Спосіб тимпанопластики при відсутньому джерельці молоточка

Винахід відноситься до медицини, а саме до оториноларингології, i може бути використаний при тимпанопластиці у хворих з відсутнім молоточком або його держальцем. Однією з важливих умов відновлення Слуху у хвори х, хронічним гнійним середнім отитом є наявність держальця молоточка [Harner S. Facer G., McDonald Т. Experlens with a polyethelene total ossicular replacement protheses/VArch. Otolaryng. - 1979. -Vol. 105 N 3. - P 137-139; Helms J. Die Wiederherstellung der schallpitunskette//H.N.O. - 1983. -31. -2. - S. 37-44; Goodhill J., Gussen R. The fate of ossicular allograft in tympanopiasty/ZLaryngoscope. -1983. - Vol. 93, 5. - P. 578-582; Baril С et al. Resultats fonctionnels d«s ossiculoplasties. A propos de 216 casJ/Artfl, Otolaryng. Chir. cervicovac. - 1988. - Vol 105, 1. - P. 69-76]. Держальце молоточка служить пунктом, до якого фіксуються елементи звукопровідної системи (колумела, тотальний чи частковий протез слухо вих кісточок та Інш.). Але у багатьох хворих молоточок або лише його держальце відсутні, що значно затрудняє відновлення слуху. Для пластичного відтворення барабанної перетинки при хронічних гнійних середніх отитах матеріалом вибору вважаються власні тканини хворого [Преображенский H.A. VIII Всесоюзный съезд оториноларингологов СССР.//Вестник оториноларингологии. - 1983. - А. -С. 70-77; Иськив Б.Г. Применение меато-тимпанопластики в комплексном лечении больных хроническим гнойным отитом// Методические рекомендации. — Киев. — 1984; Сушко Ю.А. Некоторые аспекты IV типа тимпанопластики//Журн. ушн., нос. и горл, болезней. - 1985. - 6. - С. 61-65; Tos M. Stability of tympanoplasty based on late results//O.R.L - 1980. - Vol. 42, 3. - P. 171-183; Paparella M., Jung T. Intact bridge tympanomastoidectomy - combining essential features of open ör dozed prosedures//J.Laryngeal. Otol. -1983. -Vol. 977. - P. 579-585; Adklns W.Y., White В. Type tympanoplasty: Influencing factorsZ/Laryngoscope. - 1984. -Vol.94.-n 7.-P. 916-918]. Відомий спосіб тимпанопластики при вкороченні держальця молоточка [McEl veen J. Operative Challenges in Otolaryngology head and neck surg. Edited by H. Pillsbury, M. Goldsmith/Chicago, London, Boca Raton. -1990. P. 59-65], коли задню частину верхнього відділу фасціального трансплантату заводять за кістковий виступ латеральної стінки атика. Недоліком цього метода є те, що у пацієнтів з зруйнованою патологічним процесом латеральною стінкою атика або після радикальної операції на вусі використати цей метод неможливо. Крім того, при цьому способі не відтворюється держальце молоточка 1 відповідно, не відтворюється структура, до якої можна було б фіксувати елементи звукопроведення. В основу винаходу поставлене завдання розробити спосіб, який би дозволив поряд з відновленням барабанної перетинки створити структуру, яка б виконувала функцію відсутнього держальця молоточка І цим самим - виконати більш досконалий варіант слухопокращуючої операції ! підвищити ефективність лікування хворих. Суть способу полягає у тому, що для закриття перфорації барабанної перетинки використовують фасціальний трансплантат, згідно з винаходом у товщі фасціального трансплантату створюють канал, у який вводять кістковий стовпчик; трансплантат зі стовпчиком вкладають у барабанну порожнину так, щоб стовпчик знаходився вертикально у верхні х відділах барабанної порожнини, не торкаючись кісткових її стінок. Послідовність виконання способу: у товщі фасціального трансплантату, виконують сліпий канал в напрямку від периферії до центру, вісь каналу паралельна площині поверхні трансплантату. У канал вводять стовпчик з ауто- чи гомологічної кістки. Стовпчиком може бути фрагмент кортикального шару сосковидного паростку чи зовнішнього слухового проходу хворого, частина консервованих гомолоіічних слухови х кісточок, чи кортикального шару трубчастих кісток. Після формування меатотимпального клаптя таке сполучення аутофасції з кістковим стовпчиком вводять у барабанну порожнину так, щоб стовпчик розміщувався вертикально, у верхній частині фасціального трансплантату, приблизно у положенні, яке займає держальце молоточка в нормі. Стовпчик повинен бути вільним, тобто не мати контакту з стінками порожнини для попередження його фіксації та порушення звукопроведення. Приклад.У хворої Ш. (Історія хвороби 01/00220, у ЛОР-вiдділi Тернопільської обласної лікарні) з субто тальною перфорацією лівої барабанної перетинки 2 роки тому виконано тимпанопластику по загальноприйнятій методиці [Вульштейн х. Слухо улучшающие операции. М., 1972], але слух погіршився через те, що неотимпанальна мембрана втягнулась i вікно пресінка виявилось поза повітряною порожниною, крім того у нижніх відділах барабанної перетинки утворилась перфорація. 25.03.94 хворій виконано тимпанопластику по запропонованій методиці: у товщині ауто фасціального трансплантата, отриманого з фасції м'язів гомілки, утворено сліпий канал, в який введено стовпчик, вирізаний з фрагменту кортикального шару зовнішнього слухорого проходу. Після формування меатотимпанального клаптя це сполучення ауто фасції з аутокістковим стовпчиком ввели у барабанну порожнину так, щоб стовпчик розміщувався вертикально, у верхній частині фасціального трансплантату. Ззовні трансплантат вкрито меаютимпанальним клаптем. Зовнішній слуховий прохід тампоновано. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Хвора обстежена через 8 місяців після операції: перфорація барабанної перетинки відсутня, у верхніх відділах "рухомої мембрани просвічувався тяж, який нагадував держальце молоточка; функція слуху покращилась. Заявлений спосіб був успішно використаний у трьох хворих з субто тальною перфорацією барабанної перетинки І відсутнім держальцем молоточка.