Спосіб ущільнення ґрунтів або підйому конструкцій

Реферат: UA 92580 U UA 92580 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до будівництва, а саме до способів ущільнення ґрунтів основ та/або підйому, в т.ч. для ремонту після просідання ґрунтів, важких та/або великих конструкцій за допомогою матеріалів, що розширюються в результаті хімічної реакції їх компонентів, з коефіцієнтом розширення від 1,3 до 30 та створюваним тиском більше 600 кПа (максимальна несуча здатність природного ґрунту) до 10 МПа. Дана корисна модель дозволяє запобігти можливим катастрофічним просіданням у випадку або помилкового інженерного розрахунку перед початком будівництва, або наслідків проявів як об'єктивних, так і суб'єктивних зовнішніх факторів: інтенсивної господарської діяльності, роботи механізмів, проникнення у ґрунт незапланованих обсягів води і т.п. За допомогою даної корисної моделі можливі: стабілізація та закріплення ґрунтів основ, ущільнення і посилення слабких ґрунтів з метою підвищення їхніх міцнісних характеристик, підйом та стабілізація фундаментів, ущільнення ґрунтів основ для підняття конструкцій, таких як багатоповерхові будинки, мости, конструкції магістральних доріг, залізобетонні площинні об'єкти тощо, які можуть бути підняті тільки внаслідок подолання їх тиску на ґрунт. У багатьох випадках дана корисна модель є єдино можливим засобом виконання завдання без необхідності виконання робіт по розкопуванню поверхні землі навкруг об'єкту і без руйнації конструкції або виведення її з експлуатації на тривалий час. Відомий спосіб укріплення ґрунтів, що включає виконання отворів у ґрунті на розрахункову глибину, готування закріпляючої композиції на основі цементного розчину і нагнітання закріпляючої композиції в отвори. Зазначені отвори бурять шнековим інструментом діаметром 40-50 мм, готування закріпляючої композиції на основі цементного розчину ведуть із додаванням рідкого скла при безперервному перемішуванні в співвідношенні цементу, води і рідкого скла 1:1:0,1 у два прийоми, спочатку змішують 100 % розрахункової кількості води і 3050 % розрахункової кількості рідкого скла, а потім в отриману суміш додають 100 % розрахункової кількості цементу й іншу частину рідкого скла, а нагнітання закріпляючої композиції в отвори ведуть під тиском 0,5-0,7 МПа (UA 8054 А, МПК(2006.01) E02D3/12, оп. 26.12.1995). Недоліком відомого способу є його складність, оскільки приготування суміші проводиться у два етапи, крім того, при використанні цього способу значна частина порожнин у масиві залишається незаповненою розчином, позаяк між масивом та розчином утворюється плівка, котра ізолює частину порожнин від проникання розчину. А створення тиску у ґрунті відбувається за рахунок гідравлічного тиску нагнітання закріпляючої композиції. Найбільш близьким аналогом способу, що заявляється, вибраним за прототип, є спосіб закріплення масивів ґрунтів, що включає виконання на необхідну глибину отворів, приготування закріпляючого розчину на основі цементних розчинів комбінованої дії та нагнітання закріпляючого розчину в отвори під тиском. Приготування закріпляючого цементного розчину ведуть з додаванням добавок-стабілізаторів (рідке скло, бентонітова глина, алюмінат натрію, синтетичні смоли та інші) у співвідношенні цемент: добавка - 1:(0,1-0,2) (у вагових пропорціях) та необхідної кількості води до утворення гелеподібного цементного розчину, котрий при постійному перемішуванні за 1-1,5 години закачують до отвору (UA 47181 СІ, МПК(2006.01) E02D3/12, оп. 15.03.2005). У відомому способі нагнітання розчину у гелеподібному стані підвищує ефективність способу закріплення масиву ґрунту, тим більше, як встановлено експериментально, за 2-2,5 години після приготування гелеві суміші трансформуються у звичайний тампонажний камінь з високими експлуатаційними властивостями при застиганні. Крім того, тиск при нагнітанні відомим способом у 1,5-2,0 рази менший. Однак недоліком відомого способу є те, що для створення достатнього тиску на ґрунт потрібен високий тиск нагнітання закріпляючого розчину. Крім того, максимальний тиск, створюваний таким нагнітанням, не перевищує 600 кПа, що не дозволяє використовувати відомий спосіб для ущільнення основ або підняття дуже великих або дуже важких будівель або конструкцій, внаслідок того, що статичні та динамічні навантаження від конструкції, а також навантаження від ґрунту, що лежить вище зони введення розчину, та сили тертя всередині ґрунту значно перевищують 600 кПа. Недоліком відомого способу також є те, що в ньому недостатньо регулюють і контролюють кількість речовини, що вводять у ґрунт крізь отвори, а вона залежить не тільки від щільності речовини, а і від розмірів і кількості утворених у ґрунті отворів для введення речовини. