Спосіб закладання і формування технологічних коридорів при створенні лісових культур

Винахід відноситься до галузі лісового господарства і може бути використаний Іншими власниками лісів при організації лісових територій для створення умов ефективного проведення рубок догляду за час вирощування лісу 1 формування високопродуктивних деревостанів. Найближчим прототипом даного способу можна вважати спосіб, в якому описано закладання технологічних коридорів на природно відновлених вирубках букових лісів. Він полягає в тому, що після звільнення букового зрубу від порубочних решток І залишення його на подальше природне відновлення, площа ділянки поділяється на пасіки завширшки 30-60 м, а у відбиті в натурі коридори висаджують 2-3 ряди хвойних порід (ялини, ялиці) з наступним вирубанням Тх на новорічні ялинки [1]. Одначе цей спосіб має дуже обмежене застосування, тому що природне поновлення зрубів головними породами у більшості випадків проходить незадовільно І на 90-95% їх площ створюють лісові культури. До того ж цей спосіб не орієнтований на задоволення потреб споживачів у діловій деревині, а лише в новорічних ялинках. Вирощування у те хнологічних коридорах кондиційних новорічних ялинок вимагає ретельного догляду за грунтом, проведення трудомістких І нерентабельних освітлень, формування крон та інших заходів. Вирубують новорічні ялинки у молодому віці (8-10 років), тому Існує велика ймовірність заростання технологічних коридорів малоцінними породами. Згідно винаходу те хнологічні коридори закладаються І формуються так, що усуваються перелічені вище недоліки. При цьому забезпечується раціональне використання лісових земель, у великій кількості І в стислі терміни отримання ділових хвойних сортиментів, відпадає потреба у проведенні ретельних доглядів за грунтом І нерентабельних освітлень, повністю виключається повторне відновлення технологічних коридорів. Даний спосіб можна з успіхом застосовувати не тільки при створенні і вирощуванні букових насаджень, але й дубових, ялинових, ялицевих, соснових та Ін ших. Технічне рішення досягається тим, що в натурі кожна лісокультурна ділянка поділяється на пасіки завширшки 30-60 м. Між пасіками, з урахуванням існуючих доріг та умов конкретно? лІсокультурноТ ділянки (рельєфу, крутизни схилу, конфігурації тощо), намічують місця майбутніх технологічних коридорів. їх закладають впоперек рядів лісових культур для забезпечення вільного доступ у до дерев у рядах пасік при проведенні у майбутньому різних видів рубок та Інших лісівничих заходів. Одночасно з садінням лісових культур в пасіках у намічені технологічні коридори висаджують сіянці швидкорослих І господарсько цінних форм модрини японської (безсучкову, рівновершинну, крупношишкову, тріщино-ватоТ будо ви кори форми), Враховуючи виняткову швидкість росту І високу кон-курентоздатність модрини японської у лісових культурах, вік її садивного матеріалу не повинен бути старшим, ніж головних порід в пасіках. Розміщення садивних місць в рядах і міжряддях через 1 м. Відстань рядів модрини від пасіки не менше 1 м. Ширина технологічних коридорів при 2-рядній кулісі модрини становить 3 м, а 3-ряднІй - 4 м. В залежності від прийнятої ширини пасік і куліси висаджують 400-1000 штук на 1 га сіянців модрини японської. В 20-річних культурах вона перевищує інші породи майже у 2 рази за висотою, в 3-4 рази за діаметром І в 10 разів за об'ємом стовбура. Тому у віці 17-20 років модрину повністю вирубують, оскільки з цього віку вона починає пригнічувати І витісняти з насадження Інші породи. До цього віку модрина японська сприяє росту в змішаних культура х головним породам І їх таксаційні показники навіть вищі, ніж в культурах без неї. Після суцільного вирубування модрини формуються готові технологічні коридори, які використовують за призначенням до головної рубки насадження без додаткових витрат на їх відновлення, оскільки вони залишаються незарослими. Модрина японська при такому густому розміщенні в кулісах повністю витісняє Інші деревні породи І сама не дає парості від пня І кореневих відростків. Привентивне вирощування модрини японської на місці майбутніх те хнолокоридорів є економічно вигідним заходом. Внаслідок швидкого росту модрини скорочується в 3-4 рази кількість агродоглядів, зовсім відпадає потреба у проведенні освітлень у її кулісах. У віці 17-20 років можна заготовити біля 200 м 3/га модринової деревини при середній висоті дерев 17-21 м, діаметрі на висоті грудей -20-26 см. В такому віці отримують цінні промислові сортименти (пиловник, будівельний ліс, рудниковий стояк, баланси тощо), Заготівля таких сортиментів у віці прочисток дозволяє значно інтенсифікувати лісокористування І збільшує прибутковість лісових підприємств.