Спосіб передачі протоколу lcas через оптичну лінію зв’язку

1. Спосіб двостороннього обміну керуючою інформацією LCAS для керування потоком двійкових даних віртуальної з'єднаної групи (VCG), що передається між першим елементом мережі та другим елементом мережі через двоспрямовану оптичну лінію зв'язку, яка з'єднує зазначені два елементи мережі, причому зазначений потік двійкових даних VCG утворює по суті односпрямований трафік, який передається у першому напрямку через зазначену двоспрямовану оптичну лінію зв'язку, а у другому напрямі, протилежному зазначеному першому напрямку, трафік відсутній або незначний; який відрізняється тим, що має такий порядок обміну керуючою інформацією LCAS: a) у першому напрямку передача зазначеної керуючої інформації LCAS через зазначену двоспрямовану оптичну лінію зв'язку здійснюється у потоці двійкових даних VCG шляхом розміщення керуючої інформації LCAS у одному чи кількох службових байтах, які звичайно визначені для зазначеного потоку двійкових даних VCG, b) у другому напрямку, передача керуючої інформації LCAS здійснюється шляхом її розміщення в одному чи кількох службових байтах існуючого потоку двійкових даних, що проходить у зазначеному другому напрямку через шлях зв'язку, який з'єднує зазначений перший елемент мережі та зазначений другий елемент мережі, причому цей існуючий потік двійкових даних - не має відношення до зазначеного потоку двійкових даних VCG, що контролюється зазначеною керуючою інформацією LCAS, і 2 (19) 1 3 93049 4 напрямку, протилежному зазначеному першому напрямку, трафік відсутній або незначний; NMS здатна виділяти існуючий потік двійкових даних, що проходить у другому напрямку між зазначеним першим елементом мережі та зазначеним другим елементом мережі, причому зазначений існуючий потік двійкових даних не має відношення до зазначеного потоку двійкових даних VCG, що має контролюватись зазначеною керуючою інформацією LCAS, і не забезпечується спеціально для передачі зазначеної керуючої інформації LCAS; NMS забезпечує такий порядок обміну керуючою інформацією LCAS: - у першому напрямку передача зазначеної керуючої інформації LCAS через зазначену двоспрямовану оптичну лінію зв'язку здійснюється у потоці двійкових даних VCG шляхом розміщення керуючої інформації LCAS у одному чи кількох службових байтах, які звичайно визначені для зазначеного потоку двійкових даних VCG, - у другому напрямку передача зазначеної керуючої інформації LCAS здійснюється шляхом розміщення її в одному чи кількох службових байтах зазначеного існуючого потоку двійкових даних. 10. Система керування елементами (EMS), виконана з можливістю здійснення способу за будьяким з пп. 1-8, причому зазначена EMS дозволяє забезпечити розміщення зазначеної керуючої інформації в існуючому потоці двійкових даних у другому напрямку та дає змогу відновлювати керуючу інформацію LCAS після її приймання у зазначеному другому напрямку. 11. Мережа зв'язку, виконана з можливістю здійснення способу за будь-яким з пп. 1-8. 12. Машинозчитуваний носій інформації, що містить програмні інструкції, які, при виконані на комп'ютері, здатні забезпечити здійснення способу за будь-яким з пп. 1-8 у елементах мережі зв'язку. Галузь техніки Винахід стосується передачі протоколу LCAS фреймами SDH, SONET або OTN у відповідних мережах зв'язку. Засновки винаходу Використання Схеми регулювання пропускної здатності каналу (LCAS) для віртуальних з'єднаних сигналів описане у Рекомендаціях G.7042 до стандарту ITU-T. Рекомендація зазначає схему регулювання пропускної здатності каналу, яку слід використовувати для збільшення або зменшення обсягу контейнера, що транспортується у мережі SDH/OTN з використанням віртуального