Спосіб лікування хворих на бронхіальну астму

Спосіб лікування хворих на бронхіальну астму тяжкого перебігу, що полягає у застосуванні препаратів для корекції показників імунного статусу на тлі базисної терапії, який відрізняється тим, що використовують тіоктову кислоту у фармакопейно допустимих дозі та режимі. (19) (21) 20041109255 (22) 11.11.2004 (24) 15.03.2007 (46) 15.03.2007, Бюл. № 3, 2007 р. (72) Победьонна Галина Павлівна (73) Победьонна Галина Павлівна 3 21155 поновано тіоктову кислоту. Новим у пропонованому винаході є використання препарату тіоктової кислоти для підвищення ефективності лікування хворих на БА. Спосіб здійснюється таким чином: хворий на БА отримує лікування тіоктовою кислотою у дозі 300мг внутрівенно вранці і 1таб. (300мг) ввечері протягом 10 діб на тлі базисної терапії. Наводимо конкретні приклади здійснення способу. Приклад 1 При лікуванні хворих на БА вони на тлі базисної терапії отримували інгаляції 0,005% розчину мірамістину і через 30хв. відвідували іонотрон. Курс лікування 15-20 процедур. До лікування рівень IL-1, IL-4, ΦΗΠ-a у сироватці крові був значно підвищеним і дорівнював відповідно (354,1±123,1)пг/мл, (127,2±60,0)пг/мл, (114,3±34,23)пг/мл. Після лікування рівні IL-4, ΦΗΠ-a відновлювалися до норми (наприклад, IL-4 складав (19,4±3,1)пг/мл, при нормі (25,0±1,5)пг/мл, a IL-1 оставався підвищеним. Приклад 2 Хвора Д., 43р., з важкою БА (IV), історія хвороби №23247, находилася на лікуванні у алергологічному відділенні Луганської обласної клінічної лікарні, не переносить інгаляції, тому, що вони викликають у неї напад ядухи, - отримувала базисну терапію з додаванням тіоктової кислоти протягом 10 діб у дозі 300мг внутришньовенно вранці і 1таб. (300мг) ввечері. До лікування рівні цитокінів IL-1b, IL-4, ΦΗΠ-a у сироватці крові становили, відповідно, - 620,0пг/мл; 165,0пг/мл, 170,0пг/мл. У конденсаті вологи видихуваного повітря (КВВП) відповідно: 75,0пг/мл, 65,0пг/мл і 48,0пг/мл, рівень СМП у сироватці крові - 0,75г/л, у сечі 8,3г/л, у КВВП - 0,61г/л, рівень NOx складав: у сироватці крові 18,3мкмоль/л, у КВВП - 21,6мкмоль/л, оксидантно-антиоксидантний індекс становив 1,37. Показники рН у ТБД: киль трахеї - 6,61, у шпори верхньодольового бронха праворуч і ліворуч 6,65, устя середньодольового бронха 6,46, у устя сегментарного бронха праворуч і ліворуч - 6,54, у устя субсегментарних бронхів праворуч 6,44 і ліворуч - 6,40. Після курсу лікування з додаванням до базисної терапії тіоктової кислоти рівні цитокінів складали: у сироватці крові - IL-1b - 130,0пг/мл (у здорових 43,2±2,5пг/мл), IL-4 - 51пг/мл (у здорових 46,5±5,2пг/мл), ΦΗΠ-a - 35пг/мл (у здорових 41,3±6,5пг/мл). У КВВП показники цитокінів дорівнювали, відповідно: IL-1b 37,0пг/мл (у здорових 18,0±2,1пг/мл), IL-4 - 15,0пг/мл, ΦΗΠ-a - 25,0пг/мл (у здорових - 22,6±4,1пг/мл). Крім того, у КВВП пацієнтки зменшився оксидантно-антиоксидантний індекс (0,71), нормалізувався рівень метаболітів оксиду азоту (6,5мкмоль/л у сироватці крові та 9,1мкмоль/л у КВВП), середньомолекулярних пептидів (у сироватці крові - 0,61г/л, у КВВП - 0,39г/л, у сечі - 4,8г/л), всі показники рН ТБД дорівнювали таким у здорових осіб. Покращання загального стану хворої відбулося на 5-й день перебування в стаціонарі. Дослідженню підлягали 23 хворих на важку БА. У пацієнтів у КВВП досліджувалися загальна 4 оксидантна та антиоксидантна активність [B.C. Камышников, 2000], вміст пептидів середньої маси (СМП) за методикою Николайчик В.В. із співавт. (1991), у КВВВ та сироватці крові - метаболітів оксиду азоту (NOx) [П.П. Голиков, 2000; L.С. Green, 82], інтерлейкінів (IL) прозапальних (IL-Ιb, ФНП-a) та протизапальних (IL-4) за допомогою наборів для імуноферментного аналізу (ІФА) спектрофотоколориметричним методом твердофазного ІФА з використанням пероксидази хрону у якості індикаторного фермента, визначалася рН трахеобронхіального дерева (ТБД) [Путинцев В.И., Разумный Р.В., 01; Путінцев В.Г., Разумний Р.В., 02], аналізувалися історії хвороб щодо термінів покращання стану хворих та тривалості їх перебування в стаціонарі. Усі хворі були розподілені на 2 групи: І груп у (11 хворих), яка отримувала базисну терапію, і II групу (12 хворих), в якій до базисної терапії додавалася тіоктова кислота у дозі 300мг внутрівенно 1 раз на добу вранці та 1таб. ввечері протягом 10 діб. Дослідження проводилось до і після лікування. Контрольну групу склали 30 здорових осіб, співставимі за полом і віком. У здорових осіб результати досліджень показали, що показники оксидантної і антиоксидантної активності КВВП складали відповідно (0,10±0,18)% і (8,1±0,3)%, співвідношення показників (0,012±0,010). В умовах базисної терапії у хворих І групи визначалась тенденція до зменшення активності оксидантних і антиоксидантних процесів. У всіх хворих указаної групи в зазначені терміни перебігу захворювання спостерігався дифузний катаральний ендобронхіт. У цих хворих у періоді загострення захворювання та при виписуванні зі стаціонару показники складали відповідно до лікування (9,4±0,78)% і (11,8±1,3)%, після лікування (7,9±0,37)% і (10,8±1,2)%, у здорових осіб (0,10±1,18)% і (8,1±0,3)%, Ρ