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу ущільнення ґрунтів, в якому шляхом зміни введеної речовини, уведення нових операцій і зміни виконання існуючих забезпечується створення тиску на ґрунт не за рахунок тиску нагнітання введеної речовини, а внаслідок її розширення вже безпосередньо у ґрунті, виконання способу з можливістю 1 UA 92580 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 створення тиску на ґрунт більше 600 кПа до 10 МПа, що дозволяє ущільнювати ґрунти основ або піднімати дуже важкі або великі конструкції, з можливістю визначення розмірів і кількості утворюваних у ґрунті отворів для введення речовини, співвідношення між компонентами цієї речовини, а також її кількості і консистенції, що дозволяє підвищити ступінь регулювання і контролювання кількості речовини, що вводять у ґрунт, її щільності в залежності від тиску ґрунту або тиску конструкції на ґрунт основи, що призводить до підвищення ефективності ущільнення ґрунту основи, або підйому конструкції, або укріплення ґрунту. Поставлена задача вирішується тим, що в способі ущільнення ґрунтів або підйому конструкцій, що включає утворення отворів у ґрунті, який необхідно ущільнити, введення у ґрунт крізь зазначені отвори ущільнюючої речовини, що створює тиск на ґрунт, який пропорційний навантаженню, що діє на ґрунт, і припинення введення речовини після досягнення заданого ступеня ущільнення ґрунту, згідно з корисною моделлю новим є те, що як ущільнюючу речовину використовують речовину, яка розширюється внаслідок хімічної реакції її компонентів і яка містить перший компонент - суміш поліолів, і другий компонент - поліізоціанатний, зазначені отвори утворюють із розмірами і відстанями між ними в залежності від тиску, який необхідно подолати, і встановлюють розмір, переважно діаметр, отворів у межах 4-40 мм, а відстань між двома сусідніми отворами у межах 0,20-2,00 м, при змішуванні компонентів речовини, що розширюється, перед її застосуванням встановлюють об'ємні співвідношення першого і другого компонентів у межах (0,6-1,4):(0,6-1,4), досліджують ґрунт і на основі даних досліджень розраховують кількість і консистенцію введеної речовини для отримання щільності утвореного в 3 результаті реакції полімеризації пінополіуретану у межах 20-800 кг/м у залежності від опору ґрунту, який необхідно подолати. Новим також є те, що у ґрунт уводять речовину, що розширюється, у складі: перший компонент - суміш поліолів, що містить поліефірполіол та/або олігоефірполіол, і другий компонент - поліізоціанатний, утворений 4,4'-дифенілметандіізоціанатом, із часом початку розширення речовини між 3 і 300 секундами. Новим також є те, що отвори в ґрунті для введення речовини виконують як вертикально, так і під кутом до вертикалі. Новим також є те, що у зазначені отвори монтують інжекторні пристрої необхідної довжини, крізь які вводять речовину, що розширюється. Новим також є те, що визначають задану величину підйому конструкції або задану ступінь ущільнення ґрунту за допомогою постійного контролю рівня конструкції над ділянкою введення або шляхом вимірювання кількості введеної речовини, що розширюється. Новим також є те, що глибина введення речовини у ґрунт у перпендикулярному напрямку не має перевищувати 12 м. Новим також є те, що речовину, що розширюється, можуть уводити одночасно в декілька отворів. Новим також є те, що речовину, що розширюється, вводять як дискретно мікродозами, так і безперебійно, виконуючи процес підняття конструкції контрольовано поступовим або стрибкоподібним, в залежності від необхідності. Новим також є те, що речовину, що розширюється, вводять у декілька стадій - як по горизонталі, так і вглиб ґрунту під об'єктом. Новим також є те, що застосовують додаткові стадії для введення речовини, що розширюється, в отвори, які розташовані з проміжками між отворами, уже використаними на попередніх стадіях. Новим також є те, що для запобігання пошкодженням у результаті підняття дуже великих і дуже важких конструкцій речовину, що розширюється, вводять контрольовано в декілька отворів одночасно за допомогою декількох насосів. Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі, що заявляється, і технічним результатом, що досягається, існує такий причинно-наслідковий зв'язок. Зміна введеної речовини, введення нових операцій і зміна виконання існуючих, а саме: використання для ущільнення ґрунту речовини, яка розширюється внаслідок хімічної реакції її компонентів і яка містить перший компонент - суміш поліолів, і другий компонент поліізоціанатний; утворення в ґрунті отворів із розмірами і відстанями між ними в залежності від тиску, який необхідно подолати, і встановлення розміру, переважно діаметру, отворів у межах 4-40 мм, а відстані між двома сусідніми отворами у межах 0,20-2,00 м; встановлення при змішуванні компонентів речовини, що розширюється, перед її застосуванням об'ємних співвідношень першого і другого компонентів у межах (0,6-1,4):(0,6-1,4); 2 UA 92580 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 дослідження ґрунту і розрахунок на основі даних досліджень кількості і консистенції введеної речовини для отримання щільності утвореного в результаті реакції полімеризації 3 пінополіуретану у межах 20-800 кг/м у залежності від опору ґрунту, який необхідно подолати; у сукупності з відомими ознаками корисної моделі, що заявляється, забезпечує можливість підйому конструкції або укріплення ґрунту із тиском, який вище, ніж 600 кПа та може досягати 10 МПа, створюваний розширенням самої ущільнюючої речовини безпосередньо у ґрунті, підвищення ступеня регулювання і контролювання кількості речовини, що вводять у ґрунт, її коефіцієнта розширення від 1,3 до 30 і щільності утвореного пінополіуретану в кінці процесу його розширення в залежності від опору, що протидіє розширенню, тобто тиску ґрунту або тиску конструкції на ґрунт основи, за рахунок виконання способу з можливістю визначення розмірів і кількості утворюваних у ґрунті отворів для введення речовини, що розширюється, співвідношення між компонентами цієї речовини, її кількості і консистенції на основі досліджень ґрунту, що призводить до підвищення ефективності ущільнення ґрунту основи, або підйому конструкції, або укріплення ґрунту. Корисна модель, що заявляється, пояснюється кресленнями, де на Фіг. 1 зображений загальний вид конструкції у вигляді плити, ґрунт основи якої необхідно ущільнити; на Фіг. 2 загальний вид конструкції у вигляді плити із ущільненим ґрунтом основи; на Фіг. 3 - вид спереду конструкції великих розмірів і великої ваги, яку необхідно підняти або під якою ущільнити ґрунт; на Фіг. 4 - вид спереду конструкції великих розмірів і великої ваги, під якою ущільнили ґрунт. На кресленнях позначено: 1 - конструкція (плита), 2 - пустоти або ґрунт, який необхідно ущільнити, 3 - отвори для інжектування, 4 - інжекторні пристрої, 5 - речовина, що розширюється, 6 - конструкція великих розмірів і великої ваги, 7 - інжекторний пістолет, 8 - інжекторні пристрої для глибокого інжектування, 9 - інженерний пристрій для контролю рівня ґрунту та/або висоти підйому, 10 - ґрунт, який необхідно ущільнити, 11 - інженерні шланги, приєднані до насосу. Спосіб ущільнення ґрунтів або підйому конструкцій у найкращому варіанті здійснення корисної моделі, що заявляється, який однак не є єдино можливим, реалізують таким чином. У ґрунті 10 крізь конструкцію 1 або 6 утворюють низку отворів 3, причому зазначені отвори 3 розділені проміжками і можуть бути розташовані як по периметру конструкції ззовні або зсередини, так і по всій площині фундаменту конструкції. Кількість зазначених отворів, їх розмір і відстані між ними розраховують у залежності від тиску, який необхідно подолати, для ущільнення ґрунту або підняття конструкції, тобто відповідно із вагою конструкції і розподілом сили на