з'єднання. Ця схема є застосовною до кожного елемента групи віртуального з'єднання. Рекомендація G.7042 визначає необхідні стани на боці джерела та на боці приймача з'єднання, а також інформацію керування, якою обмінюються джерело та приймач з'єднання для забезпечення гнучкої зміни розміру віртуально з'єднаного сигналу. Реальні інформаційні поля, що використовуються для передачі інформації управління через транспортну мережу, визначені у відповідних Рекомендаціях - рекомендаціях ITU-T G.707/Y.1322 та G.783 для SDH і рекомендації ITU-T G.709/Y.1331 і G.798 для OTN, що також називаються ОТН - Ієрархія оптичного транспорту. Наприклад, у фреймах SDH/SONET керуюча інформація стосовно протоколу LCAS передається за допомогою ΡΟΗ (Службових байтів шляху) стандартного транспортного модуля SONET/SDH. В ОТН така керуюча інформація LCAS звичайно передається у службовій частині віртуального з'єднання OPU-k (VCOH 1/2/3). LCAS у функціях адаптації джерела та приймача віртуального з'єднання забезпечує механізм керування для плавного збільшення чи зменшення пропускної здатності з'єднання для задоволення потреб у ширині смуги пропускання для конкретного застосування. Вона також надає можливість тимчасового усунення елементів з'єднання, в яких виник збій. У LCAS передбачається, що у випадках ініціації, збільшення або зменшення пропускної здатності створення або усунення шляху від точки до точки кожного окремого елемента є відповідальністю Систем керування мережами та елементами. Синхронізація змін у пропускній здатності передавача (So) та приймача (Sk) має забезпечуватись керуючим пакетом. Кожен керуючий пакет описує стан з'єднання під час наступного керуючого пакета. Зміни відправляються заздалегідь, щоб приймач міг перемкнутись на нову конфігурацію одразу після прибуття. Слід зазначити, що протокол LCAS передається між джерелом на місцем призначення через транспортну мережу як керуюча інформація. Оскільки передача через канал зв'язку звичайно є двоспрямованою, для підтримування передачі необхідна так звана процедура "потискання рук". Отже керуюча інформація стосовно протоколу LCAS передається за допомогою службових байтів (таких як байтів ΡΟΗ фрейму даних SDH) в обох напрямках будь якого двоспрямованого з'єднання. У випадках по суті односпрямованого трафіка потік даних у протилежному напрямку двоспрямованого з'єднання є майже відсутнім. Такі ситуації є типовими у випадку відео на замовлення, коли відповідно до замовлення клієнта через канал зв'язку в одному напрямку передаються масивні потоки даних замовленого відео. Іншим прикладом односпрямованого трафіка є будь-який вид процесу електронного навчання, при якому значні обсяги даних передаються клієнту (в одному напрямку) у відповідь на його/її короткочасний запит (у протилежному напрямку). У цих випадках потреба у передачі LCAS у зазначеному протилежному напрямку приводить до спрямування майже порожніх або повністю порожніх транспортних модулів SDH/SONET або OTN лише з метою передачі якихось інформативних службових байтів. Таким чи 5 ном, у цих випадках ширина смуги каналу зв'язку використовується неефективно. Стисле викладення винаходу Отже, мета винаходу полягає у забезпеченні способу ефективного використання пропускної здатності оптичних ліній зв'язку при використанні протоколу LCAS. Інші цілі цього винаходу стануть очевидними з подальшого опису. В усіх відомих зараз системах протокол LCAS передається за допомогою службових байтів у фреймах SDH/SONET або OTN (віртуальних контейнерах з'єднаних груп) в обох напрямках двоспрямованої оптичної лінії зв'язку, що з'єднує два елементи мережі. Пропонується спосіб обміну керуючою інформацією LCAS між першим елементом