Протиугінний пристрій для візка

1. Протиугінний пристрій для візка, в якому на керуючі елементи, що перебувають усередині протиугінного пристрою, впливають сили магнітного поля з боку магніту, що діє на протиугінний пристрій ззовні, причому сили, обумовлені цим магнітним полем, при деактивованому стані протиугінного пристрою діють так, що протиугінний пристрій приводиться в активований стан, а при активованому стані протиугінного пристрою сили, обумовлені цим магнітним полем, діють так, що протиугінний пристрій приводиться в деактивова C2 2 (19) 1 3 зона. При перетинанні магнітної зони магнітні сили впливають на механічний пристрій, який в остаточному підсумку активує протиугінний пристрій. У відомих протиугінних пристроях їх доводиться знову деактивувати за допомогою спеціальних інструментів або пристроїв. Задачею винаходу є проста, надійна та економічна схема для здійснення активації та повторної деактивації протиугінного пристрою без застосування спеціальних інструментів та/або пристроїв. Рішення цієї задачі відповідно до винаходу передбачає, що - за допомогою тієї ж механічної конструкції, що використовується для активації, здійснюється і повторна деактивація - активація та деактивація протиугінного пристрою здійснюються шляхом перетинання магнітної зони, і - послідовності рухів, виконуваних механічною конструкцією при активації та деактивації, по суті однакові. Механічна конструкція протиугінного пристрою постійно перебуває в активному, тобто, перешкоджаючому угону візка, стані - після того як вона приведена в нього тимчасовим впливом магнітного поля, поки повторний тимчасовий вплив магнітного поля не запустить заново послідовність рухів і механічна конструкція, відреагувавши на це, не прийде в деактивований стан і не зробить знову можливим вільне переміщення візка. Досвід показує, що клієнти, повертаючи в межі дозволеної території візок для покупок, що перебуває поза дозволеною територією і тому має активований протиугінний пристрій, часто піднімають його з одного боку. Через це сили, що діють з боку магнітної зони, впливають на протиугінний пристрій в меншому ступені. Тому в удосконаленому варіанті винаходу механічна конструкція виконана так, що для деактивації протиугінного пристрою досить менш сильного магнітного поля, ніж для активації. Переваги Завдяки рішенню використати відповідно до винаходу для активації та деактивації протиугінного пристрою по суті ті самі механічні компоненти досягається та перевага, що кількість використовуваних компонентів залишається невеликою, а завдяки тому факту, що для деактивації досить менш сильного магнітного поля, ніж для активації, забезпечується та перевага, що активовані протиугінні пристрої візків, які повертають у межі дозволеної території, надійно деактивуються навіть у тих випадках, коли візок піднімають з одного боку. Нижче винахід більш докладно пояснюється на основі 6 фігур. На фігурі 1 показаний протиугінний пристрій 1 в активованому стані. За допомогою не показаного тут пересування важеля, викликаного впливом магнітних сил на важіль, не видимий на цьому зображенні, кулька 2 перекотилася зі свого вихідного положення в показану тут позицію. За допомогою захоплювача 3, який зв'язаний з колесом, що котиться, 4, кулька 2 притискається до краю 5 балансира 6 і пересуває цей балансир у 92338 4 напрямку стрілки Р. Стопорний виступ 7 балансира 6 увійшов у паз 8 і утримує балансир 6 у показаному положенні. Пересування балансира 6 привело до того, що пружина 9 стислася та пересунула повзун або каретку 10. З її боку, протилежного пружині 9, є зуби 11, які увійшли в зачеплення із зубчастим ободом 13, розташованим концентрично навколо осі 12 керування поворотом. Зубчасті поверхні 11 та 13 розраховані таким чином, що дозволяють змінювати кут повороту тільки в одну сторону, і тільки до того моменту, коли упор 15 увійде в контакт із кареткою 10. Із цього моменту кут повороту зафіксований у похилому положенні. Зубчасті поверхні 11 та 13 спільно діють як храповий механізм, і при зростаючій зміні кута повороту каретка 10 трохи пересувається назад, до пружини 7, щоб потім, рухаючись назад до зубчастого вінця 13, знову увійти в зачеплення, вже з наступним зубом. За рахунок відстані d між віссю 12 керування поворотом та опорною поверхнею колеса 4 створюється важіль. Сила, необхідна для описаного вище руху за зразком храпового механізму, виникає, коли кут повороту змінюється в результаті навмисної або мимовільної зміни напряму руху візка. Кулька 2, після того як вона приведе балансир 6 у показану позицію, потім за допомогою захоплювача 3 через канал 16 знову переводиться у своє вихідне положення. У цьому вихідному положенні кулька 2 перебуває доти, поки вищезгаданий важіль знову не пересунеться під дією магнітних сил і в результаті цього кулька 2 не скотиться знову в положення, у якому її зможе тримати захоплювач 3. Як тільки кулька 2 фіксується захоплювачем 3, зв'язаним з колесом 4, вона (кулька) знову