Спосіб виконання атипової папілотомії

Корисна модель відноситься до області медицини, зокрема до хірургії і може бути використана при виконанні ендоскопічних транспапілярних ендобіліарних втр учань. Відомий спосіб виконання атипової папіллотомії, який включає розсічення даху ампули великого сосочка дванадцятипалої кишки торцевим папіллотомом з подальшим виконанням транспапілярних ендобіліарних втр учань. [Алиев М. А., Сейсембаев М. А., Байжанов С. Ш. и др. Двухэтапная атипичная папиллосфинктеротомия // Материалы Российского симпозиума «Внутрипросветная Эндоскопическая хирургия». -М., 1998. - с.26-27]. Недоліком цього способу є велика кількість ускладнень таких як гострий панкреатит, кровотеча з папіллотомної рани та заочеревинна перфорація стінки дванадцятипалої кишки. Задачею корисної моделі є розробка такого способу виконання атипової папіллотомії, який за рахунок розсічення ампули великого сосочка дванадцятипалої кишки трьома повздовжніми розрізами, та при виникненні складності у контрастуванні жовчної чи панкреатичної протокових систем, передбачає виконання ендоскопічної панкреатикохолангіографії через 2-3 доби після відторгнення коагульованих тканин ампули сосочка, забезпечував би зниження кількості ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що в способі виконання атипової папіллотомії, який включає розсічення ампули великого сосочка дванадцятипалої кишки торцевим папілотомом, згідно з корисною моделлю, розсічення ампули великого сосочка дванадцятипалої кишки виконують трьома повздовжніми розрізами які починають від 11, 12 та 13 годин умовного циферблата на даху ампули та закінчують біля вічка сосочка, при візуалізації отвору жовчного і панкреатичного протоків одразу виконують ендоскопічну панкреатикохолангіографію, а при виникненні складності у контрастуванні жовчної чи панкреатичної протокових систем ендоскопічну панкреатикохолангіографію виконують через 2-3 доби після відторгнення коагульованих тканин ампули сосочка. Розсічення сосочка торцевим папілотомом трьома повздовжніми розрізами, які починають від 11, 12 та 13 годин умовного циферблата на даху ампули та закінчують біля вічка сосочка, а також при виникненні складності у контрастуванні жовчної чи панкреатичної протокових систем, виконання ендоскопічної панкреатикохолангіографії через 2-3 доби, після відторгнення коагульованих тканин ампули сосочка, призводить до зниження кількості ускладнень, так як значно покращуються умови візуалізації отворів жовчного та панкреатичного протоків. Вказані у формулі корисної моделі терміни виконання панкреатикохолангіографії через 2-3 доби вибрані по результатам клінічних спостережень 9 хворих. Спосіб виконують таким чином: виконують дуоденофіброскопію, візуалізують великий сосочок дванадцятипалої кишки, канюлюють його з метою контрастування жовчного чи панкреатичного протоків. Після невдалих спроб контрастувати протоки типовим канюляційним методом виконують три повздовжніх розріза торцевим папілотомом в режимі «різання - коагуляція» які починаються від 11, 12 та 13 годин умовного циферблата на даху ампули великого сосочка дванадцятипалої кишки під керкрінговою складкою, та закінчують біля вічка сосочка. При візуалізації отвору жовчного і панкреатичного протоків одразу виконують ендоскопічну панкреатикохолангіографію. Якщо виникають складнощі в контрастуванні необхідної з протокових систем, то ендоскопічну панкреатикохолангіографію виконують через 2-3 доби після відторгнення коагульованих тканин ампули сосочка. Далі виконують необхідні ендоскопічні транспапілярні ендобіліарні втручання. Приклад. Хворий К., поступив у клініку 18 квітня 2006 року, історія хвороби №2349. При обстеженні виявлено: ЖКБ. Хронічний калькульозний холецистит. Холедохолітіаз. Дуоденофіброскопія. Великий сосочок дванадцятипалої кишки не збільшений, знаходиться в порожнині біля соскового дивертикула. Виконати типову папіллотомію не вдалось. Виконали три повздовжніх розрізи торцевим папілотомом в режимі «різання - коагуляція» які починали від 11, 12 та 13 годин умовного циферблата на даху ампули великого сосочка дванадцятипалої кишки під керкрінговою складкою, та закінчили біля вічка сосочка. Після кількох невдалих спроб виконати панкреатикохолангіографію втр учання припинили. Через 2 доби після відторгнення коагульованих тканин ампули сосочка виконали дуоденофіброскопію, візуалізували папілотомну рану і одразу контрастували загальну жовчну протоку, виконали типову папілотомію, літотрипсію, літоекстракцію. 24 квітня лапароскопічна холецистектомія. В післяопераційному періоді ускладнень не спостерігали. Хворий виписаний на амбулаторне лікування на третю добу після операції. За запропонованим способом проліковано 9 хворих, ускладнень у яких не виявлено. Тим часом як у 9 хворих пролікованих за способом найближчого аналога, у 1 хворого мало місце ускладнення у вигляді гострого панкреатиту, у 2 - кровотеча з папілотомної рани. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволяє зменшити частоту післяопераційних ускладнень.