мережі та другим елементом мережі, що з'єднані між собою двоспрямованою оптичною лінією зв'язку, при передачі по суті односпрямованого трафіка даних у вигляді потоку двійкових даних віртуальної з'єднаної групи (VCG), що передається у першому напрямку через зазначену двоспрямовану оптичну лінію зв'язку, який включає такий порядок обміну керуючою інформацією LCAS: a) у першому напрямку передача керуючої інформації LCAS через зазначену двоспрямовану оптичною лінію зв'язку здійснюється у потоку двійкових даних VCG шляхом приміщення керуючої інформації LCAS у один чи кілька службових байтів, які звичайно визначені для зазначеного потоку двійкових даних VCG, b) у другому напрямку, що є протилежним названому першому напрямку, передача керуючої інформації LCAS здійснюється в існуючому потоці двійкових даних, що не пов'язаний з зазначеним по суті односпрямованим трафіком даних та проходить у другому напрямку через шлях зв'язку, який з'єднує зазначений перший елемент мережі та зазначений другий елемент мережі, а саме, шляхом приміщення зазначеної керуючої інформації LCAS у один чи кілька службових байтів зазначеної існуючого потоку двійкових даних. Отже, у першому напрямку керуюча інформація LCAS передається відповідно до чинних зараз стандартів, наприклад, у службовій частині шляху потоку кожного елемента (ΡΟΗ) у мережах SDH/SONET (або в еквівалентній частині стандартних фреймів у мережі ОТН). Однак запропонований обмін керуючою інформацією LCAS не є стандартним і має винахідницький рівень через порядок передачі у другому напрямку. Запропонований спосіб ініціюється та здійснюється під управлінням Системи керування мережею (NMS). NMS відома топологія мережі і, отже, вона здатна виділяти альтернативний шлях зв'язку (шлях) у мережі зв'язку, до якої належать зазначені перший та другий елементи мережі (NE1 та NE2). NMS може виділяти підхожий шлях зв'язку у самій мережі зв'язку або іноді навіть у додаткових сусідніх мережах. Умова вибору такого шляху полягає в тому, щоб цей шлях з'єднував NE1 і NE2 та забезпечував передачу існуючого трафіка у другому напрямку. Крім того, під час передачі іс 93049 6 нуючого трафіка через будь-яку кількість елементів мережі шлях з необхідним другим напрямком повинен прозоро передавати керуючу інформацію LCAS, введену у одному (скажімо, 1му) елементі мережі при передачі усіх даних шляху до іншого (скажімо, 2го) елемента мережі. Також пропонується Система керування елементами (EMS), яка може сумісно діяти із зазначеною вище NMS. EMS має дозволяти (користувачу) вибирати положення для введення керуючої інформації LCAS в існуючий потік двійкових даних у другому напрямку та повинна давати змогу відновлювати керуючу інформацію LCAS після її приймання у зазначеному другому напрямку. Відповідно до іншого аспекту цього винаходу забезпечується мережа зв'язку, в якій можливо здійснити описаний вище спосіб. Така мережа, більш прийнятно, має NMS і/або EMS, що можуть керувати вузлами цієї мережі для здійснення описаного вище способу. Відповідно до ще одного аспекту цього винаходу забезпечується програмний продукт, який, більш прийнятно, являє собою принаймні частину системи програмного забезпечення NMS і/або EMS та містить програмні інструкція, котрі при виконанні на комп'ютері можуть здійснити описаний вище спосіб на вузлах мережі зв'язку. Короткий опис креслень Цей винахід буде описано більш докладно з посиланням на наведені далі креслення, які не обмежують його, де: Фіг. 1А (рівень техніки) - це блок-схема стандартної передачі керуючих даних LCAS у потоці двійкових даних віртуальної з'єднаної групи через двоспрямований канал зв'язку; Фіг. 1В (рівень техніки) схематично показує стандартний