Постійно шинуючий протез

Заявляється винахід, який відноситься до медицини, зокрема до ортопедичної стоматології і стосується пристроїв для протезування при пародонтиті. Відомий пристрій, за допомогою якого здійснюється постійна фіксація рухомих зубів при пародонтиті (Гаврилов Е.И., Щербаков А.С. Кольцевая шина / Ортопедическая стоматология. М.: Медицина, 1984. - С.306), який виконаний в виді незнімної шини із системи спаяних кілець кільцева шина. Недоліком даного пристрою є відкритість ріжучого краю коронок, що приводить до проникнення слюни під кільця, із-за чого розсмоктується цемент, яким зафіксована шина, а також незадовільна естетична і функціональна конструктивність шини. Найбільш близьким до заявляемого пристрою є пристрій для постійної фіксації рухомих зубів при пародонтиті (Копейкин В.Н. Ортопетическое лечение заболеваний пародонта. - М.: Медицина, 1977. - С.116), який виконаний в виді незнімної шини із набору коронок, які спаяні між собою. Недоліком даного пристрою є нерівномірний перерозподіл жувального тиску на зуби в залежності від атрофії альвеолярного паростка (від рухомості зубів) і складність при фіксації, із-за жорсткості конструкції. Задача винаходу полягає в тому, щоб забезпечити рівномірний перерозподіл жувального тиску в залежності від атрофії альвеолярного паростка в ділянці пораженого пародонтитом зуба при спрощеній фіксації незнімної шини. Суть запропонованого винаходу в тому, що коронки з'єднані між собою з'єднанням "гребінь паз", при цьому, по центру бокової вісі-дуги з одного боку коронок виконані гребні, а на протилежному - пази. Наявність суттєви х ознак в пристрої - постійно шинуючий протез, забезпечує те хнічний результат, який виражений: - в збереженні фізіологічновертикального руху зубів при автономній фіксації коронок. Збереження фізіологічно-вертикального руху зубів, в залежності від атрофії альвеолярного паростка в ділянці кожного окремого зуба, досягнуто за рахунок не жорсткого ("вільного") з'єднання коронок у вертикальному напрямку, внаслідок чого, забезпечена незалежна (одного рухомого зуба від іншого) вертикальна стабілізація зубів. А так як при цьому усунена патологічна горизонтальна рухомість, за рахунок жорсткого з'єднання - "гребінь-паз" (входження гребня в паз) забезпечено рівномірний перерозподіл жувального тиску на зуби. Крім цього, за рахунок того, що гребні і пази виконані по центру бокової вісі-дуги, забезпечується визначена відносно дуги центровка коронок в горизонтальній площині. Отож, запропоновано новий вид з'єднання коронок, внаслідок якого одержали незнімну шину, яка є нерухомою в горизонтальній площині і зберігає фізіологічну вертикальну рухомість зубів. Разом з тим, автономна фіксація коронок, досягнута за рахунок вилучення операції - пайка коронок, що дає змогу проводити фіксацію коронок по черзі, кожної окремо, при цьому, утворення шини здійснюється шляхом входження гребня в паз чи паза в гребінь з подальшою фіксацією коронки, з допомогою вісфат-цементу. Внаслідок наявності суттєвих ознак і такого причинно-наслідкового зв'язку забезпечується рівномірний перерозподіл жувального тиску в залежності від атрофії альвеолярного паростка в ділянці пораженого пародонтитом зуба при спрощеній фіксації незнімної шини, тобто, виконується технічна задача винаходу при використанні постійно шинуючого протезу. На фіг.1 схематично зображено постійно шинуючий протез; на фіг.2 - те ж, вид зверху. Пристрій, який виконаний в виді незнімної шини, складається із набору коронок 1, з гребнями 1 і пазами 3 і опорних коронок 4 і 5 відповідно. Постійно шинуючий протез виготовляється таким чином. Відомим методом, в залежності від наявності рухомих зубів одної чи різних функціональних груп, проводять препаровку під цільнолиті коронки 1. Згодом (після основної препаровки) проводять вивчення паралельності осей зубів на одній із апроксимальних сторін, включених в шину. При цьому ціліндричною алмазною головкою, тільки з лівої чи тільки з правої сторони, виготовляються пази 2 і отримують повний анатомічний комбінований відбиток. Після цього в лабораторії виготовляється розбірна модель з супергіпсу, попередньо (перед моделюванням коронок 1) проводять перевірку паралельності пазів 2 з допомогою паралелометра. При цьому, на моделі з воску з пам'яттю форми моделюються коронки 1 так, щоб тільки з лівої, чи тільки з правої сторони був виконаний паз 2, а з протилежної гребінь 3. Тобто, кожна коронка обладнана пазом 2 і гребенем 3. Паз 2 і гребінь 3 відповідають гребню 3 і пазу 2 сусідніх коронок,таким чином, щоб між зубами був витриманий проміжок 0,22 - 0,25мм, згідно технологічних вимог. Згодом відомим способом проводять литво і обробку коронок 1. Далі у клініці проводять примірку даної конструкції і визначається центральна оклюзія та колір пластмаси. Після цього, воском моделюється вестибулярна та оральна поверхня і проводять заміну воску на пластмасу, відомим методом. Виготовлені таким чином коронки 1 з допомогою вісфат-цементу по черзі і кожна зокрема фіксується на зубах.