Спосіб корекції порушень пристінного рн трахеобронхіального дерева тіоктовою кислотою у хворих на бронхіальну астму

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до пульмонології. Внаслідок хронічного бронхозапального процесу у дихальних шляхах хворих відбувається окислювальний стрес - утворюються медіатори запалення, метаболіти кисню азоту, порушується співвідношення показників системи перекисного окислювання ліпідів - антиоксидантного захисту (ПОЛ-АОЗ), підвищується вміст білку та сіалових кислот. Останні входять до складу глікокон'югатів, що визначають щільність негативного заряду на молекулах глікопротеїнів і муцинів та змінюють рН трахеобронхіального дерева (ТБД) у хворих у лужну сторону. Для корекції пристінного рН ТБД в комплексному лікуванні хронічного бронхозапального процесу використовувався препарат імунотропної дії циклоферон [Разумний Р.В. Клініко-патогенетичні особливості і лікування хронічного обструктивного бронхіту, сполученого з артеріальною гіпертензією: Автореф. дис.... канд.. мед. наук. 14.01.02 / Луганськ, держ. мед. ун-т. - Луганськ, 2003. - 20с.]. Недоліком використання препарату циклоферон є його переважно імунотропна дія, необхідність дотримання схеми введення препарату. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб корекції пристінного рН ТБД, в якому шляхом призначення препарату тіоктової кислоти на тлі базисної терапії досягається спрощення способу при рівнозначному досягненні нормалізації пристінного рН ТБД. Поставлена задача вирішується тим, що у способі корекції порушень пристінного рН ТБД у хворих на бронхозапальні захворювання, що полягає у застосуванні циклоферону на тлі базисної терапії, згідно з корисною моделлю, застосовують тіоктову кислоту у фармакопейно допустимій дозі та режимі. Препарат тіоктової кислоти має значно ширший, ніж циклоферон, діапазон дії. Тіоктова кислота є донатором тіолових груп, що забезпечує безпосередню інактивацію вільних радикалів, тобто вона є своєрідною пасткою для них, має дезінтоксикаційний ефект, здатність регулювати клітинний метаболізм, надавати імуномодулюючу дію [В.Д. Лукьянчук, О.Д. Немятых. Современный взгляд на фармакологию a - липоевой кислоты (берлитиона) // Журн. практичн. лікаря. - 2003. - №3. - С.61-64]. Препарат має дозвіл Фармакологічного комітету МОЗ України для клінічного застосування. Спосіб здійснюється таким чином: хворий на бронхіальну астму (БА) отримує лікування тіоктовою кислотою у дозі 300мг внутрішньовенно вранці і 1 таб. (300мг) ввечері протягом 10 діб на тлі базисної терапії. Оцінка корекції рН у бронхах та трахеї хворих на БА під впливом терапії тіоктовою кислотою проводилася шляхом визначення показників рН ТБД на симетричних ділянках ТБД: киль трахеї, шпора верхньодольового бронха праворуч і ліворуч, устя середньодольового бронха, устя сегментарного бронха праворуч і ліворуч, устя субсегментарних бронхів праворуч і ліворуч з визначенням градієнту „киль трахеї - устя субсегментарних бронхів" праворуч і ліворуч - під час бронхоскопії [Путинцев В.И., Разумный Р.В., 01; Путінцев В.Г., Разумний Р.В., 02]. Наводимо конкретні приклади здійснення способу. Приклад 1. При застосуванні циклоферону у хворих з бронхозапальними процесами (хронічний обструктивний бронхіт) на тлі базисної терапії після курсу лікування величина рН зменшувалася на 3%, складаючи в аналогічній селективній ділянці ТБД при однаковій поширеності і активності ендобронхіту (6,75±0,07). При виписці зі стаціонару величина рН у ділянці карини трахеї не відрізнялася від аналогічних значень рН у практично здорових осіб. Приклад 2. Хвора М., 48 років з важкою БА, історія хвороби №30273/808, находилася на лікуванні у алергологічному відділенні Луганської обласної клінічної лікарні, отримувала базисну терапію з додаванням тіоктової кислоти протягом 10 діб у дозі 300мг внутрішньовенно вранці і 1 таб. (300мг) ввечері. До лікування рівень рН у ділянці киля трахеї - складав 6,69, у шпори верхньодольового бронха праворуч і ліворуч - 6,65. Після курсу лікування з додаванням тіоктової кислоти рН у ділянці киля трахеї дорівнювала 6,51, у шпори верхньодольового бронха праворуч - 6,50, ліворуч - 6,45. Дослідженню підлягали 23 хворих на важку БА. У пацієнтів під час бронхоскопії проводилось визначення пристінного рН у ділянці каріни трахеї, у шпори верхнього долевого бронха праворуч і ліворуч, у шпори серднього долевого бронха, у нижньодолевому бронхі праворуч і ліворуч, у симетричних ділянках сегментарних і субсегментарних бронхів. Усі хворі були розподілені на 2 групи: І групу (11 хворих), яка отримувала базисну терапію, і ІІ групу (12 хворих), в якій до базисної терапії додавалася тіоктова кислота у дозі 300мг внутришньовенно вранці та 1 таб. (300мг) ввечері протягом 10 діб. Дослідження проводилось до і після лікування. Контрольну групу склали 30 здорових осіб, співставимі за полом і віком. У здорових осіб результати досліджень показали, що показники рН на симетричних ділянках суттєво не відрізняються. Більш високі значення показників (лужне середовище) - були зареєстровані у проксимальних відділах: рН у ділянці киля трахеї дорівнювала (6,51±0,02), у шпори верхньодольового бронха праворуч (6,48±0,02), ліворуч - (6,44±0,01), у устя середньодольового бронха - (6,41±0,02), у устя сегментарного бронха праворуч (6,37±0,02), ліворуч (6,36±0,03), у устя субсегментарних бронхів - праворуч (6,32±0,02), ліворуч (6,31±0,02). Градієнт „киль трахеї-устя субсегментарних бронхів" - праворуч (1,03±0,02), ліворуч - (1,03±0,02). У хворих І групи до лікування всі показники рН у ТБД, окрім устя субсегментарних бронхів праворуч, були достовірно (Р