фрейм даних SDH транспортного модуля потоку двійкових даних VCG і стандартне положення службової частини фрейму, в яку можна ввести керуючу інформацію LCAS; Фіг. 2 - блок схема, яка ілюструє один варіант способу відповідно до цього винаходу для обміну керуючою інформацією LCAS у випадку односпрямованого трафіка шляхом використання комунікаційного шляху між елементом мережі - джерелом та елементом мережі - приймачем, що передає існуючий трафік, не пов'язаний з односпрямованим трафіком; Фіг. 3 схематично ілюструє інший варіант запропонованого способу, в якому керуюча інформація LCAS передається з існуючим потоком двійкових даних, що проходить через ту саму двоспрямовану лінію між елементами мережі джерелом та приймачем - і не є пов'язаним з односпрямованим трафіком, який передається через двоспрямовану лінію; Фіг. 4 схематично показує формат фрейму SDH існуючого потоку двійкових даних з резервними службовими байтами, що передають керуючу інформацію LCAS у другому напрямку передачі. Фіг. 5 схематично показує транспортний модуль ОТН з резервними байтами каналу GCC, що можуть використовуватись для передачі керуючої інформації LCAS. Докладний опис винаходу 7 Як зазначалось у стислому описі, відповідно до винаходу організація обміну керуючою інформацією LCAS у випадку потоку двійкових даних VCG, що утворює по суті односпрямований трафік даних (які передають в основному у першому напрямку між NE1 та NE2), включає передачу керуючої інформації LCAS у другому (протилежному) напрямку шляхом приміщення її в один чи кілька службових байтів існуючого потоку двійкових даних, що проходить у зазначеному другому напрямку через шлях зв'язку, який з'єднує NE1 та NE2, причому існуючий потік двійкових даних не має відношення до потоку двійкових даних VCG, контрольованого зазначеною керуючою інформацією LCAS. Також слід розуміти, що існуючий потік двійкових даних не забезпечується спеціально для передачі керуючої інформації LCAS у другому напрямку (на відміну від деяких рішень, відомих з рівня техніки). Більш прийнятно, один чи кілька службових байтів зазначеного існуючого потоку двійкових даних не є одним чи кількома байтами, які звичайно визначаються для потоку двійкових даних VCG. Найбільш прийнятно, один чи кілька службових байтів зазначеного існуючого потоку двійкових даних є службовими байтами, не визначеними для транспортування керуючої інформації LCAS у будь-якому потоці двійкових даних VCG. У рамках цього опису поняття "керуюча інформація LCAS" слід розуміти як послідовність керуючих пакетів LCAS. Для цілей цього опису термін "потік двійкових даних VCG" слід розуміти як групу потоківелементів, де група включає один потік двійкових даних або два чи більше потоків двійкових даних, а зазначені потоки-елементи відповідно утворюються послідовністю рівних транспортних модулів (віртуальних контейнерів); потоки-елементи передаються через паралельні шляхи від одного зазначеного елемента мережі (NE1) та другого елемента мережі (NE2) до іншого з названих двох елементів мережі (NE). Слід розуміти, що потік двійкових даних VCG утворений з транспортних модулів, придатних для комунікаційної мережі, вибраної з невичерпного списку, що включає мережі SDH, SONET, OTH. Слід зазначити, що названа лінія зв'язку та шлях зв'язку можуть включати один чи кілька каналів зв'язку, тобто кожен з них може включати додаткові елементи мережі NE між першим елементом мережі NE1 та другим елементом мережі NE2. Для комунікаційної мережі SDH прикладом потоку двійкових даних VCG є множина з одного чи кількох віртуальний контейнерів (транспортних модулів) VC-n (n=3, 4, 12), які передаються стандартними фреймами STM-k (k=1, 4, 16, 64,...), наприклад, так: STM- 4 може включати до чотирьох з'єднаних VC-4; STM-16 може включати до 16 з'єднаних VC-4; STM-64 може включати до 64 з'єднаних VC-4. Для мереж SONET існують еквівалентні транспортні модулі та групи VCG, що відомі фахівцям у 93049 8 цій галузі техніки. Тому вони не будуть розкриті у цьому описі. У випадку ОТН існують потоки даних VCG, утворені з транспортних модулів, що називаються OPU-k, де індекс "k" означає швидкість передачі даних (k=1 відповідає швидкості передачі даних приблизно 2,5 Гб/с, k=2 відповідає швидкості передачі даних приблизно 10 Гб/с, k=3 відповідає швидкості передачі даних приблизно 40 Гб/с згідно з стандартними Рекомендаціями G.709/Y.1331 і G.798). Термін "звичайно визначені службові байти" слід розуміти як байти, визначені однією чи другою з зазначених вище стандартних рекомендацій (стосовно SDH, SONET або ОТН) для передачі керуючої інформації LCAS. У SDH звичайно визначеним службовим байтом є, наприклад, байт Н-4 у службовій частині шляху (ΡΟΗ) віртуального контейнера VC-4 відповідно до стандартної рекомендації ITU-T G.707. В ОТН звичайно визначеними байтами є байти у VCOH 1/2/3 відповідно до стандартної рекомендації ITU-T G.709. У наведеному вище описі запропонованого способу зазначений шлях зв'язку може бути частиною зазначеної двостпрямованої лінії зв'язку або окремим шляхом зв'язку (каналом, шляхом), що існує у мережі, з'єднує перший елемент мережі та другий елемент мережі і передає трафік, не пов'язаний з зазначеним потоком VCG у першому напрямку. Відповідно до винаходу роль цього шляху зв'язку полягає в тому, що він вже передає будь-який підхожий трафік (тобто зазначений попередньо існуючий потік двійкових даних), який може "підвезти" керуючу інформацію LCAS і, таким чином, транспортувати її у потрібному другому напрямку. Таким чином, у випадку потоку двійкових даних VCG, який первісно передавався через двоспрямовану лінію, буде виконуватись функція LCAS в обох напрямках. Потік двійкових даних між першим та другим елементами мережі, що йде у другому напрямку і не має відношення до односпрямованого трафіка, може являти собою, наприклад: a) потік VCG типу, що є аналогічним або відмінним від потоку двійкових даних VCG, який передається у першому напрямку, b) одинарний потік двійкових даних, що є прийнятним у комунікаційній мережі, яка включає двоспрямовану лінію зв'язку, причому зазначений одинарний потік не є елементом будь-якої VCG. Як зазначалось вище, у більш прийнятному випадку передача керуючої інформації LCAS в існуючому потоці двійкових даних має здійснюватись з використанням службових байтів, які є відмінними від звичайно визначених байтів. Цей підхід є особливо корисним, коли шлях зв'язку лише утворює частину двоспрямованої лінії зв'язку для передачі трафіка у другому напрямку. Такі "відмінні" службові байти можуть бути не використовуваними байтами так званої службової частини секції (SOH) стандартного фрейму STM-n мережі SDH. Наприклад, для передачі керуючої інформації LCAS можуть використовуватись байти MS-DCC, RS-DCC у службовій частині SOH. MS 9 DCC і RS-DCC, відповідно, розташовані у Службовій частині мультиплексованої секції (MSOH) та Службовій частині секції регенерації (ROH), що є частинами секції SOH стандартного транспортного модуля SDH/SONET. У транспортних модулях ОТН такі резервні службові байти знаходяться, наприклад, на перетині рядка 2 з стовпчиками 1, 2, 3, рядка 4 з стовпчиками 9-14. Зазначені резервні службові байти чи інші службові байти, що не використовуються, у транспортних модулях ОТН можуть використовуватись для транспортування "чужої" керуючої інформації LCAS. Завдяки запропонованій організації другий напрямок двоспрямованої лінії