Спосіб одержання комплексного рідкого органо-мінерального добрива

Корисна модель відноситься до виробництва екологічно чистих добрив на основі меляси і його застосування, а саме для основного внесення під зернові та овочеві культури, цукрові, кормові та столові буряки, а також для позакореневого підживлення з метою збільшення кількості та якості врожаю та підвищення родючості ґрунту. Меляса - доброякісний відпадок цукрового виробництва (4 клас безпеки) і в своєму складі містить макро- і мікроелементи живлення, а також органічні речовини. В перерахунку на суху масу, масова частка поживних елементів (%) складає: органічні речовини - до 50; азоту - 2,8...3,3; фосфору -0,05...0,15; калію - 12,0...15,0; мікроелементи, мг/кг сухої маси: мідь -10; кобальт -5; цинк -23; марганець -40. Відомий спосіб застосування меляси як рідкого добрива для вирощування цукрових буряків, моркви, масляничних культур [Raffinate is available now from British Sugar's Wissington factory //Spring 2004, V.72, №1]. Основним недоліком способу є те, що меляса як комплексне добриво застосовується в основному як джерело калію, а азот, що знаходиться в органічній формі, стає доступним по мірі мінералізації і лише певна його частина може бути доступна в перший рік. Застосування такого добрива вимагає значних економічних витрат, що пов'язано із незначним вмістом калію (К2О-80кг/т) і азоту (10кг/т). Корисною моделлю ставиться завдання створення способу одержання комплексного рідкого органомінерального добрива на основі меляси зі збалансованим вмістом елементів живлення. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що у способі одержання рідкого комплексного органо-мінерального добрива, що включає використання меляси, згідно корисній моделі для одержання збалансованого макроелементами рідкого добрива до меляси додають водорозчинні азот-, фосфор- та калієвмісні мінеральні добрива у співвідношеннях, мас.%: азоту загального 4...8; фосфору загального, Р2O5 3...7; калію загального, К2О 6...10. Пропонується використання меляси як основи бакової суміші до якої додаються у певних співвідношеннях водорозчинні солі, які містять макроелементи живлення. Цей процес здійснюється двома способами. 1-й спосіб. До розчину меляси додають у певних кількостях розчинні солі, що містять мікроелементи живлення з тим, щоб досягти заданого співвідношення N:P:K. Як азотні добрива використовують аміачну селітру, карбамід (сечовину), як калійні - хлорид калію, сульфат калію, як фосфорні - амофос, подвійний суперфосфат. Приклад застосування способу 1. До 100кг меляси додають при неперервному перемішуванні в такій послідовності: 1. води -50кг; 2. аміачної селітри -20кг до повного розчинення; 3. сульфату калію -8кг до повного розчинення; 4. амофосу -22кг до повного розчинення. Одержують збалансоване комплексне рідке добриво із заданим вмістом елементів живлення у співвідношенні N:P:K=1:1:1 із вмістом (мас.%): загального азоту 6,3 фосфору (P2O5) 5,9 калію (К2О) 6,2 Змінюючи масові кількості солей можна отримати добриво із іншим заданим співвідношенням N:P:K. 2-й спосіб. До розчину меляси додають концентровані водні розчини різних солей у певному співвідношенні. Приклад застосування способу 2. До 100кг меляси додають при неперервному перемішуванні в такій послідовності: 1. карбамід, 22%-й розчин -40кг; 2. амофос, 20%-й розчин -60кг. Одержують збалансоване комплексне рідке добриво з заданим вмістом елементів живлення у співвідношенні N:P:K=1,4:1,0:1,4 із вмістом (мас.%): загального азоту 4,0 фосфору (Р2O5) 3,0 калію (К2О) 4,0 Змінюючи концентрації солей та масову частку їх розчинів отримують добрива із заданим співвідношенням N:P:K. Масову частку і кількість вказаних солей беруть із розрахунків, необхідних при вирощуванні тієї чи іншої культури на певних ґрунтах. Масова частка (%) поживних елементів в запропонованому способі одержання рідкого добрива складає: азоту загального 4...8 фосфору загального, Р2O5 3...7 калію загального, К2О 6...10 Масова частка органічної речовини в перерахунку на суху речовину – не менше 25%.