натискає на край 5 балансира 6 і пересуває цей балансир у напрямку стрілки Р. Стопорний виступ 7 виходить із паза 8 та утримує балансир 6 в показаному положенні. Кулька 2 через канал знову переводиться у вихідне положення. Виконання стопорного виступу 7 і паза 8 є таким, що тепер балансир 6 повертається в напрямку проти стрілки P1 поки стопорний виступ 7 не зупиниться в пазу 8а. В результаті цього повороту каретка 10 також втягується назад, і зубчасті поверхні 11 та 13 вже не входять у зачеплення одна з одною. Колесо 4 знову одержує можливість вільно рухатися навколо осі 12 повороту, і протиугінний пристрій деактивований. У корпусі протиугінного пристрою 1 є оглядове вікно S. Через це оглядове вікно можна побачити, чи перебуває каретка в положенні, у якому зубчасті поверхні 11 та 13 входять у зачеплення одна з одною. На фігурі 2 протиугінний пристрій, відомий з фігури 1, показаний із протилежного боку. На цьому виді чітко проглядається важіль 17, що пересувається за допомогою магнітних сил. Важіль 17 виконаний з можливістю обертання на 5 вколо осі А і має плечі важеля, 17а та 17b. На кінці плеча 17b розташований стопор 17с, який перешкоджає скочуванню кульки 2 у канал 16. На кінці плеча 17а розташована сталева деталь 17d. З важелем 17 через не показане зубчасте зачеплення взаємодіє ще один важіль 18. На даному виді важіль 18 перебуває здебільшого за важелем 17, видний тільки магніт 19, розташований на кінці важеля 18. На фігурі 3 показаний протиугінний пристрій, що перебуває в зоні впливу магніту 20, вбудованого в доріжку. Магніт 20 чинить на магніт 19 силовий вплив, який приводить до того, що важіль 18 повертається навколо осі 18а. Через зубчасте зачеплення 21 він повертає також важіль 17. Стопор 17с вивільняє кульку 2, яка після цього котиться в канал 16. Якщо колесо повертається далі, то, як уже докладно описано для фігури 1, під впливом кульки 2 і захоплювача 3 пересувається балансир 6. На фігурі 4 показане подальше вдосконалення винаходу. Протиугінний пристрій перебуває в деактивованому стані і тільки що увійшов в зону впливу магніту 22. На балансирі 7 розташований важіль 7а, на кінці якого укріплений магніт 7b. Магніт 22 має більш слабке магнітне поле, ніж магніт 20, відомий з фігури 3. Сила більш слабкого магніту 22 має на магніт 19 тільки обмежений вплив і тому викликає тільки мале відхилення важелів 17 та 18, внаслідок цього стопор 17с не вивільняє кульку 2. Магніт 7b настільки віддалений від магніту 19, що сил, які могли б викликати сильніше відхилення важелів 17 та 18, не виникає. Коли протиугінний пристрій проходить повз магніт 22, у стані протиугінного пристрою ніщо не змінюється. На фігурах 5 та 6 показане подальше вдосконалення протиугінного пристрою, відомого з фігури 4, в активованому стані. При активованому стані протиугінного пристрою магніт 7b перебуває в іншому положенні усередині протиугінного пристрою. 92338 6 Вплив магніту 22 і в цьому випадку викликає тільки мале відхилення важелів 17 та 18, однак магніт 7b перебуває настільки близько до магніту 19, що магніт 19 пересувається. Це викликає настільки сильне відхилення важелів 17 та 18, що стопор 17с вивільняє кульку 2. Здатність протиугінного пристрою відповідно до винаходу вибірково реагувати, деактивуючись, на більше слабке магнітне поле знаходить різноманітні корисні застосування. Так, наприклад, можна розмістити в межах дозволеної території магнітні зони з низькою напруженістю поля, при перетинанні яких деактивується протиугінний пристрій, який ще активований. Таку магнітну зону з низькою напруженістю поля краще розмістити, наприклад, у місці збору візків, щоб забезпечити проходження всіх візків, які беруть в цьому місці збору, через цю зону і в такий спосіб гарантувати деактивацію, можливо, ще не деактивованих протиугінних пристроїв. Якщо така слабомагнітна зона розташована в межах дозволеної території, але у відносній близькості від зони з більш сильним магнітним полем, що позначає границю дозволеної території, то за допомогою цієї слабомагнітної зони можна ще надійніше деактивувати протиугінні пристрої тих візків, які повертаються на дозволену територію ззовні. У зоні із сильним магнітним полем у принципі деактивуються всі активовані протиугінні пристрої. Однак якщо з якої-небудь причини один із протиугінних пристроїв все-таки не деактивується після проходження сильно магнетизованої зони, то його деактивація відбудеться при проходженні через слабомагнітну зону. Оскільки активований протиугінний пристрій може бути деактивований слабким магнітним полем, часто протиугінний пристрій деактивується і в тому випадку, коли візок, який привозиться ззовні піднятим з одного боку, перетинає границю дозволеної території і у такий спосіб проходить зону із сильним магнітним полем. 7 92338 8 9 92338 10 11 92338 12 13 92338 14 15 92338 16 17 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 92338 Підписне 18 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601