зв'язку (перший напрямок якої зайнятий односпрямованим потоком двійкових даних VCG) звільняється від визначення спеціальних транспортних модулів лише для передачі керуючої інформації LCAS. Іншими словами, немає потреби у використанні значної смуги для спеціальної передачі послідовності майже порожніх транспортних модулів. Завдяки такі економії можна використати смугу двоспрямованої лінії зв'язку більш розсудливо, наприклад, виділити наперед іншим користувачам. У разі потреби трафік таких користувачів (не пов'язаний з односпрямованим трафіком) може з успіхом використовуватись як існуючих потік двійкових даних для передачі деякої допоміжної інформації, а саме керуючої інформації LCAS. Як вже зазначалось, керуюча інформація LCAS може передаватись у другому напрямку шляхом використання будь-якого іншого, альтернативного чи додаткового шляху зв'язку, що з'єднує перший та другий елементи мережі, і шляхом використання будь-якого трафіка (потоку двійкових даних), що існує у потрібному, другому напрямку цього шляху зв'язку. Цей існуючий трафік явно не пов'язаний із нашим "проблемним" односпрямованим трафіком. Як зазначалось вище, керуюча інформація LCAS може приміщуватись в службові байти (більш прийнятно, резервні службові байти попередньо існуючого трафіка). Однак інші службові байти (навіть звичайно визначені) можуть також використовуватись для транспортування керуючої інформації LCAS в існуючому потоці двійкових даних (що не має відношення до односпрямованої VCG) через альтернативний шлях зв'язку. У цьому випадку існуючий потік двійкових даних, більш прийнятно, є одинарним потоком двійкових даних або низкою одинарних потоків двійкових даних, що не є елементом (елементами) будь-якої VCG. Фіг. 1А (рівень техніки) ілюструє звичайний спосіб передачі керуючої інформації LCAS у потоці двійкових даних віртуальної з'єднаної групи між першим елементом мережі NE1 та другим елементом мережі NE2 у оптичній мережі 10. Пристрій LCAS у NE1 позначений 12, аналогічний пристрій LCAS у NE2 позначений 14. Припустимо, що два елементи мережі з'єднані двоспрямованою лінією зв'язку 16, що складається з двох множин каналів чи шляхів: одна множина (15) включає один чи більше каналів (шляхів), здатних передавати тра 93049 10 фік у першому напрямку, нехай це буде від NE1 до NE2, а друга множина (17) включає канали або шляхи для передачі трафіка у другому напрямку від N2 до N1. Значення терміну "шлях" таке, що елементи мережі NE1 і NE2 можуть бути з'єднані між собою не прямо, а через інші елементи мережі, що не зображені на кресленні. Для простоти показаний лише один субканал (субшлях) 15, що передає трафік у першому напрямку, та один субканал 17, що передає трафік у другому напрямку. Припустимо, що трафік через лінію 16 є по суті двоспрямованим. На Фіг. 1А схематично показаний потік двійкових даних віртуальної з'єднаної групи (VCG) 18, який складається з чотирьох потоків-елементів, утворених віртуальними контейнерами VC-4 (20), які передаються паралельно через чотири субшляхи (показаний лише один з них 15). Керуюча інформація LCAS стосовно стану лінії вводиться у кожен байт Н4 службової частини шляху (ΡΟΗ) VC-4 і позначається "зірочкою". На Фіг. 1А також ілюструє трафік у другому напрямку від NE2 до NE1 у вигляді аналогічно сформованого потоку двійкових даних віртуальної з'єднаної групи 22, що складається з потоківелементів 24. У цьому прикладі потік 22 у другому напрямку показаний як ідентичний потоку 18 у першому напрямку. Однак, може використовуватись інший тип потоку двійкових даних VCG у другому напрямку, наприклад, утворений з транспортних модулів VC3 може використовуватись для передачі керуючої інформації LCAS у другому