптації до нових умов навколишнього середовища, життя й учбового навантаження, як адаптогену вводять препарат "Ехінацея-ратіофарм" усередину по 1 таблетці (100 мг) 1 раз на день незалежно від прийому їжі протягом двох тижнів поспіль. Лабораторними критеріямиефективності призначення препарату "Ехінацея-ратіофарм" є покращення, а то й нормалізація показників РФС, АПБ, ІФП і РТ, що свідчать про підвищення адаптаційних можливостей серцево-судинної системи, фізичного й розумового стану. Саме введення ехінацеї сприяє позитивним зсувам вивчених функціональних показників, а в клінічному плані досягненню стійкої й тривалої ремісії вищевказаних розладів, а також суттєвому зменшенню в подальшому можливості виникнення або посилювання останніх. Вищенаведені доза й курс введення препарату "Ехінацея-ратіофарм" особам з функціональними, нервово-психічними, психоемоційними й психосоматичними розладами були підібрані автором корисної моделі досвідним шляхом. Саме при такій кратності введення ехінацеї забезпечується максимальне підвищення значень РФС, а також зменшення величин показників АПБ, ІФП і РТ. Отже, новими є як сам препарат ("Ехінацея-ратіофарм"), який вперше використовується в профілактиці й корекції порушень процесу адаптації до нових умов навколишнього середовища, життя й учбового навантаження, так і схема його застосування при розладах, що викликають ці порушення. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи студентів першого року навчання в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, зокрема громадян Китаю, які підлягали обстеженню з метою виявлення наявності в них порушень процесу адаптації до нових умов навколишнього середовища, життя й учбового навантаження, профілактики й корекції останніх: основна (40 осіб), яка отримувала корекцію показників, що 2 UA 87629 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 характеризують ці порушення, відповідно до заявленого способу, тобто приймала препарат "Ехінацея-ратіофарм" усередину по 1 таблетці (100,0 мг) 1 раз на день незалежно від прийому їжі протягом 2 тижнів поспіль (загальна доза препарату становила 1400,0 мг на курс реабілітації), і група зіставлення (40 осіб), в якій корекція здійснювалася за допомогою найближчого аналога, тобто приймала китайський лимонник усередину по 1 таблетці (500,0 мг) 2 рази на день незалежно від прийому їжі протягом 2 тижнів поспіль (загальна доза препарату становила 1400,0 мг). Обидві групи осіб, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком і статтю, фізичним розвитком, адаптаційними можливостями організму, давністю дії екстремальних ситуацій та РТ. У дослідження ввійшли студенти чоловічої статі, вік яких становив від 17 до 18 років. Наявність і ступінь вираженості функціональних, нервово-психічних, психоемоційних і психосоматичних розладів були встановлені на підставі даних анамнезу, клінічного й інструментального методів обстеження, з обов'язковим урахуванням даних одномоментного (поперечного або Gross-sectionae) дослідження, в якому вивчалися показники вихідних адаптаційних можливостей організму студентів, їх взаємозв'язок з фізичним розвитком і РТ. Дослідження проводилося на початку навчального семестру перед застосуванням профілактичних і корекційних заходів і через 2 тижні після них. РФС організму студентів визначали за методикою Є.А. Пирогової. Оцінку адаптаційних можливостей серцево-судинної системи оцінювали за величиною адаптаційного потенціалу, розрахованого за допомогою традиційної методики P.M. Баєвського. РТ визначали за стандартною методикою Ч.Д. Спілбергера. Введення препарату "Ехінацея-ратіофарм" починалося безпосередньо після виявлення порушень адаптаційних можливостей серцево-судинної і вегетативної нервової системи. Як клінічні, так і лабораторні показники порівнювали в обох групах осіб, що були під наглядом. Контрольну групу склали студенти першого року навчання, громадяни України (120 осіб). Дослідження проводились у відповідності до загальноприйнятих біотичних норм з дотриманням відповідних принципів Гельсінської декларації прав людини, Конвенції ради Європи про права людини й біомедицини, відповідних законів України відносно проведення експериментальних і клінічних досліджень. Усі студенти дали згоду на обстеження й участь у випробуваннях, цифрові результати яких увійшли до даної заявки. Як показали наші попередні дослідження, зміни в показниках РРТ свідчили про задовільний стан функціонування вегетативної нервової системи студентів контрольної групи й незадовільний в групах іноземних студентів-громадян Туркменістану й Китаю. Виявлений РРТ характеризувався як помірний в контрольній групі й високий в групах студентів-громадян Туркменістану й Китаю. Поряд з цим, зазначені зміни в показниках РРТ студентів-громадян Китаю перевищували такі як контрольної групи студентів, так і студентів-громадян Туркменістану. Тим