Спосіб визначення кількості бактерій, які знаходяться у повітрі виробничих приміщень

Корисна модель стосується медичної та ветеринарної мікробіології і може бути використаний в науководослідних і виробничих лабораторіях медичною та ветеринарного профілю для визначення кількості мікроорганізмів в повітрі виробничих приміщень. У медичній та ветеринарній мікробіології відомі способи оцінки кількості мікроорганізмів в повітрі виробничих приміщень та живильні середовища для їх виділення . Найбільш близьким аналогом до заявленого способу є спосіб визначення кількості бактерій, які знаходяться у повітрі виробничих приміщень, т.з. седиментаційний спосіб Коха, який передбачає, приготування живильного середовища, посів бактерій з повітря на вирощене живильне середовище і витримку посівного матеріалу у термостаті при температурі 36°С протягом 48 годин. За даним способом як живильне середовище використовують м'ясопептонний агар (МПА). Чашки Петрі з МПА, ставлять у різних місцях приміщення і відривають на 5 хв., а потім закривають. На кришці відмічають місце відбору. Потім чашки з посівами на МПА витримують у термостаті при температурі 37°С протягом 48год. для визначення загальної кількості бактерій. Мікробне число повітря визначають після підрахунку колоній, що виросли, використовуючи правило Омелянського. Підраховують кількість колоній, що виросли на середовищах і роблять розрахунки на 1м 3 повітря. За Омелянським на площу 100см 2 протягом 5хв. осідає така кількість мікроорганізмів, яка міститься в 10л. повітря [див. Асонов Н.Р. Практикум по микробиологии. М. Агропромиздат, 1998. С.72-75]. Головним недоліком найближчого аналогу способу є тривалий строк для вирощення бактерій і навіть через 48 годин не всі бактерії проростають на МПА і отримані результати є заниженими (не об'єктивними). В основу корисної моделі покладено завдання створити такий спосіб визначення кількості бактерій, які знаходяться у повітрі виробничих приміщень, у якому шляхом додаткової обробки посівного матеріалу досягається зменшення строку, необхідного для вирощування бактерій, що обумовлює скорочення часу визначення кількості бактерій з одночасним підвищенням чутливості способу, що підвищує ступень об’єктивності одержаних результатів. Для вирішення завдання запропонований спосіб визначення кількості бактерій, які знаходяться у повітрі виробничих приміщень, що включає приготування живильного середовища, посів бактерій з повітря на вирощене живильне середовище і витримку посівного матеріалу у термостаті при температурі 36°С, у якому, згідно з корисною моделлю, перед витримкою в термостаті, посівний матеріал обробляють електромагнітним опроміненням протягом 30-60хв. а витримку в термостаті здійснюють протягом 24 годин. За рахунок електромагнітного опромінення, яке є стимулятором, відбувається скорочення тривалості інкубування матеріалу з одночасним підвищенням чутливості методу, і як результат - значне скорочення тривалості досліджень на 50%. Конкретні приклади виконання способу. Приклад 1. Досліди проводили на живильному середовищі, яке містить у мас.%: агар-агар 1,0; сухий ферментативний пептон 3,0; Nestogen 0,5; вода решта. Паралельно готували мясопептонний агар за загальноприйнятою методикою (прототип). Визначення бактерій повітря в приміщенні проводили за способом Коха. Приготовлені чашки Петрі з контрольним (прототипом) і дослідним середовищем ставили у різних місцях приміщення разом контрольне і дослідне середовище і відкривали на 5 хвилин, а потім закривали. Дослідні чашки з посівами обробляли електромагнітним опроміненням, з потужністю 8герц, 50Вт. протягом 30 хвилин, після чого термостатували 24-48 години при температурі 36±1°С. Облік результатів проводили через 24 та 48 годин. Мікробне число повітря визначали після підрахунку колоній, що виросли, використовуючи правило Омелянського. Підраховують кількість колоній, що виросли на середовищах і робили розрахунки на 1м 3 повітря. За Омелянським на площу 100см 2 протягом 5хв. осідає така кількість мікроорганізмів, яка міститься в 10л. повітря. В результаті оцінки (через 24год інкубації в термостаті) в літній період число мікроорганізмів у 1м 3 повітря в закритому приміщені становила в тис/м 3 з використанням прототипу (МПА)-2,45±0,31м.т., тоді як на запропонованому середовищу цей показник становив - 3,89±0,20м.т. Така ж закономірність спостерігалась і через 48год. інкубації в термостаті контрольного і дослідного середовища, тобто на контрольному було 3,17±0,26м.т., а на дослідному показник майже не змінився 3,91±0,24м.т., що вказує на стимуляційні властивості запропонованого методу. Слід визначити, що на кінець третьої доби на дослідному середовищі з'явився газонний ріст, а на прототипному середовищі збільшились в діаметрі колонії. Приклад 2. Методика досліджень проводилась по схемі, як в прикладі 1, але кількість компонентів була середньою в межах зазначених інтервалів. Так для живильного середовища ця кількість складала, мас.%: агар-агар 1,5; сухий ферментативний пептон 4,0; Nestogen 0,5; вода решта. Дія електромагнітного опромінення була протягом 40хв. при 8герц і 50Вт. Результати досліджень в порівнянні з прикладом 1 суттєвої різниці не мали. Приклад 3. Методика досліджень проводилась по схемі, як в прикладі 1, але кількість компонентів в живильному середовищі була максимальною в межах зазначених інтервалів. Так для живильного середовища ця кількість складала, мас.%: агар-агар 2,0; сухий ферментативний пептон 6,0; Nestogen 1,0; вода решта. Дослідні чашки обробляли електромагнітним опроміненням з потужністю 8герц, 50Вт. протягом 60 хвилин, після чого термостатували. В результаті досліджень встановлено, що ріст колоній через 24 години був більш інтенсивний, ніж у прикладі 1 на дослідних чашках, але по кількості отриманих колоній достовірно значущої різниці не спостерігалось. Газонний ріст з'явився на другу добу на дослідних чашках Петрі. Запропонований спосіб скорочує термін дослідження і є досить зручним для виробничих, науково-дослідних лабораторій ветеринарного та медичного профілю.