напрямку. Слід зазначити, що кожен субканал двоспрямованої лінії 16 може являти собою фізично окремий канал (шлях). Якщо тепер ми припустимо, що трафік 18 у першому напрямку є односпрямованим (скажімо, являє собою відеопрограми), тоді трафік 22 у другому напрямку буде практично відсутнім. Тоді стає зрозуміло, що лише для передачі керуючої інформації LCAS у другому напрямку необхідно утворити та передавати принаймні один потік VC-4n, навіть якщо корисне навантаження VC-4m (m може дорівнювати або може відрізнятись від n) залишається порожнім. Фіг. 1В (рівень техніки) схематично ілюструє стандартний фрейм SDH 30, що представляє один транспортний модуль потоку VCG (наприклад, один VC-4 на фрейм STM). На кресленні схематично показано, що потік VCG включає низку потоківелементів, що передаються паралельно. Фрейм включає попередньо визначену кількість байтів, організованих у рядках та стовпчиках, та поділяється на стандартні секції: Корисне навантаження 32, що несе інформацію, та множину службових байтів: байти ΡΟΗ (службові шляхи) 34, RSOH 36, MSOH 38 і AU покажчики 39. Існує байт Н4 (позначений 35) у секції ΡΟΗ 34, який звичайно визначається (визначається стандартом) для передачі керуючої інформації стосовно LCAS. Фіг. 2 ілюструє один варіант для передачі керуючої інформації LCAS відповідно до винаходу. Елементи, аналогічні показаним на Фіг. 1а, позначені схожими номерами. У оптичній комунікаційній 11 мережі 40, що має спільну Систему керування мережею NMS 41 і EMS 43 для множини елементів мережі, між елементами мережі NE1 та NE2 існує двоспрямована оптична лінія 16. Як на Фіг. 1а, потік двійкових даних VCG 42 передається через лінію 16 у першому напрямку від NE1 до NE2. Лише для прикладу вважаємо, що цей потік утворений віртуальними контейнерами VC-4. Як і на Фіг. 1а, у першому напрямку лінії 16 керуюча інформація LCAS вводиться у службові байти частини ΡΟΗ (зазначеної стандартом) транспортного модуля 44 VCG 42. Припустимо, що зазначений трафік є односпрямованим, тобто другий напрямок лінії 16 (хоча і необхідний з ряду причин, у т.ч. для передачі керуючої інформації LCAS) не використовується для передачі даних, пов'язаних з потоком двійкових даних VCG 42. На відміну від відомої з рівня техніки схеми, зображеної на Фіг. 1А, керуюча інформація LCAS у протилежному, другому напрямку (від NE2 до NE1) не обов'язково передається через той самий двоспрямований канал 16. У наведеному на цьому кресленні прикладі вона явно не передається так; під контролем NMS 41 керуюча інформація LCAS у другому напрямку передається через альтернативний шлях зв'язку 46, що є окремим від двоспрямованої лінії зв'язку 16. Будь-який трафік, що існує у шляху 46, проходить від NE2 до NE1 у мережі 40 і не стосується трафіка 42 через лінію 16, може використовуватись для транспортування керуючої інформації LCAS, що стосується лінії 16. Наприклад, у мережі SDH 40 у той час, як контейнери VC-4 потоку VCG передаються у першому напрямку двоспрямованої лінії зв'язку 16, існує одинарний потік 47 з віртуальних контейнерів VC-3, що передається для забезпечення трафіка сторонніх даних у другому напрямку через окремий шлях зв'язку 46. Цей потік 47 може використовуватись для забезпечення "другого напрямку" передачі керуючої інформації LCAS стосовно лінії 16. З цією метою можуть використовуватись один чи кілька службових байтів існуючих віртуальних контейнерів 47 (звичайно визначені байти у частині ΡΟΗ або резервні байти 48 у частині SOH). Шлях 46 може проходити через низку додаткових елементів у зазначеній мережі і навіть перетинати перехрестя з іншою комунікаційною мережею 49. Умова полягає в тому, щоб інформація LCAS у ΡΟΗ контейнерів VC-3 47 