Спосіб лікування генералізованих інфекційних процесів у хірургічних хворих

Винахід відноситься до області медицини, а саме до хірургії. Відомий спосіб лікування обширних гнійних процесів, при якому крім місцевого лікування, застосовують загальну антибактеріальну терапію шляхом введення декількох антибіотиків в значно великих концентраціях парантерально (Кузин М.І. Раны и раневая инфекция. - М.: Медицина, 1990. 687с.). Але введения великих доз антибіотиків, як необхідний засіб для подавления генералізованого інфекційного процесу в організмі хворого, викликає токсико-алергичні реакції, які перешкоджують подальшому лікуванню інфекційних процесів. Найбільш близьким до заявляемого способу лікування гнійних процесів м'яких тканин, плевритів, перитонітів та інш. антибіотиками розчиненими в біологічному розчиннику ектерициді, що посилює дію деяких антибіотиків до збудників інфекції в тисячі разів. З урахуванням сінергідного ефекту (Дикий И.Л., Чуешо в В;И., Силаева Л.Ф. Методические указания "Применение ектерицида как антибактериального препарата и биологически активного растворителя антибиотиков". - Харьков, 1989) вдалось при лікуванні запально гнійних процесів скоротити дози антибіотиків в 10 - 20 разів, що запобігало виникненню токсико-алергічного впливу на організм хворого. Але даний спосіб в основному застосовується для місцевого лікування гнійних ран, та запалень порожнин. Для лікування генералізованих процесів його застосовувати не доцільно, так як цю суміш не можна вводити ні внутрішньом'язово ні внутрішньовенно. В основу винаходу поставлене завдання створення такого способу лікування, при якому за рахунок посилення антибактеріальної дії антибіотиків, здійснювати лікування генералізованих інфекційних процесів малими дозами антибіотиків, запобігаючи цим самим токсико-алергічного впливу на організм хворого. З цією метою ми запропонували та втілили в клінічну практику для лікування генералізованих інфекційних процесів у хірургічни х хворих суміш аміноглікозидних антибіотиків з блокаторами рецепторів гістаміну (дисенсибілізуючих речовин), які інгібірують синтез ДНК бактеріальної клітини, чим здійснюють блокування розвитку бактерій, їх суміш з антибіотиками застосована при лікуванні 20 хворих. Враховуючи синергідний ефект гентаміцину та дімедролу ми знижували дозу антибіотиків в 2 рази на протязі всього лікування, що дозволило запобігати токсико-алергічних реакцій, та економити дорогостоячі ліки. Поставлене завдання вирішується тим, що в спосіб лікування генералізованих інфекційних процесів вводиться застосування синергідного ефекту суміші аміноглікозидного антибіотика гентаміцину в разовій дозі 0,5мг, на 1кг, маси хворого 2 рази на добу розведеного блокатором - рецепторів гістаміну (дімедролом 1мл - 1% розчину) вн утрішиьом'язово. Курс лікування 10 діб. Приклад 1. Хворий К., 26 років, іст. хв. №2481, надійшов до травматологічного відділення Полтавської і міської лікарні, 04.12.95р. з діагнозом: післятравматична інфікована рана середньої треті лівої гомілки, бешиха, лімфангаіт, лімфаденіт, через 6 діб з моменту травми. Лікувався амбулаторно в поліклінічному відділенні. Отримував ампіцилін по 125тис. ОД. 4 рази на добу через рот та гентаміцин по 40мг 2 рази на добу виутрішньом'язово. Стан хворого суттєво не покращувався. Зберігався набряк, місцеве і загальне підвищення температури тіла, явища інфекційно-алергічної реакції навколо рани (рана 0,5 на 11 на 3см), які розповсюджувались на 10см. З 7 доби зберігаючи назначений ампіцилін по 125тис. 4р. через рот, хворому призначили гентаміцин по 0,5мг на 1кг маси (80кг) = 140мг розведений димедролом 1% - 1мл. 2 рази на добу внутрішньо-м'язово. Через 2 доби нормалізувалась температура тіла, став зникати набряк, зменшилась алергічна реакція навколо рани. На 7 добу застосування запропонованого нами способу лікування нормалізувались показники периферичної крові. Хворий виписаний з виздоровленням. Приклад 2. Хворий М., 42 роки, іст. хв. №2495, надійшов до травматологічного відділення 19.XII.1995р. з діагнозом: загноєння післятравматичної гематоми стопи (лівої). З моменту травми пройшло 6 діб. Три доби тому, під місцевим знечуленням гематому, з признаками загноєння прооперували. Рана після розтину 1,5 на 9 на 2см, на передній поверхні стопи, запальний процес розповсюдився на гомілку до середньої третини. Не дивлячись на лікування ампіциліном по 125тис. 4 рази на добу через рот та гентаміцин по 40мг 2 рази внутрішньом'язово (вага хворого 80кг), зберігалась температура тіла 37,6°C. лейкоцитоз 10,8г/л з зсуненням формули вліво, порушилась функція кінцівки. Алергічнийпроцес у вигляді дерматиту розповсюдився на гомілку. Призначення сполучення гентаміцину по 0,5мг на 1кг маси тіла, розчиненого димедролом в 1мл внутрішньом'язово на протязі трьох діб нормалізувало температуру, показники периферичної крові, зник набряк та алергічний дерматит. На 7 добу лікування рана чиста, без гнійних виділень, виражена краєва епітелізація. Створені умови для накладення вторинних швів. Хворий на 15 добу лікування виписався з відділення здоровим. Як в першому, так і в другому прикладі для місцевого лікування ран застосовували антисептичні розчини (водного хлоргексидіну), з 3 доби мазь левоміколь.