Спосіб вирощування ріпаку озимого на насіння в умовах зрошення півдня україни

Реферат: Спосіб вирощування ріпаку озимого на насіння в умовах зрошення півдня України включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, сівбу, догляд за посівами та збирання врожаю. Після збирання стерньового попередника під насінницькі посіви ріпаку озимого роблять дискування - перше на 10-12 см, друге - на 12-14 см, оранку, за 5-6 днів до сівби проводять вологозарядковий полив. Після дозрівання ґрунту виконують знищення сходів падалиці озимої пшениці та зимуючих бур'янів передпосівною культивацією та сіють ріпак у першу декаду вересня. UA 93844 U (54) СПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ РІПАКУ ОЗИМОГО НА НАСІННЯ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ UA 93844 U UA 93844 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до сільського господарства, до технології вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування озимого ріпаку, який включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, сівбу, догляд за посівами та збирання врожаю. На зрошуваних землях після стерньового попередника проводиться лущення стерні. Не пізніше ніж за місяць до сівби проводять оранку на глибину 20-22 см, культивації по мірі появи бур'янів. Передпосівна культивація на глибину 3-4 см, з послідуючим прикочуванням ґрунту до та після сівби, сівба з шириною міжрядь 15 см та нормою висіву 0,8-1,0 млн. схожого насіння на гектар. Проведення 3 вологозарядкового поливу нормою 500-600 м /га та 1-3 вегетаційних поливів залежно від умов зволоження. Збирання зерна комбайном "Sampo" (Нікішенко В.Л., Гусєв М.Г., Малярчук М.П. та інші. Науково-методичні рекомендації з формування технологій вирощування ріпаку озимого. Херсон - 2008, с. 19). Недоліком цього способу є те, що представлена технологія направлена на вирощування та одержання товарної продукції і не відображає особливості технології насінницьких посівів. Крім того не висвітлена роль вологозарядкового поливу, як заходу захисту культури від падалиці зернових попередників та зимуючих бур'янів, більшість з яких відноситься до тієї самої родини, що й ріпак - капустяних. Задачею корисної моделі є одержання якісного насіннєвого матеріалу ріпаку озимого (згідно ДСТУ 4138-2002) за рахунок оптимізації комплексу елементів технології вирощування, а саме підготовки ґрунту, поливу, строків та способів сівби. Поставлена задача вирішується тим, що після збирання стерньового попередника під насінницькі посіви ріпаку озимого проводять дискування - перше на 10-12 см, друге - на 12-14 см, оранку на 25-27 см, за 5-6 днів до сівби проводять вологозарядковий полив нормою 500 3 м /га, після дозрівання ґрунту виконують знищення сходів падалиці пшениці озимої та зимуючих бур'янів передпосівною культивацією та сіють ріпак у першу декаду вересня з шириною міжрядь 15 см і нормою висіву 1,1 млн. шт./га. Спосіб розроблений та експериментально випробуваний відділом первинного та елітного насінництва Інституту зрошуваного землеробства НААН в 2011-2013 pp. Польові досліди і лабораторні дослідження виконувались відповідно з методикою польових досліджень та методичних рекомендацій по їх проведенню в умовах зрошення. Ґрунт дослідного поля - темнокаштановий. Попередником була пшениця озима. На час закладки досліду в орному шарі ґрунту в середньому містилось NO3 - 0,91-2,06, Р2О - 2,2-5,42, K2О - 28,5-46,5 мг/100 г ґрунту. В досліді вивчали сорт ріпаку озимого Дембо. Насіння перед сівбою протруювали препаратом Космос з розрахунку 8,0 л/т. Проведення вологозарядкового поливу за 5-6 днів до сівби поповнювало запаси вологи, покращувало технологічні якості ґрунту, провокувало проростання насіння падалиці зернових і бур'янів, які потім знищувалися передпосівною культивацією відповідно на 86,8-96,3 % та 55,3-65,2 % та сприяло гарантованому одержанню сходів культури, і їх нормальному розвитку. Культуру висівали на двох фонах обробітку ґрунту: дискування на 12-14 см та оранка на 2527 см у різні строки сівби. У перший строк в І декаду вересня, у другий строк у II декаду і у третій строк в третю III декаду