Спосіб лікування оментиту у дітей

Спосіб лікування оментиту в дітей, що включає розріз передньої черевної стінки, оголення передньої поверхні інфільтрованого великого сальника, який відзначається тим, що проводять резекцію нижньої частини великого сальника з подальшим ушиванням черевної порожнини. Спосіб належить до медицини, а саме дитячої хірургії, і може використовуватися для лікування оментиту в дітей. Відомим є спосіб лікування оментиту, взятий за прототип [1]. Серединним або трансректальним доступом розтинають черевну порожнину, оголюють передню поверхню інфільтрованого великого сальника та в найбезпечніших ділянках, позбавлених крупних судин, наносять на великий сальник насічки кількістю 5-6, глибиною 0,5-1,0см і довжиною 3-6см. Після цього дренують порожнину малого таза аспіраційним дренажем. Операційну рану ушивають наглухо. Створюють умови, за яких відбувається ексудація з тканин сальника, звідки ексудат евакуюють по дренажній трубці. Спосіб має такі недоліки: 1) у черевній порожнині залишається запально змінений сальник; 2) розтинається інфільтрат, а його ексудат інфікує черевну порожнину, тобто локальний запальний процес у сальнику переходить у розповсюджений, що викликає розповсюдження запального процесу по очеревині. В основу корисної моделі поставлено завдання створення способу лікування оментиту в дітей, завдяки якому забезпечується профілактика ускладнень за рахунок видалення осередку запалення з черевної порожнини. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі лікування оментиту в дітей, який включає розріз передньої черевної стінки, оголення передньої поверхні інфільтрованого великого сальника, згідно з корисною моделлю, проводять резекцію нижньої частини великого сальника з подальшим ушиванням черевної порожнини. Спосіб лікування оментиту в дітей здійснюється в такий спосіб. Серединним доступом розтинають черевну порожнину, оголюють передню поверхню інфільтрованого великого сальника. Відступивши на 2см від видимого макроскопічно осередку запалення великого сальника, визначають лінію його резекції. Потім на 1см вище від наміченої лінії резекції з допомогою голки Дешана під крупні судини підводять 2 полімерні нитки, що розсмоктуються. Проводять поетапне лігування судин і тканини великого сальника, що передлежить до них у малому об'ємі. Відстань між дистальними та проксимальними лігуючими вузлами не повинна перевищувати 0,8-1,0см. Потім між кровоносними судинами синтетичними швами перев'язують тканину великого сальника, що залишилася. Проводять резекцію ураженої (дистальної) частини великого сальника між накладеними лігатурами. Наводимо конкретний приклад здійснення способу. 1. Хвора Ірина К., 12 років, історія хвороби №5027, вступила до відділення 10.06.98р. з клінікою кишкової непрохідности. З анамнезу встановлено, що дитину 18.05.98р. було оперовано в нашій клініці з приводу гангренозного апендициту, обмеженого перитоніту. Післяопераційний період перебігав рівно, і на 15 добу хвору в задовільному стані було виписано додому. Надалі дівчинка почувалася добре, скарг не пред'являла, однак ввечері 9.06.98р. з'явилися болі в животі, субфебрильна лихоманка до 37,8°С. Вночі болі набули переймоподібного характеру, було одноразове блювання. Вранці 10.06.98р. блювання повторилося, болі в животі тривали. У той же день хвора була доставлена в клініку бригадою швидкої допомоги. Проведений комплекс обстеження, який включав аналіз клінічних даних, рентгенографічне та ехографічне обстеження підтвердив наявність повної механічної кишкової непрохідності. Після проведеної передопераційної підготовки дитину було прооперовано. Операція: серединна лапаротомія. У рану передлежать роздуті петли тонкої кишки, вглиб яких проходить помірно натягнутий великий сальник. Під час евентрації петель тонкої кишки встановлено, що великий сальник на ділянці 7/8см інфільтративно змінений, гіперемований, у декількох місцях підпаяний до брижі й петель тонкої кишки. Спайковий процес сальника деформував тонку кишку, викликавши повну кишкову непрохідність. Був мобілізований великий сальник від кишки. Враховуючи наявність локального інфільтративного вторинного оментиту, проведено резекцію сальника за розробленою нами методикою. Серединну рану пошарово ушито наглухо. Післяопераційний діагноз: повна кишкова непрохідність на основі інфільтративного вторинного оментиту. Після проведеного комплексного лікування (інфузійної терапії, антибактеріальної терапії (цефабіт, метрагіл), імунотерапії, вітамінотерапії, плазмаферезу, лазеротерапії) протягом 7 днів стан хворої нормалізувався до задовільного. 18.06.98р. проведено УЗД черевної порожнини: інфільтратів і абсцесів черевної порожнини не виявлено. Дитину оглянуто через 3, 6 місяців -здорова. Переваги заявленого способу: - здійснюється резекція зміненої частини великого сальника, тим самим видаляється осередок запалення з черевної порожнини, здійснюється профілактика розвитку перитоніту, спайкової кишкової непрохідності; - створюється фрагментована ("віялоподібна") кукса великого сальника з мінімальним захопленням у кожний вузол власної тканини сальника між лігатурами; - попереджається небезпека можливої кровотечі з сальника, що створює надійний гемостатичний ефект; - полімерні нитки, на відміну від кетгута й шовку, є найбільш індиферентними й не викликають порушень місцевої клітинної аутоімунної реакції в частині великого сальника, що залишилась у черевній порожнині. - спосіб є дешевим і доступним для медичних закладів будь-якого рівня акредитації. Джерела інформації: 1. А.с, СРСР №1393403; МКІ А61В17/00. Опубл. 07.05.88. Бюл №17.