ґрунті. Встановлюють розмір, переважно діаметр, отворів у межах 4-40 мм, а відстань між двома сусідніми отворами у межах 0,20-2,00 м. Довжини отворів дотримуються такої, щоб глибина введення речовини у ґрунт, яка залежить від методу ущільнення ґрунту, у перпендикулярному напрямку не перевищувала 12 м. В утворені отвори монтують інжекторні пристрої 4, 8 необхідної довжини, крізь які в ґрунт вводять речовину 5, що розширюється внаслідок хімічної реакції і містить суміш поліольного (наприклад SPT™ PE2401, SPT™ PE2401h, SPT™ PE2641, SPT™ РЕ264Ш, SPT™ РЕ2801, SPT™ PE2801h) та поліізоціанатного (наприклад SPT™ PE2) компонентів, змішування яких відбувається безпосередньо перед застосуванням. Речовину, що розширюється, переважно утворюють двома компонентами: перший компонент - поліізоціанатний SPT™ PE 2 - утворений 4,4'-дифенілметандіізоціанатом, другий компонент - SPT™PE2401 - утворений сумішшю поліолів, що містять поліефірполіол та/або олігоефірполіол. Перед застосуванням речовини при змішуванні компонентів встановлюють об'ємні співвідношення першого і другого компонентів у межах (0,6-1,4):(0,6-1,4). Зазначена речовина в залежності від пропорцій і інших факторів має час початку розширення від 3 до 300 секунд, має властивість потенційного збільшення об'єму, внаслідок розширення більше ніж у 1,3 рази в порівнянні з початковим об'ємом речовини. Вираз "потенційне збільшення об'єму" належить до збільшення об'єму речовини внаслідок розширення, яке відбувається безпосередньо при атмосферному тиску. Попередньо ґрунт досліджують, наприклад виконують його геологічний розріз, динамічне зондування, і на основі даних досліджень розраховують кількість і консистенцію введеної речовини для отримання щільності утвореного в результаті реакції полімеризації 3 пінополіуретану у межах 20-800 кг/м у залежності від опору ґрунту, який необхідно подолати. У пустоти 2 вводять речовини 5, що розширюються з коефіцієнтом розширення від 1,3 до 30 в результаті хімічної реакції, утворюючи тиск на оточуючий ґрунт від 0,1 МПа до 10 МПа. При цьому матеріал заповнює пустоти, тріщини, виштовхує присутню воду у навколишнє середовище або поза зону своєї дії. 3 UA 92580 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Як відомо, конструкція може бути піднята лише у випадку якщо тиск, що створюється розширенням уведених речовин, більше, ніж тиск, що спричиняють на ґрунт статичні та динамічні навантаження від конструкції плюс навантаження від ґрунту, що лежить вище зони введення речовини, та сили тертя всередині ґрунту. Визначають, коли досягнуто заданий ступінь ущільнення або заданий рівень підйому конструкції, припиняють уведення речовини при досягненні заданого ступеню ущільнення ґрунту або заданого рівня підйому конструкції. Введена в область обробки ґрунтів 2 основ конструкцій 1, 6 речовина 5 після розширення внаслідок хімічної реакції її компонентів твердіє та зберігає вказане розширення постійним. У результаті хімічної реакції компонентів об'єм речовини 5 у порівнянні з її первинним об'ємом, збільшується при атмосферному тиску щонайменше на третину. Розширення речовини створює ущільнення прилеглого ґрунту 10 до тих пір, поки не буде досягнуто необхідної несучої здатності. Рівень ґрунту або конструкції, яка знаходиться безпосередньо над зоною ґрунту, що піддається обробці, постійно контролюється з необхідною точністю - для визначення початку підйому за допомогою пристрою 9. Це може бути спеціальне геодезичне обладнання або інша система контролю. Початок підйому рівня ґрунту або конструкції вказує на досягнення ґрунтом основи несучої здатності, яка щонайменше рівна тиску, який спричиняє конструкція на основу. У відповідності із стандартами, будь-який ґрунт основи повинен мати несучу здатність, яка щонайменше втричі перевищує навантаження, від розташованої вище конструкції. Вираз "ґрунт основи" використовується для визначення площі, що покриває всю частину ґрунту під основою, в якій розсіюються майже всі розтягування і напруги, що стимулюються статичним і динамічним навантаженням, яка розраховується для кожного конкретного випадку, в основному вона відповідає глибині під нижньою площиною, приблизно в 2-3 рази більше, ніж