вересня з міжряддям 15, 30, 60 см. За роки досліджень сходи на посівах першого строку з'явились на 6 день, другого - на 10 день, третього на 15 день після сівби. Отже, з перенесенням строку сівби поява сходів значно затягувалася. В осінній період вегетації найбільш суттєвий вплив на біометричні та біохімічні показники рослин ріпаку озимого спричинив фактор В - строк сівби. Перед входом в зиму (на 1 грудня) кількість листя на рослинах першого строку сівби становило від 10,8 до 11,1 штук, при оптимальній нормі 6-9 штук. Діаметр кореневої шийки таких рослин дорівнював 6,9-7,6 мм, що відповідало загальновідомій нормі 6-10 мм, вміст основного енергетичного матеріалу - цукру становив 5,4-5,8 % у сирій речовині. На посівах другого строку сівби кількість листя на рослинах дорівнювала 8,6-10,6 шт. Діаметр кореневої шийки становив 6,0-6,8 мм, вміст цукру був на рівні 5,6-6,3 % у сирій речовині (табл. 1). 1 UA 93844 U Таблиця 1 Біометричні та біохімічні показники рослин ріпаку озимого станом на 1 грудня (середнє за 2010-2012 pp.) Обробіток ґрунту, А Строк сівби, В І декада вересня Дискування на 12-14 II декада см вересня III декада вересня І декада вересня Оранка на 25-27 см II декада вересня III декада вересня 5 10 15 20 25 30 Ширина Кількість Діаметр Вміст цукру, міжрядь, Вага рослин, г листя кореневої % до сирої см, С шт./рослин шийки, мм речовини 15 27,7 11,0 7,4 5,8 30 26,4 10,8 7,3 5,6 60 30,8 10,7 7,4 5,6 15 20,8 9,6 6,6 6,2 30 22,1 9,1 6,4 5,6 60 18,1 8,6 6,1 5,6 15 8,3 5,9 3,9 4,4 30 5,9 5,9 3,4 4,1 60 8,5 5,7 3,5 3,4 15 25,6 11,0 7,6 5,8 30 32,0 11,0 7,2 5,4 60 35,9 11,1 6,9 5,6 15 19,3 10,3 6,8 6,1 30 20,7 10,6 6,5 6,3 60 21,1 9,6 6,0 5,7 15 8,5 6,4 4,6 4,2 30 5,2 5,8 3,4 4,3 60 6,8 6,0 3,6 3,9 Проведений облік урожаю показав, що в середньому за роки досліджень посіви ріпаку озимого з поверхневим обробітком ґрунту та оранкою не відрізнялись між собою за показником врожайності, який коливався в межах 17,5-17,7 ц/га (фіг. 1 - Урожайність насіння ріпаку озимого залежно від основного обробітку ґрунту). Однак, при розверненому аналізі видно, що врожайність насіння ріпаку змінювалась по рокам досліджень. В умовах дослідного поля дискування на глибину 12-14 см викликало зниження урожайності ріпаку озимого у сухі роки, а у вологий рік - урожайність була у межах типового року. Так, у вологому 2011 році перевагу мали посіви з безполицевим обробітком ґрунту, де врожайність насіння становила 21,6 ц/га. Проведений облік врожаю в 2012 та 2013 роках показав, що на варіантах з проведенням оранки на 25-27 см посіви ріпаку озимого сформували на 10,9-17,1 % більшу врожайність насіння, порівняно з варіантом, де проводилось дискування на 12-14 см. Оранка глибиною 25-27 см забезпечила покращення водного режиму ґрунту за рахунок акумуляції одержаної вологи від вологозарядкового поливу. Крім того, покращуючи структуру на глибину обробітку, оранка дала змогу знизити непродуктивні втрати вологи на стік та випаровування. Як наслідок сформувались більш сприятливі умови для росту й розвитку ріпаку озимого в осінній період, що дало значний приріст урожайності у порівнянні з дискуванням на глибину 12-14 см. Результатами досліджень встановлено, що строки сівби мали істотний вплив на насіннєву продуктивність ріпаку. Так, у середньому за роки досліджень, за сівби у першу декаду вересня, врожайність культури становила 20,2 ц/га. При посіві у II та IІІ декаду вересня врожайність насіння знижувалась на 15,8 % і 22,3 % та відповідно становила 17,0 і 15,7 ц/га (фіг. 2 Урожайність насіння ріпаку озимого залежно від строку сівби). Така ж закономірність простежувалась і по рокам проведення досліджень. Максимальна урожайність насіння по досліду - 28,9 ц/га, незалежно від інших вивчаємих факторів, була одержана при сівбі у першу декаду вересня у сприятливому за природнокліматичними показниками 2013 році. Погодні умови холодної пори 2011-2012 pp. виявилися надто складними для перезимівлі рослин ріпаку озимого. Як насідок врожайність насіння на посівах першого та другого строках сівби знизилась майже в 2,3-2,8 рази порівняно із середньобагаторічними показниками. 