самим, ці дані свідчили про порушення процесу адаптації, поперед усього, іноземних студентів-громадян Китаю. Аналіз результатів проведеного дослідження дав змогу виявити зміни й в показниках РОТ досліджуваних груп, які в цілому відображалися в підвищенні в тих же групах студентівгромадян Туркменістану й Китаю. Зазначений показник РОТ за шкалою оцінок характеризувався як помірний в контрольній групі й високий в групах студентів-громадян Туркменістану й Китаю. При цьому статистично значущих відмінностей між середніми показниками контрольної групи й групи студентів-громадян Туркменістану не виявлено, у той час як високий РОТ у групі студентів-громадян Китаю порівняно з контрольною групою був статистично значущим. А це свідчило про нестабільний психоемоційний стан, відчуття напруги, побоювання, які можуть викликати зміни функціональної активності вегетативної нервової системи, про те, що в значної кількості іноземних студентів (особливо громадян Китаю) домінуючими психічними станами є тривога. Остання ж призводить до дезорганізації свідомості, діяльності й спілкування; може проявлятися в реакціях озлобленості, пригніченості, байдужості до оточення. Фрустрації, які виникають у процесі навчання, негативно впливають на навчальну успішність: блокують цілі навчання, змінюють позитивне ставлення до вибраного фаху, змінюють позитивну думку про себе, знижують самооцінку й рівень домагань. Одержані нами зміни в показниках РОТ іноземних студентів і поперед усього громадян Китаю слід розглядати як реакцію організму студентів на зміни навколишнього середовища й нові умови соціокультурного оточення. Таким чином, проведений аналіз отриманих даних дозволяє стверджувати, що зміни навколишнього середовища й нові умови існування (соціальні, побутові, економічні та ін.) викликають в іноземних студентів (громадян Китаю) зміни в психоемоціональній сфері, що супроводжуються підвищенням РРТ і РОТ, а в подальшому можуть призвести до нервових зривів і розвитку психосоматичних захворювань у студентів, що потребує своєчасного проведення заходів корекції. Дослідження дають змогу констатувати, що психодіагностика адаптаційних можливостей іноземних студентів першого року навчання важлива не тільки в 3 UA 87629 U 5 10 15 20 25 30 теоретичному, але й практичному плані, адже дезадаптація може позначитися погіршенням роботи пізнавальної сфери, змінами в емоційно-почуттєвій сфері, неадекватності самосприйняття й самооцінки. Крім того, за шкалою оцінки АПБ виявлені задовільний рівень адаптації в контрольній групі й напруження механізмів адаптації в групах іноземних студентів-громадян Туркменістану и Китаю. При цьому встановлено, що РФС організму студентів контрольної групи й студентів-громадян Туркменістану характеризувався як середній, у той час як у групі студентів-громадян Китаю зазначений показник був на рівні нижче середнього. Процес адаптації є інтеграцією впливів різноманітних факторів зовнішнього й внутрішнього середовища. При оцінці адаптаційних можливостей організму особливе значення надається визначенню функціонального стану серцево-судинної системи, яка є маркером адаптаційних процесів і перша сигналізує про стани напруги й патології. Одержані суттєві відмінності між показниками адаптаційних можливостей, загальної фізичної працездатності й РФС організму іноземних студентів і контрольної групи, на нашу думку, пояснюються саме впливом стресових факторів при зміні навколишнього середовища, навчальним навантаженням і входженням у нове незнайоме соціокультурне середовище. Отже, результати проведеного дослідження вказують на те, що в процесі навчання між показниками, які характеризують функціональний стан серцево-судинної системи й РФС організму іноземних студентів, відбуваються певні зміни, що пов'язані з навчальним навантаженням і неадекватною адаптаційною реакцією організму на зміни навколишнього середовища, що потребує застосування своєчасної адекватної корекції. До початку корекції порушень адаптації саме у студентів-громадян Китаю мали місце суттєві зміни вивчуваних нами показників. Так, середні значення показників РРТ і РОТ в осіб обох досліджуваних груп (основній та зіставлення) статистично значуще (Р0,5). Зміни в показниках РРТ свідчать про задовільний стан функціонування вегетативної нервової системи студентів контрольної групи й незадовільний в групі іноземних студентів. Значні ж величини РОТ у студентів-громадян Китаю свідчать про те, що здебільшого в іноземців-першокурсників домінуючими психічними етапами є тривога. Таблиця 1 Стан тривожності організму студентів до початку корекції порушень процесу адаптації (М±m) Групи студентів Р Контрольна (n=120) Основна (n=40) Зіставлення (n=40) РРТ 41,51±0,82 48,97±0,81*** 48,83±0,76*** >0,5 РОТ 44,83±0,46 47,13±0,3*** 47,03±0,24*** >0,5 Примітки: у табл. 1-8 вірогідність різниці відносно норми * - при Р