зберігалась або відновлювалась, коли сторонній існуючий трафік залишає іншу комунікаційну мережу 49 та повертається до оптичної мережі зв'язку 40. Фіг. 3 ілюструє ще один варіант способу відповідно до винаходу. У мережі 40 аналогічні NE1 і NE2 з'єднані подібною двоспрямованою лінією 16 (порівняйте із Фіг. 1а). Припустимо, що у першому напрямку, який обслуговує множина шляхів 15 (від NE1 до NE2), потік VCG 42 утворений з низки транспортних модулів VC-4 44, що передаються паралельно через субшляхи 15. Керуюча інформація LCAS стосовно стану кожного субшляху 15 лінії 16 передається у частині ΡΟΗ до ΝΕ2. Припустимо, що трафік 19, що не стосується трафіка 42, існує у другому напрямку 17 двоспрямованого з'єднання 93049 12 16. Існуючий потік двійкових даних 19 може включати віртуальні контейнери 43 одного і того самого типу або іншого типу, порівняно з тими, що передаються у першому напрямку. Принаймні один потік двійкових даних (що не є елементом жодного потоку VCG) вже є достатнім для передачі керуючої інформації LCAS про стан субшляхів 15 лінії 16 у другому напрямку. Як зазначалось вище, байтами, що можуть використовуватись з цією метою, можуть бути будь які попередньо погоджені службові байти. Однак, якщо трафік у другому напрямку являє собою потік VCG, більш прийнятним є те, щоб ці службові байти не були звичайно визначеними байтами, щоб не змішувати керуючу інформацію LCAS різних потоків трафіка про лінію 16. Перевага використання існуючого трафіка для забезпечення комунікації LCAS у випадку односпрямованої передачі даних пролягає в тому, що усувається потреба в створенні та виділенні (з точки зору смуги частот) окремих транспортних модулів для передачі дуже малого обсягу керуючої інформації у другому напрямку односпрямованого трафіка. Тепер керуюча інформація може транспортуватись службовими байтами так званого "чужого" ("стороннього") трафіка, який вже існує у другому напрямку у двоспрямованій лінії зв'язку або йде через окремий, альтернативний шлях зв'язку. Таким чином, сторонній трафік "підвозить" керуючу інформацію LCAS про двоспрямовану лінію. Фіг. 4 зображує фрейм модуля існуючого трафіка 52. На кресленні знову використовується приклад стандартного фрейму SDH. Однак аналогічні ілюстрації можна зробити для випадків SONET та ОТН. У цьому варіанті втілення резервні байти 57 розташовані у секціях RS (56) та MS (58) службової частини фрейму 52. Альтернативно, байти MSDCC і/або RS-DCC, відповідно, розташовані у секціях MSOH і RSOH ТОН (якщо не використовуються за своїм первісним призначенням), можуть використовуватись для передачі керуючої інформації LCAS у другому напрямку. Фіг. 5 схематично ілюструє приклад фрейму ОТН 60. Службова частина OPUk також називається частиною VCOH фрейму і деякою мірою аналогічна частині ΡΟΗ у стандартних фреймах SDH/SONET. У деяких інших частинах фрейму одна "зірочка" позначає байти, що можуть використовуватись для передачі керуючої інформації LCAS відповідно до винаходу, і вони можуть називатись резервними байтами. Байти, позначені двома "зірочками", можуть використовуватись для передачі керуючої інформації LCAS, як запропоновано у винаході, якщо вони не застосовуються за своїм прямим призначенням. Слід розуміти, що хоча наведені у докладному описі приклади ілюструють лише фрейми SDH, байти і пов'язані з SDH потоки VCG, принципи винаходу є застосовними до транспортних модулів, фреймів, байтів і віртуальних з'єднаних груп SONET і ОТН шляхом mutatis mutandis. 13 93049 14 15 93049 16 17 93049 18 В описі до патенту на винахід графічні зображення та текст подаються в редакції заявника Комп’ютерна верстка О. Гапоненко Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601