2 UA 93844 U 5 10 15 20 Для посівів третього строку сівби погодні умови осені виявилися несприятливими і перш за все за температурним режимом. Прохолодна погода з заморозками затримала розвиток рослин культури, в результаті чого вони на кінець листопада мали 3,4-4,4 листки і діаметр кореневої шийки 1,7-2,3 мм, що було вкрай недостатнім для успішної перезимівлі. Найсприятливіші умови для формування врожаю насіння ріпаку озимого створюються в тих посівах, які найкраще відповідають потребам рослин. Відомо, що оптимізація густоти посіву й площі живлення рослин бере початок із його просторового розміщення. В середньому за роки досліджень серед способів сівби, що вивчали, більш результативним виявився звичайний рядковий із шириною міжрядь 15 см та середньою врожайністю 19,5 ц/га, що перевищував широкорядні посіви з шириною міжрядь 30 см та 60 см відповідно на 9,9 % і 19,3 % (фіг. 3 - Урожайність насіння ріпаку озимого залежно від способу сівби). Відповідна закономірність була зафіксована і за роками проведення досліджень. Так, у сприятливих за агрокліматичними показниками 2011 та 2013 роках врожайність насіння ріпаку набувала найбільших показників - 23,1-24,0 ц/га на посівах звичайним рядковим способом. Навіть у несприятливому 2012 році ці посіви за врожайністю перевищували на 14,0-29,8 % широкорядні. Таким чином, одними з вирішальних складових технології вирощування ріпаку озимого на насіння, що мають значний вплив на рівень врожайності, є строк та спосіб сівби. Якщо при сівбі ріпаку озимого у І декаду вересня з шириною міжрядь 15 см урожайність насіння становила 22,0-22,8 ц/га, то за сівби у III декаду вересня, з шириною міжрядь 60 см, вона вже знижувалася на 21,1-23,2 % і становила 17,4-17,5 ц/га (табл. 2). Таблиця 2 Врожайність ріпаку озимого залежно від вивчаємих факторів, ц/га Обробіток ґрунту, А Строк сівби, В І декада вересня Дискування на 12-14 см II декада вересня ІІІ декада вересня І декада вересня Оранка на 25-27 см II декада вересня ІІІ декада вересня Ширина міжрядь, см, С 15 30 60 15 30 60 15 30 60 15 30 60 15 30 60 15 30 60 А. Оцінка істотності головних ефектів А= НІР05 В= С= В. Оцінка істотності часткових відмінностей А= НІР05 В= С= 25 2011 р. 30,1 26,2 23,5 25,1 21,8 20,9 17,6 16,0 13,3 26,4 23,0 18,7 24,0 20,5 16,9 15,4 11,5 8,2 Роки досліджень 2012 р. 2013 р. Середнє 8,1 27,8 22,0 6,9 26,1 19,7 5,1 25,1 17,9 8,3 20,9 18,1 7,1 20,0 16,3 6,0 19,3 15,4 17,1 17,4 16,8 16,4 15,9 14,6 8,5 33,6 22,8 7,5 31,1 20,5 6,4 29,8 18,3 9,2 24,7 19,3 7,7 24,0 17,4 6,5 22,3 15,2 19,6 17,5 18,9 15,2 17,9 13,1 1,9 2,9 3,3 0,8 0,6 3,3 2,8 3,6 3,3 1,4 2,1 1,3 0,6 1,2 0,7 0,3 0,2 0,2 0,9 1,5 0,6 0,3 0,5 0,3 За три роки досліджень урожайність насіння ріпаку коливалася в межах від 5,1 до 33,6 ц/га залежно від основного обробітку ґрунту, строку сівби та погодних умов року. В середньому найвищий врожай насіння ріпаку озимого - 22,8 ц/га, було одержано на варіанті з оранкою, де 3 UA 93844 U 5 10 проводилась сівба у першу декаду вересня звичайним рядковим способом з шириною міжрядь 15 см. Головними характеристиками насіннєвого матеріалу ріпаку озимого є вихід кондиційного насіння та його посівні якості (маса 1000 насінин, схожість). В середньому за роки проведення досліджень вихід кондинційного насіння ріпаку озимого коливався від 75,4 % до 88,6 % і головним чином залежав від досліджуваних факторів (табл. 3). Найвищий вихід насіння - 19,8 ц/га було отримано на варіанті з проведенням оранки та сівбою у І декаду вересня звичайним рядковим способом. Залежно від основного обробітку ґрунту вихід кондинційного насіння коливався від 11,4-19,8 ц/га за оранки до 11,2-17,1 ц/га за умов проведення поверхневого обробітку ґрунту. При цьому вихід не якісного, щуплого насіння був більший на посівах з дисковим обробітком ґрунту і становив 22,8 % порівняно з оранкою, де цей показник становив 12,9 %. Таблиця 3 Посівні якості насіння ріпаку озимого залежно від досліджуваних факторів (середнє за 2011-2013 pp.) Обробіток ґрунту, А Строк сівби, В І декада вересня Дискування на 12-14 II декада см вересня III декада вересня І декада вересня Оранкa 25-27 см II