Застосування насичених та ненасичених карбонових кислот та їх похідних як розчинника асфальтопарафінових відкладень

Корисна модель відноситься до нафтодобувної та нафтопереробної промисловості, зокрема до очистки від асфальто-парафінових відкладень нафтопроводів, ємностей, танкерів, насосокомпресорних труб, призабійних зон свердловин, транспортного та переробного обладнання, тощо. Є багато способів та засобів з використанням синтетичних розчинників для очистки обладнання від парафінів та асфальтенів (1). Недоліками цих способів є їх токсичність, висока ціна та тимчасова дія. Завдання корисної моделі: знайти розчинники, які не мали б таких недоліків які вже є у промисловості. Поставлене завдання вирішили шляхом застосування продуктів олійно-жирової промисловості: олія ріпаку, льону, сої, соняшнику, бавовни, ріцини, тобто за рахунок застосування відомих матеріалів. В якості розчинника пропонуються складні ефіри карбонових кислот або композиції на основі ефірів карбонових кислот плюс аміди карбонових кислот у співвідношенні 1:0,1-0,5, або ефіри карбонових кислот плюс насичені або ненасичені вуглеводи у співвідношенні 1:0,1-0,5-0,1-1. Технологія виробництва цих речовин є у промисловості під назвою біотопливо та його модифікації, тому наша корисна модель відноситься до застосування відомих у олійножировій промисловості речовин у нафтодобувній та нафтопереробній промисловості в якості розчинника асфальто-парафінових відкладень. Оскільки нафта кожної свердловини має свій унікальний склад, то відкладення теж мають свій унікальний склад. Проведені експерименти на дослідному стенді: труба-насос-ємність-труба підтвердили це і показали, що для кожного об'єкта треба підбирати свій склад розчинника. Наш корисна модель дає таку можливість. Як наприклад приводимо знайдений склад розчинника для свердловини №304 Селюковського нафтового родовища Прилуцької нафторозвідувальної експедиції HAK "Надра України": метилові ефіри кислот: гептан карбонової 812%, пальметинової 8-12%, астеаринової 8-12%, ейказанової 10-14%, лінолевої 6-8%, лінеленової 8-25%, діетаноламіленолевої 3-5%, діетаноламідстеаринової 2-4%. Великий діапазон жирокислотного складу продуктів олійножирової промисловості дозволяє на основі їх ефірів з додатком інших сполук підбирати такі модифікації (торгові марки), які можуть задовольнити будь яких замовників. Корисна модель була випробувана у дослідно промислових умовах під торговою маркою "ТВН" з такими вихідними даними: зовнішній вигляд - рідина; колір - від янтарного до коричневого; запах - специфічний, не подразнюючий; в'язкість кінематична при +20°С - 8-9сСт; відносна густина при +20°С - 0,8-0,98г/см 3; температура кипіння - 100°С; температура плавлення - 120°С; розчинність: у воді не розчиняється, у нафті та органічних розчинниках розчиняється; не токсична та еколого безпечна. При випробуванні виявилось що після очистки на стінках обладнання залишається плівка, яка довго перешкоджає відкладенню асфальто-парафінових відкладень та інших сполук. Суть корисної моделі та те хнічний результат: запропоновані розчинники для розчинення та відділення від поверхні обладнання асфальто-парафінових відкладень дають змогу збільшити видобування нафти, строк експлуатації обладнання, зменшити витрати на технічне обслуговування та ремонт обладнання. Тому HAK "Надра України" запропонували продовжити дослідно промислові роботи по використанню розчинника у 2007 році. Література: 1. Обзор деятельности НИИНЕФТЕПРОМХИ М. 2. Е.С.Хотинский «Курс органической химии» изд. Харьковского университета, Харьков, 1955г, с.723. 3. Дж.Теддер, А.Не хватал, А.Джубб «Промышленная органическая химия» Москва, Мир,1977г, с.700.