ширина вказаної основи. Момент початку підйому конструкції 1, 6 вказує на те, що ущільнення ґрунту 2 в цьому місці достатнє для стабілізації конструкції, і подальше введення матеріалу 5 буде спричиняти подальший підйом конструкції. Отвори 3, відповідно і інжекторні пристрої 4, 8, можуть проходити вертикально, або під нахилом до вертикалі, в залежності від вимог. У випадку конструкцій, що мають досить широку основу, наприклад плитні фундаменти 1, де немає гострої необхідності локалізувати ділянку дії речовини, можливе використання речовини 5, з часом початку розширення більше ніж 10 сек. Якщо замість цього необхідна висока точність при локалізації ділянки дії речовини 5, що розширюється, перевага надається речовинам з часом початку розширення між 7 і 10 сек. Компоненти речовини 5, що розширюється, змішують усередині змішуючого обладнання 7 з насосом, що забезпечує тиск, під яким речовину подають через шланг 11 у пристрої 4, 8 в отворах у ґрунті. У залежності від вимог, речовина 5 може бути введеною в отвори, створені в ґрунті, через інжекторні пристрої 4, 8, в одну стадію введення, роблячи поступовим підйом місця введення, чи речовина може вводитися в декілька стадій, роблячи стрибкоподібним підйом конструкції 1, 6, з проміжними паузами. Для підняття дуже великих чи дуже важких конструкцій або для забезпечення одночасного і рівномірного підйому конструкції для того, щоб запобігти її руйнуванню, тиск створюють одночасно на великій площі, вводячи речовину рівномірно одночасно в декілька отворів, використовуючи декілька насосів. Швидке розширення введеної речовини запобігає небажаному диспергуванню речовини, розділяючи ділянку, на яку діє розширення, досить точно, і тому досягається висока ефективність ущільнення ґрунту та підйому конструкції. Речовина вводиться у призначені місця в ґрунт спочатку за допомогою гідравлічного тиску, але він не бере безпосередньої участі в роботі по ущільненню ґрунту. Спосіб ущільнення ґрунтів або підйому конструкцій для виправлення або запобігання просіданню розташованого під ним ґрунту використовують у різних варіантах в залежності від місцезнаходження ґрунту. Один варіант полягає в ущільненні всієї площі основи і будь-якої додаткової товщини ґрунту, що несуть невелике навантаження шарів, так щоб виконати ущільнення до твердих шарів ґрунту, які несуть достатнє навантаження, незалежно від їхньої глибини. Тверді шари можуть бути визначені за допомогою динамічного зондування ґрунту. Інший варіант полягає в ущільненні шару ґрунту, який не досягає певного твердого горизонту, який може бути розташований на великій глибині, але в будь-якому випадку має товщину, якої достатньо для розподілення розташованого зверху навантаження на більшу площу. 4 UA 92580 U 5 10 15 20 25 Якщо стоїть задача ущільнити ґрунт без підйому конструкції, наприклад через те, що її вага або об'єм не дають змогу підняти її або це не є головною задачею, досягнення певного ступеня ущільнення може бути визначено за допомогою визначення кількості введеної речовини як альтернатива контролю початку підйому конструкції. У ґрунтах, які ледь навантажені і вимагають надущільнення для запобігання просіданню, спочатку діють як в попередніх стадіях, а потім проводяться додаткові введення, розташовуючи їх з проміжками рівномірно між попередніми введеннями в ґрунт, який вже частково почав затвердівати, повторюючи процедуру таким чином до тих пір, поки не буде досягнуто необхідної величини, визначеної заздалегідь відповідними технологічними розрахунками. Ґрунт, який таким чином перетворюється на більш щільний, забезпечує подальший опір розширенню речовини, який стає поступово більш обмеженим і автоматично створює більше зусилля розширення. Коли конструкція досягла необхідного рівня підйому або коли досягнуто необхідне значення ущільнення ґрунту, введення речовини припиняється і поступове твердіння речовини зберігає стабільно досягнуті результати. Тиск, який може створити речовина при розширенні, може досягати 10 МПа. Це означає, що введення вказаної речовини під основу, вибірково у багатьох отворах одночасно, може підняти дуже великі або дуже важкі конструкції, або ущільнювати ґрунти основ фундаментів, навіть якщо це буде вимагати створення дуже великого тиску. На практиці було виявлено, що спосіб у відповідності із корисною моделлю дозволяє повністю здійснити поставлені задачі, оскільки використання властивостей речовин, що розширюються, вказаного вище типу, дає можливість проводити ущільнення ґрунту з частковим підняттям конструкції. Особливо для запобігання або ремонту просадок від дуже великих або дуже важких конструкцій (будівель, споруд) в ґрунтах із малим показником несучої здатності. Заявлений спосіб припускає багато модифікацій і варіантів, причому всі вони знаходяться в межах концепції корисної моделі, всі деталі можуть бути замінені іншими технічноеквівалентними компонентами. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 40 45 50 55 60 1. Спосіб ущільнення ґрунтів або підйому конструкцій, що включає утворення отворів у ґрунті, який необхідно ущільнити, введення у ґрунт крізь зазначені отвори ущільнюючої речовини, що створює тиск на ґрунт, який пропорційний навантаженню, що діє на ґрунт, і припинення введення речовини після досягнення заданого ступеня ущільнення ґрунту, який відрізняється тим, що як ущільнюючу речовину використовують речовину, яка розширюється внаслідок хімічної реакції її компонентів і яка містить перший компонент - суміш поліолів, і другий компонент - поліізоціанатний, зазначені отвори утворюють із розмірами і відстанями між ними в залежності від тиску, який необхідно подолати, і встановлюють розмір, переважно діаметр, отворів у межах 4-40 мм, а відстань між двома сусідніми отворами у межах 0,20-2,00 м, при змішуванні компонентів речовини, що розширюється, перед її застосуванням встановлюють об'ємні співвідношення першого і другого компонентів у межах (0,6-1,4):(0,6-1,4), досліджують ґрунт і на основі даних досліджень розраховують кількість і консистенцію введеної речовини для отримання щільності утвореного в результаті реакції полімеризації пінополіуретану у межах 3 20-800 кг/м у залежності від опору ґрунту, який необхідно подолати. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що у ґрунт уводять речовину, що розширюється, у складі: перший компонент - суміш поліолів, що містить поліефірполіол та/або олігоефірполіол, і другий компонент - поліізоціанатний, утворений 4,4'-дифенілметандіізоціанатом, із часом початку розширення речовини між 3 і 300 секундами. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що отвори в ґрунті для введення речовини виконують як вертикально, так і під кутом до вертикалі. 4. Спосіб за п. 1 або 3, який відрізняється тим, що у зазначені отвори монтують інжекторні пристрої необхідної довжини, крізь які вводять речовину, що розширюється. 5. Спосіб за пп. 1-4, який відрізняється тим, що визначають задану величину підйому конструкції або заданий ступінь ущільнення ґрунту за допомогою постійного контролю рівня конструкції над ділянкою введення або шляхом вимірювання кількості введеної речовини, що розширюється. 6. Спосіб за пп. 1-5, який відрізняється тим, що глибина введення речовини у ґрунт у перпендикулярному напрямку не перевищує 12 м. 7. Спосіб за пп. 1-6, який відрізняється тим, що введення речовини, що розширюється, виконують одночасно в декілька отворів. 5 UA 92580 U 5 10 8. Спосіб за пп. 1-7, який відрізняється тим, що речовину, що розширюється, вводять як дискретно мікродозами, так і безперебійно, виконуючи процес підняття конструкції контрольовано поступовим або стрибкоподібним, в залежності від необхідності. 9. Спосіб за пп. 1-8, який відрізняється тим, що речовину, що розширюється, вводять у декілька стадій: як по горизонталі, так і вглиб ґрунту під об'єктом. 10. Спосіб за пп. 1-9, який відрізняється тим, що застосовують додаткові стадії для введення речовини, що розширюється, в отвори, які розташовані з проміжками між отворами, уже використаними на попередніх стадіях. 11. Спосіб за пп. 1-10, який відрізняється тим, що для запобігання пошкодженням у результаті підняття дуже великих і дуже важких конструкцій речовину, що розширюється, вводять контрольовано в декілька отворів одночасно за допомогою декількох насосів. 6 UA 92580 U Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7