декада вересня III декада вересня 15 20 25 30 Ширина Вихід Урожайність, Маса 1000 Схожість, міжрядь, кондинційного ц/га насінин, г. % см, С насіння, ц/га 15 22,0 17,1 4,7 93,5 30 19,7 15,5 4,9 93,6 60 17,9 14,1 5,3 93,6 15 18,1 13,9 4,7 93,2 30 16,3 12,6 4,8 94,0 60 15,4 12,0 5,2 93,1 15 17,4 13,1 4,0 93,2 30 16,4 12,5 4,2 94,0 60 14,6 11,2 4,5 94,2 15 22,8 19,8 4,9 96,7 30 20,5 18,1 4,9 96,0 60 18,3 16,2 5,5 96,3 15 19,3 16,6 4,8 96,1 30 17,4 15,1 4,8 96,3 60 15,2 13,2 5,2 95,9 15 17,5 15,1 4,6 97,0 30 15,2 13,2 4,8 96,6 60 13,1 11,4 4,8 97,2 Сівба в оптимальні стоки сприяла збільшенню виходу якісного насіннєвого матеріалу. Так, при сівбі у І декаду вересня було отримано 14,1-19,8 ц/га кондинційного насіння, що на 20,7 % більше, ніж при сівбі у II декаду, та на 31,8 %, ніж у III декаду вересня. Широкорядні способи сівби ріпаку озимого сприяли зменшенню формування неякісного насіння. Так, при сівбі з шириною міжрядь 60 см вихід не кондинційного насіння становив 17,2 % порівно з 18,6 % на посівах звичайним рядковим способом. Однак за рахунок збільшення врожайності насіння ріпаку озимого з цих посівів було одержано найбільший, в середньому по фактору - 15,9 ц/га, вихід насіння, що на 9,8-22,1 % перевищував широкорядні посіви. Одним із найважливіших показників якості насіння є маса 1000 насінин, що характеризує крупність насіння. У великих і не травмованих насінин зазвичай високі показники сили росту, що має велике значення для отримання своєчасних та дружніх сходів. В наших дослідженнях після проведення вторинного очищення насіння ріпаку озимого показник маси 1000 насінин збільшився до 4,0-5,5 г, що на 8,1-27,9 % більше ніж до очистки. Залежно від досліджуваного в досліді фактора, цей показник змінювався по різному. Як видно з фіг. 4 (Посівні якості насіння ріпаку озимого залежно від основного обробітку ґрунту), проведення оранки після збирання попередника сприяє збільшенню маси 1000 насінин до 4,9 г, на відміну від поверхневого обробітку ґрунту, де цей показник становив 4,7 г. При сівбі ріпаку озимого у І декаду вересня, незалежно від обробітку ґрунту та ширини міжрядь, маса 1000 насінин становила 4,7-5,5 г. З проведенням посіву у більш пізні строки цей 4 UA 93844 U 5 10 показник зменшувався до 4,7-5,2 г за умов сівби у II декаду та 4,0-4,8 г при сівбі у III декаду вересня. Найбільший вплив на зміну маси 1000 насінин мав спосіб сівби. Так на широкорядних посівах з шириною міжрядь 60 см було сформовано насіння з найбільшими показниками, які коливались в межах 4,5-5,5 г. При вивченні лабораторної схожості насіння ріпаку озимого, яка сформувалась під впливом досліджуваних факторів, було з'ясовано, що строки та способи сівби не мали суттєвого впливу на цей показник. В середньому по фактору "строк сівби", польова схожість становила 94,9 % за умов сівби у І декаду вересня, 94,8 % - у II декаду та 95,4 % - у III декаду вересня. Посіви, де вивчали різну ширину міжрядь сформували насіння, яке не відрізнялось між варіантами досліду і становило, в середньому по фактору, 95,0-95,1 % схожих насінин. Найбільш суттєвий вплив на схожість насіння мав спосіб основного обробітку ґрунту. Як видно з фіг. 4 проведення оранки на 25-27 см сприяло формуванню більш схожого - 96,4 % насіння порівняно з поверхневим обробітком ґрунту, де цей показник становив лише 93,6 %. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб вирощування ріпаку озимого на насіння в умовах зрошення півдня України, що включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, сівбу, догляд за посівами та збирання врожаю, який відрізняється тим, що після збирання стерньового попередника під насінницькі посіви ріпаку озимого роблять дискування - перше на 10-12 см, друге - на 12-14 см, оранку на 25-27 см, за 5-6 3 днів до сівби проводять вологозарядковий полив нормою 500 м /га, після дозрівання ґрунту виконують знищення сходів падалиці озимої пшениці та зимуючих бур'янів передпосівною культивацією та сіють ріпак у першу декаду вересня з шириною міжрядь 15 см і нормою висіву 1,1 млн. шт./га. 5 UA 93844 U 6 UA 93844 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7