Олешко Тетяна Іванівна
Засіб лікування гострого періоду черепно-мозкової травми
Номер патенту: 28206
Опубліковано: 16.10.2000
Автори: Розанов Всеволод Анатолійович, Цепколенко Володимир Олександрович, Насибуллін Борис Абдулайович, Олешко Тетяна Іванівна, Клаупік Люс'єна Ернестовна
МПК: A61K 31/195, A61K 31/435
Мітки: лікування, черепно-мозкової, періоду, травми, засіб, гострого
Формула / Реферат:
Способ лечения острого периода черепно-мозговой травмы путем медикаментозной терапии, отличающийся тем, что парентерально вводят коферментно-метаболитный комплекс, включающий пиридоксаль-5'-фосфат, гамма-аминобутират и глутамат, в молярном соотношении 1:13:9,ежедневно дважды в сутки, в объеме 1,0 мл.
Спосіб лікування поліневропатій, які сполучаються з церебральними судинними дисфункціями
Номер патенту: 23878
Опубліковано: 31.08.1998
Автори: Литвиненко Анатолій Григорович, Шмакова Ярина Перівна, Гажий Ярина Миколаївна, Олешко Тетяна Іванівна, Розанов Всеволод Анатольович
Мітки: дисфункціями, спосіб, судинними, лікування, церебральними, сполучаються, поліневропатій
Формула / Реферат:
1. Спосіб лікування поліневропатій, які сполучаються з церебральними судинними дисфункціями, який полягає у використанні електрофорезу пікамілону на комірцеву зону, який відрізняється тим, що додатково трансцеребрально впливають Імпульсним низькочастотним електромагнітним полем зростаючої частоти проходження імпульсів від ЗО до 70 Гц протягом перших п'яти процедур, а далі в чергуванні через день зі сполученим електрофорезом мумійо на уражені...
Спосіб внутрішньомозкового введення речовини дрібним лабораторним тваринам
Номер патенту: 21359
Опубліковано: 02.12.1997
Автори: Розанов Всеволод Анатольович, Олешко Тетяна Іванівна, Шарапова Светлана Ерленівна, Козозоіва Ольга Олегівна, Яковлева Наталія Валеріївна
МПК: A61N 1/18
Мітки: внутрішньомозкового, речовини, лабораторним, введення, дрібним, тваринам, спосіб
Формула / Реферат:
Способ внутримозгового введения вещества мелким лабораторным животным путем вживления инородного тела, отличающийся тем, что производят канюлирование носового хода и после заживления раневой поверхности осуществляют эндоназальный электрофорез, при этом активный электрод и форетируемое вещество размещают в канюле, а пассивный электрод на затылочной области.